Ухвала

від 25.02.2025 по справі 360/192/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

25 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 360/192/25 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби безпеки України про часткове визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України, з такими позовними вимогами:

-визнати протиправним та скасувати Наказ Голови СБУ від 06.12.2024 №1661-ос/дск в частині виведення начальника 5 відділу (з місцем дислокації у АДРЕСА_1 ) 5 управління ДВКР СБУ ОСОБА_1 в розпорядження начальника ДВКР СБУ та звільнення його з посади начальника 5 відділу (з місцем дислокації у м. Сєвєродонецьк) 5 управління ДВКР СБУ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 5 відділу (з місцем дислокації у м. Сєвєродонецьк) 5 управління ДВКР СБУ.

Ухвалою суду від 07.12.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду пояснень та документального підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

20.02.2025 на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано заяву про усунення недоліків, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд дійшов висновку, що наявних в матеріалах справи документів недостатньо для з`ясування питання, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У зв`язку з викладеним, питання щодо дотримання строків звернення до суду буде вирішено судом після зібрання всіх необхідних документів під час судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини друга статті 12 КАС України).

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання» корупції cуб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Відповідно до положень статті 51-1 та примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, посадові та службові особи органів Служби безпеки України. Позивач перебував на посаді начальника 5 відділу 5 управління ДВКРСБУ.

Отже, беручи до уваги, що посадові та службові особи органів Служби безпеки України відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа не відноситься до малозначних.

Проте, ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

При цьому, згідно з частиною третьою статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України).

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20 та ухвалі Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.

Частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спір, що виник між сторонами по даній справі не стосується переліку, що зазначений у вказаних нормах КАС України.

Отже, з урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи статті 12, частин першої, другої статті 257 КАС України, приймаючи до уваги Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України, враховуючи запроваджений дистанційний режим роботи суду, непередбачувані відключення електроенергії внаслідок системного знищення Російською Федерацією енергосистеми України, а також посилення з 10 жовтня 2022 року постійних ракетних обстрілів території України, задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Суд зазначає, що доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб учасники справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладають у відповідних заявах по суті справи.

Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи.

Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в цій справі, з урахуванням вимог статей 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також представником позивача заявлено в позовній заяві та заяві про усунення недоліків позовної заяви клопотання щодо витребування додаткових доказів по справі.

Частинами першою, другою статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 80 КАС України).

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача письмових доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, яке було заявлено в заяві про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає, що перелік документів, які представник позивача просить витребувати, не відноситься до предмету судового розгляду, відтак у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби безпеки України про часткове визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду залишити відкритим.

Встановити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) копії таких письмових доказів:

- належним чином завірену копію (або витягу) Наказу Голови СБУ від 06.12.2024 року № 1661-ос/дск;

- належним чином завірену копію рапорту начальника 5 управління ДВКР СБУ від 28.11.2024 р., посилання на який зазначено в оскаржуваному наказі;

- належним чином завірену копію функціональних обов`язків ОСОБА_1 до прийняття оскаржуваного наказу;

- належним чином завірену копію функціональних обов`язків ОСОБА_1 після виведення у розпорядження;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 із Наказом Голови СБУ від 06.12.2024 року № 1661-ос/дск;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 з рапортом начальника 5 управління ДВКР СБУ від 28.11.2024 р., посилання на який зазначено в оскаржуваному наказі;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 з новими функціональними обов`язками після виведення його у розпорядження та звільнення з посади на підставі Наказу Голови СБУ від 06.12.2024 року № 1661-ос/дск;

- належним чином завірену копію довідки про проведення бесіди за результатами виведення у розпорядження та звільнення з посади (яка зберігається в матеріалах особової справи Позивача);

- належним чином завірену копію контракту про проходження ОСОБА_1 служби в СБУ.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Кисельовою Є.О. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЄ.О. Кисельова