Ухвала

від 25.02.2025 по справі 990/25/25

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа №990/25/25

адміністративне провадження № П/990/25/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції (надалі також - Суд) надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) до Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича. Третіми особами Позивач вказав Уповноваженого з прав людини та Національний банк України.

Верховний Суд ухвалою від 22 січня 2025 року залишив позовну заяву без руху та надав Позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків шляхом: 1) зазначення усіх сторін у справі з дотриманням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України; 2) уточнення предмета спору, кола учасників справи, змісту позовних вимог, відповідного їх правового обґрунтування і викладу обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів; 3) обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів Позивача у процесі здійснення суб`єктами владних повноважень владних управлінських функцій у взаємовідносинах з Позивачем із зазначенням конкретного проміжку часу їх виникнення; 4) надання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також належного обґрунтування заявлених у позовній заяві клопотань про витребування доказів; 5) зазначення власного письмового підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 6) подання заяви про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національного банку України із обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням на чиїй стороні слід залучити третіх осіб, прав і обов`язків таких та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них.

ОСОБА_1 реалізував своє право та подав відповідну заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Надаючи оцінку зазначеним у заяві доводам та вирішуючи питання щодо можливості прийняття позову до провадження, суд враховує таке.

ОСОБА_1 у поданій на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху заяві відповідачем визначив Президента України Зеленського Володимира Олександровича , а третьою особою - Національний банк України.

В ухвалі від 22 січня 2025 року Верховний Суд зазначав, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд додатково підкреслює те, що процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві позивач, з-поміж іншого, обґрунтував, які конкретно з його прав та охоронюваних законом інтересів порушують оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність, та які правові наслідки безпосередньо для Позивача породжують такі рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України визначено зокрема, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції щодо заявника.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відтак, право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень та дії/бездіяльність, які передують його прийняттю. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Подаючи заяву про усунення недоліків ОСОБА_1 просить, зокрема, "зобов`язати Президента Украйни зупинити дію постанови з одночасним зверненням до Конституційного суду, це повноваження відноситься до Президента України й визначено статтею 102,106 Конституції України; визнати Президента в бездіяльності щодо нереагування на звернення громадян стосовно порушення прав громадян ініціативою Президента".

Такий зміст зазначених Позивачем вимог так і не дає можливості належним чином визначити суті порушеного права та інтересів Позивача, про які йдеться в позовній заяві та про необхідність уточнення про яке зазначалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Якщо узагальнити зміст наведених у позовній заяві доводів, то Позивач вважає, що у Президента виник обов`язок реалізації передбаченого пунктом 15 статті 106 Конституції України повноваження зупинення дії актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, а саме Постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року № 1272, від 20 серпня 2024 року № 952 та від 3 грудня 2024 року № 1385.

Разом з тим, зміст поданих на усунення недоліків доказів та наведених в заяві аргументів не дає підстав вважати, що Позивач звертався до Президента України з приводу окреслених ним питань щодо невідповідності Конституції України саме усіх визначених ним в заяві на усунення недоліків постанов Кабінету Міністрів України, а Президент України, реалізовуючи свої владно-управлінські функції, не забезпечив дотримання вимог законодавства при їх розгляді.

Не визначив Позивач і конкретного проміжку часу, коли Відповідач, допустив порушення, на думку ОСОБА_1 , його прав та інтересів.

Необхідно зазначити й те, що відповідно до пункту 14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952, особам віком старше 60 років, у яких відсутня технічна можливість подати заявку на отримання допомоги шляхом, визначеним у пунктах 9 і 10 цього Порядку, крім осіб, що є опікунами, піклувальниками, законними представниками малолітніх, неповнолітніх осіб, та особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, а також недієздатним особам, за яких заявку подає опікун, допомога надається через АТ "Укрпошта".

Фізичні особи віком старше 60 років, у яких відсутня технічна можливість подати заявку на отримання допомоги шляхом, визначеним у пунктах 9 і 10 цього Порядку, за винятком осіб, що є опікунами, піклувальниками, законними представниками малолітніх, неповнолітніх осіб, а також особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банки, а також опікун недієздатної особи можуть звернутися до відділення АТ "Укрпошта" та подати заявку на отримання допомоги, яка містить такі відомості:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) отримувача допомоги;

реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача допомоги (за наявності), для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - серія (за наявності) та номер документа отримувача допомоги;

документ, що посвідчує особу отримувача допомоги (зокрема паспорт громадянина України), його серія (за наявності) та номер;

документ, що підтверджує статус отримувача пенсії по інвалідності або соціальної допомоги;

для опікунів - документ, який посвідчує особу опікуна, та документ, що підтверджує призначення опікуна одержувачу допомоги, при цьому виготовлення копій зазначених документів не вимагається. Виключний перелік документів, які підтверджують факт призначення опікуна одержувачу допомоги Мінсоцполітики доводить до відома АТ "Укрпошта";

дата народження отримувача допомоги;

місце фактичного проживання отримувача допомоги у форматі: індекс, область, населений пункт, вулиця, будинок, корпус (за наявності), квартира (за наявності).

Заявки на отримання допомоги для категорій громадян, зазначених в абзаці шостому цього пункту, можуть бути подані до кінця лютого 2025 року.

Фізична особа несе відповідальність за недостовірність відомостей та інформації, зазначених у заявці на отримання допомоги.

На це звертало увагу Позивача й Міністерство економіки України відповідно доданих ОСОБА_1 до заяви листів від 3 та 18 грудня 2024 року.

Крім того, відповідно до доданого Позивачем листа від 8 листопада 2024 року Міністерство економіки України також повідомило ОСОБА_1 про те, що виплата за вакцинацію від коронавірусу була припинена, згідно з пунктом 2 Постанови № 1272 Програма діяла з 19 грудня 2021 року по 18 грудня 2022 року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" Мінекономіки не передбачено видатки за бюджетною програмою "Надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка". Враховуючи зазначене Програма "єПідтримка" закрита.

Доводи Позивача, наведені в позовній заяві та заяві, поданій на усунення недоліків, зводяться фактично до неможливості реалізації ним свого права на отримання відповідних доплат через встановлені банківські обмеження в контексті забезпечення надання банківських послуг з використанням смартфона. Фактично усі доводи наведені без врахування наданих ОСОБА_1 роз`яснень Міністерством економіки України у листах, які Позивач надав Верховному Суду в додатках до заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Отже, Позивачем не наведено обставин порушення його прав, свобод та інтересів саме Відповідачем.

Суд повторно звертає увагу на те, що завдання адміністративного судочинства відповідно до норм КАС України полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції щодо позивача.

Тобто Суд резюмує, що в порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Президента України, які виникли у правовідносинах, у яких він реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду.

Крім того, Позивач не реалізував своє право щодо звернення до суду у спосіб, передбачений КАС України, адже його позов так і не містить чіткого змісту позовних вимог, на що зауважувалось Верховним Судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

ОСОБА_1 , хоч і стверджує про протиправність поведінки Президента України, поряд із цим, визначаючи Національний банк України як третю особу, фактично зазначає до нього позовні вимоги, за змістом яких останній повинен:

"Прибрати з договору банку будь-які вимоги придбати або надати банку телефон, цифровий підпис, купити за власний кошт і надати банку айфон або інший гаджет і встановити ДІЮ, тобто розважальний шкідливий додаток, який взагалі не потрібен для надання електронних послуг, як і гаджет, бо це могло працювати на простому браузері, коштувало б в 50 разів дешевше, і працювало б без телефону, наприклад, за ІД;

Перевірити ті банки, що кажуть, що встановили ПЗ, яке без телефону не працює, та вжити штрафні санкції до таких банків, що вимагають придбати або надати телефон і встановити додаток Дія;

Зобов`язати відкривати рахунки, як вказано в законі, глава 72, статті 1066-1070, та припинити вимагати встановлення ДІЯ і придбати телефон, а відкривати рахунки без телефону, убрати обмеження щодо віку, що такі рахунки відкривають лише тим, кому виповнилось 60 років;

Виконати свої обов`язки щодо захисту прав споживачів і захистити Нацбанком моє право споживача на рахунки в банку без електронних послуг і без телефону, вжити заходів, щоб я міг отримати платіжну карту кешбек без мобільного додатку і без телефону, без порушення права щодо банківської таємниці. Тобто відкрити Ощадбанком, який порушив право на відкриття рахунку "Зимова підтримка" і вжити до банку санкцій ... а саме до Ощадбанку за адресою пр. Голосіївський 68, м Київ».

