Ухвала

від 30.01.2025 по справі 905/2492/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

30 січня 2025 року Справа № 905/2492/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ БУД-ПРОЕКТ», вул. Руденко Лариси, 7а, інше, ПРИМІЩЕННЯ 3, м. Київ, 02140 (код ЄДРПОУ 36319341)

електронна пошта: azov-bud@ukr.net

представник позивача: адвокат Слєпов Дмитро Юрійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-БУДМОНТАЖ» (змінене найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКАРДІН»), вул. Авангардна, 6, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 39708099)

електронна пошта: servis-budmontazh@ukr.net

електронна пошта, зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: mirex2021@ukr.net

про стягнення боргу в сумі 426 546, 82 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ БУД-ПРОЕКТ» з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-БУДМОНТАЖ», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 23/11-19 від 01.11.2019 у сумі 393 124, 00 грн., інфляційні втрати в сумі 24 570, 25 грн., 3 % річних в сумі 8 852, 57 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу).

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 23/11-19 від 01.11.2019, а саме зобов`язань щодо оплати наданих послуг у порядку та строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 393 124, 00 грн.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

1. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.01.2022 позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

04.02.2022 матеріали справи № 905/2492/21 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Ткаченка О.В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.03.2022.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 та початком військової агресії Російської Федерації проти України, судове засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулось.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2022 сторони повідомлені про призначення підготовчого засідання у справі на 06.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2023 призначено розгляд справи по суті на 05.07.2023.

05.07.2023 року судове засідання не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для розгляду справи, на території Миколаївської області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2023 повідомлено сторін про призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні на 27.09.2023.

Відповідно до протоколу судового засідання від 27.09.2023 судом відкладено розгляд справи. Дату та час наступного судового засідання не зазначено.

Жодних процесуальних документів судом по даній справі в подальшому не виносилось.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 року № 73, у зв`язку із звільненням у відставку головуючого судді Ткаченко О.В., здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 905/2492/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 року справу № 905/2492/21 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.07.2024 прийнято справу № 905/2492/21 до провадження судді Олейняш Е. М. Призначено повторний розгляд справи по суті на 10.09.2024.

Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 10.09.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 13.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2024 відкладено розгляд справи по суті на 30.01.2025.

В судовому засіданні 30.01.2025 судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивач в судові засідання 13.12.2024, 30.01.2025 не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Ухвала суду про прийняття справи до провадження судді та призначення підготовчого засідання від 15.07.2024, ухвали суду від 02.12.2024, від 13.12.2024 надіслані судом до електронних кабінетів позивача ТОВ «АЗОВ БУД-ПРОЕКТ» та представника позивача Слєпова Д.Ю.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В ухвалах суду від 02.12.2024, від 13.12.2024 суд двічі роз`яснював позивачу, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст. 202 ГПК України).

Від позивача жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача в судове засідання, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду не надходило.

2. Джерела права, які застосував суд.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (постанови Верховного Суду у від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17).

КГС ВС в постанові від 29.12.2020 у справі № 910/14532/19 зауважив, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем, об`єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та постановах Верховного Суду від 29.12.2020 по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 по справі № 916/365/17).

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

В постанові КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22 зазначено, що, виходячи з положень ст. 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у постанові у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (постанова КГС ВС від 19.12.2022 № 910/1730/22).

3. Висновки суду.

Судом у даній справі встановлено, що ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024, від 13.12.2024 (суддя Олейняш Е. М.) позивач повідомлений про призначення судових засідань на 13.12.2024 та на 30.01.2025 відповідно шляхом надсилання ухвал до електронних кабінетів позивача ТОВ «АЗОВ БУД-ПРОЕКТ» та представника позивача Слєпова Д.Ю.

В ухвалах суду від 02.12.2024, від 13.12.2024 суд двічі роз`яснював позивачу, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст. 202 ГПК України).

Позивач повноважного представника в судові засідання 13.12.2024 та 30.01.2025 не направив. При цьому, позивач не повідомив суд про причини неявки представника в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Судом також взято до уваги, що представник позивача адвокат Слєпов Д.Ю. в заяві про поновлення процесуального строку (вх. № 1592/23 від 13.02.2023) просив суд судове засідання, призначене на 14.02.2023, провести без участі позивача та його представника. Тобто, заява про проведення судового засідання без участі представника позивача подана лише щодо одного конкретного засідання, призначеного на 14.02.2023. При цьому, судом враховано, що будь-яких інших заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача на адресу суду не надходило. Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивач не забезпечував явку повноважного представника й у інші судові засідання по даній справі, призначені на 06.12.2022, 17.04.2023, 27.09.2023, розгляд яких здійснювався суддею Ткаченко О. В., а також не повідомляв про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача в судове засідання, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо. Отже, позивач не забезпечив явку повноважного представника у жодне підготовче / судове засідання по даній справі.

Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у підготовчому / судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в підготовчому / судовому засіданні, а саме, направити у засідання суду іншого повноважного представника чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 197 ГПК України учасники справи не позбавлені права брати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки систематичне невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов`язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов`язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов`язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.

В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов (вх. № 1765/22 від 04.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ БУД-ПРОЕКТ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-БУДМОНТАЖ" (змінене найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "РІКАРДІН") про стягнення боргу в сумі 426 546, 82 грн. залишити без розгляду.

2. Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2025

Суддя Е.М. Олейняш