Вирок

від 25.02.2025 по справі 569/21640/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/21640/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 42024180000000031, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22 квітня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, -

з участю учасників судового засідання

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_6 (далі Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Так, Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, який затверджено Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, який затверджено Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, який затверджено Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, який затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом 1травня 2023року №254/2023,затвердженим ЗакономУкраїни від02.05.2023№ 3057-IX,строк діївоєнного станув Україніпродовжено з05години 30хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Указом від 05 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Указом від 06 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Одночасно із введенням в Україні військового стануз метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_6 (далі Указ) № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався.

Так, Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, який затверджено Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-ІХ, з 25 травня 2022 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, який затверджено Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, з 23 серпня 2022 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, який затверджено Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-ІХ, з 21 листопада 2022 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року N 2916-IX, з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 1 травня 2023 року № 255/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року N 3058-IX, з 20 травня 2023 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 26 липня 2023 року № 452/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3276-IX, з 18 серпня 2023 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 06 листопада 2023 року № 735/2023 затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року №3430- IX, з 16 листопада 2023 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 05 лютого 2024 року № 50/2024 затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року №3565- IX, з 14 лютого 2024 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Указом від 06 травня 2024 року № 272/2024 затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року №3685- IX, з 14 травня 2024 року строк проведення загальної мобілізації продовжено на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.

Водночас, згідно абзацу 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

ОСОБА_3 , у період з 06 червня по 13 червня 2024 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України призовного віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженця с. Оженин Рівненського району Рівненської області),який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Зокрема, 06.06.2024 о 15 годині 33 хвилин, ОСОБА_3 під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому про можливість вирішення питання щодо перетину державного кордону України, та роз`яснив останньому умови незаконного перетину кордону України, вказуючи, що за грошові кошти в розмірі 3000 євро він забезпечить перехід ОСОБА_7 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

Окрім цього, 10.06.2024 о 15 годині 22 хвилини, ОСОБА_3 , під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , обумовив деталі виїзду з м. Рівне для подальшого незаконного перетину кордону України ОСОБА_7 .

Надалі, 12.06.2024 о 13 годині 33 хвилини, ОСОБА_3 , здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, перебуваючи на території центрального автовокзалу, що знаходиться по вул. Київська, 40 в м. Рівне, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , в автомобілі марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , роз`яснював останньому умови незаконного перетину кордону України та час виїзду з м. Рівне, вказуючи, що за грошові кошти в розмірі 3300 євро, а у випадку перерахунку на долари США 3500, він забезпечить перехід ОСОБА_7 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, зокрема через Чернівецьку область до Румунії, в супроводі ще одного чоловіка, який також має намір незаконно перетнути державний кордон України. Разом з тим, ОСОБА_3 роз`яснив ОСОБА_7 подальші його дії на території Румунії.

В подальшому, виконуючи вказівки ОСОБА_3 , 13.06.2024 близько 14 години 15 хвилин, ОСОБА_7 прибув на територію автостоянки ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, де в подальшому, під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 , передав останньому заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в розмірі 3 500 доларів США, за організацію незаконного переправлення через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

Однак, 13.06.2024 близько 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 на автостоянці ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, був затриманий працівниками правоохоронних органів, тому не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Разом з тим, ОСОБА_3 , у невстановлений період часу по 13 червня 2024 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (уродженця с. Орв`яниця Сарненського району Рівненської області) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (уродженця с. Велихів Володимирецького району Рівненсьої області), які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Зокрема, за невстановлених слідством обставин, але не пізніше 13.06.2024, ОСОБА_3 , роз`яснив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 умови незаконного перетину кордону України, вказуючи, що за грошові кошти в розмірі 3 300 євро він забезпечить перехід останніх через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, а також обумовив деталі виїзду з м. Рівне для подальшого незаконного перетину кордону України, та подальші їхні дії на території Румунії.

В подальшому, виконуючи вказівки ОСОБА_3 , 13.06.2024 близько 14 години, ОСОБА_8 прибув на територію автостоянки ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, де сів до автомобіля ОСОБА_3 марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , з метою подальшого виїзду в напрямку Чернівецької області та незаконного перетину державного кордону України до Румунії, поза офіційними пунктами пропуску.

Крім того, виконуючи вказівки ОСОБА_3 , 13.06.2024 близько 14 години, ОСОБА_9 прибув на територію автостоянки ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, де зустрівся з ОСОБА_3 , з метою подальшого виїзду в напрямку Чернівецької області та незаконного перетину державного кордону України до Румунії, поза офіційними пунктами пропуску.

Однак, 13.06.2024 близько 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 на автостоянці ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, був затриманий працівниками правоохоронних органів, тому не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: у незакінченому замаху на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним у вчиненні злочину, підтвердив обставини його вчинення та пояснив, що в літку 2024 року він познайомився з хлопцем на ім`я ОСОБА_10 попросив його організувати йому незаконне переправлення через кордон України. В них було декілька зустрічей під час яких вони обговорили всі деталі угоди та домовилися про оплату за послуги. Також, були і розмови по телефону, під час яких вони обговорювали деталі організації незаконного перетину кордону.

13.06.2024 року він на автомобілі «АUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, приїхав на попередньо узгоджене місце, на автостанцію «Чайка», де йому Едуард передав 3500 доларів США за перевезення його в Чернівецьку область, з метою незаконного переправлення через державний кордон України, поза офіційним пунктом пропуску, в Румунію.

Однак, 13.06.2024 року близько 14 годині 30 хвилин, на автостоянці ТЦ «Чайка», що знаходиться по вул. Василя Червонія, 16 в м. Рівне, його було затримано працівниками правоохоронних органів.

Крім того, на момент затримання в нього в машині були ще інші особи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яких він теж обіцяв переправити через державний кордон України поза офіційним пунктом пропуску, в Румунію. За це вони мали йому заплатити гроші. Дані дії він вчиняв з метою заробітку, оскільки в той час ніде не працював і відчував суттєві фінансові труднощі.

Вказав, що визнає себе винуватим у вичинені злочину. В даний час офіційно працевлаштований, здійснює підприємницьку діяльність з продажу запчастин до автомобілів. Просить перерахувати внесену за нього заставу на потреби ЗСУ. У вчиненому щиро розкаюється. Проживає разом з дідом та бабою, які є особами похилого віку і потребують стороннього нагляду.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.

При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.332КК України є тяжким злочином, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не був судимий, на ОСОБА_11 обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Має міцні соціальні зв`язки, здійснює догляд за особами похилого віку, дідом та бабою: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Займається волонтерською діяльністю.

Крім цього, суд позитивно оцінює проявлену громадянську позицію, яка проявилася у проханні обвинуваченого та заставодавців перерахувати внесені за заставою грошові кошти на потреби Збройних Сил України, що свідчить про повне розуміння останнім, що внаслідок посягання на цілісність та недоторканість кордонів держави знижується в тому числі її обороноздатність та можливість протистояти агресору. Такими діями обвинувачений намагається усунути можливі негативні наслідки скоєного злочину.

Під час судового засідання суду надано докази на підтвердження пом`якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, до яких суд відповідно до ст.66КК України відносить: щире каяття останнього з беззастережним та у повному обсязі визнанням вини у вчиненні кримінального правопорушення; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що полягало, в тому числі, і у наданні викривальних показів по відношенню до інших осіб; наявність на його утриманні двох осіб похилого віку; збіг складних сімейних обставин на час вчинення кримінального правопорушення, що полягали в відсутності джерел доходу; активна участь в діяльності волонтерського руху в Україні та підтримці Збройних сил України, прохання обвинуваченого за згодою заставодавців перерахувати внесені за заставою грошові кошти на потреби Збройних Сил України.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на особистість обвинуваченого, суд дійшов висновку, що він не є особою суспільно небезпечною, яка здатна на системне вчинення кримінальних правопорушень. Засуджений не заперечував, що вказаний тяжкий злочин вчинив фактично з корисливого мотиву, оскільки мав намір отримати кошти за вчинене.

На думку суду, обвинувачений не в повній мірі розумів суспільну небезпеку скоєного злочину. А саме те, що безпосереднім об`єктом цього злочину є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів, що є надзвичайно актуально в умовах війни. І саме нерозуміння обвинуваченим цих обставин в поєднанні з корисливим мотивом легко та швидко заробити гроші привело обвинуваченого до вчинення такого тяжкого правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.69КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Згідно ст. 75 КК України , якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, за змістом ст.69КК України призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.

Так само, як і для застосування ст. 75 КК України необхідно не менше двох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Таким чином, для призначення покарання ОСОБА_3 , із застосуванням ст. 69 КК України, суд приймає до уваги наступні пом`якшуючі обставини: наявність на його утриманні двох осіб похилого віку; збіг складних сімейних обставин на час вчинення кримінального правопорушення, що полягали у відсутності джерел доходу; активна участь у діяльності волонтерського руху в Україні та підтримці Збройних сил України, прохання обвинуваченого за згодою заставодавців перерахувати внесені за заставою грошові кошти на потреби Збройних Сил України.

Для пом`якшення покарання та застосування ст. 75 КК України, суд приймає до уваги наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття ОСОБА_3 з беззастережним та у повному обсязі визнанням вини у вчиненні кримінального правопорушення; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що полягало, в тому числі, і у наданні викривальних показів по відношенню до інших осіб.

При призначенні покарання суд враховує, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, що ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної діяльності, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, свідчить про те, що обвинувачений не становить на даний час великої суспільної загрози та знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Суд вважає, що дані обставини є підставою для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі, нижче найнижчої санкції визначеної ч. 3 ст. 332 КК України строком на 5 (п`ять) років, із застосування вимог ст. ст. 75, 76 КК України та застосуванням додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади у сфері перевезень чи займатися господарською діяльністю у сфері перевезень на строк 2 (два) роки.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

По справі проведено експертизу за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 484480 грн.

На підставі вищевказаної ухвали суду за обвинуваченого ОСОБА_3 заставодавцями було внесено кошти у загальному розмірі 4844800 грн., в якості застави на рахунок Державної казначейської служби України, зокрема: заставодавцем ОСОБА_14 було внесено частину застави в сумі 94480 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2024 року; заставодавцем ОСОБА_15 було внесено частину застави в сумі 390000 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2024 року.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

В судовому засіданні, яке відбулося 03.02.2025 року заставодавці ОСОБА_14 та ОСОБА_15 подали письмові заяви в яких дали згоду на перерахування сум застави на потреби ЗСУ. Обвинувачений ОСОБА_3 , також, не заперечував проти перерахування внесених коштів у вигляді застави на допомогу ЗСУ.

Згідно зі загальнодоступними даними, внаслідок введення воєнного стану в Україні, збройної агресії російської федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України 24 лютого 2022 року ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, реквізити якого розміщені на його офіційному веб-сайті: UA843000010000000047330992708.

Згідно ч. 5. ст. 616 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

В умовах воєнного стану, керуючись принципом верховенства права, зважаючи на те, що заставодавці та обвинувачений наполягають на безповоротному переказі відповідних коштів на оборонні цілі України в сумі 484480 грн. та враховуючи рекомендації Верховного Суду, суд вважає за можливе, після набрання вироком законної сили та припинення дії запобіжного заходу у виді застави, звернути в дохід держави заставу в розмірі 484480 гривень, внесених за ОСОБА_3 на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2024 року, а саме: внесених заставодавцем ОСОБА_14 в сумі 94480 гривень та заставодавцем ОСОБА_15 в сумі 390000 гривень, перерахувавши їх на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України..

Суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, запобіжного заходу у виді застави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення передбаченогоч.3ст.15,ч.3ст.332КК України,призначивши покарання,із застосуваннямст.69КК України,у видіпозбавлення воліна строк5(п`ять)років, з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади у сфері перевезень чи займатися господарською діяльністю у сфері перевезень на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Початок відбуття покарання призначеного ОСОБА_3 рахувати з дати ухвалення вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - залишити попереднім у виді застави.

Після набрання вироком законної сили та припинення дії запобіжного заходу у виді застави, звернути в дохід держави заставу в розмірі 484480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень, внесених за ОСОБА_3 , на розрахунковий рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 26259988) № UA048201720355229002000010559, на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2024 року, а саме: внесених заставодавцем ОСОБА_14 в сумі 94480 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2024 року; заставодавцем ОСОБА_15 в сумі 390000 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2024 року, перерахувавши їх на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

- Банк: Національний банк України;

- МФО 300001;

- Рахунок № UA843000010000000047330992708;

- код ЄДРПОУ 00032106;

- Отримувач: Національний банк України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової експертизи відео-, звукозапису, яку проведено Рівненським НДЕКЦ МВС від 23.10.2024 року - в сумі 13928,25 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року, а саме: імітаційні грошові кошти банкнотами «100 доларів США» в кількості 35 штук, загальною сумою 3500 доларів США, мобільний телефон IPhone 14 Pro, вилучені 13.06.2024 у ході особистого обшуку ОСОБА_3 , зберігаються в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області (т. 1, а. п. 206). Грошові кошти в сумі 37520 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року, на автомобіль «АUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 . Мобільний телефон ОСОБА_16 Iphone 11 Pro зберігаються в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області. 640 грн. зберігають в банківській установі. Паспорт ОСОБА_9 для виїзду за кордон НОМЕР_2 та посвідчення водія на його ім`я № НОМЕР_3 зберігається в матеріалах кримінального провадження (т. 2, а. п. 24).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року (том 2, а.п. 195).

Речові докази: імітаційні грошові кошти банкнотами «100 доларів США» в кількості 35 штук, загальною сумою 3500 доларів США, мобільний телефон IPhone 14 Pro, вилучені 13.06.2024 у ході особистого обшуку ОСОБА_3 , зберігаються в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області (т. 1, а.с. 206). Грошові кошти в сумі 37520 грн. повернути власникам.

Автомобіль «АUDI A6, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 . Мобільний телефон ОСОБА_16 Iphone 11 Pro зберігаються в кімнаті речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області. 640 грн. зберігають в банківській установі. Паспорт ОСОБА_9 для виїзду за кордон НОМЕР_2 та посвідчення водія на його ім`я № НОМЕР_3 зберігається в матеріалах кримінального провадження (т. 2, а. п. 24), договори, декларації, страхові поліси передані на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів (т. 2 а. п. 218) повернути власникам.

Інші речові докази залишити в матеріалах провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1