Постанова

від 11.02.2025 по справі 910/19917/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Справа№ 910/19917/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулініч А.П., дов. № Ц-1/2-77/177-24 від 12.11.2024; Маліцький В.В., дов. № Ц-1/4-2.2-03/16-25 від 14.01.2025;

від відповідача: Заведій В.І., посвідчення УК № 261392 від 18.09.2023;

від третьої особи-1: Шовкун О.В., витяг з ЄДР;

від третьої особи-2: Шевченко О.В., дов. № 11761/15/14-24 від 24.09.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України

на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2024

у справі № 910/19917/23 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Міністерства оборони України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Кабінет Міністрів України

2) Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

про стягнення 105 166 102,25 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство (далі - АТ) "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про стягнення 105 166 102,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині повної оплати отриманих послуг за договорами про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/6-ВС/14/2022-ЦЮ від 18.04.2022 та № 370/1/5/20/ВС/125/2022-ЦЮ від 21.12.2022 (далі - договори).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Міноборони на користь АТ "Українська залізниця" 105 166 102,25 грн боргу та 939 400,00 грн судового збору за подання позову.

Суд першої інстанції визнав доведеними обставини справи щодо неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повної оплати наданих позивачем послуг по перевезенню вантажів за укладеними між сторонами договорами.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Міноборони звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що вантаж, який перевозився позивачем на адреси військових частин є вантажем гуманітарної допомоги, враховуючи декларування такої інформації у товар-супровідних та/або перевізних документах. В той же час Міноборони є отримувачем гуманітарної допомоги, а відтак до спірних правовідносин мають застосовуватись норми постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 379 від 27.03.2022 "Про особливості здійснення гуманітарної допомоги, яка перевозиться залізничним транспортом в умовах воєнного стану" (далі - постанова КМУ № 379), а саме витрати позивача пов`язані з одержанням, збором, обробкою, зберіганням, оформленням та перевезенням гуманітарних вантажів, відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету, які здійснюються для фінансування заходів з безперебійного функціонування залізничного транспорту, тож витрати на суму 105 155 102,25 грн, понесені позивачем, у зв`язку з перевезенням вантажів гуманітарної допомоги до військових частин у 2022 році, повинні відшкодовуватись в порядку визначеному постановою КМУ № 193 від 03.03.2022 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - постанова КМУ № 193) розпорядником яких є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Також відповідач зазначав, що майно набуває статусу військового майна з моменту його надходження до Збройних Сил України (далі - ЗСУ) і закріплення його за військовою частиною ЗСУ, а отже сам факт визначення у накладних військових частин, як отримувачів цього майна, не означає закріплення його за даними військовими частинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 21.01.2025.

09.12.2024 до апеляційного суду надійшов відзив третьої особи-2 із запереченнями на апеляційну скаргу.

12.12.2024 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

23.12.2024 до апеляційного суду надійшов відзив третьої особи-1 із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 розгляд справи відкладено на 11.02.2025.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2025, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач та треті особи заперечували доводи апеляційної скарги та вказували на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2022 між АТ "Українська залізниця" (далі - перевізник) та Міноборони (далі - замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/6-ВС/14/2022-ЦЮ (далі - договір; а.с. 47-62 том 1), предметом якого є послуги з перевезень громадським, залізничним транспортом (60210000-3) (послуги з перевезень залізничним транспортом військових вантажів) (далі - послуги). Послуги включають надання власного вагону перевізника для перевезення та інші послуги, пов`язані з організацією перевезення військових вантажів у власних вагонах перевізника і проведення розрахунків за них.

У пункті 1.3 договору зазначені наступні поняття та їх значення:

- відправник - зазначена в перевізному документі військова частина (установа), яка відправляє військові ешелони, військові транспорти;

- власний вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності чи іншій правовій підставі, має загальномережеву нумерацію та ознаку в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ) "власний вагон" (далі - вагон перевізника).

Згідно з п. 3.1 договору його ціна визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2022 рік, та становить 648 678 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 108 113 000,00 грн. Закупівля послуг здійснюється за кошти Державного бюджету України за бюджетною підпрограмою 2101020/9 КЕКВ 2240 (код 070 - 85 579 100,00 грн, код 070/30 - 563 098 900,00 грн).

Відповідно до пункту 4.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до тарифів збірника тарифів на дату відправлення вагону, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 2 до цього договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2 190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі "від 2 091 км до 2 190 км". Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки.

За змістом пункту 5.1 договору оплата послуг здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у п. 5.9 договору за фактично надані послуги перевізником.

При оформленні військових перевезень комплект документів, які належать замовнику, а саме: накладні, накопичувальні картки, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомості плати за користування вагонами та інші документи, які підписані уповноваженими представниками військових частин Міноборони та працівниками станції (далі - розрахункові документи), направляються зі станцій, де здійснювалось оформлення військових перевезень, до виробничих структурних підрозділів філії "ЄРЦ" для опрацювання та подальшої видачі їх представнику управління військових сполучень на залізницях (далі - представники замовника) для перевірки правильності нарахувань та оформлення розрахункових документів (пункт 5.4 договору).

У пункті 6.1 договору строк надання послуг встановлений до 31.12.2022.

Згідно з пунктом 6.2 договору надання послуг (у тому числі надання власного вагону перевізника у використання) здійснюється на підставі витягів з плану військових перевезень, які замовник пред`являє перевізнику через представника замовника на регіональній філії "Південно-Західна залізниця".

Пункт 6.3 договору визначає, що надання послуг за договором підтверджується одним або кількома документами: залізничною накладною, відомістю плати за користування вагонами (контейнерами), відомістю плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальною карткою та іншими документами, які узгоджені та підписані відповідальними представниками військової частини, призначеним наказом командира військової частини. Оформлення накладних при відправленні військових вантажів здійснюється за формою, наведеною у додатку 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (зі змінами) (далі - Правила). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою або маршрутною відправкою відправник додає до накладної відомість вагонів, відповідно до вимог додатку 2 до цих Правил, або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою), відповідно до вимог додатку 4 Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989. Для конвертування перевізних документів при перевезенні військових вантажів застосовується форма конверту, який слідує разом з вантажем на станцію призначення без його відкриття, відповідно до вимог додатку 14 до підпункту 5.5.4 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 1430 від 25.11.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за № 180/16196. Оформлення накладних на військові вантажі здійснюється представником військової частини у чотирьох аутентичних паперових примірниках.

Відповідно до пункту 12.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

За положеннями пункту 12.2 договору сторони беруть до уваги, що враховуючи вимоги ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме - з 01.01.2022 відповідно до діючих ставок та тарифів на день надання послуги.

У додатку № 4 до договору визначено перелік із 288 військових частин, що виконують військові перевезення (а.с. 68-77 том 1).

21.12.2022 сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/20/ВС/125/2022-ЦЮ (а.с. 139-154 том 1), згідно пункту 3.1 якого його ціна визначається в межах сум, передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями на 2022 рік та становить 860 186 285,10 грн, у тому числі ПДВ - 143 364 380,85 грн. Закупівля послуг здійснюється за кошти Державного бюджету України за бюджетною підпрограмою 2101020/9 КЕКВ 2240, код 070.

Інші умови договору є аналогічними, що й у договорі про надання послуг з організації перевезень залізничним транспортом військових вантажів і проведення розрахунків за них № 370/1/5/6-ВС/14/2022-ЦЮ від 18.04.2022.

Як зазначав позивач, на виконання договірних зобов`язань протягом 2022 року відповідачу було надано послуги на загальну суму 1 681 356 693,22 грн, з яких оплачені 1 522 944 225,23 грн, а відтак позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості за надані послуги в сумі 53 196 365,74 грн, що є предметом спору у справі № 910/12121/23, та 105 166 102,25 грн, що є предметом спору у даній справі.

Суд першої інстанції визнав доведеними обставини справи щодо неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повної оплати наданих позивачем послуг по перевезенню вантажів за укладеними між сторонами договорами та задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з частинами 3, 4 статті 307 Господарського кодексу (далі - ГК) України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до параграфу 1 ст. 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС) ця угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

За параграфами 1, 3, 5 ст. 14 УМВС відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов`язання.

Зі змісту параграфу 1 статті 26 УМВС випливає, що після прибуття вантажу на станцію призначення перевізник зобов`язаний видати накладну і вантаж одержувачу, а одержувач зобов`язаний прийняти вантаж і накладну. Видача накладної та вантажу здійснюється після сплати одержувачем перевізнику всіх належних провізних платежів, якщо угодою між ними не передбачено інше. Одержувач зобов`язаний сплатити провізні платежі за весь вантаж, зазначений у накладній, навіть якщо частина зазначеного в накладній вантажу відсутня (параграф 3 цієї ж статті УМВС).

Параграфом 1 статті 31 УМВС визначено, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов`язком: 1) відправника - перевізникам, що беруть участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, що видає вантаж, за здійснене ними перевезення; 2) одержувача - перевізнику, що видає вантаж, за здійснюване їм перевезення.

Перевізник, який отримав або повинен був отримати належні іншим перевізникам, які беруть участь у перевезенні провізні платежі, обумовлені договором перевезення, зобов`язаний сплатити їх зазначеним перевізникам (параграф 1 статті 35 УМВС).

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Пунктами 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 17 Статуту регламентовано, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.

Як вже зазначено вище в силу положень статті 17 Статуту військові перевезення визначаються спеціальними інструкціями.

Постановою КМУ № 891 від 04.11.2015 затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок № 891), який визначає механізм здійснення військових залізничних перевезень, їх планування, організації та забезпечення, проведення розрахунків за такі перевезення, утримання і обслуговування залізничних під`їзних колій до військових частин, установ та організацій Збройних Сил у мирний час та особливий період.

У пункті 2 Порядку № 981 зазначені такі терміни (поняття та їх значення), зокрема: відправник - зазначена в перевізному документі військова частина, яка відправляє військові ешелони, військові команди або військовий транспорт; військовий вантаж - військове майно (всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство та інші матеріально-технічні засоби тощо), яке закріплене за Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, правоохоронними органами, Держспецтрансслужбою і Держспецзв`язком та перевозиться залізничним транспортом.

Пунктом 3 Порядку № 981 визначено, що планування та організація військових залізничних перевезень, а також вирішення питань щодо підготовки залізничного транспорту до їх виконання в Міноборони здійснюються органом військових сполучень відповідно до цього Порядку, інших нормативно-правових актів та наказів Міноборони і Мінінфраструктури.

Пунктом 1 розділу II Інструкції з планування військових залізничних перевезень, затвердженої спільним наказом Міноборони, Міністерства інфраструктури України № 666/503 від 01.12.2015, (далі - Інструкція № 666/503) визначено, що планування військових залізничних перевезень здійснюється Центральне управління військових сполучень (далі - ЦУВІСП) зі складанням місячних планів військових перевезень (далі - план перевезень) згідно із заявками на планування військових залізничних перевезень (додаток 1) штабів видів ЗСУ, оперативних командувань, структурних підрозділів апарату Міноборони, Генерального штабу ЗСУ та підпорядкованих їм органів військового управління на підставі відповідних директив, наказів, розпоряджень Міноборони, Генерального штабу ЗСУ.

Відповідно до пунктів 3-7 розділу II Інструкції № 666/503 заявки на планування військових залізничних перевезень надаються до 20 числа місяця, що передує запланованому, а на додаткові - до 10 числа поточного місяця. Заявки на планування термінових військових перевезень надаються до ЦУВІСП не пізніше, як за три доби до початку навантаження. Заявки на зміну планів перевезень, а також їх відміну надаються до ЦУВІСП не пізніш як за п`ять діб до початку навантаження. ЦУВІСП на підставі отриманих заявок розробляє план перевезень, який доводить до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Українська залізниця" (Залізниця) не пізніше ніж за сім діб до початку планового місяця. Витяги із плану перевезень ПАТ "Укрзалізниця" доводить до залізниць. Залізниці доводять витяги з плану перевезень до дирекцій залізничних перевезень. Заявки на забезпечення навантаження військових ешелонів і військових транспортів командири військових частин (далі - вантажовідправники) надають військовим комендантам комендатур військових сполучень та начальникам залізничних станцій не пізніш як за 3 доби до початку навантаження за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.

Аналогічні умови містить і пункт 6.2 договорів згідно з яким надання послуг (у тому числі надання власного вагону перевізника у використання) здійснюється на підставі витягів з плану військових перевезень, які замовник пред`являє перевізнику через представника замовника на регіональній філії "Південно-Західна залізниця".

Як вбачаться з матеріалів справи, позивачем у період лютий-грудень 2022 року надавалися послуги відповідно витягів з планів військових перевезень (том 1 ДСК), з якими позивач був ознайомлений лише в червні 2023 (а.с. 144, 151, 152 том 15), тобто після фактичного здійснення перевезення.

Частиною 1 статті 22 Статуту визначено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно частини 1 пункту 62 Статуту порядок розрахунків за надані залізницею послуги здійснюється згідно з чинним законодавством. Таким законодавством є Правила розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила) та договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011 № 138), на підставі яких укладаються договори з конкретними замовниками послуг. Ці Правила передбачають відкриття та ведення підрозділом залізниці особового рахунку платника, який відображає надходження розрахункових документів про здійснення передоплати замовником за надані в майбутньому послуги залізниці, документів про здійснені перевезення та надані залізницею послуги.

Правилами визначено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до пункту 1.3 Правил остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

У пункті 8 Правил вказано, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

З урахуванням вимог статті 193 ГК України, яка кореспондується зі змістом статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У контексті доводів апеляційної скарги, що гуманітарна допомога не є військовим майном, яке закріплене за ЗСУ та, відповідно, не може вважатись військовим вантажем, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правовий режим майна у ЗСУ" із моменту надходження майна до ЗСУ і закріплення його за військовою частиною ЗСУ воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається КМУ. Майно для забезпечення руху опору є військовим майном та закріплюється за військовими частинами Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Згідно Положення з військових перевезень залізничним транспортом, морським, річковим та повітряним транспортом, затверджений наказом Міноборони № 595 від 05.09.2013 (далі - Положення № 595), термін "військовий вантаж" вживається у такому значені: військовий вантаж - озброєння, військова техніка, ракети, боєприпаси, продовольство, пальне, та інші матеріально-технічні засоби, що належать військовим частинам, які є відправниками та одержувачами.

Апеляційний суд у вирішенні спірного питання враховує обставини фактичного надання послуг Залізницею з перевезення "спірних вантажів" (за позицією відповідача гуманітарної допомоги).

Факт надання Залізницею відповідачу послуг з перевезення "спірних вантажів" (гуманітарної допомоги) та факт їх отримання військовими частинами відповідача, які визначені у додатку 4 до договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, перевізними документами (накладні, накопичувальні картки, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, відомості плати за користування вагонами та інші документи) (том 4-14), які підписані представниками військових частин Міноборони та працівниками станції.

Таким чином, з огляду на фактичні встановлені обставини спору, зокрема, щодо отримання "гуманітарного вантажу" саме військовими частинами Міноборони, які визначені у додатку 4 до договорів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про те, що таке майно є військовим майном і плата за перевезення відповідного вантажу покладається саме на відповідача, як одержувача вантажу.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень постанови КМУ № 379, слід зазначити таке.

Так, постановою КМУ № 379 визначено, що гуманітарною допомогою (гуманітарний вантаж) визнаються будь-які товари, щодо яких у товаросупровідних та/або перевізних документах міститься відповідний запис про приналежність такого вантажу (товару) до гуманітарної допомоги і одержувачем якого є АТ "Укрзалізниця" з метою його подальшого перевезення отримувачам, визначеним абзацом 4 цього підпункту, за їх заявками без здійснення передбаченої Законом України "Про гуманітарну допомогу" процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному випадку та без попередньо визначення отримувачів і набувачів гуманітарної допомоги, які після надходження гуманітарних вантажів визначаються в порядку, передбаченому цією постановою (абз. 2 пп. 1 п. 1 Постанови № 379).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Постанови КМУ № 379 отримувачами гуманітарної допомоги є обласні, Київська міська військові адміністрації (далі - військові адміністрації) чи інші визначені КМУ суб`єкти: вказані отримувачі гуманітарної допомоги звільняються від обов`язку реєструватись в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та від інших обов`язків, передбачених Законом України "Про гуманітарну допомогу", крім обов`язків, передбачених цією постановою.

Абзацом 4 підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ № 379 визначено, що АТ "Укрзалізниця" укладає в електронній формі з військовими адміністраціями та іншими визначеними КМУ отримувачами гуманітарної допомоги договори про організацію залізничних перевезень.

Наведені вище положення Постанови КМУ № 379 дають підстави дійти висновку, що для застосування її положень у спірних необхідним є дотримання, зокрема, таких умов:

- визначення КМУ суб`єкта отримувачем гуманітарної допомоги;

- наявність укладеного з АТ "Укрзалізниця" договору про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів;

- наявність у товаросупровідних та/або перевізних документах відповідного запису про приналежність такого вантажу (товару) до гуманітарної допомоги.

Таким чином, за відсутності укладеного з АТ "Укрзалізниця" договору про організацію залізничних перевезень гуманітарних вантажів твердження відповідача про те, що наявність самого факту позначення / декларування вантажу у товаросупровідних документах, складених на виконання умов договорів перевезення, як "гуманітарна допомога" не є підставою для застосування положень постанови КМУ № 379 у спірних правовідносинах.

Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, приписи положень постанови КМУ № 379 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, обов`язок по оплаті наданих послуг з перевезення військових вантажів у 2022 році у заявленому розмірі настав, заборгованість відповідача перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 105 166 102,25 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахування зазначених обставин апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/19917/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/19917/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/19917/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2025.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна