Постанова

від 26.02.2025 по справі 380/5452/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5452/24 пров. № А/857/32520/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в справі № 380/5452/24 за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції Кузан Р.І..,

час ухвалення рішення 31 жовтня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» (далі позивач, ТДВ «ШРБУ №88») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ016536 від 23.08.2023 Про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі заступника начальника відділу В.Петейчука, якою постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» адміністративно- господарський штраф у сумі 17 000 гривень, відповідно до ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» 24.07.2023 жодних перевезень спеціальним вантажним бетонозмішувачем VOLVO FM 380 р.н. НОМЕР_1 за товарно-транспортною накладною №13146 від 24.07.2023 не здійснювало і не могло здійснювати, та у цих спірних правовідносинах позивач не є перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ, а тому не може нести відповідальність, встановлену абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ. Стверджує про те, що спеціальний вантажний бетонозмішувач VOLVO FM 380 р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТДВ «ШРБУ №88», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 передано в оренду ТОВ «КРАФТ БЕТОН» за Актом приймання-передачі від 01.06.2023 згідно укладеного Договору оренди транспортних засобів від 05.01.2022 №05-01/22. Також вважає, що оскаржувана постанова не містить посилання на п.3.3 Інструкції №385, який встановлює обов`язковість наявності протоколу про перевірку та адаптацію тахографа. Стверджує про порушення норм процесуального права, оскільки відзив на позовну заяву не надісланий позивачу.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 03448623.

Видами економічної діяльності позивача є: Основний: 42.11 Будівництво доріг і автострад. Інші: 42.91 Будівництво водних споруд; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей; 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

24.07.2023 посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №013181 від 24.07.2023 на об`їзній міста Самбора у Львівській області здійснено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу згідно ТТН № 13146 від 24.07.2023.

За наслідками перевірки складено Акт №АР013605 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення, а саме під час здійснення вантажних перевезень, водій транспортного засобу ОСОБА_1 , на момент проведення перевірки не надав протокол перевірки та адаптації тахограф, автомобільний перевізник не забезпечив належну експлуатацію тахографа в транспортному засобі, відповідно водія документами, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Інструкції № 385. Транспортний засіб позивача був обладнаний тахографом.

Вказані обставини не заперечуються позивачем.

З актом перевірки ознайомлено водія транспортного засобу, який підписав цей акт без зауважень.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 13146 від 24.07.2023, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено Товариством з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88».

Листом № 55746/31/24-23 від 25.07.2023 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 23.08.2023 з 10:00 до 13:00 за адресою: Львівська область, м. Городок, вулиця Львівська, будинок 659 А/2.

За результатами розгляду справи про порушення ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем 23.08.2023 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ016536 у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт".

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340.

Пунктом 1.5 Положення № 340 визначено, що тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Згідно з пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначаєІнструкція № 385.

Згідно з підпунктом 3.3Інструкції № 385водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Також відповідно до вказаногопідпункту Інструкції № 385до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У свою чергу, згідно із пунктами 3.5, 3.6.Інструкції № 385, на перевізників покладено обов`язок забезпечувати водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Також саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, чинним законодавством саме на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечення належної експлуатації тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.

У свою чергу, непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених устатті 48 Закону № 2344-IIIдокументів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначенихстаттею 60 Закону № 2344-III.

При цьомуЗаконом № 2344-IIIпередбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Згідно з абзацом 3 частини першоїстатті 60 Закону № 2344-IIIза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом та визнається учасниками справи, транспортний засіб позивача був обладнаний тахографом.

Оскільки на час проведення перевірки а саме 24.07.2023 водій не надав протокол перевірки та адаптації тахограф, для пред`явленням інспектору безпосередньо під час перевірки, відтак за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 23.08.2023 № ПШ016536.

Позивач стверджує, що не є перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ, а тому не може нести відповідальність, встановлену абз.3 ч.1 ст.60 Закону.

Щодо документів, на підставі яких визначається перевізник, то Верховний Суд в постанові від 12 вересня 2024 року в справі № 200/16186/21 зазначив, що Закон № 2344-III не визначає єдиного документа, яким у спірних правовідносинах має підтверджуватися статус перевізника.

Зі змісту наведених у статті 1 і статті 33 Закону № 2344-III визначень понять "автомобільний перевізник", "послуга з перевезення пасажирів чи вантажів" випливає, що перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами відбувається на договірних умовах із замовником, а тому за загальним правилом наявність в особи відповідного статусу може визначатися на підставі договору, або інших документів, які підтверджують здійснення перевезення вантажів на договірних умовах.

У статті 50 Закону № 2344-III визначено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Згідно з підпунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (далі - Правила № 363), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, статус перевізника може підтверджуватися, зокрема, договором про перевезення вантажу, накладними (товарно-транспортними накладними), квитанціями тощо.

У постанові від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а Верховний Суд зауважив, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33,ь50 Закону № 2344-III).

Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої частиною першої статті 60 Закону № 2344-III.

У постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 Верховний Суд зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема, інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися, на думку Верховного Суду, із розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

За висновком Верховного Суду у справі № 640/27759/21, тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

В іншій постанові Верховного Суду (від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20) Верховний Суд зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

У постанові від 21.12.2023 у справі № 280/2150/23 Верховний Суд зазначив, що на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який, у розумінні частини першої статті 60 Закону № 2344-III, має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Під час перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20.

Отже, положення статті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

З обсягу встановлених судовим розглядом обставин цієї справи випливає, що посадовими особами Укртрансбезпеки 24.07.2023 проведено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ТДВ «ШРБУ №88».

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки водієм надано ТТН № 13146 від 24.07.2023 року на перевезення вантажу, складену ТОВ «КРАФТ БЕТОН», з якої вбачається, що перевізником зазначено ТДВ «ШРБУ №88». Водночас замовником та вантажовідправником є ТОВ "КРАФТ БЕТОН", при цьому вантажоодержувачем є ТОВ " КРАФТ БЕТОН "; пункт завантаження - м.Самбір, вул.Чорновола, 161; пункт розвантажування м.Старий Самбір.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що 05 січня 2022 року ТОВ "КРАФТ БЕТОН" (Орендар) та ТДВ «ШРБУ №88» (Орендодавець) укладено Договір оренди транспортних засобів №05-01/22, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування такі транспортні засоби: Спеціальний вантажний бетонозмішувач MERCEDES-BENS AXOR; Спеціальний вантажний бетонозмішувач DAF CF 75.360.

Транспортні засоби передаються орендарю для використання при провадженні господпрської діяльності (п.2.1 Договору №05-01/22).

Також, 01 червня 2023 року орендодавець та орендар, відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору оренди транспортних засобів №05-01/22 від 05.01.2022, дійшли взаємної згоди про внесення змін до Договору оренди транспортних засобів №05-01/22 від 05.01.2022 та вирішили:

п. 1.1 Доповнити п.1.1 Договору та викласти його в новій редакції: «У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування такі транспортні засоби: Спеціалізований вантажний бетонозмішувач Volvo FM 380 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач DAF CF 75.310 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач DAF CF 85.410 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач Volvo F11 400 (pomp.CIFA 28m) далі іменуються транспортні засоби (ТЗ) та забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування ТЗ під керуванням екіпажу (подія) Орендодавця та сплачувати Орендодавцю орендну плату».

п.2. Інші умови Договору від 05.01.2022 №05-01/22 залишаються незмінними та сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

На виконання Договору оренди транспортних засобів №05-01/22 від 05.01.2022, відповідно до акта приймання-передачі №4 від 01 червня 2023 року, Орендодавець - ТДВ «ШРБУ №88» особі директора Казаряна Г.С., який діє на підставі Статуту передав, а Орендар ТОВ «КРАФТ БЕТОН», в особі директора Шурдаха А.І., який діє на підставі Статуту прийняв у тимчасове платне користування такі транспортні засоби: Спеціалізований вантажний бетонозмішувач Volvo FM 380 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач DAF CF 75.310 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач DAF CF 85.410 Спеціалізований вантажний бетонозмішувач Volvo F11 400 (pomp.CIFA 28m). Транспортні засоби оглянуті, справні, претензій щодо їх технічного стану в Орендаря немає. Разом із транспортними засобами Орендарю передаються ключі та свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що форма вищезгаданого договору найму (оренди) транспортного засобу, відповідає приписам ст.799 ЦК України.

Так, оплата за Договором №05-01/22 від 05.01.2022 з урахуванням Додаткової угоди №1, здійснена, зокрема, але не виключно, 14 липня 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями №536 та №537.

Також, наявність на балансі саме у ТОВ «КРАФТ БЕТОН» Спеціалізованого вантажного бетонозмішувача Volvo FM 380 підтверджується Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.

Водночас суд апеляційної інстанції також враховує лист ТОВ «КРАФТ БЕТОН» від 08.02.2024 року №03-01 відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАФТ БЕТОН» підтверджує дію Договору оренди транспортних засобів від 05.01.2022 №05-01/22 . укладеного із ТДВ «ШРБУ №88». У здійсненні своєї господарської діяльності із виробництва та перевезення бетонних сумішей ТОВ «КРАФТ БЕТОН» використовує, в тому числі, спеціальний вантажний бетонозмішувач VOLVO FM 380, р.н. НОМЕР_3 , переданий Орендодавцем згідно акту приймання-передачі від 01.06.2023 за Договором оренди від 05.01.2072 №05-01/22. Транспортний засіб використовується відповідно до умов Договору.

ТОВ «КРАФТ БЕТОН», здійснюючи 24.07.2023 перевезення вантажу орендованим спеціальним вантажним бетонозмішувачем VOLVO FM 380, p. BO8805CT допущено технічну описку при оформленні товарно-транспортної накладної №13146 від 24.07.2023, внаслідок якої автомобільним перевізником помилково значено ТДВ «ШРБУ №88» замість ТОВ «КРАФТ БЕТОН». ТОВ «КРАФТ БЕТОН» висловлює сподівання, що допущена помилка не вплине на подальші партнерські відносини.

З огляду на наведені вище обставини, в колегії суддів відсутні сумніви того, що перевезення вантажу, відповідно до товарно-транспортної накладної № 13146 від 24.07.2023 року, здійснювалося саме ТОВ «КРАФТ БЕТОН», якому спеціальний вантажний бетонозмішувач VOLVO FM 380, p. НОМЕР_4 передано в тимчасове платне користування.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, щоТовариство з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88»не було перевізником вантажу, у зв`язку з чим до нього не могли бути застосовані санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника покладено на Укртрансбезпеку, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов`язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку покладено на компетентний контролюючий орган, яким є Укртрансбезпека.

Аналогічний висновок відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 28 грудня 2023 року у справі № 300/4673/22.

Тобто, положеннястатті 60 Закону № 2344-III не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року а справі № 620/18215/21).

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки транспортний засіб передано позивачем в найм (оренду) іншому товариству, договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, то саме ТОВ " КРАФТ БЕТОН" є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-III в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Схожий висновок підтриманий Верховним Судом в постанові від 06 березня 2024 року в справі № 200/4052/22.

Дослідивши обставини справи у відповідності до зазначених вище норм, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови №ПШ016536 від 23.08.2023 Про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі заступника начальника відділу В.Петейчука, якою постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» адміністративно- господарський штраф у сумі 17 000 гривень, відповідно до ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст.139 КАС України).

Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в справі № 380/5452/24 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ016536 від 23 серпня 2023 року до Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» витрати зі сплати судового збору в розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року.