Крім того Позивач у своїй заяві, просить суд "взяти свідчення як саме телефон, на думку Банку, може здійснити перевірку клієнта? Вважає Позивач також, що банк має пояснити "як саме телефон, який не має навіть належного сертифікату, а сім-карта, яка належить третім особам, може здійснювати перевірки клієнта? Якщо навіть не можна встановити власника номеру, більш того це грубо порушує закон про власність, банк по суті регулює як розпоряджатися власнику своїм майном".

Також Позивач вважає, що є підстави "скасувати розділ 26 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України від 9 травня 2020 року №65, яка наділяє банки не притаманній функції, що порушує вимоги статей 1066-1070 ЦПК України".

Зміст наведеного у взаємозв`язку дає підстави вважати, що Позивач не виконав вимог ухвали від 22 січня 2025 року щодо як уточнення предмета спору, кола учасників справи, змісту позовних вимог, відповідного їх правового обґрунтування і викладу обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги до Відповідача, так і щодо обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів Позивача у процесі здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій у взаємовідносинах з Позивачем із зазначенням конкретного проміжку часу їх виникнення.

Крім того, Позивач не дотримався передбаченого пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України обов`язку щодо зазначення у позовній заяві власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відтак, проаналізувавши зазначене ОСОБА_1 у його заяві на усунення недоліків позовної заяви обгрунтування Суд дійшов висновку, що Позивачем не виконано усіх вимог ухвали Верховного Суду від 22 січня 2025 року.

Отже, позовну заяву у відповідність до вимог чинного процесуального законодавства не приведено.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, з огляду на неусунення Позивачем недоліків позовної заяви, остання разом з доданими до неї документами підлягає поверненню особі, що її подала.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд враховує, що ОСОБА_1 в заяві також поставив питання про надання йому допомоги в усуненні недоліків позовної заяви працівником суду.

У цьому контексті Суд вже звертав увагу Позивача, що за приписами частин третьої, четвертої статті 160 КАС України позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланку позову, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Однак, передбачена у частині четвертій цієї статті можливість надання службовцем апарату адміністративного суду допомоги в оформленні позовної заяви на прохання позивача не може тлумачитися, як самостійне виправлення судом недоліків вже поданої позовної заяви і приведення її у відповідність із вимогами КАС України, тим більш в умовах, коли незрозумілим є намір (позиція) Позивача щодо змісту позовних вимог і їх обґрунтування. Така допомога в будь-якому випадку може бути надана більше в технічному та методологічному контексті.

Суд повторно звертає увагу на те, що на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав ОСОБА_1 може самостійно звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

На цьому також наголошено і в доданому Позивачем до заяви листі Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 19 серпня 2024 року, відповідно до якого:

- відсутність мобільного телефону у особи не є перешкодою для подачі нею звернення про надання БВПД;

- для отримання безоплатної правничої допомоги можна звертатися до одного із бюро правничої допомоги у місті Києві за адресами: просп. Червоної Калини, 38/10, вул. Кошиця, 7, вул. Сімферопольська, 5/1, вул. Єреванська, 32, вул. Платона Майбороди, 23, e-mail: right.bank@legalaid.kiev.ua.

- отримати безоплатну правничу допомогу можливо, зателефонувавши за Єдиним контактним номером телефону системи надання безоплатної правничої допомоги 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Додані до заяви про усунення недоліків позовної заяви матеріали не містять доказів звернення ОСОБА_1 про надання правничої допомоги, зокрема й щодо допомоги в оформленні позовної заяви на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху й відмови відповідного органу у наданні такої додані.

Позивач не висловив застережень, що зміст ухвали Верховного Суду від 22 січня 2025 року є неясним чи незрозумілим для нього, як і не просив подовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 12, 19, 22, 122, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх

О.О. Шишов

М.М. Яковенко