Рішення

від 26.02.2025 по справі 300/1611/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. справа № 300/1611/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Шевченко К.Т. (далі представник позивача) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2022/000020/2 від 07.12.2022 та картку відмови №UA206070/2022/000383 від 07.12.2022;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2022/000023/2 від 14.12.2022 та картку відмови №UA206070/2022/000389 від 14.12.2022.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" в грудні 2022 року у нерезидента "AGRUMI GR DI GAETANO RAO" (Італія) придбано партію мандарин клементин (різного колібру) на суму 13840,00 євро, поставка яких здійснювалася двома партіями 07.12.2022 та 14.12.2022. Відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраного методу його визначення, а саме основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картки відмови в прийнятті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2022/000383 від 07.12.2022,№UA206070/2022/000389 від 14.12.2022 та рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA206070/2022/000020/2 від 07.12.2022, №UA206070/2022/000023/2 від 14.12.2022. Позивач оплатив повну вартість товару, про що отримав відповідні документи. На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, а застосування резервного методу визначення митної вартості, збільшення такої вартості є протиправним.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.04.2023 позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення її недоліків.

Представник позивача, 27.04.2023 вимоги вищезазначеної ухвали від 05.03.2023 виконав.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.105-111), за змістом якого вбачається, під час митного оформлення та перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів, в митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товарів. Зазначив, що за такої обставини митним органом декларанту було направлено запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, які подані не були. На переконання представника відповідача митна вартість товару визначена правомірно, а оскаржене рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства України. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

28.11.2016 між ТОВ "Інвестпроект 2012" та AGRUMI GR DI GAETANO RAO укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів за №2811/16 (а.с.9-11).

25.11.2022 між ТОВ "Інвестпроект 2012" та AGRUMI GR DI GAETANO RAO укладено додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу товарів за №2811/16, відповідно до якої сторони домовилися про те, що в період з листопада 2022 по лютий 2023 провести поставку наступного товару:

1. Клементини (калібр 3), вагою 20000 кг, ціна 0,80 за одиницю, на суму 16000,00 євро;

2. Клементини (калібр 4), вагою 70000 кг, ціна 0,72 за одиницю, на суму 50400,00 євро;

3. Клементини (калібр 5), вагою 80000 кг, ціна 0,60 за одиницю, на суму 48000,00 євро;

4. Клементини (калібр 6), вагою 50000 кг, ціна 0,48 за одиницю, на суму 24000,00 євро;

Разом 220000 кг, на загальну суму 138400,00 євро (а.с.12).

Поставка зазначено товару здійснювалася двома партіями 07.12.2022 та 14.12.2022.

Для організації транспортування товару на митну територію України ТОВ «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» уклало договір № 211122 від 21.11.2022 з ТОВ «ЕВРО ЛАЙН», відповідно до якого останній взяв на себе зобов`язання від свого імені і за рахунок замовника укладати договори спрямовані на забезпечення виконання робіт з організації транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних вантажів замовника автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (а.с.13-15).

07.12.2022 позивач за допомогою брокера для здійснення митного оформлення товару подало митну декларацію (електронне декларування) № 22UA206070012490U3.

Разом з декларацією № 22UA206070012490U3від 07.12.2022 для підтвердження митної вартості до митного поста було надано наступні документи: сертифікат відповідності №221009113627 від 02.12.2022; рахунок-проформа №6/00/2022 від 27.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) 10/С/2022 від 02.12.2022; автотранспортна накладна (CMR) №3 від 02.12.2022;фітосанітарний сертифікат UЕ/ІT/1011042 від 02.12.2022; декларація про походження товару 10/С/2022 від 02.12.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 40JBKLMB від 28.11.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 58 від 05.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 25.11.2022; зовнішньоекономічний договір №2811/16 від 28.11.2016; договір (контракт) про перевезення 211122 від 21.11.2022; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю №9313816 від 06.12.2022; копія митної декларації країни відправлення 20ITQ3J1Т0020685Е1 від 05.12.2022.

Декларацією про визначення митної вартості товару 22UA206070012490U3 від 07.12.2022ТОВ «Інвестпроект 2012» було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту у розмірі 13831,20 євро.

Товар, що завозився в Україну складався з позицій (графа 32 ВМД 4 місць ):

товар № 1 (графа 32 ВМД 1 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 05, кількість 7900 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 4740,00євро (графа 42) 1 стор. ВМД), - ціна за кг: 0,60 євро;

товар № 2 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 03, кількість 4170 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 3336,00євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,80 Євро;

товар № 3 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 04, кількість 6060 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 4363,20 євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,72 Євро;

товар № 4 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 06, кількість 2900 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 1392,00 євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,48 євро (а.с.18-20).

Митним органом, у зв`язку зі спрацюванням профілю ризику щодо перевірки митної вартості задекларованого товару якою встановлено, що загальна фактурна вартість товару- 11831,20 євро, яка зазначена у Інвойсі №10/С/2022 від 02.12.2022 не відповідає вартості задекларованого товару-14031,20 євро, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення №22ITQ3J1T0020685E1 від 05.12.2022, надіслано декларанту повідомлення про необхідність надання відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.29).

Декларантом надано відповідь про те, що ним надано повний пакет документів щодо товарів, які оформлюються згідно митної декларації №22UA206070012490U3. Щодо розбіжностей у митній декларації в країні експорту повідомив про те, що: у графі на яку посилається відповідач зазначається не фактура вартості товару, а відображається специфічна вартість відкоригована відповідно до умов поставки. До митного органу оформлення подано додатковий аркуш МД в якому зазначено у графі 22 фактурну вартість, яка відповідає задекларованій фактурній вартості. Додаткові висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини надаватися не будуть.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 07.12.2022 та доданих до неї документів, відповідач прийняв оскаржувану картку відмови в прийнятті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206070/2022/000383 від 07.12.2022 (а.с.16).

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA206070/2022/00020/2 від 07.12.2022 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом, а саме "неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, зокрема метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 6 (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували для товару 1 митна декларація № UA209170/2022/96602 від 04.12.2022, № UA209170/2022/97088 від 06.12.2022 (а.с.17).

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару і визначено її в наступних розмірах, а саме:

товар № 1 (1 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,60 євро скоригована до 0,95 євро/кг;

товар № 2: первинна ціна за кг: 0,80 євро. Ціна не коригувалася митницею.

товар № 3 (1 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,72 євроскоригована до 0,95 євро/кг;

товар № 4 (2 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,48 євро скоригована до 0,95 євро/кг (а.с.17).

Позивач на підставі оскаржуваного рішення подав декларацію №22UA206070012519U6 від 07.12.2024, в графі 43 якої щодо товару 2 метод визначення митної вартості позначив "1", в графі 43 якої щодо товару 1, 3, 4 метод визначення митної вартості позначив "1" та "6", при цьому в графі 47 нарахування платежів щодо товарів 1, 3, 4 визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.31-32).

14.12.2022 позивач за допомогою брокера для здійснення митного оформлення товару подало митну декларацію (електронне декларування) № 22UA20607001271U6 (а.с.35-36).

Разом з декларацією № 22UA20607001271U6від 14.12.2022 для підтвердження митної вартості до митного поста було надано наступні документи: сертифікат відповідності № 22100913817 від 09.12.2022; рахунок-проформа № 8/00/2022 від 06.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) 13/С/2022 від 09.12.2022; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 09.12.2022; фітосанітарний сертифікат UЕ/ІT/1011061 від 09.12.2022; декларація про походження товару 13/С/2022 від 09.12.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 41JBKLMС від 07.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 59 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 25.11.2022; зовнішньоекономічний договір №2811/16 від 28.11.2016; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю №9339387 від 13.12.2022.

Декларацією про визначення митної вартості товару №22UA20607001271U6 від 14.12.2022 ТОВ «Інвестпроект 2012» було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту у розмірі 14386,40 євро.

Товар, що завозився в Україну складався з 4 ох позицій (графа 32 ВМД 4 місць ):

товар № 1 (графа 32 ВМД 1 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 03, кількість 9715 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 7772,00євро (графа 42, 1 стор. ВМД), - ціна за кг: 0,80 євро;

товар № 2 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 04, кількість 3900 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 2808,00євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,72 євро;

товар № 3 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 05, кількість 2360 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 1416,00євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,60 євро;

товар № 4 (графа 32 ВМД 2 стор.): мандарини-клементини свіжі, калібр 06, кількість 4980 кг, не в первинній упаковці. Торгова марка «AGRUMIGR», фірма виробник «AGRUMIGRDIGAETANORAO», країна виробництва Італія, вартість 2390,00євро (графа 42, 2 стор. ВМД) - ціна за кг: 0,48 євро.

Митним органом, у зв`язку зі спрацюванням профілю ризику щодо перевірки митної вартості задекларованого товару та у зв`язку з наявним рішенням про визначення митної вартості подібних товарів по даному підприємстві та у результаті перевірки оригіналів твердих примірників документів, наданих на вимогу митного органу, якою встановлено, що загальна фактурна вартість товару 14386,40 євро, яка зазначена у Інвойсі № 13/С/2022 від 09.12.2022 не відповідає вартості задекларованого товару 14586,40 євро, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення № 22ITQ3J1T0021013E1 від 12.12.2022,надіслано декларанту повідомлення про необхідність надання відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: електронну копію зазначеної митної декларації країни відправлення та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.29).

Декларантом надано відповідь про те, що зазначена у декларації вартість 14586,40 євро не є фактурною вартістю, тому не відповідає 14386,40 євро, про що відомо працівникам митних органів, які співпрацюють з Європейським Співтовариством.Додатковоподати документи для підтвердження митної вартості немає можливості (а.с.46).

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 14.12.2022 та доданих до неї документів, відповідач прийняв оскаржувану картку відмови в прийнятті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206070/2022/000389 від 14.12.2022 (а.с.33).

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA206070/2022/00023/2 від 14.12.2022 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом, а саме "неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, зокрема метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 6 (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували для товару 1 митна декларація № UA209170/2022/96602 від 04.12.2022, № UA209170/2022/97088 від 06.12.2022 (а.с.34).

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару і визначено її в наступних розмірах, а саме:

товар № 1 (графа 32 ВМД 1 стор.): первинна ціна за кг: 0,80 євро. Ціна не коригувалася митницею.

товар № 2 (1 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,72 євро скоригована ціна 0,95 євро/кг.

товар № 3 (1 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,60 євро; скоригована ціна 0,95 євро/кг.

товар № 4 (2 стор. рішення про коригування, графа 30): первинна ціна за кг: 0,48 євро. скоригована ціна 0,95 євро/кг.

Позивач на підставі оскаржуваного рішення подав декларацію №22UA206070012729U5 від 14.12.2024, в графі 43 якої щодо товару 1 метод визначення митної вартості позначив "1", в графі 43 якої щодо товару 2, 4метод визначення митної вартості позначив "1" та "6",в графі 43 якої щодо товару 3 метод визначення митної вартості позначив "1" та "3" при цьому в графі 47 нарахування платежів щодо товарів 2, 3, 4 визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.48-49).

Не погоджуючись з відмовою в прийнятті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2022/000383 від 07.12.2022, №UA206070/2022/000389 від 14.12.2022 та рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA206070/2022/000020/2 від 07.12.2022, №UA206070/2022/000023/2 від 14.12.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлено порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, що встановлено частиною 1 статті 53 МК України.

Згідно із частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз частин 1 та 2 статті 53 МК України свідчить про те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Тобто, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судом встановлено, що при поставці товару 07.12.2022 декларантомбуло надано митному органу наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: сертифікат відповідності № 221009113627 від 02.12.2022; рахунок-проформа № 6/00/2022 від 27.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) 10/С/2022 від 02.12.2022; автотранспортна накладна (CMR) № 3 від 02.12.2022; фітосанітарний сертифікат UЕ/ІT/1011042 від 02.12.2022; декларація про походження товару 10/С/2022 від 02.12.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 40JBKLMB від 28.11.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 58 від 05.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 25.11.2022; зовнішньоекономічний договір № 2811/16 від 28.11.2016; договір (контракт) про перевезення 211122 від 21.11.2022; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю № 9313816 від 06.12.2022; копія митної декларації країни відправлення 20ITQ3J1Т0020685Е1 від 05.12.2022.

При цьому, судом встановлено, що у рахунку-фактурі (інвойсі) 10/С/2022 від 02.12.2022 вказано суму 13831,20 EUR, яка розрахована відповідно до доповнення № 4 від 25.11.2022 до зовнішньоекономічного договору № 2811/16 від 28.11.2016 та яка і заявлена до розмитнення.

Відтак, суд зазначає, що зміст вищенаведених документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару.

Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість митному органу встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури (інвойсу) 10/С/2022 від 02.12.2022, що в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

В той же час, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) 10/С/2022 від 02.12.2022.

Водночас, судом встановлено, що при поставці товару 14.12.2022 декларантом було надано митному органу наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: сертифікат відповідності № 22100913817 від 09.12.2022; рахунок-проформа № 8/00/2022 від 06.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) 13/С/2022 від 09.12.2022; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 09.12.2022; фітосанітарний сертифікат UЕ/ІT/1011061 від 09.12.2022; декларація про походження товару 13/С/2022 від 09.12.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 41JBKLMС від 07.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 59 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 25.11.2022; зовнішньоекономічний договір № 2811/16 від 28.11.2016; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю № 9339387 від 13.12.2022.

При цьому, судом встановлено, що у рахунку-фактурі (інвойсі) 13/С/2022 від 09.12.2022вказано суму 14386,40 EUR, яка розрахована відповідно до доповнення № 4 від 25.11.2022 до зовнішньоекономічного договору № 2811/16 від 28.11.2016 та яка і заявлена до розмитнення.

Відтак суд зазначає, що зміст вищенаведених документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару.

Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури (інвойсу) 13/С/2022 від 09.12.2022, що в сукупності з усіма іншими за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

В той же час, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) 13/С/2022 від 09.12.2022.

Суд зазначає, що ті розбіжності у поданих документах та про які зазначає представник відповідача, не є обставиною для коригування вартості товару, оскільки такі розбіжності не мали впливу на формування ціни за одиницю продукції, яка поставлялась та зафіксована у первинних документах.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 53 МК України, документом, що підтверджує митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс), тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару, а зазначені відповідачем розбіжності не мають значення для визначенні рівня митної вартості товару.

Отже, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставним та необґрунтованим.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару - мандарини-клементини за ціною рахунку-фактури (інвойс) 10/С/2022 від 02.12.2022 та 13/С/2022 від 09.12.2022. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, наслідком вказаних протиправних дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості не за ціною рахунку-фактури (інвойс) 10/С/2022 від 02.12.2022 та 13/С/2022 від 09.12.2022 як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

З урахуванням усіх вищенаведених обставин та висновків суду, оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення пунктів 1-4 частини 2 статті 55 МК України, не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування з огляду на відмінність якісних характеристик товару.

Таким чином, визначення в даному випадку відповідачем митної вартості товару відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, є необґрунтованим та безпідставним. При цьому, відповідач не обґрунтував і не підтвердив належними доказами виникнення правових підстав для застосування другорядного - резервного методу та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту, а також її визначення за методами, що передують резервному.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відтак, відповідач, приймаючи оскаржувані картки та рішення діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206070/2022/000020/2 від 07.12.2022, № UA206070/2022/000023/2 від 14.12.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206070/2022/000383 від 07.12.2022, №UA206070/2022/000389 від 14.12.2022, є протиправними та такими, що підлягають до скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Інвестпроект 2012" слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №1466 від 24.03.2023 позивачем сплачено судовий збір у сумі 8052 грн, яка за наслідками розгляду справи підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача(а.с.1).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами 3-5 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до частин 2, 3 статті 30 Закону України від 05.07.2012 за №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 по справі №1.380.2019.00243.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України». У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18), від 29.01.2021 (справа №808/1436/18).

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано такі копії таких документів: акту приймання-передачі послуг від 05.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 20.03.2023, акту приймання-передачі послуг (перекладу) №1085KOLвід 08.05.2023, договору про надання правничої допомоги від 20.03.2023; платіжної інструкції №1465 від 24.03.2023 про сплату послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 20.03.2023,платіжної інструкції №1597 від 08.05.2023 про оплату згідно акту №1085KOL від 08.05.2023, ордера.

Відповідно змісту акту про надання правничої допомоги від 05.02.2025, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги, зокрема: аналіз проблеми, консультація клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами ст. 94, 160 КАС України, написання заяви про усунення недоліків, заяви про долучення доказів про понесені судові витрати.

З врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 КАС, суд враховує те, що розгляд цієї справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 8 000,00 грн, є неспівмірною із складністю цієї справи, а також із наданим адвокатом обсягом послуг та відповідає критерію реальності таких витрат.

Таким чином, з урахуванням положень частин 3, 5 статті134, частини 9 статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6 000,00 грн.

Щодо витрат на послуги перекладача, суд зазначає наступне.

Так, стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Водночас, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів, а також пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд встановив, що при підготовці до позовної заяви, позивач використав послуги перекладача, зокрема перекладачем (виконавцем) Мєдвєдєвим Г.С. перекладено відповідні додатки до позову. Факт понесення таких витрат у розмірі 3400,00 грн, на переклад підтверджується платіжним дорученням № 1597 від 08.05.2023 (а.с.171).

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача також і витрати на залучення перекладача в сумі 3400,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206070/2022/000020/2 від 07.12.2022 та картку відмови № UA206070/2022/000383 від 07.12.2022.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206070/2022/000023/2 від 14.12.2022 та картку відмови № UA206070/2022/000389 від 14.12.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (ідентифікаційний номер 36609344) сплачений судовий збір в розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (ідентифікаційний номер 36609344) витрати на залучення перекладача у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (ідентифікаційний номер 36609344) витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (ідентифікаційний номер 36609344), адреса: вул. Каракая, 26 Ж, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300;

відповідач Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), адреса: вул. Чорновола, 159, м. Івано Франківськ, 76005.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.