Ухвала

від 26.02.2025 по справі 755/2230/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2230/25

Провадження №: 2/755/3541/25

УХВАЛА

про залишення позову без руху

"26" лютого 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровськогоь районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСББ «Русанівський бульвар 4» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Частиною першою статті 175 ЦПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 2, 4, 5 частини треьої статті 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою:

АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками 2/3 часток квартири, а відповідач ОСОБА_1 також є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 .

У порядку досудової підготовки справи, на підставі частини шостої статті 187 ЦПК України судом здійснено запити до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідачів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб.

Згідно інформації з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до інформації з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

З відкритого порталу даних встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2010 року ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним, встановлено опіку та призначено опікуна.

Водночас, рішенням Подільський районний суд міста Києва від 14 травня 2018 року по справі

№ 758/6019/18 надано згоду на госпіталізацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Територіального медичного об`єднання «Психіатрія» у місті Києві.

Судом встановлено, що відповідно до Висновку комісійного психіатричного огляду про необхідність госпіталізації та надання психіатричної допомоги в умовах стаціонару від 11 травня

2018 року у ОСОБА_2 наявний діагноз: Шизофренія. Параноїдна форма. Безперервний тип перебігу. Галюцинаторно-параноїдний синдром. Виражений апатико-дисоціативний дефект.

(F 20.00,МКХ10) потребує лікування в умовах психіатричного закладу.

Згідно із вимогами частин першої, другої статі 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Водночас, згідно з частиноюпершою статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

При цьому, статтею 41 ЦК України встановлено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу).

Частиною першою статті 55 ЦК України передбачено, що з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки, встановлюються опіка та піклування.

Судом опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними, за поданням органу опіки та піклування (стаття 58, 60 ЦК України). Водночас, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України).

При цьому, якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад (стаття 66 ЦК України).

Статтею 67 ЦК України встановлено, що опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Водночас, опікун зобов`язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі (частини перша, третя, четверта статті 72 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Зазначені недоліки позовної заяви є суттєвими, оскільки їх наявність у своїй сукупності позбавляє суд можливості визначити належне коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, і, зокрема, забезпечити процесуальні права відповідача (відповідачів) відповідно до статей 43, 49, 130 ЦПК України.

Таким чином, на виконання вказаних вимог процесуального закону, позивачу слід надати суду інформацію про законного представника (опікуна) недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подати позовну заяву у новій редакції з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, а також надати актуальну інформацію про розрахунок заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за вказаною адресою.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова