Постанова

від 18.02.2025 по справі 914/611/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа №914/611/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін: не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» бн від 17.10.2024 (вх. суду № 01-05/2952/24 від 18.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 (повне рішення складено 11.10.2024, суддя Н.В. Мороз)

у справі № 914/611/24

за позовом: Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Тернопіль

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, м. Київ

про: повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про повернення майна.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» створено Львівську філію ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», діяльність якої, в подальшому була припинена та у той же час відновлено діяльність ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», як юридичної особи.

Проте, під час, повернення майна відокремленого підрозділу позивача відповідач не здійснив повернення майна, яке було придбано позивачем та його відокремленим підрозділом для забезпечення функціонування відокремленого підрозділу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 позов задоволено повністю; зобов`язано Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» повернути Державному підприємству «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в справному стані, наступне майно: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TY Y26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TY Y26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4НР Scaniet Pro 3000S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 РНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vingal LCD800VA.480W, інвентарний номер 11210000016.

При ухваленні рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку, спірне майно належить ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а тому право на управління цим майном належить позивачу, як юридичній особі. Філія, як відокремлений підрозділ юридичної особи не може набувати право власності на майно, оскільки усе майно філії є майном юридичної особи, а тому при ліквідації філії все її майно є власністю юридичної особи і не переходить у власність третіх осіб.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 у справі №914/611/24 частково і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині повернення такого майна:

- монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI);

- монітор Samsung S22F350 (LS22F350 РНІХСІ);

- комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TY Y26.2-24;

- комплект приймача GNSS S700А;

- віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008;

- котел, інвентарний номер 11210000009.

Апелянт зазначає, що ним було придбано два комплекти приймачів GNSS S700А на підставі договорів купівлі-продажу № 1407/1, № 1008/1 та котел Viessman на підставі договору купівлі-продажу № 131. Скаржник наголошує, що покупцем згідно зазначених договорів була безпосередньо Львівська філія.

Крім цього, апелянт вказує, що згідно з наданими позивачем видатковими накладними також вбачається, що платником комплекту приймача, віхи телескопічної, монітору Samsung C27R500FHI, монітору Samsung C27JG50, комп`ютеру COMEL Business C400, котла Viessmann була Львівська філія.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 4.1 Положення про Львівську філію, майно Філії є державною власністю та закріплюється за нею на праві господарського відання, однак в оспорюваному рішенні зазначено, що спірне майно належить позивачу.

Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 залишити без змін.

Позивач зауважує, що філії не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, діють на підставі затвердженого нею положення та у випадку ліквідації філії, її майно переходить до юридичної особи, яка створила філію.

Позивач стверджує, що припинення філії не передбачає правонаступництва, тому після припинення філії відповідач безпідставно зберіг майно позивача.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 справу № 914/611/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» бн від 17.10.2024 (вх. суду № 01-05/2952/24 від 18.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 у справі №914/611/24.

Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою від 10.02.2025 призначено розгляд справи на 18.02.2025.

У судове засідання 18.02.2025 сторони явки уповноважених представників не забезпечили, позивач просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.

17.02.2025 апелянт повторно подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

З приводу заявленого клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі №260/4504/20 виклав правову позицію, відповідно до якої судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.

Колегія суддів вказує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи те, що апелянт належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, процесуальні строки розгляду апеляційної скарги, те, що суд врахував клопотання скаржника про відкладення розгляду справи від 17.12.2024 та ухвалою від 17.12.2024 постановив відкласти судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволення повторно поданого клопотання скаржника про відкладення розгляду справи від 17.02.2025.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про реорганізацію підприємств» від 31.01.2020 № 23, реорганізовано Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код згідно ЄДРПОУ 00702009) шляхом приєднання до Державного підприємства «Тернопільський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» (код згідно з ЄДРПОУ 00485517); визначено державні підприємства до яких приєднуються юридичні особи, правонаступниками майнових прав та обов`язків реорганізованих державних підприємств та зобов`язано голів комісій з реорганізації забезпечити працевлаштування працівників зазначених державних підприємств.

Наказом ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 22.05.2020, затверджено положення про Львівську філію Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким визначено порядок діяльності Львівської філії.

У відповідності до п.1.3 Положення, у своїй діяльності Філія підпорядковується підприємству в особі директора ДП «Тернопільський, науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Філія не має статусу юридичної особи, є відокремленим підрозділом підприємства, діє від імені та в його інтересах (п.3.1). Філія має окремий баланс з наступним включенням його показників до консолідованої фінансової звітності ДП «Тернопільський інститут землеустрою», поточні та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням та найменуванням Підприємства, інші печатки та штампи; здійснює бухгалтерський і податковий облік своєї діяльності в межах делегованих повноважень, а також складає та подає за належністю фінансову, податкову, статистичну та управлінську звітність (п.3.3). Майно Філії є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.1). Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів Філія має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством (п.4.6). Для досягнення мети та здійснення напрямів діяльності від імені та в інтересах ДП «Тернопільський інститут землеустрою», з урахуванням обмежень, встановлених статутом Підприємства, цим положенням і довіреністю, виданою на ім`я директора Львівської філії Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», має право користуватися майном, наданим Підприємством для здійснення господарської діяльності (п.5.1). Філія зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства України, статуту підприємства, цього положення та інших локально-правових, розпорядчих актів ДП «Тернопільський інститут землеустрою» (п.5.3). Господарська діяльність філії здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності та відповідно до фінансового плану Підприємства та філії з дотриманням чинного законодавства України (п.7.1). Контроль (нагляд) за діяльністю філії здійснює Підприємство, а також у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, - органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю (п.9.1).

Наказом Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 27.05.2020 № 4-од «Про створення Львівської філії державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», створено Львівську філію ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30.12.2020 № 583 внесено зміни до наказу Держгеокадастру від 31.01.2020 № 23 та припинено процедуру реорганізації щодо Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом приєднання до Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Листом від 10.06.2021 ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до ДП «Тернопільський інститут землеустрою» з проханням передати основні засоби Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» на баланс ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Листом від 20.10.2021 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою», яким в порядку виконання плану заходів щодо ліквідації Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою», просив забезпечити 21.10.2021 передачу майна, яке перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою» і його Дрогобицькій філії та оформити прийом-передачу майна відповідними документами.

Актом приймання-передачі від 21.10.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» передав представникам ліквідаційної комісії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» комплект приймача South GNSS S82-N, віху телескопічну, сканер А4НР Scaniet Pro 3000S4 - 1 шт, вінчестер USB 3.01 TB 2.5 TRANSED серії HBlue.

Листом від 27.10.2021 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою» з проханням організації передачі до 05.11.2021 залишків майна, згідно з додатком до листа, яке перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою».

Листом від 09.11.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» повідомив ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що листом від 10.06.2021 Львівський інститут звернувся до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про передачу на баланс підприємства основних засобів, які були придбані Львівською філією та закріплені за нею на праві господарського відання. ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» залишив зазначений лист без розгляду, а листом від 20.10.2021 зобов`язав ДП «Львівський інститут землеустрою» передати все майно Львівської філії, листом від 26.10.2021 ДП «Львівський інститут землеустрою» звернувся у Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо передачі основних засобів, придбаних Львівською філією ДП «Тернопільський інститут землеустрою» на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

Протоколом № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 28.12.2021 встановлено, що частина майна, що рахувалася за Львівською філією, при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою», а перебуває на тимчасовому зберіганні в ДП «Львівський інститут землеустрою» та його Дрогогобицькій філії, а саме: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TУ У 26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TУ У 26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4 НР ScanJet Pro 3000 S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 FНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vinga LCD 800VA 480W, інвентарний номер 11210000016.

Згідно з протоколом № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 15.12.2022 виявлено недостачу частина майна, що рахувалася за Львівською філією при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою».

Наказом Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14.02.2023 № 01-од припинено діяльність Львівської філії державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Проте, як стверджує позивач, під час, повернення майна відокремленого підрозділу позивача, відповідач не здійснив повернення майна, яке було придбано позивачем та його відокремленим підрозділом, тобто майно позивача придбане для забезпечення функціонування його відокремленого підрозділу, зокрема: комплект приймача GNSS S700А, інвентарний номер 10410000007, віха телескопічна, інвентарний номер 11210000008, комп`ютер COMEL Business C400 (U0453973) TУ У 26.2-24, інвентарний номер 10400000001, монітор Samsung C27JG50 (LC27JC50QQIXCI), інвентарний номер 11200000004, котел, інвентарний номер 11210000009, комп`ютер COMEL Business C300 (U0449265) TУ У 26.2- 2018, сканер Документ-сканер А4 НР ScanJet Pro 3000 S4, інвентарний номер 11210000023, монітор Samsung C27R500 (LC27R500FHIXCI), інвентарний номер 11200000002, монітор Samsung S22F350 (LS22F350 FНІХСІ), інвентарний номер 11210000015, пристрій безперебійного живлення Vinga LCD 800VA 480W, інвентарний номер 11210000016.

Листом від 17.02.2023 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ДП «Львівський інститут землеустрою» про врегулювання питання повернення (передачі) майна з проханням невідкладного повернення майна або надання документів, які б підтверджували передачу майна.

Листом від 21.02.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» повідомив ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що на онлайн-нараді, проведеній Держгеокадастром було розглянуто питання щодо подальшого використання комплектів приймачів GNSS S700A, яких було придбано за період діяльності Львівської філії 2 штуки та наголошено, що оскільки працівники Львівської філії за кошти Філії придбали 2 приймачі, буде справедливо розподілити їх між двома підприємствами, про що керівники підприємств надали свою усну згоду.

Додатком до листа від 21.02.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» надіслав ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» акт приймання-передачі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів станом на 21.02.2023, а саме: частини основних засобів придбаних Львівською філією ДП «Тернопільський інститут землеустрою» для передачі на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

Листом від 11.07.2023 ДП «Львівський інститут землеустрою» звернувся до Фонду державного майна України, як органу управління, щодо передачі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а саме: частини основних засобів придбаних працівниками Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою» для передачі на баланс ДП «Львівський інститут землеустрою».

05.10.2023 ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернувся до ДП «Львівський інститут землеустрою» з претензією щодо повернення в місячний термін майна, що з 2021 року перебуває на зберіганні ДП «Львівський інститут землеустрою» після ліквідації Львівської філії ДП «Тернопільський інститут землеустрою».

Листом від 20.10.2023 Фонд державного майна України звернувся до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо сприяння у вирішенні питання передачі частини основних засобів.

У відповідь на вказане звернення Фонду, листом від 02.11.2023 ДП «Тернопільський інститут землеустрою» зазначив, що інформація викладена у листі ДП «Львівський інститут землеустрою» від 11.07.2023 є однобічною та такою, що не стосується передачі, обліку, зберігання та використання державного майна.

У відповідності до протоколу № 1 постійно-діючої комісії з інвентаризації ДП «Тернопільський інститут землеустрою» від 15.12.2023, виявлено недостачу частина майна, що рахувалася за Львівською філією при її ліквідації не була передана в ДП «Тернопільський інститут землеустрою» та його Дрогобицькій філії.

05.03.2024 ДП «Тернопільський інститут землеустрою» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заяво до ДП «Львівський інститут землеустрою» про повернення майна.

При перегляді рішень місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 Цивільного кодексу України).

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою статті 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Крім того, суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (ст. 1213ЦК України), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (ст. 1214 ЦК України).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Так, фактичною підставою звернення до суду, позивач зазначив те, що відповідачем було безпідставно збережено майно, яке належить на праві власності позивачу.

У свою чергу апелянт стверджує, що для забезпечення виробничої діяльності Львівської філії, працівниками філії за період вересень-грудень 2020 року за кошти отримані від господарської діяльності Львівської філії було також придбано майно, покупцем якого була безпосередньо Львівська філія.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 14.02.2023 № 01-од припинено діяльність Львівської філії державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Майно Філії є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.1 Положення про Львівську філію Державного підприємства «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»).

Частина 2 статті 135 ГК України встановлює, що власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Правовий висновок щодо застосування положень статті 136 ГК України в контексті захисту права господарського відання викладено у постановах Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №924/113/21, від 07.10.2021 у справі № 904/4928/17, від 22.09.2021 у справі № 915/2315/19, від 12.11.2020 у справі № 908/2638/17, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.11.2020 у справі № 910/9305/19, від 30.06.2020 у справі № 923/321/18, де зазначено, що відповідно до частин 1, 2, 4 статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Водночас власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.

Тобто майно може перебувати в особи на праві господарського відання доки воно не знадобиться власнику, який сам розпоряджається своїм правом стосовно його безоплатної передачі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 921/64/22.

Таким чином, право господарського відання не є тотожним праву власності, оскільки відрізняється від нього обмеженням правомочності щодо розпорядження майном, а тому такі права різняться між собою об`ємом встановлених законом прав.

За встановлених у цій справі обставин, спірне майно належить ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а тому право на управління цим майном належить позивачу як юридичній особі. Філія, як відокремлений підрозділ юридичної особи не може набувати право власності на майно, оскільки усе майно філії є майном юридичної особи, а тому при ліквідації філії все її майно є власністю юридичної особи і не переходить у власність третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у цій справі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 у справі № 914/611/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» бн від 17.10.2024 (вх. суду № 01-05/2952/24 від 18.10.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2024 у справі № 914/611/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повна постанова складена 27.02.2025.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець