Постанова

від 25.02.2025 по справі 179/410/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1893/25 Справа № 179/410/24 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коломойця С. В. на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма Деметра про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому2024року ОСОБА_1 через свогопредставника звернуласядо судуз вказаноюпозовною заявою.В обґрунтуванняпосилалася нате,що між нею та ПП «Агрофірма «Деметра» 14 листопада 2014 року укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,34 га, кадастровий номер 1222386800:01:028:0010.

Станом на дату подання позовної заяви відповідачем не здійснено розрахунку з орендної плати за 2022-2023 роки відповідно до умов договору у загальному розмірі 50000 грн. (25000 грн. на рік). Позивач в усній формі зверталася до відповідача з приводу проведення розрахунку, але відповіді надано не було. Розмір орендної плати для неї є значним, а тому вона позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Невиконання відповідачем умов договору щодо проведення розрахунку з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022 та 2023 роки вказують на систематичне порушення істотних умов договору, що є підставою дострокового припинення дії договору шляхом його розірвання.

З урахуванням поданої 22.05.2024 року заяви про зменшення позовних вимог, позивачка просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма «Деметра», стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Деметра» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 27463,73 грн., з яких: заборгованість з орендної плати 25000 грн., 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання 987,70 грн., інфляційні 1476,03 грн.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Вважає,що невиконання відповідачем умов договору щодо проведення розрахунку з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022 та 2023 роки вказують на систематичне порушення істотних умов договору, що є підставою дострокового припинення дії договору шляхом його розірвання.

Крім того, відповідно до досліджених в судовому порядку копій письмових доказів, а саме: копії видаткового касового ордеру №1 від 02 січня 2024 року, відповідно до якого відповідач зазначив, що ним проведено розрахунок зі сплати орендної плати за 2022 рік 02.01.2024 році, а розрахунок зі сплати орендної плати за 2023 рік також здійснено сплату 02.01.2024 року, тим самим відповідач, підтвердив, що ним здійснено порушення сплати орендної плати за користування земельної ділянки в 2022 та 2023 роки, зазначивши, що ним здійснено розрахунок 02.01.2024 році, а не як визначено договором до 31 грудня відповідного року.

Також, діючим законодавством, а тим більше умовами даного договору оренди земельної ділянки, не передбачено обов`язку Орендодавця як власника земельної ділянки звернутись про отримання орендної плати.

Зазначає, що в матеріалах справи наявний письмовий доказ, а саме виписка по картці/рахунок, який відкритий 19 лютого 2024 року виключно для надання його ПП «Агрофірма «Деметра» з метою отримання орендної плати, та фактичного фіксування часу проведення такого платежу, та відповідно до якого відповідач, провів 01.03.2024 року, розрахунок з виплати орендної лати за 2022 рік в сумі 25042,50 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем, за проведення розрахунку за 2023 рік становить в сумі 25000,00

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Прочас тамісце розглядусправи сторони повідомленіналежним чином,про щосвідчать довідкипро отримання документів в електронному суді сторонами та рекомендованим повідомленням про вручення повістки ОСОБА_1 (а.с.109 зв.)

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законністьіобґрунтованістьрішення судупершоїінстанціївідповідно до вимог частини1статті367ЦПКУкраїниза наявнимивнійдоказами вмежахдоводівта вимогапеляційноїскарги,апеляційнийсудвважає,щоапеляційнаскарга не підлягає задоволенню з такихпідстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 листопада 2014 року між ПП «Агрофірма «Деметра» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого остання передала підприємству у строкове, платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 6,34 га, кадастровий номер 1222386800:01:028:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.12.2014 року державним реєстратором Магдалинівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право 35208705.

20 січня 2020 року між ПП «Агрофірма «Деметра» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №1 до договору оренди, відповідно до якої сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2036 року.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди визначено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю оренду плату з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору відповідно до розрахунків, викладених в щорічному додатку. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, вказується в розрахунку і не може бути меншим розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконувати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій формі, так і у натуральній або у відробітковій, що відображається у відповідному додатку, який є невід`ємною частиною договору.

Періодичність виплати орендної плати з 01 січня по 31 грудня щороку протягом терміну дії договору (період виплати орендної плати за окремими формами розміру орендної плати погоджується сторонами і вказується в додатку до договору). Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії договору не пізніше як у термін, встановлений у цьому договорі.

