ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.02.2025Справа № 910/3283/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"
до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд"
про стягнення 2611892,76 грн.
за участі представників:
від позивача: Шевченко Т.М.
від відповідача: Семеняка В.В.
від третьої особи: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про стягнення 2.611.892,76 грн. гарантійної суми за банківською гарантією №GRІ0081КН від 05.02.2020, виданою в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд" зобов`язань перед позивачем за договором дистрибуції №S-21-8612.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 910/3283/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 матеріли справи № 910/3283/23 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2023 прийнято справу № 910/3283/23 до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву вказано, що як вбачається з листів-відповідей відповідача від 22.06.2022 та 31.08.2022 та не спростовано позивачем, гарантійний випадок не настав через не надання належних доказів згідно з умовами наданої банком гарантії. Так, у позивача відсутні оригінали видаткових накладних, а надані до банку їх копії викликали об`єктивні сумніви у їх автентичності.
У відповіді на відзив позивачем указано, що копії видаткових накладних містять посилання на реквізити договору, та умови банківської гарантії не вимагають вказувати повну назву договору без скорочень, а також на всіх документах наявна печатка та код ЄДРПОУ на печатці, підписи відповідальних осіб. Утім, наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Як зауважив позивач, строк позивачем на звернення 16.08.2022 із вимогою про виконання банківської гарантії не порушено, так як позивач звернувся раніше закінчення строку її дії - 31.12.2022 року.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем зауважено, що подані документи, не містять основного реквізиту - назви договору, а тільки містять номер і дату. Також, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження підпису представника принципала про отримання товару. Отже, за доводами відповідача, подані з вимогою документи викликали об`єктивні сумніви у їх виконанні не з оригіналу, при цьому позивачем під час розгляду справи не надані оригінали товарно-транспортних накладних.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2021 між ТОВ «Сандора» (Компанія) та ТОВ «ТК «Нова Трейд» (Дистриб`ютор) укладено Договір про дистрибуцію, за умовами пункту 2.3 якого Компанія зобов`язалась передати у власність Дистриб`ютора у встановлені цим Договором строки продукцію товар для використання її у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Дистриб`ютор зобов`язався прийняти продукцію товар і сплатити за неї певну грошову суму за спеціальними (дистрибуційними) цінами.
У забезпечення виконання зобов`язання за Договором Банк 05.02.2020 надав гарантію платежу № GRI0081KH20 (далі - Гарантія), згідно з якою Банк безвідклично зобов`язується виплатити бенефіціару суму чи суми, що разом не перевищують 4 600 000,00 грн, відповідно до СВІФТ-повідомлення формату МТ767 від 27.09.2021. Бенефіціаром за Гарантією є ТОВ «Сандора», а принципалом - ТОВ «ТК «Нова Трейд». Сума виплат Банком за Гарантією, пов`язаних з невиконанням Принципалом умов Договору, не може перевищувати 3 780 000,00 грн (СВІФТ-повідомлення формату МТ767 від 17.01.2022).
Як передбачено в гарантії: «Вимога повинна супроводжуватись наступними завіреними Вашим(-и) оригінальним(-и) підписам(-ами) та печаткою (за наявності) документами, які містять обов`язкове посилання на реквізити відповідного Договору, за яким було здійснено поставку Товару: - копіями відповідних видаткових накладних на Товар з підписом представника Принципала, що підтверджує отримання Принципалом Товару від Вас, та - копіями відповідних товарно-транспортних накладних на Товар з підписом представника Принципала, що підтверджує отримання Принципалом Товару від Вас».
24.05.2022 Банк отримав письмову вимогу від позивача № 08 від 17.05.2022 на здійснення виплати за Гарантією у розмірі 450 118,72 грн., про що повідомив третю особу листом від 26.05.2022 № 192/317.
У відповідь на повідомлення ТОВ «ТК «Нова Трейд» листом від 01.06.2022 повідомило Банк про неможливість підтвердити або спростувати наявність заборгованості перед позивачем, оскільки усі документи, сервери з базами даних і програмним забезпеченням, печатки та електронні засоби доступу залишилися на окупованій території, і третя особа не має до них доступу, жоден підрозділ компанії не працює.
Листом від 22.06.2022 № 192/352 Банк повідомив позивача про отримання від нього 15.06.2023 вимоги № 17 від 13.06.2023 про сплату коштів за Гарантією в розмірі 2 611 892,76 грн та про прийняте рішення про відмову у виплаті цих коштів з підстав невідповідності вимоги умовам Гарантії, а саме: у наданій вимозі заявлено про поставку як бенефіціаром продукції принципалу на загальну суму 2 611 892,76 грн відповідно до умов Договору, що має підтверджуватися копіями видаткових накладних і товарно-транспортних накладних, засвідчених підписом та печаткою бенефіціара та перелік яких зазначений у вимозі. Проте надані копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних містять посилання на реквізити договору, які не відповідають зазначеним в Гарантії в частині назви договору, як це передбачено в умовах Гарантії. Крім того, копія товарно-транспортної накладної від 16.02.2022 № СА-ЦБ/РНв-007348 містить посилання на реквізити договору, які не відповідають зазначеним в Гарантії в частині номера договору, як це передбачено в умовах Гарантії; у наданих видаткових накладних (ВН) та товарно-транспортних накладних (ТТН) за переліком: ВН №ЦБ/РНв-003480 від 27.01.2022 та ТТН №СА-ЦБ/РНв-003480 від 27.01.2022, ВН №ЦБ/РНв-006344 від 08.02.2022 та ТТН №СА-ЦБ/РНв-006344 від 08.02.2022 неможливо розпізнати печатку отримувача товару та код ЄДРПОУ на печатці, що не дає можливості пересвідчитись, що товар отримано ТОВ «ТД «Нова Трейд», як того вимагають умови Гарантії.
Банк листом від 31.08.2022 №192/443 повідомив позивача про те, що аналогічна вимога ТОВ «Сандора» від 16.08.2022 № 2022-14 не відповідає умовам Гарантії з цих же підстав.
Відповідно до частин 1, 4 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частини 1, 2, 3 статті 563 ЦК України).
Постановою від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 № 910/16898/19, наголосивши, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Отже, гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а отже, і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частина 3 статті 563 ЦК України), слугує меті ідентифікації порушення зобов`язання, а отже, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов`язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв`язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини 1 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом -Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення № 639).
Згідно з пунктом 36 розділу V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також перевіряє, чи вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).
Відповідно до визначення термінів, що містяться у підпунктах 7, 11, 12 пункту 3 розділу І Положення № 639, вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (в якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту; належне представлення - представлення документів за гарантією / контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями; представлення - означає доставку документа за гарантією / контргарантією банку-гаранту / банку-контргаранту.
Отже, підставою для здійснення виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара. За змістом наведених норм ця вимога бенефіціара має бути письмовою та має відповідати умовам, передбаченим у самій гарантії. При цьому зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають з будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром.
Отримавши вимогу від бенефіціара, банк-гарант має перевірити достовірність вимоги та чи відповідає така вимога умовам належного представлення.
При направленні даної справи № 910/3283/23 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 наголосив, що до предмета доказування у цій справі не входить дослідження наявності чи відсутності порушення боржником (принципалом) зобов`язання, забезпеченого Гарантією, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір. За обставинами цієї справи ані Банк, ані суди попередніх інстанцій не мали встановлювати обставини виконання основного зобов`язання сторонами Договору, а повинні були лише перевірити вимогу позивача на відповідність умовам Гарантії; чи можливо було з наданих позивачем документів ідентифікувати зобов`язання, забезпечене Гарантією. Для правильного вирішення спору у цій справі судам попередніх інстанцій слід врахувати вказані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, та вирішити спір по суті заявлених позовних вимог, дослідити обставини, що входять до предмета доказування у спорі про існування у гаранта обов`язку сплатити за гарантією, зокрема щодо обставин відповідності / невідповідності вимоги умовам виданої банківської гарантії.
Відповідно до умов банківської гарантії від 05.02.2020 № GRI0081KH20 вимога повинна супроводжуватись завіреними підписами та печаткою (за наявності) позивача документами, які містять обов`язкове посилання на реквізити відповідного договору, за яким здійснено поставку товару: копіями відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на товар з підписом представника ТОВ «ТК «Нова Трейд», що підтверджує отримання ним товару від позивача.
У свою чергу, відмовляючи у виплаті грошових коштів за гарантією, відповідач послався на те, що надані копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних містять посилання на реквізити договору, які не відповідають зазначеним в гарантії в частині назви договору; у видаткових накладних (ВН) та товарно-транспортних накладних (ТТН) за переліком: ВН №ЦБ/РНв-003480 від 27.01.2022 та ТТН №СА-ЦБ/РНв-003480 від 27.01.2022, ВН №ЦБ/РНв-006344 від 08.02.2022 та ТТН №СА-ЦБ/РНв-006344 від 08.02.2022 неможливо розпізнати печатку отримувача товару та код ЄДРПОУ на печатці, що не дає можливості пересвідчитись, що товар отримано ТОВ «ТД «Нова Трейд», як того вимагають умови гарантії.
Разом із цим, як слідує з копій відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, в останніх міститься посилання на договір від 01.09.2021 №S-21-8612, що дозволяє здійснити його ідентифікацію як договору про дистрибуцію від 01.09.2021 №S-21-8612, забезпеченого банківською гарантією від 05.02.2020 № GRI0081KH20.
До того ж, умови банківської гарантії від 05.02.2020 № GRI0081KH20 передбачають наявність на копіях відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на товар підписи представника ТОВ «ТК «Нова Трейд» на підтвердження отримання ним товару від позивача. Відповідні підписи отримувача проставлені в графі «Отримав(ла)» у зазначених документах.
Відтак, проставлення печатки ТОВ «ТК «Нова Трейд» на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних не визначено обов`язковою умовою для належного представлення вимоги за банківською гарантією від 05.02.2020 № GRI0081KH20.
Поряд із цим, у вказаній гарантії передбачено можливість проставлення печатки саме позивача (за наявності) при завірені копій документів, що надаються позивачем разом із вимогою про виплату.
Таким чином, не надання позивачем для огляду оригіналів документів, що подані ним у копіях до вимоги від 16.08.2022 № 2022-142 про виплату банківської гарантії, не свідчить про неналежне представлення ним вимоги на час її подання до відповідача, та не може бути єдиною підставою для відмови в стягненні грошових коштів.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відповідність вимоги умовам виданої банківської гарантії від 05.02.2020 № GRI0081KH20, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 2611892,76 грн. гарантійної суми підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання вимоги від 16.08.2022 № 2022-142 про виплату банківської гарантії правомірною, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні у зв`язку з наступним.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зроблено висновки про те, що обрання позивачем неналежного (неефективного та/або неправомірного) способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Урахувавши наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання вимоги від 16.08.2022 № 2022-142 про виплату банківської гарантії правомірною не є ефективним способом захисту, та фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення, що є підставою для відмови в задоволенні цієї вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору з розгляду майнової вимоги відповідно до частин 1, 14 статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Водночас, оскільки в задоволенні немайнової позовної вимоги суд дійшов висновку відмовити, проте позивачем при зверненні з даним позовом до суду не сплачено судовий збір за відповідну позовну вимогу, суд дійшов висновку стягнути з позивача судовий збір у дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; ідентифікаційний код 14305909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) 2611892 (два мільйони шістсот одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 76 коп. заборгованості, 39178 (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 39 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позову, 58767 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 78356 (сімдесят вісім тисяч триста п`ятдесят шість) грн. 78 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) у дохід Державного бюджету України 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 26.02.2025 року.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125460443 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні