Ухвала

від 26.02.2025 по справі 160/5241/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №160/5241/23

адміністративне провадження № К/990/1172/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародні інтелектуальні транспортні системи" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

УСТАНОВИВ:

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа-Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародні інтелектуальні транспортні системи" (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу Державної аудиторської служби України (UA-2023-01-11-002504-а) від 06 березня 2023 року по закупівлі "Послуги з експлуатаційного утримання. Технічне обслуговування майданчиків зважування в русі (WIM) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) км 862+259, км 949+608, км 996+491; Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м. Кривий Ріг), км 76+702. (63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту)".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.

09 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, в якій скаржник просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року повністю, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року визнано неповажними вказані Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 160/5241/23. Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в справі № 160/5241/23 залишено без руху.

06 лютого 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, документ про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу.

Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у справах № 640/467/19, № 160/9513/18, № 160/6502/19, № 160/11304/19, № 160/11367/19, № 160/6501/19, № 160/6502/19.

Однак скаржник не зазначає яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Однак, скаржник посилаючись на постанови Верховного Суду у № 640/467/19, № 160/9513/18, № 160/6502/19, № 160/11304/19, № 160/11367/19, № 160/6501/19, № 160/6502/19 не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справі за подібними відносинами із цією справою.

Не зазначено скаржником і норми матеріального чи процесуального права, яку, на думку скаржника, неправильно застосовано судами та висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду.

Натомість скаржником процитовано витяги із вказаних постанов, що не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вказаної підстави касаційного оскарження, проте скаржником так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалі від 27 січня 2025 року про залишення касаційно скарги без руху, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом, зокрема і щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, не усунуто.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародні інтелектуальні транспортні системи" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк І.В. Желєзний В.М. Соколов