Відповідно до пункту 3 договору оренди (розділ «Зміна умов договору та припинення його дії»), дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін, унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків несплати орендної плати протягом більш ніж трьох місяців після останнього встановленого строку її виплати та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Щорічний розмір орендної плати ОСОБА_1 за договором оренди складає 31055,90 грн., з них податок 6055,90 грн., до виплати 25000 грн., що підтверджується довідкою ПП «Агрофірма «Деметра» №1 від 22.03.2024 року.

З вказаної довідки також вбачається, що орендна плата у розмірі 25000 грн. була виплачена ОСОБА_1 30.12.2021 року за видатковим касовим ордером №25 від 30.12.2021 року, орендна плата за 2022 -2023 роки у загальному розмірі 50000 грн. виплачена 02 січня 2024 року за видатковими касовими ордерами №№1, 2 від 02.01.2024 року.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 01.03.2024 року о 10:49 здійснено поповнення картки готівкою через термінал самообслуговування у Магдалинівському відділенні АТ КБ «ПриватБанк» на суму 21 956 грн. (прізвище платника не зазначено), 01.03.2024 року о 10:51 здійснено поповнення картки готівкою у Магдалинівському відділенні АТ КБ «ПриватБанк» на суму 3084,50 грн. (відправник ОСОБА_2 ), загальна сума надходжень склала 25040,50 грн..

Відповідно до видаткового касового ордеру №25 від 30.12.2021року ОСОБА_1 отримала від ПП «Агрофірма «Деметра» орендну плату за 2021 рік у розмірі 25000 грн., що підтверджується її особистим підписом.

Відповідно до видаткового касового ордеру №1 від 02.01.2024року ОСОБА_1 отримала від ПП «Агрофірма «Деметра» орендну плату за 2022 рік у розмірі 25000 грн., що підтверджується її особистим підписом.

Відповідно до видаткового касового ордеру №2 від 02.01.2024 року ОСОБА_1 отримала від ПП «Агрофірма «Деметра» орендну плату за 2023 рік у розмірі 25000 грн., що підтверджується її особистим підписом.

Як вбачається з розписки від 29.02.2024 року ОСОБА_1 претензій по розрахункам з орендної плати до ПП «АФ «Деметра» не має.

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Агрофірма «Деметра» за 4 квартал 2021 року, ОСОБА_1 у 2021 році нараховано та виплачено дохід в розмірі 62 111,80 грн..

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Агрофірма «Деметра» за 4 квартал 2022 року, ОСОБА_1 нараховано дохід в розмірі 31055,90 грн., з яких сплачено податок у розмірі 5590,06 грн.

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Агрофірма «Деметра» за 4 квартал 2023 року, ОСОБА_1 нараховано дохід в розмірі 31055,90 грн., з яких сплачено податок у розмірі 5590,06 грн.

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Агрофірма «Деметра» за 1 квартал 2024 року, ОСОБА_1 виплачений дохід у розмірі 50000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,суд першоїінстанції виходивіз того,що відповідачем ПП «Агрофірма «Деметра» в повній мірі виконані зобов`язання щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 за оспорюваним договором оренди землі; можливості розірвання договору оренди землі судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору, який полягає саме у систематичній несплаті орендної плати в судовому засіданні не встановлено. Орендна плата за 2022-2023 роки виплачена позивачці у повному обсязі та остання не мала претензій до ПП «Агрофірма «Деметра» щодо виплати орендної плати, що підтверджується її розпискою, підстави для стягнення заборгованості також відсутні.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

За правилами частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Визначення, процедура укладення, вимоги до змісту та порядок припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які

регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись до суду із вказаним позовом 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач порушує умови зобов`язання, які полягають у несвоєчасній сплаті орендної плати за 2022 та 2023 роки, що носить систематичний характер, а тому є підставою для розірвання договору оренди землі.

Згідно з частиноюпершою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 02 січня 2024 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2022-2023 роки у розмірі 50000 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами №№1,2 від 02.01.2024 року за власним підписом ОСОБА_1 , а також відомостями про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 1 квартал 2024 року.

Таким чином встановлено,що в 2022 році мало місце порушення строків сплати орендної плати, оскільки орендна плата була виплачена 02 січня 2024 року. Проте орендна плата за 2023 рік була виплачена своєчасно.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутня систематичність несплати орендної плати, передбаченої договором, а відтак відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст. ст. 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Коломойця С. В. залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2025 року.

Судді: