Рішення

від 26.02.2025 по справі 398/4850/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 398/4850/24

провадження № 2/753/1686/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовною заявою до ПАТ НАСК «Оранта», в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування у розмірі 41 016,41 грн та витрати зі сплати судового збору.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.04.2024 о 12-10 год. в м. Олександрія Кіровоградської області сталася ДТП за участю автомобіля «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2024 у справі № 398/2047/24 винним у вчиненні вказаного ДТП визнано ОСОБА_2 . 12.06.2024 ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування по договору № АТ-4719348 в розмірі 41 048,00 грн. Проте страхова компанія винуватця ДТП оцінила вартість збитків дуже низько, адже сума ремонту транспортного засобу вийшла значно вищою за страхову виплату. ОСОБА_1 не було ознайомлено зі оцінкою експерта страхової компанії, тобто вона була позбавлена можливості використати своє право на підписувати Акт і призначити незалежну експертизу. 13.06.2024 на адресу відповідача було направлено адвокатський запит із вимогою надати обгрунтовані пояснення з приводу того, чому ОСОБА_1 не було ознайомлено із детальним звітом експерта страхової компанії, надати копію вказаного звіту та повідомлено про те, що позивач повністю не погоджується із висновком експерта страхової компанії про оціночну вартість пошкоджень транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 . 19.06.2024 отримала відповідь, що розрахунок страхового відшкодування було здійснено відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та враховуючи, що строк експлуатації автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , перевищує 12 років, то Ез становить 70%. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування матеріальний збиток склав 41 048,00 грн, які були виплачені 12.06.2024. Відповідно до страхового акту № ОЦВ - 24-11-6741/2 та розрахунку страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту становить 82 064,41 грн, страхова сума за договором № АТ-4719348 від 18.11.2023 - 160 000,00 грн. Таким чином фактичний розмір завданої шкоди складає 82 064,41 грн, що не перевищує ліміт відповідальності страховика, а різниця між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування складає 41 016,41 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області вказану справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 29.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у судове засідання.

13.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від НАСК «Оранта», в якому просило відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне. На замовлення страховика було проведено експертно-автотоварознавче дослідження, відповідно до Звіту про визначення матеріального збитку № 06-D/16/65 від 04.05.2024 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 41 048,00 грн. Вартість запчастин розрахована без ПДВ оскільки відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту з ПДВ. Доказів про оплату за ремонтно- відновлювальні роботи у платника ПДВ позивачем не надано. Автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, станом на дату ДТП має строк експлуатації 12,98 роки, тому було застосовано коефіцієнт фізичного зносу. Крім того відповідач зазначив про те, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням візиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Вирішуючи даний спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на день настання страхового випадку та виникнення права на отримання страхового відшкодування, а також положеннь ст. 22, ч.ч.1, 2, 4 ст. 1166, ч.2 ст. 1192, ч.ч.1,2 ст. 1187, п.1 ч.1 ст. 1188, ст. 1194 ЦК України.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (п.2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі (ст.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року № 1074/8395 встановлені підстави та порядок розрахунку коефіцієнта фізичного зносу.

Значення Е (коефіцієнту фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Встановлено, що на час ДТП вік автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, склав більше 12 років, відповідно, КФЗ застосовується.

Судом встановлено, що 13.04.2024 о 12 год. 10 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області, на регульованому перехресті вулиць Братська та Г. Усика, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , при розвороті не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/2047/24 від 16.05.2024 , яка набула чинності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі, визначеному санкцією вказаної статті - 850 грн. 00 коп.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`Язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

ПАТ «НАСК «Оранта» у відповідності до Законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «;Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 18.04.2024 проведено огляд транспортного засобу, під час якого була присутня ОСОБА_1 , здійснено розрахунок страхового відшкодування власникові автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, яким визначено вартість матеріального збитку в сумі 41 048,00 грн і вказана сума відшкодування була виплачена позивача як потертілому вцілому, що визнається позивачем.

Позивач, не погоджується з проведеними позивачем виплатами, вказує, що відповідач має виплатити йому різницю між вартістю відновлювального ремонту (без урахування зносу деталей, що замінюються), яка визначена у розрахунку страхового відшкодування 82 064,14 грн. та сплаченою сумою страхового відшкодування, яка становить 41 016,41 грн, яку просить стягнути з відповідача на її користь.

Відповідно положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 29 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі N 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Позивач просить стягнути розмір збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна, однак не підтверджуючи дані збитки належними та допустимими доказами. А тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом-ч. 6 ст.81 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що ним здійснено та понесені витрати у заявленому розмірі.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК , оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 26.02.2025.