Ухвала

від 25.02.2025 по справі 127/38085/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/38085/24

Провадження №22-ц/801/591/2025

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач :Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Вінницької обласної військової адміністрації

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Воробйова В.В.,

у справі №127/38085/24

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи (відповідач)

за участі Вінницької обласної ради (третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору)

про стягненнязаробітної плати,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з позовом до Вінницького обласногоцентру медико соціальноїекспертизи простягнення заробітноїплати, обґрунтовуючи вимоги тим, що він працює лікарем-терапевтом у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи.

З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я.

Отже при застосуванні постанови КМУ №2 від 12.01.2022 року за період з 01.01.2022 року по 14 березня 2023 року його загальний дохід мав би становити 257 157,31 грн.

Вважає, що з січня 2022 року йому протиправно не виплачувався належний розмір заробітної плати, а тому просив зобов`язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року заробітну плату у відповідності до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я».

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правила спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Вінницьку обласну раду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року позов задоволено. Зобов`язано Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю заробітної плати за період з 1 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Стягнуто з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Судове рішення оскаржила особа, яка не брала участі у справі Вінницька обласна військова адміністрація, представник якої Годованюк А.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що в період часу з 01 січня 2022 по 19 липня 2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики, оскільки за даними Ліцензійного реєстру МОЗ, відповідна ліцензія була отримана ним у 2009 року і її строк закінчився 18.05.2014 року.

Обґрунтування права на апеляційне оскарження Вінницької обласної військової адміністрації полягають в тому, що нарахування та виплата заробітної плати позивачу, відповідно до оскаржуваного рішення суду буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вінницька обласна рада в особі представника Сеніва А.М. надіслала суду письмові пояснення, в яких вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою від 12 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі Вінницької обласної військової адміністрації Годованюк А.О. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах викладених в ній, та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи адвокат Безрученко Д.П. підтримав вимоги апеляційної скарги на умовах викладених в ній, та просив скасувати рішення суду першої інстанції. Пояснив, що з апеляційною скаргою на рішення суду відповідач не звертався в зв`язку з тим, що вже звернулася особа, яка не брала участі в справі, і центр підримує вимоги апеляційної скарги Вінницької ОВА.

Представник третьої особи Вінницької обласної ради Сенів А.М. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що відповідно до диплому, серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.1984 року, ОСОБА_1 закінчив у 1984 році Вінницький державний медичний університет імені М.І. Пирогова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.

Відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи № 8 від 18.11.2024 року, ОСОБА_1 дійсно працює у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи та займає посаду лікаря-терапевта, та за період з 01.01.2022 року по 14 березня 2023 року його загальний дохід становив 152 000,17 грн.

Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи відповідно до ч. 9, 10 ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» внесла подання керівнику Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про усунення порушень законодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи на звернення первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 23.02.2022 року № 161, повідомив, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не є комунальним некомерційним підприємством та не входить до медичних закладів, які працюють згідно з договором з Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій. Центр в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Станом на 16.02.2022 року за січень місяць 2022 року виплачена заробітна плата згідно затвердженої тарифікації та відповідно до фінансування. На виконання постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я» адміністрація звернулася до Вінницької обласної ради та галузевого департаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови.

З огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», яка є нормативно-правовим актом, встановлено державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, а недотримання цієї гарантії є протиправним порушенням прав працівників, суд першої інстанції

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Зокрема, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Критерії визначення, чи вирішені судовим рішенням права і свободи особи, не залученої до участі у справі, неодноразово були предметом перегляду Верховним Судом.

У постанові від 28 липня 2021 року у справі N 2-95/12 (провадження N 61-16854св20) Верховний Суд зазначив, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скаргиособи, яка не брала участіусправіі апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті, принаймні не за апеляційною скаргою такої особи.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтересиособи, яка не брала участіусправі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦПК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивачем івідповідачем можутьбути,зокрема,фізичні іюридичні особи(ч.2ст.48ЦПК України). Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.

Участь у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору передбачена статтею 53 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - це особи, які вступають у вже розпочатий процес, якщо рішення по справі може вплинути на їх права або обов`язки по відношенню до однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу.

Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Предметом оскарження в апеляційному порядку Вінницькою обласною військовою адміністрацією, яка не брала участі у справі, є рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року , ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницької обласної ради.

Зазначеним рішенням зобов`язано Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) різницю заробітної плати за період з 1 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

За змістом апеляційної скарги суть порушеного права Вінницької обласної військової адміністрації полягає в тому, що нарахування та виплати заробітної плати позивачу, відповідно до оскаржуваного рішення суду буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету, а Вінницька обласна військова адміністрація виконує певні повноваження в цій сфері, в тому числі делеговані їй Вінницькою обласною радою.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції розглянуто спір між ОСОБА_1 , який вважаючи протиправною невиплату йому відповідачем заробітної плати у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №2, звернувся до суду з відповідним позовом.

Розглянувши справу у межах позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення його права, а тому зобов`язав Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю заробітної плати за період з 1 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність в неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, чи (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків особи, яка не брала участі у справі, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є така особа, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на відміну від сторін та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, що є предметом судового розгляду, а отже, рішення суду може на них вплинути побічно у зв`язку з наявністю преюдиційного зв`язку між матеріальними правовідносинами, що є предметом судового розгляду, та іншими матеріальними правовідносинами, учасниками яких є одна зі сторін спору і третя особа (Постанова КЦС ВС від 26.10.2022 в справі № 463/3226/16-ц, провадження № 61-6795св22).

Сторонами спору, що розглянутий судом першої інстанції є сторони, що перебувають у трудових правовідносинах, а саме працівник ОСОБА_1 (позивач) і власник або уповноважений ним орган Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи - відповідач.

При цьому останній відповідно до Статуту, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання №279 від 26 листопада 2021 року є юридичною особою з дня його державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, користується правом оперативного управління щодо закріпленого за ним майна, веде бухгалтерський облік, складає та готує статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами, виступає позивачем та відповідачем у судах, набуває майнових і немайнових прав та несе обов`язки, займається діяльністю, яка відповідає напрямам, передбаченим цим Статутом.

Центр має самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах Державної казначейської служби України, печатку з власним найменуванням, штампи, бланки з власними реквізитами та інші атрибути.

Центр відповідає за своїми зобов`язанням коштами, що є в його розпорядженні. Центр не несе відповідальності за зобов`язаннями чи Органу управління майном, а Орган управління майном не відповідає за зобов`язаннями Центру.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи не втручаються в фінансово-господарську діяльність Центру, таке втручання здійснюється виключно у межах та у спосіб, передбачений законодавством України (пункти 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Статуту).

Зазначені положення Статуту відповідають вимогам актів цивільного законодавства, зокрема, статтям 80, 87, 91, 92, 96 ЦК України.

При цьому управління Центром здійснює Вінницька обласна Рада як Орган управління майном (пункт 6.1 Статуту).

Отже суд першої інстанції не розглядав питання і не встановлював у своєму рішенні питання про права, інтереси та обов`язки Вінницької обласної військової адміністрації, оскільки остання не є учасником відповідних правовідносин.

Та обставина, що виконання оскаржуваного рішення суду потребуватиме додаткового бюджетного фінансування Центру не свідчить про те, що рішенням суду вирішено питання про права, свободи та обов`язки Вінницької ОВА, так як остання не є учасником трудових, приватних правовідносин, що виникли між працівником і роботодавцем, а бюджетні правовідносини виникають між учасниками бюджетного процесу, якими є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (права та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Відтак колегія суддів вважає, що Вінницька обласна військова адміністрація не наділена правом на оскарження судового рішення в даній справі в розумінні статті 352 ЦПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що усне підтримання представником Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи вимог апеляційної скарги Вінницької обласної військової адміністрації не є приєднанням до апеляційної скарги в розумінні статті 363 ЦПК України, й не може бути підставою для розгляду вимог апеляційної скарги.

У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд приходить до переконання, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, якою подано апеляційну скаргу, не вирішувалися.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 352, 362 ЦПК України, Суд, -

постановив:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - Вінницької обласної військової адміністрації на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2024 року, ухвалене у справі №127/38085/24.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: І.М. Стадник Судді: Ю.Б. Войтко В.В. Сопрун