Ухвала

від 12.03.2025 по справі 755/2230/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2230/25

Провадження №: 2/755/3541/25

УХВАЛА

про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

"12" березня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» (бульвар Русанівський, буд. 4, м. Київ, 02154) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровськогоь районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСББ «Русанівський бульвар 4» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 26 лютого 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету позивача - 26 лютого 2025 року о 23-30 год.

Таким чином, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 27 лютого 2025 року.

Також ухвалу про залишення позову без руху від 26 лютого 2025 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

03 березня 2025 року (передано судді Хромовій О.О. 12 березня 2025 року після виходу судді із щорічної відпустки) до суду на виконання ухвали про залишення позову без руху від ОСББ «Русанівський бульвар 4» надійшла позовна заява у новій редакції, позивачем уточнено суб`єктний склад учасників справи, чим виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі згідно із статтями 185, 186 ЦПК України не встановлено.

Відповідно до частин першої, другої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З врахуванням ціни позову, предмету спору, категорії справи, характеру та обсягу поданих позивачем доказів та враховуючи положення частини четвертої статті 274 ЦПК України та статті 19 ЦПК України, відповідно до частини другої статті 274, частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Обставини, передбачені частиною четвертої статті 274 ЦПК України, які б перешкоджали розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).

Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК України), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частини сьома статті 279 ЦПК України).

Згідно із частиною сьомою статті 279 ЦПК України за клопотанням сторін розгляд справи може проводитись у судовому засіданні з викликом сторін.

Строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, пояснень третіх осіб, а також відповідачу для подання клопотання про призначення судового засідання встановлюється з урахуванням положень статей 275, 278 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.

Згідно із вимогами статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування доказів, а саме, позивач просить витребувати: 1) у Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації інформацію про призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) у Дніпровського районного суду міста Києва копію рішення від 19 травня 2010 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення йому опікуна; 3) у Подільського районного суду міста Києва копію рішення від 14 травня 2018 року по справі № 758/6019/18 за заявою Територіального медичного об`єднання «Психіатрія», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про дозвіл на госпіталізацію до психіатричного закладу особи.

На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , як до опікуна недієздатного співвласника будинку ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по внескам співвласника на утримання будинку та прибудинкової території. ОСОБА_1 рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2010 року призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 . Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначено, що позивачу слід надати суду інформацію про законного представника (опікуна) недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подати позовну заяву у новій редакції з урахуванням суб`єктного складу учасників справи. Самостійно отримати інформацію про законного представника (опікуна)

ОСОБА_2 позивач не може.

Вивчивши вимоги заявленого клопотання суд зазначає таке.

ОСББ «Русанівський бульвар 4» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками 2/3 часток квартири, а відповідач ОСОБА_1 також є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

Підставами для залишення позову без руху визначено необхідність надання суду інформації про законного представника (опікуна) недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подати позовну заяву у новій редакції з урахуванням суб`єктного складу учасників справи, а також надати актуальну інформацію про розрахунок заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за вказаною адресою.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачем подано позовну заяву у новій редакції, відповідачем у справі визначено ОСОБА_1 , прохальна частина позовної заяви містить вимоги про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Таким чином, до складу учасників справи не залучено ОСОБА_2 , прохальна частина позовної заяви також не містить вимог до ОСОБА_2 або ОСОБА_1 , саме як до законного представника (опікуна) ОСОБА_2 .

Таким чином, позивачем заявлено клопотання про витребування інформації стосовно особи, яка не залучена до складу учасників справи, водночас, вимог до такої особи також не заявлено.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно положень пункту 1 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала Верховного Суду від 06 вересня 2018 року, справа № 552/2378/17).

Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги, наявні у матеріалах справи документи, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню, у зв`язку із його необгрунтвоаністю.

Керуючись статтями 19, 27, 84, 175, 177, 187, 260-261, 274-279, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» (бульвар Русанівський, буд. 4, м. Київ, 02154) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву у порядку та з дотриманням вимог статті 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

Позивач має право у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог статті 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у п`ятиденний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог статті 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право у десятиденний строк викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову у поясненнях щодо позову або відзиву у порядку та з дотриманням вимог статті 181 ЦПК України. Одночасно з надісланням таких пояснень до суду, надіслати їх іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують таке надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Направити учасникам справи копію ухвали.

У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 4» про витребування доказів відмовити.

Учасники судового розгляду можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://dn.ki.court.gov.ua.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Хромова