Рішення

від 18.02.2025 по справі 918/907/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. м. РівнеСправа № 918/907/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24, код ЄДРПОУ 39589441)

до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" ( 33027, м. Рівне, Івана Вишенського, 4 код ЄДРПОУ 03366701),

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490),

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 код ЄДРПОУ 42399676)

про зобов`язання вчинити певні дії

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Якимчук Ольга Михайлівна;

- від відповідача-1: Янкевич Людмила Дмитрівна;

- від відповідача-2: Колток Оксана Миколаївна (в режимі ВКЗ);

- від відповідача-3: Будник Богдан Андрійович (в режимі ВКЗ);

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів відео- та звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (підсистема відеоконференцзв`язку).

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду

01 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі - позивач, ТОВ "Рівнегаз Збут") звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - відповідач-1, АТ "ОГС "Рівнегаз"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач-2, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - відповідач-3, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за Рамковим договором купівлі - продажу природного газу №2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-РГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

Ухвалою від 03.11.2022 (суддя Церковна Н.Ф.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/907/22. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.11.2023.Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

21 листопада 2022 року від відповідача-1 надійшов відзив.

28 листопада 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

29 листопада 2023 року від відповідача-2 надійшов відзив.

29 листопада 2023 року від відповідача-3 надійшов відзив.

Ухвалою від 30.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.02.2023. Відкладено розгляд підготовчого засідання на 10.01.2023.

04 січня 2023 року від позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням відзивів.

05 січня 2023 року ТОВ "Рівнегаз Збут" звернулося до суду з клопотанням про призначення у справі судової комплексної експертизи.

У судовому засіданні 10.01.2023 оголошено перерву до 25.01.2023.

Судове засідання 25.01.2023 не відбулося у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою від 25.01.2023 призначено підготовче засідання на 31.01.2023.

Ухвалою від 31.01.2023 клопотання ТОВ "Рівнегаз Збут" про призначення судової експертизи у справі задоволено. Призначено у справі № 918/907/22 судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. Провадження у справі зупинено на час проведення у ній судової експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 апеляційні скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі скасовано, справу № 918/907/22 направлено Господарському суду Рівненської області для продовження розгляду.

Після повернення матеріалів справи № 918/907/22 до Господарського суду Рівненської області 19.04.2023, ухвалою від 24.04.2023 призначено розгляд підготовчого засідання на 16.05.2023.

Ухвалою від 16.05.2023 підготовче засідання відкладено на 06.06.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023.

До апеляційного суду 29.05.2023 від представника ТОВ "Рівнегаз Збут" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених за результатами розгляду апеляційних скарг ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 у справі № 918/907/22.

Листом № 918/907/22/3368/23 від 29.05.2023 витребувано у Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/907/22.

06 червня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку із направленням матеріалів справи до апеляційного суду на лист - запит № 918/907/22/3368/23 від 29.05.2023.

Додатковою ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Рівнегаз Збут" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат понесених за результатами розгляду апеляційних скарг на ухвалу від 31.01.2023.

30 червня 2023 року матеріали справи № 918/907/22 повернулись до Господарського суду Рівненської області для подальшого розгляду справи.

03 липня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/907/22, за результатами якого справу № 918/907/22 розподілено судді Пашкевич І.О.

Ухвалою від 10.07.2023 прийнято справу № 918/907/22 до свого провадження. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження спочатку. Підготовче засідання призначено на 25.07.2023.

21 липня 2023 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просив поновити строк на подання даного клопотання.

25 липня 2023 року від відповідача-3 надійшов лист, до якого долучено рішення господарських судів у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 25.07.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 31.08.2023.

31 липня 2023 року від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшов лист-повідомлення від 19.07.2023 про неможливість проведення судової експертизи у справі № 918/907/22.

30 серпня 2023 року від відповідача-3 надійшли заперечення щодо клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 31.08.2023 поновлено процесуальний строк на подання ТОВ "Рівнегаз Збут" клопотання про витребування доказів від 21.07.2023. У задоволенні клопотання ТОВ "Рівнегаз Збут" про витребування доказів від 21.07.2023 відмовлено.

31 серпня 2023 року у судовому засіданні представником ТОВ "Рівнегаз Збут" подано заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви до ухвалення судового рішення у справі № 918/907/22.

У судовому засіданні 31.08.2023 оголошено перерву до 07.09.2023.

Ухвалою від 05.09.2023 відмовлено у вимозі ТОВ "Рівнегаз Збут" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Заяву ТОВ "Рівнегаз Збут" про забезпечення доказів повернуто заявнику.

Ухвалою від 07.09.2023 (з урахуванням ухвали від 08.09.2023 про виправлення описки) продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.10.2023. Відкладено підготовче засідання на 14.09.2023.

13 вересня 2023 року від Північно-Західного апеляційного господарського суду надійшов лист - запит про термінове направлення належним чином оформлених матеріалів справи № 918/907/22 у зв`язку із надходженням апеляційної скарги ТОВ "Рівнегаз Збут" на ухвалу від 05.09.2023.

14 вересня 2023 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 918/907/22 до набрання законної сили рішення у справі № 910/13984/23.

У судовому засіданні 14.09.2023 господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі № 918/907/22 у зв`язку із витребуванням всіх матеріалів даної справи судом апеляційної інстанції та направлення їх до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відтак ухвалою від 14.09.2023 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи № 918/907/22 до Господарського суду Рівненської області.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Рівнегаз Збут" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 залишено без задоволення. Ухвалу від 05.09.2023 залишено без змін.

14 листопада 2023 року матеріали справи № 918/907/23 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 29.11.2023 поновлено провадження у справі. Справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.12.2023.

11 грудня 2023 року від ТОВ "Рівнегаз Збут" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 918/907/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/13757/23.

12 грудня 2023 року від відповідача-3 надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи судових рішень судів апеляційної інстанції у подібних правовідносинах.

Ухвалою від 12.12.2023 відкладено підготовче засідання на 19.12.2023.

Ухвалою від 19.12.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "Рівнегаз Збут" від 11.12.2023 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/13757/23 - відмовлено. Клопотання ТОВ "Рівнегаз Збут" від 13.09.2023 про зупинення провадження у справі - задоволено. Постановлено зупинити провадження у справі № 918/907/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13984/23.

04 січня 2024 року від апеляційного суду надійшла ухвала від 04.01.2024 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 та витребування матеріалів справи.

09 січня 2024 року супровідним листом № 918/907/22/50/24 на виконання вимог вказаної ухвали від 04.01.2024 матеріали справи №918/907/22 направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

15 січня 2024 року від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 08.01.2024 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, витребування з Господарського суду Рівненської області/Північно-західного апеляційного господарського суду справи №918/907/22.

Листом № 918/907/22/77/24 від 16.01.2024 за підписом керівника апарату Господарського суду Рівненської області повідомлено Верховний Суд, що матеріали справи вже направлені до Північно-західного апеляційного господарського суду супровідним листом від 09.01.2024, вихідний № 918/907/22/50/24.

Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 касаційну скаргу ТОВ "Рівнегаз Збут" задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 918/907/22 скасовано. Постановлено справу № 918/907/22 у скасованій частині направити для розгляду до Господарського суду Рівненської області.

16 липня 2024 року матеріали справи повернулися до Господарського суду Рівненської області із Верховного Суду. В той же час згідно з ухвалою від 19.12.2023 провадження у справі № 918/907/22 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13984/23. Оскільки станом на 16.07.2024 вказана ухвала від 19.12.2023 була чинна, то підстави для поновлення провадження у справі були відсутні.

09 вересня 2024 року від апеляційного суду надійшов лист-запит про направлення матеріалів справи № 918/907/22 з огляду наявність відкритого апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023.

12 вересня 2024 року супровідним листом № 918/907/22/1058/24 матеріали справи направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду для завершення розгляду скарг відповідачів-2 та -3 на ухвалу від 19.12.2023 про зупинення провадження у справі.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 у справі №918/907/22 скасовано в частині задоволення клопотання про зупинення провадження у справі №918/907/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13984/23. В іншій частині ухвалу від 19.12.2023 залишено без змін. Постановлено справу № 918/907/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

08 жовтня 2024 року матеріали справи повернулися до Господарського суду Рівненської області із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 10.10.2024 у задоволенні заяви ТОВ "Рівнегаз Збут" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів - відмовлено. Заяву ТОВ "Рівнегаз Збут" про забезпечення доказів прийнято та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.10.2024. Справу № 918/907/22 призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 22.10.2024.

Ухвалою від 14.10.2024 у задоволенні заяви ТОВ "Рівнегаз Збут" про забезпечення доказів від 31.08.2023 відмовлено.

22 жовтня 2024 року від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення від 22.10.2024 з врахуванням змін, що відбулись в здійсненні господарської діяльності АТ "ОГС "Рівнегаз".

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.10.2024 у задоволенні заяви ТОВ "Рівнегаз Збут" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 918/907/22 відмовлено.

Ухвалою від 22.10.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/907/22. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.11.2024. Встановлено сторонам строк до 05.11.2024 для надання письмових пояснень з урахуванням додаткових пояснень відповідача-1 від 22.10.2024.

04 листопада 2024 року від суду апеляційної інстанції надійшла ухвала від 04.11.2024 про витребування у Господарського суду Рівненської області матеріалів справи (у зв`язку із поданням ТОВ "Рівнегаз Збут" заяви про ухвалення додаткового рішення до постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024).

06 листопада 2024 року від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надійшли письмові пояснення з урахуванням додаткових пояснень відповідача-1 АТ "ОГС "Рівнегаз" від 22.10.2024.

Ухвалою від 06.11.2024 провадження у справі № 918/907/22 зупинено до повернення матеріалів справи № 918/907/22 до Господарського суду Рівненської області. Постановлено матеріали справи надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду.

07 листопада 2024 року судове засідання не відбулося у зв`язку із зупиненням провадження у справі.

11 листопада 2024 року супровідним листом № 918/907/22/1262/24 матеріали справи направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у задоволенні заяви ТОВ "Рівнегаз Збут" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №918/907/22 - відмовлено.

19 листопада 2024 року матеріали справи № 918/907/22 у 7-ми томах повернулися до Господарського суду Рівненської області із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 20.11.2024 провадження у справі № 918/907/22 поновлено. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 28.11.2024.

У судовому засіданні 28.11.2024, при розгляді справи по суті, судом оголошено перерву до 10.12.2024, про що сторони які не з`явилися повідомлені ухвалою від 28.11.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024 оголошено перерву до 26.12.2024.

18 грудня 2024 року від Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 17.12.2024, у пункті 3 резолютивної частини якої постановлено витребувати у Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/907/22 (у зв`язку із поданням ТОВ "Рівнегаз Збут" касаційної скарги на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024).

Ухвалою від 23.12.2024 провадження у справі № 918/907/22 зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області. Постановлено матеріали справи надіслати до Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду.

26 грудня 2024 року супровідним листом на виконання ухвали Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2024 матеріали справи направлено до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2025 касаційну скаргу ТОВ «Рівнегаз Збут» залишено без задоволення, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 918/907/22 без змін.

29 січня 2025 року матеріали справи № 918/907/22 у 7-ми томах повернулися до Господарського суду Рівненської області із Верховного Суду.

Ухвалою від 06.02.2025 провадження у справі № 918/907/22 поновлено. Постановлено справу № 918/907/22 призначити до розгляду у судовому засіданні з розгляду справи по суті, яке відбудеться 18.02.2025.

У судове засідання 18.02.2025 з`явилися представники учасників справи, які підтримали свої правові позиції, викладені в заявах по суті спору та письмових поясненнях.

Стислий виклад правової позиції позивача ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ", викладений у позовній заяві.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Рівнегаз Збут" (покупець) укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу, за умовами п.1.4 якого продавець зобов`язався передати, а покупець прийняти і оплатити природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі з врахуванням рамкового. Того ж дня між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Рівнегаз Збут" укладено Індивідуальний договір до Рамкового. У період з жовтня 2021 по квітень 2022, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" прийняло природній газ 200 205,270 тис.куб.м., що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу. Позивач стверджує, що АТ "Рівнегаз", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Оператор ГТС" в порушення умов Рамкового та Індивідуального Договору, Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ, передали ТОВ "Рівнегаз Збут" природний газ з недотриманням параметрів його якості, фізико-хімічні показники якого, повинні відповідати вимогам, які визначені п.2.3. Рамкового договору, розділом III Кодексу ГТС та п.5.2. договору транспортування природного газу №1910000195 від 16.12.2019. Переданий газ не відповідає показникам якості в частині температури точки роси по волозі, що перевищують мінус. На підтвердження вказаного позивач покликається на копії паспортів фізико-хімічних показників природного газу по Рівненській області за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 та звіти про недотримання параметрів якості природного газу по Рівненській області за період з 01.10.2021 по 30.04.2022.

Крім того, позивач посилається на те, що він здійснював постачання закупленого природного газу за Рамковим та Індивідуальним договорами побутовим споживачам, які зверталися до позивача із претензіями щодо невідповідності якості газу, який постачався їм у період з жовтня 2021 по квітень 2022.

ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за Рамковим та Індивідуальним договорами, ТОВ "Оператор ГТС" за Договором транспортування та Кодексом ГТС, АТ "ОГС "Рівнегаз" згідно з положеннями Кодексу ГРМ - несуть відповідальність перед ТОВ "Рівнегаз Збут" за якість газу, який продають/транспортують/розподіляють відповідно.

Крім цього, ТОВ "Оператор ГТС" не виконало свого обов`язку згідно з п. 10.6. Договору транспортування природного газу та не надало на електронну пошту позивача звіти про недотримання параметрів якості природного газу. З урахуванням викладеного позивач просить суд зобов`язати відповідачів-1, -2, -3 безоплатно усунути недоліки природного газу переданого позивачу за Рамковим та Індивідуальним договорами, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, шляхом здійснення перерахунку обсягів природного газу в бік зменшення, у зв`язку із недотриманням параметрів якості товару.

При цьому, позивач наголошує, що за змістом ст. 673 Цивільного кодексу України, йому, як покупцеві, мали передати природний газ, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Згідно ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни.

Стислий виклад правової позиції відповідача-1 АТ "ОГС "Рівнегаз".

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що не є стороною Рамкового та Індивідуального договорів, а тому не може нести відповідальність за якість товару, який поставлявся. Оператор ГРМ (яким є відповідач-1) відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.

У спірний період АТ "ОГС "Рівнегаз" отримувало природний газ в свої мережі на газорозподільних станціях в точках виходу з газотранспортної системи від відповідача-2. Долучені до позовної заяви паспорти складені відповідачем-2 за результатами відбору проб газу на газорозподільних станціях, які знаходяться у володінні та користуванні відповідача-2. Тому переданий на газорозподільних станціях обсяг природного газу, який не відповідав вимогам до температури точки роси за вологою, визначені в Кодексі ГТС, а відтак жодної відповідальності у зв`язку з невідповідністю цього показника щодо якості газу нести не може. Фактично в спірний період АТ "ОГС "Рівнегаз" виконував функцію перевізника вантажу - отримав товар в точках виходу з газотранспортної системи і передав його кінцевим споживачам.

Оскільки позивач не є споживачем природного газу в розумінні Кодексу ГРМ, а тому не може пред`являти будь-які вимоги до Оператора ГРМ, пов`язаних із якістю поставленого товару. Споживачі (в чиїх інтересах позивач закупляв природний газ) не уповноважували ТОВ "Рівнегаз збут" на представництво їх інтересів перед Оператором ГРМ.

У додаткових пояснення від 22.10.2024 відповідач-1 вказав, що АТ «Рівнегаз» було суб`єктом природної монополії та здійснювало розподіл природного газу на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 774 від 15.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1089 від 18.06.2019) та статуту Товариства. До 31.12.2023 року АТ «Рівнегаз» здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Рівненської області та було єдиним Оператором ГРМ на ліцензованій території. Разом з тим, відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.12.2023 № 2511 АТ «Рівнегаз» втратило право здійснювати ліцензовану діяльність з розподілу природного газу, що призвело до фактичної втрати прибутку товариством. На виконання Постанови НКРЕКП від 27.12.2023 № 2511 АТ «Рівнегаз» зобов`язано було передати відповідно до договору (конфіденційна інформація) грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Рівнегаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «Рівнегаз» зобов`язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Рівнегаз» з розподілу природного газу за попередні роки. Зокрема передано усі газові мережі, майно (рухоме та нерухоме) для забезпечення діяльності ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ». Відтак, АТ «Рівнегаз» з 01.10.2024 не являється Оператором ГРМ, відповідно не є учасником ринку природного газу, не є користувачем інформаційної платформи через яку здійснюється обмін інформацією, та не має доступу до інформаційної платформи, як користувач. АТ «Рівнегаз» не являючись Оператором ГРМ, відповідно до Правил надання доступу до інформаційної платформи, не має правової та технічної можливості доступу до інформаційної платформи, а також можливості здійснення корегувань у минулих періодах.

Стислий виклад правової позиції відповідача-2 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що ТОВ "Рівнегаз збут" не є суб`єктом, визначеним кодексом ГТС, з яким Оператор ГТС узгоджує точки визначення фізико-хімічних параметрів природного газу та періодичність проведення вимірювань (не є оператором газорозподільної мережі, газовидобувним підприємством, споживачем об`єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи). Відповідно до п. 18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам п. 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу (яким не є позивач) додаткову оплату, визначену в договорі транспортування. Відповідно позивач не є учасником, з яким Оператор ГТС визначає ФХП природного газу чи надає відповідні дані щодо таких показників. Відповідач-2 не відповідає перед позивачем за якість переданого газу, оскільки такими суб`єктами є інші учасники ринку природного газу. Позивач є саме замовником-постачальником природного газу. Водночас ані Рамковий ані Індивідуальний договори не мають стосунку до відповідача-2, адже їх стороною є відповідач-3 та позивач.

Посилання позивача на звіти по параметрам якості газу та претензії побутових споживачів не є належним доказом отримання неякісного газу. Відповідно до Кодексу ГТС, такі твердження мають підтверджуватися висновками/звітами хіміко-аналітичних лабораторій та експертною повіркою засобів вимірювальної техніки. Протягом жовтня 2021 жовтня 2022 років Оператор ГТС не отримував претензій від ТОВ «Рівнегаз Збут» щодо фізико-хімічних показників газу. Приймання-передача газу оформлювалася без зауважень. Також Кодекс ГТС не передбачає коригування обсягів газу у разі претензій щодо його якості. Крім того, зі змісту позовної заяви не зрозуміло до якої позначки обсягів має бути здійснено коригування.

Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в газорозподільну мережу до моменту його передачі в пунктах призначення. Таким чином, з моменту, коли природний газ був переданий Оператором ГТС до газорозподільної мережі, відповідальність за якість газу, який доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу (побутовому) є Оператор ГРМ. За таких обставин вищевказані претензії адресовані не уповноваженому суб`єкту, не містять будь-якої інформації, що має значення для вирішення справи та взагалі не відносяться до спірних правовідносин.

Позивачем взагалі не визначено в якій частині та яким чином кожен із відповідачів повинен задовольнити його вимоги (яким чином буде відновлено порушене, на думку позивача право, в якому обсязі та у який спосіб кожним із відповідачів). Не визначено в чому конкретно полягають порушення кожного із відповідачів та які права порушені самого позивача, тобто в чому полягають негативні наслідки для нього і у зв`язку з чим. Позивачем не зазначено який обсяг природного газу підлягає коригуванню в бік зменшення, тобто позовні вимоги не конкретизовані (в числовому вираженні об`єму газу).

Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення. Відтак, відповідальним за якість природного газу, який вже знаходиться в газорозподільній системі після передачі його з газотранспортної, та, відповідно доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу (побутовому) є Оператор ГРМ. Для того, щоб природний газ потрапив такому кінцевому споживачу, такий газ повинен бути переданий через фізичні точки виходу із ГТС до газорозподільної системи (ГРМ) Операторів ГРМ (в даному випадку це АТ «Рівнегаз»). Саме в таких точках відбувається визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик природного газу і відповідальними особами у відповідності до пункту 10.1 Типового договору транспортування природного газу та положень пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС щодо визначення якості газу та врегулювання цього питання є Оператор ГТС та Оператор ГРМ (в даному випадку це АТ «Рівнегаз»), а не постачальник (в даному випадку це Позивач) та покупець природного газу. Таким чином, з моменту, коли природний газ був переданий Оператором ГТС до газорозподільної системи АТ «Рівнегаз», відповідальність за якість газу, який доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу (побутовому) є Оператор ГРМ. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Рівнегаз Збут» є безпідставними та необґрунтованими.

У письмових поясненнях від 05.11.2024 відповідач-2 надав правову позицію щодо твердження відповідача-1 про відсутність доступу до інформаційної платформи. Так, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначив, що 04.02.2020 між Оператором ГТС та АТ «Рівнегаз» (Замовник) було укладено Договір №2002000113 транспортування природного газу. Наразі Договір діє та не розірваний. АТ «Рівнегаз» було підписано Договір транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000113 та Додаткові угоди до нього № 1 від 17.08.2020, № 2 від 17.08.2020, № 3 від 11.12.2020, № 4 від 26.10.2022 без будь-яких зауважень, що свідчить про ознайомлення АТ «Рівнегаз», як Замовника, із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та про надання ним згоди на їх застосування і дотримання. Користувач Інформаційної платформи зобов`язаний, серед іншого: використовувати функціональність Інформаційної платформи виключно у відповідності до діючого Кодексу ГТС та відповідно до статусу. ТОВ «Оператор ГТС України» наголошує, що АТ «Рівнегаз» на виконання умов договору від 04.02.2020 № 2002000113 для отримання доступу до інформаційної платформи було самостійно надано Оператору ГТС повідомлення на створення облікових записів уповноважених осіб користувача Інформаційної платформи разом із довіреностями на таких осіб. Повідомлення від АТ «Рівнегаз» про відсутність можливості доступу до Інформаційної платформи до Оператора ГТС не надходили, що свідчить про наявність у АТ «Рівнегаз» відповідного доступу до Інформаційної платформи.

Стислий виклад правової позиції відповідача-3 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Правовідносини між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ «Рівнегаз Збут» є такими, що відбуваються на оптовому ринку купівлі-продажу природного газу. Продаж газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності ТОВ «Рівнегаз Збут», як покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Зобов`язання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з передачі природного газу ТОВ «Рівнегаз Збут» є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у ВТТ.

Протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року Оператором ГТС було підтверджено 213 торгових сповіщень Відповідача 2 на відчуження та 213 торгових сповіщень позивача на набуття природного газу, в наслідок чого позивач набув у власність природний газ в загальному обсязі 200 205,270 тис. куб м тис. куб. м. Протягом дії договору претензій щодо якості чи кількості газу не висувалося.

Відповідно до Кодексу ГТС, продавець не несе відповідальності за якість газу в точці виходу з ГТС. Посилання позивача на претензії побутових споживачів є необґрунтованими, оскільки вони не містять належних доказів і стосуються правовідносин між споживачами та покупцем, а не продавцем.

Вимога позивача щодо безоплатного усунення недоліків товару є безпідставною, оскільки дія договору між сторонами в частині передачі газу завершена. Природний газ за договором отриманий ТОВ «Рівнегаз Збут» і реалізований споживачам, тому коригування переданого обсягу є неможливим ні з правової, ні з технічної точки зору. Чинне законодавство не передбачає такої процедури, а Інформаційна платформа Оператора ГТС не має відповідного функціоналу. Крім того, позивач не визначив обсяг коригування та не надав відповідний розрахунок, що додатково свідчить про необґрунтованість його вимог.

За змістом ч.8 ст.269 ГК України позови, які випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Позивачу було достеменно відомо фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу поставленого у жовтні 2021 року квітні 2022 року. За таких обставин, позивачем було пропущено 6-місячний строк на звернення до суду з даним позовом.

Стислий виклад правової позиції позивача ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" з урахуванням відзивів.

Позивач з урахуванням відзивів підсумовує наступне:

- TOB ТК Нафтогаз Трейдинг стверджує, що його вина у передачі газу неналежної якості відсутня, тому відповідальності перед позивачем не несе;

- ТОВ Оператор ГТС України стверджує, що несе відповідальність за якість природного газу лише перед оператором суміжних систем (Оператор ГРМ) або суб`єктом, безпосередньо підключеним до газотранспортної системи (прямий споживач), при цьому ні ТОВ РІВНЕГАЗ ЗБУТ ні споживачі позивача не є прямими споживачами;

- АТ Рівнегаз стверджує, що несе відповідальність за якість газу лише перед споживачами природного газу в розумінні Кодексу ГРМ;

- за логікою відповідачів, маємо ситуацію, в котрій ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" фактично отримало природний газ, параметри якості якого не відповідають вимогах Кодексу ГТС, несе обов`язок з оплати такого газу, а право на отримання компенсації за отримання товару неналежної якості у Товариства відсутнє, так як компенсацію за неналежну якість газу має/може отримати Оператор ГРМ (АТ Рівнегаз) від Оператором ГТС.

При цьому, позивач заявляє, що оскільки відповідальність за передачу ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" газу неналежної якості несуть усі відповідачі, та, розуміючи, що позиція кожного з них буде зводитись до заперечення своєї вини, - тому позивач звернувся із даним позовом до усіх трьох відповідачів.

Щодо заперечень АТ "Рівнегаз" та ТОВ "Оператор ГТС України"

ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" звертає увагу, що твердження відповідачів-1 та -2 про те, що позивач не може вимагати дотримання відповідачами параметрів якості переданого газу, оскільки не є оператором суміжних систем/прямим споживачем природного газу, - прямо суперечать положенням цивільного законодавства України, зокрема, в контексті права Покупця на отримання товару належної якості.

Згідно ч. 1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відтак право ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" на отримання компенсації (форма якої обирається покупцем на власний розсуд з метою ефективного захисту свого порушеного права) за отримання товару неналежної якості є безумовним.

Щодо заперечень ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг

ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" звертає увагу, що відповідач-3 вказує, що продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС. При цьому позивач акцентує увагу, що відповідачем-3 жодним чином не доведено факт наявності вини саме Оператора ГТС, а не вини самого ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг у передачі позивачу газу неналежної якості. Оскільки відповідно до чисельних значень ФХП газ переданий неналежної якості, то це значить що і отриманий самим відповідачем-3 погіршеної якості.

Умовами Рамкового договору (п. 2.3) передбачено, що ФХП газу, який передається Покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом III Кодексу ГТС. При вирішенні даного спору якраз і підлягає встановленню факт, з чиєї саме вини із трьох відповідачів-1, -2 чи 3 (які, відповідно, продали/транспортували/розподілили газ) позивач отримав газ неналежної якості.

Та обставина, що продаж газу відбувається у ВРТ, жодним чином не впливає обов`язок відповідача-3 передати позивачу газ належної якості. Не важливо, яким чином та де саме (у віртуальній торговій точці/конкретній газорозподільній станції, тощо) відбувалася передача природного газу, оскільки, в кінцевому результаті, ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" мало отримати товар належної якості, що відповідало б умовам п. 2.3 Рамкового договору та ЦК України.

Проте, чисельні значення фізико-хімічних показників газу, які видруковані з офіційного сайту АТ «Рівнегаз» та додані до позовної заяви, свідчать про те, що в процесі проходження природного газу від відповідача-3 до фактичного отримання такого газу позивачем і споживачами , TOB ТК Нафтогаз Трейдинг, TOB Оператор ГТС України чи Оператором ГРМ не дотримано обов`язку щодо передачі/транспортування/розподілу природного газу належної якості.

Щодо вчиненої відповідачем-3 заяви про застосування наслідків спливу позовної давності позивач вказує, що відповідно до п. 7 Розділу IX ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно, строк позовної давності Товариством не пропущено.

Фактичні обставини справи.

Позивач ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання на території Рівненської області природного газу.

З метою поставки природного газу побутовим споживачам (населенню), 30.09.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (продавець) та ТОВ «Рівнегаз Збут» (покупець) було укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-РГЗ (далі - Рамковий договір або Договір).

Відповідно до умов п.1.1 Рамкового договору, цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - «Індивідуальний Договір».

Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід`ємною частиною Договору. Індивідуальний Договір повинен бути укладений, з урахування умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід`ємну частину цього Договору (п.1.2 Рамкового договору).

Відповідно до п.1.3 Рамкового договору, умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.

Згідно з п.1.4 Рамкового договору, продавець зобов`язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим договором.

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження / набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця на ВТТ (п. 3.3 Рамкового договору).

Відповідно до п.п.3.9 та 3.10 Рамкового договору, після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця, вказану у розділі 11 цього Договору. В комерційному акті зазначається Договірна ціна, фактичний газу, що був переданий продавцем покупцеві протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями підтвердженими оператором ГТС в Інформаційні платформі Оператора ГТС та вартість природного газу, яка визначається шляхом множення фактичного обсягу природного газу на Договірну ціну. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця, вказану у розділі 11 цього Договору.

Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у розділі 11 цього Договору.

Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (п. 3.4 Рамкового договору).

Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору (п. 4.2 Рамкового договору).

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору (п. 4.3 Рамкового договору).

Відповідно до п. 4.4 Рамкового договору, Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним Договором.

30 вересня 2021 року між Товариством та Покупцем було укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-РГЗ до Рамкового договору від 30.09.2021 (надалі - Індивідуальний договір).

Відповідно до умов Індивідуального договору, загальний період поставки становить з 01.10.2021 по 30.04.2022 (п. 1 Індивідуального договору). Плановий договірний обсяг за загальний період поставки складає 220 700,000 тис. куб.м (п. 3 Індивідуального договору).

Протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального Договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки, та його Договірну вартість (п. 7 Індивідуального договору).

Відповідно до п.8 Індивідуального договору, договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального Договору.

Оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки (п. 12 Індивідуального договору).

Як вбачається із матеріалів справи, в кінці кожного місяця, що передував місяцю поставки, сторони укладали Додаткову угоду до Індивідуального договору, в котрій зазначали планові обсяги природного газу, який буде поставлено у відповідному періоді та договірну ціну за 1000 куб.м. цього газу. В подальшому, в кінці кожного місяця поставки сторони укладали Додаткову угоду до вказаної Додаткової угоди, в котрій зазначали фактичний обсяг природного газу, що був поставлений у звітному місяці та його вартість.

Відповідно до Заявок Покупця, сторонами було укладено додаткові угоди до Індивідуального договору, на підставі яких Продавцем було передано Покупцю за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 природний газ обсягом 200 205,270 тис. куб м. загальною вартістю 1 485 523 103,40 грн., що підтверджується підписаними Покупцем та Продавцем наступними комерційними актами приймання-передачі:

- Комерційний акт №1_10-БГр-РГЗ від 31.10.2021 про те, що у жовтні 2021 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 18 080,270 тис.куб.м. природного газу;

- Комерційний акт№1_11-БГр-РГЗ від 30.11.2021 про те, що у листопаді 2021 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 24 215 тис.куб.м. природного газу;

- Комерційний акт №1_12-БГр-РГЗ від 31.12.2021 про те, що у грудні 2021 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 39 520 тис.куб.м. природного газу;

- Комерційний акт №1_01-БГр-РГЗ від 31.01.2022 про те, що у січні 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 40 390 тис.куб.м. природного газу;

- Комерційний акт №1_02-БГр-РГЗ від 28.02.2022 про те, що у лютому 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 30 650 тис.куб.м. природного газу;

- Комерційний акт №1_03-БГр-РГЗ від 31.03.2022 про те, що у березні 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 29 490 тис. куб.м, природного газу;

- Комерційний акт №1_04-БГр-РГЗ від 30.04.2022 про те, що у квітні 2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало, а ТОВ «Рівнегаз Збут» прийняло 17 860 тис.куб.м. природного газу.

З урахуванням викладеного, продавцем було передано покупцю за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 природний газ обсягом 200 205,270 тис. куб м. загальною вартістю 1 485 523 103,40 грн., що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу. Акти підписані позивачем без жодних зауважень, щодо якості та кількості отриманого природного газу.

Як встановлено судом, для транспортування природного газу газотранспортною системою між ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (Замовник) та ТОВ "Оператор ГТС України" (Оператор) укладено Договір транспортування природного газу № 1910000195 від 16.12.2019 (далі Договір транспортування).

За умовами Договору транспортування сторони погодили таке:

- За цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у ньому, а Замовник сплачує Оператору встановлені у цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1);

- Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (пункт 2.2);

- Оператор зобов`язаний здійснити додаткову оплату Замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором (пункт 3.1);

- Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірка параметрів якості в цих точках, здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору (пункт 5.1);

- Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання (пункт 5.2);

- За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору (пункт 5.3);

- Оператор відповідає за втрату газу Замовника в газотранспортній системі під час його транспортування від точки входу до точки виходу у розмірі фактичних втрат, якщо не доведе, що втрата сталася не з його вини (пункт 13.3);

- Оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу (пункт 13.4).

У розділі Х Договору транспортування сторони детально погодили визначення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу.

Зокрема, сторонами визначено формули розрахунку додаткової плати у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу:

- з параметрами якості теплоти згорання нижчими від значень, визначених Кодексом (пункт 10.2);

- який не відповідає параметрам якості щодо вмісту механічних домішок, визначених Кодексом (пункт 10.3);

- який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, визначених Кодексом (пункт 10.4);

- який не відповідає параметрам температури точки роси за вуглеводнями, визначених Кодексом (пункт 10.5).

При цьому, в п. 10.1 Договору транспортування сторони погодили, що відповідальною стороною за якість газу є:

1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) Замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) перед Оператором. У точках входу на міждержавному з`єднанні Замовник перед Оператором;

2) у точках виходу відповідальним є Оператор перед Замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з`єднанні Оператор перед Замовником.

До Договору транспортування природного газу № 1910000195 від 16.12.2019 було внесено зміни Додатковими угодами № 1 від 15.04.2020, № 2 від 22.07.2020, № 3 від 29.09.2021, № 4 від 10.12.2021.

Зі звітів про чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу переданого газотранспортними (газовидобувними) підприємствами в газорозподільні мережі ПАТ "Рівнегаз" за жовтень-грудень 2021, січень-квітень 2022 (том 1, а.с. 94 - 100) прослідковується, що природний газ, який позивач закупляв у ГК Нафтогаз Трейдинг, не відповідав показникам якості в частині температури точки роси по волозі, які перевищують мінус 8, визначеним Кодексом ГТС.

Крім цього, позивач долучив до матеріалів справи заяви від населення, адресовані ТОВ "Рівнегаз збут", з претензіями щодо якості природного газу, який був їм поставлений, а саме: вх. № СЛ-821-33701-1022 від 10.10.2021, вх. № СЛ-975-33701-1221 від 01.12.2021, вх. № СЛ-841-33701-1022 від 12.10.2022, вх. № СЛ-124-33701-0122 від 17.01.2022.

Зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та відповідачем 3 укладено договір купівлі-продажу природного газу.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин здійснюється, в тому числі, з урахуванням Закону України "Про ринок природного газу", який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу» №329-VІІІ від 09.04.2015 (далі Закон №329-VІІІ).

Згідно п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону №329-VІІІ встановлено, що ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.

Частиною 1 ст. 4 Закону №329-VІІІ державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Регулятор це національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) (п.32 ч.1 ст. 1 Закону №329-VІІІ).

Відповідно до Закону №329-VІІІ та на виконання своїх повноважень НКРЕКП постановами № 2493 і №2494 від 30.09.2015 затвердила: Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (пункт 2 глави 1 розділу I); Кодекс газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), котрий визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І), які підлягають застосуванню при вирішенні даної справи.

Враховуючи те, що за змістом ч. 1 ст. 2 Закону №329-VІІІ перелік нормативно-правових актів України, які становлять правову основу ринку природного газу не є вичерпним, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 (далі ЦК України), оскільки він регулює майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Рівнегаз Збут" до АТ "ОГС "Рівнегаз", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за Рамковим договором купівлі - продажу природного газу №2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-РГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

Підставами позовних вимог є неналежне виконання відповідачами своїх обов`язків, а саме поставка/транспортування/розподіл ТОВ "Рівнегаз Збут" природного газу, ФХП котрого не відповідають параметрам температури точки роси за вологою, визначеним Кодексом ГТС.

Матеріально-правовими підставами позову є, зокрема, положення ст. ст. 509, 526, 610, 628, 673, 678 Цивільного кодексу України та умови укладених ТОВ "Рівнегаз Збут" договорів з ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Оператором ГТС.

Згідно з пунктами пункти 19, 20, 21 частини першої статті 1 Закону 329-VIII «Про ринок природного газу»:

- Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

- Оптовий покупець - суб`єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.

- Оптовий продавець - суб`єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону 329-VIII постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджено постановою №2500 від 30.09.2015 (із змінами та доповненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), який відповідно до його п. 1.1. є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.

Згідно з п. 4.4. Типового договору постачання об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається, зокрема, за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів визначено Главою 4 Розділу ІХ Кодексу ГРМ, за умовами п. 1 якої визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником (абз. 3, 4 п. 5 глави 4 Розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ (в редакції постанови НКРЕКП №1909 від 29.10.2021, яка набула чинності з 01.11.2021) побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об`ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов`язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об`єктом споживача об`ємів природного газу.

Аналогічні положення передбачені п. 5.7 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (в редакції постанови НКРЕКП №1909 від 29.10.2021).

Отже, з 01.11.2021 побутовим споживачам надано право не частіше ніж 1 раз на 3 місяці звертатися до Оператора ГРМ з заявою про звіряння обсягів фактично розподіленого таким споживачам природного газу та такому праву побутових споживачів кореспондує обов`язок Оператора ГРМ провести звірку фактично використаних споживачем об`ємів природного газу та, за потреби, здійснити коригування використаних споживачем об`ємів природного газу на підставі підписаного акта звіряння.

Згідно з досліджених доказів судом не встановлені обставини здійснення коригувань позивачем обсягів спожитого газу на підставі заяв побутових споживачів.

Також позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, здійснення масових перерахунків споживачам у зв`язку з поставкою неякісного газу.

Разом з тим, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме обсяги газу, які спожиті клієнтами позивача, були неналежної якості і що саме в ті дні, коли було встановлено невідповідність параметрів якості природного газу вимогам Кодексу ГТС. Крім того, позивачем не доведено, що поставлений його споживачам газ (відносно якого були складені скарги) був тим самим, на який виготовлені звіти про чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу переданого газотранспортними (газовидобувними) підприємствами в газорозподільні мережі ПАТ "Рівнегаз" за жовтень-грудень 2021, січень-квітень 2022, показники з яких покладені в основу позовних вимог.

Так, відповідно до п.2.3 Рамкового договору фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам визначеним розділом III Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу III Кодексу ГTC відповідальним за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з`єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування; 2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи.

Згідно із п. 3.1. Рамкового договору, перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором.

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до індивідуального договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (п. 3.3. Рамкового договору).

Відповідно до п. 3.4. Рамкового договору, після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Після надання торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем (п.3.12. Рамкового договору).

Тобто, зобов`язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з передачі природного газу позивачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ) та подальшу відповідальність за газ несе покупець позивач.

Разом з тим, згідно абз. 19 п. 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу.

Таким чином, якість газу має встановлюватися саме в момент переходу права власності на нього у віртуальній торговій точці, а не в точці входу в ГТС. Встановлення якості природного газу на точці входу в ГTC не має значення для розгляду цієї справи.

За змістом ч. 1 ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо лише у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників). При цьому згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

В даній справі, пред`являючи одну позовну вимогу до трьох відповідачів, позивачем не вказало, що така вимога пред`являється до них, як солідарних боржників, та не обґрунтувало передбачених договором чи законом підстав виникнення в позивача солідарної вимоги.

Відтак для правильного вирішення даної справи необхідним є дослідження спірних правовідносин, які виникли між позивачем та окремо з кожним із відповідачів, з`ясування обставин порушення цим відповідачем прав позивача та обґрунтованості пред`явленої позовної вимоги до нього.

1). Щодо правовідносин між ТОВ "Рівнегаз збут" та ГК «Нафтогаз Трейдинг» та обґрунтованості позовних вимог до такого.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону №329-VІІІ суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

За змістом ст. 12 Закону №329-VІІІ права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Обставинами справи встановлено, що типовий договір постачання природного газу було затверджено Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015.

Позивач є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність на території Рівненської області із постачання природного газу споживачам. Зокрема, як зазначає позивач, природний газ, що є предметом даного спору він постачав фізичним особам (населенню).

Отже, у правовідносинах із побутовими споживачами позивач виступає постачальником природного газу.

Однак, враховуючи те, що природний газ, котрий постачався населенню, вказане товариство закупляло в ГК «Нафтогаз Трейдинг», то в правовідносинах з останнім позивач виступає оптовим покупцем, оскільки в розумінні Закону №329-VІІІ (п. 21 ч. 1 ст. 1) оптовий покупець - це суб`єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.

В цей же час, ГК «Нафтогаз Трейдинг» у правовідносинах із позивачем є оптовим продавцем, адже є суб`єктом, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №329-VІІІ).

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між ТОВ «Рівнегаз збут» та ГК «Нафтогаз Трейдинг» виникли на підставі Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2021 та укладеного відповідно до його умов Індивідуального договору.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом Рамкового та Індивідуального договорів був природний газ, тобто товарна продукція що складає суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону №329-VІІІ; п. 2.2 Рамкового договору).

Згідно з п. 2.3 Рамкового договору фізико-хімічні показники газу, який передається Покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС.

До таких показників п. 13 гл. 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС відносить, зокрема, температуру точки роси за вологою °С при абсолютному тиску газу 3,92 МПа не більше мінус 8 (-8).

Згідно положень ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки, які наступають в разі передання товару неналежної якості.

Зокрема, згідно вказаної статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Положення ст. 678 ЦК України наділяють покупця рядом прав у випадку отримання ним товару неналежної якості. Однак, аналіз вказаних положень свідчить про те, що необхідною умовою реалізації покупцем своїх прав, передбачених ст. 678 ЦК України є сукупність двох обставин, а саме: 1) доведення покупцем факту, що йому було передано товар неналежної якості; 2) факт знаходження неякісного товару у володінні покупця. В такому випадку останній може реалізувати передбачені вказаною статтею права незалежно від можливості використання товару неналежної якості за призначенням.

Обставинами та матеріалами справи встановлено та не заперечується жодною із сторін та обставина, що весь об`єм газу, який було придбано ТОВ «Рівнегаз збут» у ГК «Нафтогаз Трейдинг», було реалізовано кінцевому споживачеві (населенню) та фактично спожито останнім ще до моменту подання позовної заяви.

З врахуванням наведеного суд виснує, що до спірних відносин не підлягають застосуванню положення ст. 678 Цивільного кодексу України, а відтак і можливість реалізації останнім його прав, передбачених вказаною статтею.

Згідно положень ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Для відшкодування особі збитків їй необхідно довести три елементи складу цивільного правопорушення, а саме: порушення зобов`язання особою, яка завдає збитки; факт спричинення збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. Натомість вина відповідача презюмується та повинна бути спростована останнім. У разі недоведення одного із цих елементів, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ТОВ «Рівнегаз збут» покликається на те, що ГК «Нафтогаз Трейдинг» передало йому природний газ неналежної якості, ФХП котрого не відповідали встановленим вимогам, щодо температури точки роси за вологою.

Як вбачається з Рамкового та Індивідуального договорів, передача ГК «Нафтогаз Трейдинг» природного газу та його прийняття ТОВ «Рівнегаз збут» здійснювалися на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 19 Індивідуального договору та п. 3.3 Рамкового договору).

З моменту передачі природного газу на ВТТ до позивача переходить право власності на природний газ і останній несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на нього. З цього моменту ГК «Нафтогаз Трейдинг» не відповідає за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС (пункти 3.3, 3.4 та 6.5 Рамкового договору).

Регламентом функціонування газотранспортної системи України, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, дія якого поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п.п. 2, 3 Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС

- віртуальна точка - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням;

- віртуальна торгова точки (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) це точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу.

З огляду на описане, передача ГК «Нафтогаз Трейдинг» природного газу позивачу відбувалася в точці газотранспортної системи, яка не має визначеного фізичного розташування, однак котра знаходиться між точкою (точками) входу та точкою (точками) виходу з газотранспортної системи.

Суд зауважує, що продавець газу (ГК «Нафтогаз Трейдинг»), як і його покупець (ТОВ «Рівнегаз збут») на віртуальній торговій точці є рівноцінними замовниками послуг з транспортування газу в Оператора ГТС. Відтак, на ВТТ природний газ продається під час його транспортування.

Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4. Рамкового договору).

Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС (пункт 6.5. Рамкового договору).

Отже, продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ ТОВ "Рівнегаз Збут", як покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Після надання торгового сповіщення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем - ТОВ "Рівнегаз Збут". Окрім цього, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС.

Зобов`язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з передачі природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ).

Відповідач-3 зазначає, що протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року Оператором ГТС було підтверджено 213 торгових сповіщень Відповідача 2 на відчуження та 213 торгових сповіщень позивача на набуття природного газу, в наслідок чого позивач набув у власність природний газ в загальному обсязі 200 205,270 тис. куб м тис. куб. м.

Протягом дії Рамкового договору покупцем не висувалось жодних претензій відносно якості та кількості природного газу, який передавався йому продавцем. Жодних застережень щодо якості газу при підписанні відповідних комерційних актів приймання-передачі від покупця не надходило, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Окрім цього, відповідно до підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу III Кодексу ГТС, відповідальним за якість газу є:

- у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з`єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;

- у точках виходу - оператор газотранспортної системи.

Згідно п.16 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб`єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

Якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову плату, визначену в договорі транспортування (п. 18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС).

Враховуючи вищенаведене, відповідальність за неналежну якість природного газу, що надходить в газотранспортну систему (з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи) покладається на суб`єкт, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, а відповідальність за якість природного газу в точках виходу з газотранспортної системи: на оператора ГТС.

Таким чином, нормами Кодексу ГТС передбачено, що у випадку поставки газу неналежної якості сплачується додаткова оплата, а не відбувається коригування, як цього вимагає позивач; окрім того, позивач не відноситься до осіб, які цю доплату проводять.

Комерційними актами приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 підтверджується та обставина, що природний газ, котрий ГК «Нафтогаз Трейдинг» продавав позивачу, був власного видобутку за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00.

Згідно вимог ст. 76 ГПК України належними є докази , на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини , які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Матеріали справи не містять доказів того, що в момент передачі позивачу природного газу у ВТТ, цей газ був неякісний, зокрема його ФХП не відповідали встановленим вимогам щодо температури точки роси за вологою.

Наявні в матеріалах справи звіти про чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу переданого газотранспортними (газовидобувними) підприємствами в газорозподільні мережі ПАТ "Рівнегаз" за жовтень-грудень 2021, січень-квітень 2022. (том 1, а.с. 94 - 100) є належними доказами, що доводять факт порушення ГК «Нафтогаз Трейдинг» свого обов`язку щодо передачі природного газу належної якості у ВТТ.

З вказаних звітів вбачається лише, що ФХП придбаного ТОВ «Рівнегаз збут» природного газу не відповідали встановленим вимогам у точках виходу з газотранспортної системи, а не у ВТТ, однак точка (точки) виходу з ГТС є відмінною (відмінними) від ВТТ.

Чинним законодавством України не передбачено можливості визначення якості природного газу в момент його передачі покупцю на ВТТ, оскільки, згідно пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП) природного газу проводиться у точках входу і точках виходу з ГТС.

Отже, з огляду на неможливість визначення ФХП природного газу в момент його передачі на ВТТ, а відтак і неможливість довести обставини того, що такий газ був неякісним, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 12 ЦК України про те, що поведінка особи вважається добросовісною та розумною, якщо інше не встановлене судом, презюмується, що продавець природного газу у ВТТ передає покупцю газ належної якості.

Відповідачем-3, як постачальником, передано позивачу природний газ за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, що підтверджується підписаними без зауважень з боку позивача Комерційними актами на поставку природного газу, погодженими Оператором ГТС торговими сповіщеннями, які подавалися позивачем (торгові сповіщення на набуття) та відповідачем 3 (торгові сповіщення на відчуження) на вказаний об`єм природного газу, що, в свою чергу, є підставою для оплати позивачем поставленого йому природного газу.

ТОВ «Рівнегаз збут» не довів, що ГК «Нафтогаз Трейдинг» було порушено зобов`язання, щодо передачі йому природного газу, ФХП котрого не відповідали вимогам, визначеним Кодексом ГТС та відповідним стандартам, відповідно до чого у задоволенні позовних вимог до ГК «Нафтогаз Трейдинг» суд відмовляє.

2). Щодо правовідносин між ТОВ «Рівнегаз збут» та Оператором ГТС та обґрунтованості позовних вимог до останнього.

Частиною 1 ст. 20 Закону №329-VІІІ встановлено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

При цьому, оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу (ч. 1 ст. 23 Закону №329-VІІІ).

Пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу: - право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; - послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Матеріалами та обставинами справи встановлено, що між ТОВ «Рівнегаз збут» та ТОВ «Оператор ГТС» укладено договір транспортування природного газу від 16.12.2019, згідно умов якого, останній здійснював транспортування природного газу, котрий ТОВ «Рівнегаз збут» закупляв у ГК «Нафтогаз Трейдинг».

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (пункти 8.6, 8.7 та 9.2) Об`єднана палата вирішила відступити від висновків Верховного Суду про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 Господарського кодексу України, оскільки дійшла висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг (надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування), а його істотні умови визначені статтею 901 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

Таким чином правовідносини, які виникли між ТОВ «Рівнегаз збут» та ТОВ «Оператор ГТС» на підставі укладеного договору транспортування є правовідносинами щодо надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 2 ст. 902 Цивільний кодекс України).

Пунктом 3 глави 3 розділу I Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи, забезпечує, зокрема, оперативно-диспетчерське управління транспортуванням природного газу, а також підтримку його якісних та кількісних параметрів у газотранспортній системі та в точках входу та виходу в/з неї.

Відповідно до п. 13.4 Договору транспортування оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі газу в точці виходу.

В матеріалах справи містяться звіти про чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу переданого газотранспортними (газовидобувними) підприємствами в газорозподільні мережі ПАТ "Рівнегаз" за жовтень-грудень 2021 року, січень-квітень 2022 року (том 1, а.с. 94 - 100), з яких вбачається, що газ не відповідав встановленим вимогам щодо температури точки роси за вологою.

Згідно з ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

В договорі транспортування сторони детально погодили як обсяг збитків, які ТОВ «Оператор ГТС» відшкодовує у разі недотримання параметрів якості природного газу, який виходить з газотранспортної системи (пункти 10.2 10.5 Договору), так і осіб, котрим відшкодовуються збитки за вказані порушення (п. 10.1 Договору).

Зокрема, відповідно до п. 10.1 Договору транспортування сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої Сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.

Відповідальною стороною за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) Замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) перед Оператором. У точках входу на міждержавному з`єднанні - Замовник перед Оператором; 2) у точках виходу відповідальним є Оператор перед Замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з`єднанні Оператор перед Замовником.

Так, згідно з п. 16 вказаної глави Кодексу ГТС, якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб`єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

Натомість, відповідно до пункту 18 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову плату, визначену в договорі транспортування.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівнегаз збут» не є ні оператором газорозподільної системи, ні прямим споживачем природного газу, оскільки за змістом п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС прямий споживач це споживач, об`єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи.

А відтак позивачу не відшкодовується плата за недотримання параметрів якості природного газу на точках виходу з газотранспортної системи ні за умовами договору транспортування, які згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковими до виконання, ні відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Таким чином, суб`єкт, який подав у газорозподільну систему неякісний природний газ, сплачує додаткову компенсацію Оператору ГРМ.

Відтак з моменту, коли природний газ був переданий оператором ГТС до газорозподільної мережі, відповідальним за якість газу, який доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу, є оператор ГРМ, а у разі якщо завантажений в газорозподільну систему природний газ неналежної якості з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію.

Беручи до уваги викладені вище норми законодавства та положення укладеного між ТОВ «Оператор газотранспортної системи» та ТОВ «Рівнегаз Збут» договору транспортування природного газу, вбачається наявність чіткої процедури дій суб`єктів на ринку природного газу у випадку наявності в газорозподільній мережі природного газу неналежної якості та його відібрання.

У випадку виявлення у точці виходу природного газу порушення якісних характеристик у оператора газотранспортної системи може виникнути обов`язок перед оператором газорозподільної системи або прямим споживачем (п. 10.1 договору транспортування природного газу) зі сплати додаткової плати таким суб`єктам.

В той же час, позивачем не наведено жодної норми або положення договорів щодо обов`язку продавця природного газу, операторів ГРМ або ГТС здійснити перерахунок обсягу отриманого оптовим покупцем природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості.

Таким чином, навіть у разі доведення позивачем обставин постачання природного газу не належної якості у відповідачів був би відсутній обов`язок здійснити перерахунок обсягу отриманого позивачем природного газу, адже такий обов`язок не виникає ні з норм законодавства, ні з умов укладених договорів.

Отже, суд дійшов висновку про відхилення позовних вимог ТОВ «Рівнегаз збут» до Оператора ГТС.

Крім цього, в даній справі позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що згідно практики Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (пункт 99)).

3). Щодо правовідносин між ТОВ «Рівнегаз збут» та АТ ОГС «Рівнегаз» та обґрунтованості позовних вимог до останнього.

АТ "ОГС "Рівнегаз" у період спірних правовідносин був оператором газорозподільної системи у Рівненській області. Так, відповідач-1 був суб`єктом природної монополії та здійснював розподіл природного газу на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП № 774 від 15.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1089 від 18.06.2019) та статуту Товариства. До 31.12.2023 АТ ОГС «Рівнегаз» здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Рівненської області та було єдиним Оператором ГРМ на ліцензованій території.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону №329-VІІІ оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

За змістом ст. 40 Закону №329-VІІІ розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Як зазначено в п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС договір розподілу природного газу це правочин, що укладається між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу.

Обставинами справи встановлено, що АТ «Рівнегаз» здійснював діяльність з розподілу природного газу, котрий ТОВ «Рівнегаз збут» постачало населенню. Вказану діяльність АТ «Рівнегаз» здійснювало на підставі договорів розподілу газу, укладених із населенням. В договірних відносинах із позивачем відповідач-1 не перебував.

Зокрема, відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I Кодексу ГРС основними функціями Оператора ГРМ є, зокрема, забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБМ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу, з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів, а також забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ.

Пунктом 7 глави 3 розділу I Кодексу ГРС передбачено, що якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.

Як зазначено в пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГРС, порядок взаємовідносин між Оператором ГРМ та Оператором ГТС, пов`язаних з якістю природного газу, який передається в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема його ФХП, порядок їх визначення, контролю, обміну даними та внесення до бази даних ЗВТ та порядок одоризації визначаються в Кодексі ГТС, а наслідки за недотримання якості газу у типовому договорі транспортування природного газу.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що АТ «Рівнегаз» прийняв в газорозподільну систему від Оператора ГТС природний газ, ФХП котрого не відповідали встановленим вимогам, щодо його якості.

Разом з тим, є необґрунтованими доводи ТОВ «Рівнегаз збут», що прийняття відповідачем-1 в газорозподільні системи природного газу неналежної якості, свідчить про те, що останній фізично доставив неякісний газ кінцевим споживачам, з котрими позивач перебуває в договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що ні звіти про чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу переданого газотранспортними (газовидобувними) підприємствами в газорозподільні мережі ПАТ "Рівнегаз" за жовтень-грудень 2021, січень-квітень 2022, ні заяви-претензії споживачів адресовані ТОВ «Рівнегаз збут» не є належними доказами того, що АТ «Рівнегаз» було розподілено газ неналежної якості.

Такими доказами можуть бути, як результати визначення ФХП газу хімлабораторією споживача, погодженою з Оператором ГРМ (у разі встановлення споживачем власного потокового густиноміру та/або вимірювача точки роси), так і результати перевірки величини тиску та/або якісних показників газу, здійсненої АТ «Рівнегаз» на підставі заяви споживача шляхом залучення як своїх, так і незалежних хімлабораторій. Дані докази матеріали справи не містять.

Отже, позивачем не доведено такий склад цивільного правопорушення для відшкодування шкоди, як протиправність діяння АТ «Рівнегаз».

Крім цього, позивачем також не доведено факт заподіяння йому збитків, а тому позовні вимоги до АТ «Рівнегаз» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову (вказаної позиції КГС ВС притримується в постанові від 23.08.2023 у справі №910/14585/21).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до т. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, надавши оцінку доводам сторін, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2481 грн 00 коп.

Як встановлено судом, при зверненні до суду із позовною заявою у 2022 році, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" сплатило 7 443 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 1274 від 19.10.2022, тобто по 2 481 грн 00 коп. за немайнову позовну вимогу до кожного із відповідачів.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" сплатило судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 117460 від 22.02.2023.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.01.2023 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" сплатило 2 684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 0000008614 від 07.02.2023.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 апеляційні скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" задоволено.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 ТОВ "Рівнегаз збут" сплатило судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп, що підтверджується платіжною інструкцією № 40332 від 08.09.2023.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" сплатило судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп. що підтверджується платіжною інструкцією № 212443 від 28.12.2023.

При поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" сплатило судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп. що підтверджується платіжною інструкцією № 0000015305 від 28.12.2023.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" задоволено.

При поданні касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024ТОВ "Рівнегаз збут" сплатило судовий збір у розмірі 2 147 грн 00 коп. що підтверджується платіжною інструкцією № 73508 від 30.11.2023.

При поданні касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 ТОВ "Рівнегаз збут" сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп. що підтверджується платіжною інструкцією № 11 від 06.12.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з направленням справи для продовження розгляду суду першої інстанції, розподіл суми судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду позовних вимог по суті згідно зі статтею 129 ГПК України.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення то судовий збір, сплачений позивачем у даній справі залишається за ТОВ "Рівнегаз збут".

В той же час, судовий збір, сплачений ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у розмірі 4 831 грн 20 коп. за подання апеляційних скарг на ухвали у справі № 918/907/22 та судовий збір, сплачений ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 4 831 грн 20 коп. за подання апеляційних скарг на ухвали у справі № 918/907/22 покладається на позивача ТОВ "Рівнегаз збут" у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24, код ЄДРПОУ 39589441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн 20 коп. судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали у справі № 918/907/22.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, 24, код ЄДРПОУ 39589441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 код ЄДРПОУ 42399676) 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн 20 коп. судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали у справі № 918/907/22.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане "27" лютого 2025 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич