Ухвала

від 27.02.2025 по справі 466/6418/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6418/24

Провадження № 2/461/137/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 суддя Галицькогорайонного судум.Львова Павлюк О. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимоги, подану у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», про списання необґрунтованої заборгованості та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває вищевказана цивільна справа.

27.02.2025 Позивачка через канцелярію суду подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій, окрім основних позовних вимог, просить зобов`язати ТОВ «Львівенергозбут» повернути сплачені кошти у сумі 11317,20 грн та 499,91 грн на рахунок платника згідно з оплаченими квитанціями.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, вивчивши матеріали поданої до суду заяви, суд приходить до наступних висновків.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли у рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач у рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з вищевикладеного, складовими частинами позову є предмет, підстава, зміст.

Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У частині 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно з постановою Верховного Суду у справі №922/404/19від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому у разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі №405/3360/17.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4)пред`явлення цих вимог іншому відповідачу у межах спірних правовідносин.

Заява позивачки про збільшення розміру позовних є новим позовом, оскільки у ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога стягнення грошових коштів, яка не була заявлена первісно, та яка у своїй сукупності дає особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Окрім цього, вказану заяву Позивачка, всупереч вимогам ст. 49 ЦПК України, подала після початку розгляду справи по суті, а саме після закінчення судом дослідження доказів у справі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивачки про збільшення розміру позовних вимог, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено одночасне зміна предмету і підстав позову на стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 260, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимоги, подану у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», про списання необґрунтованої заборгованості та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст.357 ЦПК України).

Суддя Ольга ПАВЛЮК