Рішення

від 04.02.2025 по справі 450/3988/23

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3988/23 Провадження № 2/450/554/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про предмет спору : скасування заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 148487, 07 грн., що виникла за період з листопада 2020 року по липень 2023 року,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.11.2015 року між ними розірвано. За час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.05.2016 року у справі № 450/3132/15-ц, суд вирішив стягувати із позивачки на користь відповідача, аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) та не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до розрахунку заборгованості за період часу з жовтня 2020 року по липень 2023 року, наявна заборгованість у розмірі 148 4876, 07 грн. На даний час в позивача на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, позивач в період часу із листопада 2020 року перебуває у відпустці по догляді за дітьми, та можливості сплачувати аліменти немає з поважних причин.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві. Додатково вказала, що просить скасувати заборгованість по аліментах, оскільки з об`єктивних причин немає змоги її сплатити, а саме має утриманні двох малолітніх дітей та перебуває у відпустці по їх догляду, та єдиним її джерелом доходу є виплати на дітей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві. Додатково вказав, що позивач вчасно надала документи про перебування її на лікарняному у виконавчому службу, однак такі до уваги взяті не були.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали позовної заяви та долучені письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.05.2016 року, яке набрало законної сили у справі № 450/3132/15-ц, ухвалено позовні вимоги ОСОБА_3 , задоволити частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно та не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.12.2015 року і до досягнення останньою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що позивач 11.09.2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на ОСОБА_10 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.09.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.05.2016 року, яке набрало законної сили у справі № 450/3132/15-ц, встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах у ВП № 52166013 від 01.08.2023 року, складеного старшим державним виконавцем Пустомитівського ВДВС у Львівському районі Львівської області ЗМУМЮ при примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 450/3132/15-ц заборгованість боржника ОСОБА_11 зі сплати аліментів станом на 01.08.2023 року становить 148487, 97 грн.

Також, судом встановлено, що позивач є матір`ю двох дітей народжених в шлюбі зареєстрованому 11.09.2018 року, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.11.2020 року та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.08.2022 року.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Усталеною є практика Верховного суду у справах щодо аліментних зобов`язань, в яких суд наголошує, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20).

Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Вирішуючи вимоги позивача про звільнення її від сплати заборгованості по аліментам, суд виходить з положень ч. 2 ст. 197 СК України, згідно яких за позовом платника аліментів, суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Дійсно, вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, є лише важка хвороба платника аліментів чи інша істотна обставина, наявність якої повинна бути доведена платником аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку щодо утримання дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Згідно розрахунку заборгованості за аліментами, така виникла за період з жовтня 2020р. по липень 2023р. та нарахована сума, що підлягає стягненню складала 1157,97грн. на одну дитину у жовтні 2020р.; 1579,16грн. на одну дитину у період з листопада по грудень 2020р.; 1946,16грн. на одну дитину у період з січня по березень 2021р., 2090,83грн. на одну дитину у період з квітня по червень 2021р., 2213,33грн. на одну дитину у період з липня по вересень 2021р. та 2326,33грн. на одну дитину у період з жовтня 2021р. по липень 2023р. За вказаний період будь-яких погашень заборгованості по аліментах ОСОБА_1 не здійснювала.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.10.2024р., вбачається, що ОСОБА_1 у період з 4 кварталу 2020р. по 2 квартал 2024р. отримала дохід у розмірі 190931,58грн., а за період, коли утворилась заборгованість, позивач отримала дохід у розмірі 148714,58грн., та зазначено джерела отримання доходів, крім управління соціального захисту, також зазначено Філію «Пасажирської компанії АТ «Українська залізниця», первинна профспілкова організація пасажирського вагонного депо Львів.

До матеріалів справи позивачем не долучено документів, що підтверджують наявність чи відсутність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Покликання позивача, що в неї в новому шлюбу народилося двоє дітей, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною та, що на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, не можуть розцінюватись судом як обставина, що має істотне значення, та не є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, згідно приписів частини 2 статті 197 СК України.

Наявність у позивача тяжкої хвороби чи іншої обставини, що має істотне значення для звільнення її від сплати заборгованості за аліментами, судом не встановлено.

Вказана позиція узгоджується з постановою ВС від 03.02.2021 року у справі № 125/2525/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не доведені доказами, а відтак позивачем, не доведено наявності істотних обставин, що є обов`язковою умовою для звільнення від сплати аліментів за ч. 2 ст. 197 СК України.

Тому з врахування наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору на користь позивача не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Третя особа Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Ів. Кандиби, 3.

Повний текст рішення складено 14.02.2025 року.

СуддяН. Б. Добош