Ухвала

від 25.02.2025 по справі 213/830/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/747/25 Справа № 213/830/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ,-

В СТ А Н О В И Л А:

Ухвалою Інгулецькогорайонного судум.Кривий РігДніпропетровської областівід 16грудня 2024року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.

На вказане рішення обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду відносно нього скасувати та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначає, що суддя підійшов формально до розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, ризики визначені ст. 177 КПК України є недоведеними. Вказує, що суд не врахував, його стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків та родини. Вважає, що і матеріалах справи відсутні докази його вини.

Заслухавши суддю доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, при продовженні ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров`я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.

Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого ОСОБА_6 , що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.

При цьому, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого в умовах воєнного стану.

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 як на підставу свого звільнення з під варти посилається на те що він має родину та міцні соціальні зв`язки.

Вказані обставиниіснували іна моментвчинення інкримінованогозлочину,а відтаквони очевидноне утворюютьжодних моральнихзапобіжників приобранні обвинувачениммоделі поведінки,а томуне здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_6 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо відсутності доказів його вини у вчиненому інкримінованому правопорушенні не є предметом даного апеляційного розгляду, оскільки це є завданням наступних етапів кримінального провадження та вирішується судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді