Ухвала

від 19.02.2025 по справі 559/1216/19

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/1216/19

Провадження № 4-с/559/1/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року місто Дубно

Дубенський міськрайоннийсуд Рівненськоїобласті ускладі головуючоїсудді ЖуковськоїО.Ю., за участі секретаря судового засідання Окренець Д.В.,

представника боржника-скаржника Старча А.В.,

представниці стягувача Мельник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відео конференції) скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старча Андрій Васильович, на бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Старча А.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Скаргу обґрунтовує тим, що 15.09.2016 державним виконавцем Вишгородського ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52211921 щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів. 20.06.2022 боржника ОСОБА_1 було призвано у ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , де він і наразі проходить військову службу. 10.06.2024 представник боржника адвокат Старча А.В. звернувся до Вишгородського ВДВС із заявою про здійснення перерахунку заборгованості по аліментах, оскільки до аліментів не повинна включатися матеріальна допомога отримана ОСОБА_1 у грудні 2022 року, а також додаткова винагорода з травня 2022 року по січень 2024 року. Станом на 09.08.2024 жодної відповіді від Вишгородського ВДВС не надходило. Наведене свідчить про допущення бездіяльності Вишгородським ВДВС щодо не розгляду заяви від 10.06.2024 та не здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 . Тому, змушені звернутися до суду із даною скаргою.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Старча А.В. скаргу підтримав з підстав, викладених у ній та додаткового вказав, що ним було подано до Вишгородського ВДВС заяву про здійснення перерахунку заборгованості по аліментах із додатками щодо підстав здійснення такого розрахунку, а саме, було надано довідку з в/ч про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Виконавець у встановленому законом порядку дану заяву не розглянув, відповідь не надав, що було розцінено як бездіяльність, що стало причиною звернення до суду із даною скаргою. Після відкриття провадження у даній справі, державний виконавець подав заперечення, до якого долучив дві відповіді та розрахунки заборгованості про начебто надання відповіді на зазначену заяву. Докази направлення даних відповідей є лише щодо листа від 05.09.2024, щодо направлення листа від 02.07.2024 докази відсутні. Вважає, що така відповідь була здійснена заднім числом щоб уникнути відповідальності за ненадання відповіді на заяву від 10.06.2024. Також вказує, що розрахунки заборгованості від 01.07.2024 та від 05.09.2024 різняться у сумах. Тобто вони здійсненні різними виконавцями і відрізняються у сумах визначеного доходу боржника. Тому вважає, що в цій частині виконавець здійснив бездіяльність щодо належного розгляду заяви та здійснення перерахунку заборгованості по аліментах. Щодо перерахунку заборгованості зазначає, що згідно довідки про доходи боржника, ОСОБА_1 отримував доходи, а саме: додаткову винагороду в розмірі до 30 000 грн. та додаткову винагороду до 100 000 грн. Вважає, що дані виплати є одноразовими і не можуть бути включені у дохід, з якого визначається розмір аліментів. Також, боржником було отримано матеріальну допомогу в грудні 2022 року за листопад 2022 року в сумі 10437,34 грн., яка також не вважається доходом. Однак державний виконавець включив її до доходу при визначенні розміру заборгованості по аліментах. Також, боржник двічі отримував кошти на оздоровлення, які також не повинні були включені до доходу при здійсненні розрахунку.

Представник стягувачки адвокат Мельник Т.В. в судовому засіданні не погодилася зі скаргою. Вказала, що представник скаржника зазначає, що розрахунки, які були здійсненні 0107.2024 та 05.09.2024, йому не надсилалися і вони суперечать один одному. Дійсно, розрахунок від 01.07.2024 включає заробітну плату ОСОБА_1 за січень 2024 року, а в розрахунку від 05.09.2024 зазначено дохід боржника враховуючи і лютий 2024 року. Тому із за цього вони відрізняються один від одного сумою заборгованості. Що стосується матеріальної допомоги вказує, що згідно розрахунків сума матеріальної допомоги не була врахована при обчисленні суми заборгованості .

Державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з`явилвся, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Начальником Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області подано заперечення на скаргу, згідно яких вказує, що 19.06.2024 до відділу надійшла заява адвоката Старча А.В. в інтересах ОСОБА_2 про здійснення перерахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні ВП №52211921. Дана заява була розглянута виконавцем та було складено розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 01.02.2024 заборгованість нарахована у розмірі 305681,68 грн. 02.07.2024 державним виконавцем було надано відповідь на заяву від 10.06.2024, згідно якої в клопотанні адвоката Старча А.В. про те, що при здійсненні перерахунку заборгованості не повинна враховуватися додаткова винагорода та матеріальна допомога було відмовлено. Станом на 09.09.2024 заявник не звертався до відділу з питань неотримання відповіді на заяву від 10.06.2024, а звернувся із скаргою до суду. Крім того, після отримання відділом інформації про подачу скарги на адресу заявника 06.09.2024 було повторно надіслано копію відповіді державного виконавця на заяву адвоката Старча А.В., а також за адресою заявника було надіслано розрахунок заборгованості з примусового виконання виконавчого листа щодо збільшення розміру аліментів, станом на 01.03.2024 заборгованість зі сплати аліментів становить 302942,07 грн. Даний розрахунок розраховано з урахуванням наданої адвокатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та враховано розмір матеріальної допомоги. Вимоги адвоката Старча А.В. про те, що при здійсненні перерахунку заборгованості необхідно врахувати, що заборгованість зі сплати аліментів не повинна нараховуватися з додаткової винагороди суперечать вимогам закону та правовій позиції ВСУ з даного питання у справі №209/3260/13-ц. У зв`язку з викладеним, просить відмовити у задоволені скарги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області знаходиться виконавче провадження ВП №52211921 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частина усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.26-30).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 .

Згідно довідки-витягу з розрахунково-платіжних відомостей щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , наданої в/ч НОМЕР_2 за період з 22 травня 2022 року по 31 січня 2024 року вбачається, що останньому нараховувалася заробітна плата та додаткова винагорода індивідуально за кожен місяць з розрахунку 30 000 грн. та 100 000 грн., а також матеріальна допомога у розмірі 10 437,64 грн., виплачена у грудні 2022 року за листопад 2022 року та грошова допомога на оздоровлення у розмірі 13293,00 грн. у серпня 2022 року та 25377,30 грн. у травні 2023 року (а.с.15-16).

10.06.2024 адвокат Старча А.В. звернувся до Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області із заявою про здійснення перерахунку заборгованості за аліментами, починаючи з червня 2022 року виходячи з деталізованої інформації про доходи ОСОБА_1 , оскільки до аліментів не повинна включатися матеріальна допомога отримана ОСОБА_1 у грудні 2022 року, а також додаткова винагорода з травня 2022 року по січень 2024 року (а.с.17-19).

Вказана заява була відправлена до Вишгородського ВДВС засобами поштового зв`язку 11.06.2024 та вручена адресату 19.06.2024 (а.с.20,21).

Згідно інформації, наданої Вишгородським ВДВС, заява адвоката Старча А.В. від 10.06.2024 була розглянута виконавцем та було складено розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 01.02.2024 заборгованість нарахована у розмірі 305681,68 грн. (а.с.66-70).

02.07.2024 державним виконавцем Гуриненко М. було надано відповідь на заяву від 10.06.2024, згідно якої в клопотанні адвоката Старча А.В. про те, що при здійсненні перерахунку заборгованості не повинна враховуватися додаткова винагорода та матеріальна допомога було відмовлено (а.с.71-72).

Крім того, 06.09.2024 заступником начальника Вишгородського ВДВС повторно надано відповідь на заяву адвоката Старча А.В. від 10.06.2024 щодо здійснення перерахунку заборгованості по аліментах та надано розрахунок заборгованості станом на 01.03.2024 (а.с.73-79).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

При цьому, у відповідності до частини 13 приведеної статті, довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Водночас, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні строки розгляду скарги визначені ст. 449 ЦПК України.

Отже, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця щодо виконання судового рішення по стягненню аліментів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В обґрунтуванняподаної скаргизаявник зазначає,що 10.06.2024звернувся доВишгородського ВДВСіз заявоющодо здійсненняперерахунку заборгованостіпо аліментах,однак станомна 09.08.2024жодної відповідіотримано небуло,що свідчить про допущення бездіяльності Вишгородським ВДВС щодо не розгляду заяви від 10.06.2024 та не здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 .

При цьому, під час розгляду скарги судом встановлено, що заява адвоката Старча А.В. від 10.06.2024 була розглянута державним виконавцем та було складено розрахунок заборгованості станом на 01.02.2024. Відповідь на вказану заяву було надано державним виконавцем 02.07.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом за №48459. Крім того, 05.09.2024 державним виконавцем було повторно надано відповідь на заяву адвоката Старча А.В. та складено розрахунок заборгованості по аліментах станом на 01.03.2024.

Також, суд звертає увагу, що під час здійснення перерахунку заборгованості по аліментах державним виконавцем було враховано надану адвокатом Старча А.В. довідку-витяг про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . З надано розрахунку вбачається, що при нарахуванні аліментів за листопад, державним виконавцем не було враховано матеріальну допомогу у розмірі 10437,64 грн., яка згідно довідки в/ч НОМЕР_2 була нарахована у листопаді 2022 та виплачена у грудні 2022 року.

Щодо додаткових виплат у виді грошової допомоги на оздоровлення, які зазначені у розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 та були вижленя останньому у вересня 2022 року та у травні 2023 року, суд зазначає, що у своїй заяві від 10.06.2024 представник не ставив вимоги включити дані суми у перерахунок заборгованості по сплаті аліментів.

Таким чином, проаналізувавши надані документи на обґрунтування даної скарги, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про бездіяльність державного виконавця Вишгородського ВДВС, оскільки заява адвоката Старча А.В. від 10.06.2024 була розглянута, перерахунок заборгованості здійснено та надано письмову обґрунтовану відповідь.

Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скарга на бездіяльність державного виконавця є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст..447- 451 ЦПК України, ст.18, 26, 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старча Андрій Васильович, на бездіяльність державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Дата складання повного тексту ухвали - 25 лютого 2025 року.

Суддя О.Ю.Жуковська