Ухвала

від 04.02.2025 по справі 761/2443/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2443/25

Провадження № 1-кс/761/2321/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на на тимчасово вилучений 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон «iPhone 16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що документи бухгалтерського обліку, податкової звітності, печатки, чорнові записи, комп`ютерна техніка, на якій складалися документи фінансово-господарської діяльності підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, готівкові кошти, отримані від протиправної діяльності, можуть знаходитися на адресою: АДРЕСА_1 , який використовується ОСОБА_7 - керівником служби безпеки ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738) та ТОВ «ЮгСталь» (код ЄДРПОУ 37941143), які підконтрольні ОСОБА_8 .

Так, в рамках даного провадження 14.01.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено мобільний телефон «iPhone 16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання прокурора підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також вказала, що рішення про вилучення даного мобільного телефону прийнято у зв`язку з ненаданням його власником паролю для проведення його огляду безпосередньо під час слідчої дії. Крім того, просила долучити протокол огляду НСРД від 06.01.2025, на якому зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_7 із ОСОБА_9 , що стосується документального оформлення податкового кредиту.

Представниця власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора з огляду на той факт, що ОСОБА_7 є діючим адвокатом. На підтвердження наведеного просила долучити відповідні документи. Зауважила, що вилучення його мобільного телефону, на якому міститься інформація, пов`язання із здійснення адвокатської діяльності, може порушити адвокатську таємницю. Крім того, зазначила, що ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання в частині вилучення мобільних пристроїв, що також свідчить про необґрунтованість та безпідставність такого вилучення. У той же час, стороною обвинувачення не доведено, що мобільний телефон ОСОБА_7 був захищений паролем, який власник у ході обшуку відмовився надавати слідчим.

Вислухавши пояснення учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024, а також надані сторонами у ході судового розгляду документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках даного провадження 09.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку АДРЕСА_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, речей та документів щодо фінансово-господарської діяльності між ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738), ТОВ «Наш Імпорт» (код ЄДРПОУ 44591756), ТОВ «Професійний розкрій» (код ЕДРПОУ 44964190), ТОВ «Суперформ» (код ЄДРПОУ 45161306), ТОВ «Югсталь» (код ЕДРПОУ 37941143), підприємства «Viktor Invest», м. Добрич, Болгарія, з Міністерством оборони України (код СДРПОУ 00034022), ДП Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (код ЕДРПОУ 44830311).

Так, на виконання вказаної ували 14.01.2025 детективами БЕБ України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.

У свою чергу, 15.01.2025 постановою детектива БЕБ України ОСОБА_4 вилучене у ході обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000170 від 29.01.2024 року.

Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.

У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Однак, всупереч наведеним положенням КПК, як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 14.01.2025, у ході обшуку слідчими прийнято рішення про вилучення мобільного телефону «iPhone 16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

Так, згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, слідча суддя звертає увагу, що твердження детектива ОСОБА_4 , висловлені у судовому засіданні щодо обмеження доступу до інформації, яка міститься у пам`яті мобільного телефоні ОСОБА_7 системою логічного захисту, не підтверджуються долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024 року. Так само не доведено наявність об`єктивних обставин, які б унеможливлювали огляду такого мобільного телефону безпосередньо під час проведення обшуку.

Разом з тим, слідчій судді не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що на вилученому мобільному телефоні міститься інформація, яка має важливе значення для даного кримінального провадження та наявність якої виправдовувало б втручання у мирне володіння ОСОБА_7 .

Крім того, ні в самому клопотанні, ні в долучених до нього матеріалах не вказано, яка роль ОСОБА_7 у вчиненні дій, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження. У той же час, протокол огляду НСРД від 06.01.2025, наданий детективом ОСОБА_4 у судовому засіданні, не містить жодних даних про ймовірну причетність ОСОБА_7 , до розслідуваних в рамках даного провадження обставин.

Водночас, слідча суддя сприймає документально підтверджені доводи представниці власника майна - адвоката ОСОБА_5 про наявність у ОСОБА_7 статусу діючого адвоката та вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Разом з тим, як вбачається із протоколу обшуку від 14.01.2025, вказані гарантії адвокатської діяльності не були дотримані органом досудового розслідування при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а вилучення у ОСОБА_10 особистого мобільного телефону, на якому ймовірно міститься інформація, яка стосується його адвокатської діяльності, за відсутності прямого дозволу на це слідчого судді в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку.

Таким чином, враховуючи, що детективами БЕБ України 14.01.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується ОСОБА_7 , який відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001074 від 30.06.2015 є діючим адвокатом, при цьому, органом досудового розслідування не доведено, що на момент проведення обшуку мобільний телефон останнього був захищений системою логічного захисту, подолати яку неможливо було на місці, а слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку не надано дозволу на вилучення мобільного телефону, слідча суддя приходить до висновку, що вилучений у ході обшуку мобільний телефон не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, для його арешту в рамках кримінального провадження №42024000000000170 від 29.01.2024, що було б невиправданим втручанням у мирне право власності ОСОБА_7 .

Так, слідча суддя нагадує, що ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, слідча суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, тимчасово вилученого у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільного телефону «iPhone 16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

В даному випадку слід звернути увагу й на рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 р., у якому зазначено про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Отже, з наявних у розпорядженні слідчої судді матеріалів не вбачається належного обґрунтування необхідності накладення арешту на зазначене прокурором у клопотанні майно, а також можливості використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні, а тому слідча суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 237, 309, 395, 369-372 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про арешт на тимчасово вилучений 14.01.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон «iPhone 16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголосити 07 лютого 2025 року о 11 год. 50 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1