Рішення

від 24.02.2025 по справі 918/74/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2025 р. м. РівнеСправа № 918/74/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго"

про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Мельник Олена Петрівна (в залі суду);

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

22 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - відповідач) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - третя особа) про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору № 16179-ВЦ/93 від 01 лютого 2022 року та № 16179-ВЦ/764 від 28 грудня 2022 року про постачання електричної енергії споживачу.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлену електричну енергію у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 62 376 767 грн. 50 коп., з якої 56 604 455 грн. 98 коп. основного боргу, 4 192 286 грн. 97 інфляційних втрат, 1 580 024 грн. 57 коп. 3% річних.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264 - 265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 20, 42, 46, 162-164, 171, 172, 176, 247 ГПК України.

Відповідач в свою чергу не погоджуючись з позовними вимогами позивача, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає наступні обставини.

В обґрунтування свої заперечень відповідач посилається на звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Альфа-Аудит" від 14 лютого 2024 року, згідно до якого Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" не спроможне задоволити всі платіжні вимоги постачальників і не спроможне вчасно розрахуватися з відповідними постачальниками за товари, роботи, послуги. Відповідач просить суд врахувати норми ст. 233 Господарського кодексу України та зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій. Окрім того, відповідач щодо підстав зменшення розміру 3% посилається на практику висвітлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, рішенні Конституційного суду Украли від 11 липня 2014 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, постанові Верховного суду від 13 березня 2021 року у справі № 922/266/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18. Щодо нарахованих інфляційних втрат, відповідач зазначає, що вказаний вид відповідальності до останнього застосовуватися не повинен, оскільки інфляційні втрати виникли не з вини Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", а через обставини непереборної сили (форс-мажор). На підтвердження вказаних обставини, відповідач посилається на введений воєнний стан в Україні та на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Окрім того, представник відповідача у судових дебатах визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, в решті позовних вимог відповідач просить суд відмовити.

Третя особа у свою чергу подала до суду пояснення, відповідно до яких остання зазначає, що позовні вимоги не заперечує та зазначає, що даний спір не впливає на права Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" та не несене будь-яких правових наслідків.

Заяви та клопотання у справі.

20 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує.

27 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

28 лютого 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

02 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

13 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13 березня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

08 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строків на подання заяви про проведення експертизи.

17 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про проведення експертизи.

25 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява відповідно д змісту якої, останній просить суд відмовити у задоволення клопотання відповідача про проведення експертизи.

31 липня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Окрім того, від відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові обґрунтування до заяви про призначення експертизи.

Також, від третьої особи надійшли письмові пояснення.

09 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення.

12 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові обґрунтування до заяви про проведення експертизи.

13 серпня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про проведення експертизи.

06 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до підготовчого засідання та зупинення провадження у справі.

17 вересня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

19 грудня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

03 січня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що заява подана в передбачений ГПК України строк, тому, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме: 56 604 455 грн. 98 коп. основний борг, 4 192 286 грн. 97 інфляційних втрат, 1 580 024 грн. 57 коп. 3% річних.

03 січня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

06 січня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

27 січня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із підготовкою сторонами мирової угоди у справі.

10 лютого 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із підготовкою сторонами мирової угоди у справі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/74/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2024 року відкладено підготовче засідання на 13 березня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/74/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп. та призначено розгляд справи № 918/74/24 до судового розгляду по суті на 08 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року, зокрема: вирішено повернутися до розгляду справи № 918/74/24 на стадію підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 22 квітня 2024 року; залучено до участі у справі 918/74/24 у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2024 року, зокрема: заяву відповідача про призначення судової експертизи задоволено; призначено у справі № 918/74/24 судову експертизу; провадження у справі № 918/74/24 зупинено на час проведення експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" від 05 травня 2024 року задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2024 року у справі №918/74/24 скасовано, справу № 918/74/24 направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 липня 2024 року призначено підготовче засідання на 22 липня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2024 року призначено підготовче засідання на 29 липня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 липня 2024 року призначено підготовче засідання на 05 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 серпня 2024 року призначено підготовче засідання на 12 серпня 2024 року.

В судовому засіданні 12 серпня 2024 року оголошено перерву до 13 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2024 року, зокрема: в задоволенні клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про призначення експертизи відмовлено; відмовлено в задоволенні усного клопотання представника Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про зупинення провадження у справі № 918/74/24; закрити підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/74/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп.; призначено розгляд справи № 918/74/24 до судового розгляду по суті на 09 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2024 року відкладено розгляд справи 918/74/24 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 23 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року, зокрема: повернуто до розгляду справи № 918/74/24 на стадію підготовчого провадження; зупинено провадження у справі № 918/74/24 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп. до набрання законної сили рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/653/24.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року у справі № 918/74/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року у справі № 918/74/24 задоволено та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року у справі № 918/74/24 скасовано.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 листопада 2024 року призначено підготовче засідання на 18 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06 січня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про зупинення провадження у справі № 918/74/24, закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/74/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" про стягнення заборгованості у сумі 61 096 281 грн. 77 коп. та призначено розгляд справи № 918/74/24 до судового розгляду по суті на 27 січня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 січня 2025 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 10 лютого 2025 року.

В судовому засіданні 10 лютого 2025 року оголошено перерву до 17 лютого 2025 року.

В судовому засіданні 17 лютого 2025 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив дату та час його проголошення - 24 лютого 2025 року.

В судовому засіданні 24 лютого 2025 року суд оголосив скорочене рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 24 лютого 2025 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В судове засідання 24 лютого 2025 року відповідач та третя особа не забезпечили явку уповноваженого представника.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.

01 лютого 2022 року та 28 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - постачальник), яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14 червня 2018 року) та Рівненським обласним виробничо комунальним підприємством водопровідно- каналізаційним господарством "Рівнеоблводонакал" (далі - споживач) укладено договори про постачання електричної енергії споживачу № 16179-ВЦ/93 та № 16179-ВЦ/764 (далі - договори, договір № 16179-ВЦ/93, договір № 16179-ВЦ/764).

Згідно п. 2.1 договорів постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.1 договорів).

Споживач, згідно п. 5.2 договорів, розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 1 комерційної пропозиції "по Факту Тендер", яка є додатком №2 до договору - (далі по тексту - комерційна пропозиція), ціна за спожиту електричну енергію не може перевищувати 2,97999 - по договору № 16179-ВЦ/93, 4,06077 по договору № 16179-ВЦ/764 та визначається відповідно до формули: Ц (спож)т*=Цзак+Цп+Тпередача (грн./кВт.год ), де: Ц зак - закупівельна ціна електричної енергії Постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн/кВт*год; Ц ц - ціна на послуги пов`язанні з постачанням електричної енергії споживачу, грн./ кВт*год Т передача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК Укренерго" (затверджується регулятором), грн.кВт*год без ПДВ., що розміщується на сайті постачальника; Ціна на електроенергію для споживача (Цспож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизним податком; внески та регулювання; вартість послуг Оператора Ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо).

Споживач здійснює оплату за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків/ Актів приймання-передачі за спожиту електричної енергії (п. 3 комерційної пропозиції) протягом 30 днів наступних за розрахунковим (п. 4 комерційної пропозиції) згідно договору № 16179-ВЦ/93 та (п. 4, 5 комерційної пропозиції) згідно договору № 16179-ВЦ/764.

Розрахунковий місяць, згідно п. 5.5 договорів, є календарний місяць.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Оператор систем розподілу надає послуги комерційного обліку споживачам.

Згідно з п. 11 постанови НКРЕКП від 14 березеня 2018 року № 312, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку (центральна інформаційно-комунікаційна платформа) функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

На території Рівененської області ОСР є Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії і, згідно постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 року № 1413.

Пунктами 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі, на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Тобто, ОСР адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає весь обсяг електричної енергії, що спожита споживачем та надає дану інформацію (обсяг спожитої електричної енергії споживачем) постачальнику електроенергії (в даному випадку - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія") для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачем, постачальник електричної енергії, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, розраховує її вартість та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Враховуючи вказані норми, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію згідно умов договорів постачальник сформував, на підставі даних комерційного обліку (отриманих від ОСР - Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго") за об`єктом відповідача по ЕІС-коду точки розподілу електричної енергії - згідно додатку № 1 до заяви приєднання до умов договорів про постачання електричної енергії споживачу, та виставив споживачу, платіжні документи у паперовій формі.

Пунктом 6.2 Договору, серед іншого, сторони домовились, що Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно умов цього договору.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В обґрунтування позовних вимог стягнення заборгованості згідно умов договору 16179-ВЦ/93 від 01 лютого 2022 року та виконання позивачем умов останнього, судом встановлено наступне:

- по о/р 4700031145: рахунки за спожиту електричну енергію з Актами прийняття -передавання товарної продукції за період з лютого 2022 по грудень 2022 року: (рахунок № 470003145/2/1 за лютий 2022 року з Актом 470003145/2/1 прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2022 року; рахунок № 470003145/3/1 за березень 2022 року з Актом 470003145/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за березень 2022 р.; рахунок № 470003145/4/1 за квітень 2022 року з Актом 470003145/4/1 прийняття- передавання товарної продукції за квітень 2022 року; рахунок № 470003145/5/1 за травень 2022 року з Актом 470003145/5/1 прийняття-передавання товарної продукції за травень 2022 р.; рахунок № 470003145/6/1 за червень2022 року з Актом 470003145/6/1 прийняття-передавання товарної продукції за червень 2022 року; рахунок № 470003145/7/1 за липень 2022 року з Актом 470003145/7/1 прийняття-передавання товарної продукції за липень 2022 року; рахунок № 470003145/2/1 за серпень 2022 року з Актом 470003145/8/1 прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2022 року; рахунок № 470003145/9/1 за вересень 2022 року з Актом 470003145/9/1 прийняття- передавання товарної продукції за вересень 2022 року; рахунок № 470003145/2/1 за жовтень 2022 року з Актом 470003145/10/1 прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2022 року; рахунок № 470003145/10/1 за листопад 2022 року з Актом 470003145/11/1 прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2022 року; рахунок № 470003145/12/1 за грудень 2022 року з Актом 470003145/12/1 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2022 року; рахунок № 470003145/12/1 за грудень 2023 року з Актом 470003145/12/1 прийняття- передавання товарної продукції за грудень 2023 року.

- по о/р 470008966: рахунки -за спожиту електричну енергію з Актами прийняття -передавання товарної продукції за період з лютого 2022 по грудень 2022 року: рахунок № 470008966/2/1 за лютий 2022 року з Актом 470008966/2/1 прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2022 року; рахунок № 470008966/3/1 за березень 2022 року з Актом 470008966/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за березень 2022 року; рахунок № 470008966/4/1 за квітень 2022 року з Актом 470008966/4/1 прийняття- передавання товарної продукції за квітень 2022 року; рахунок № 470008966/5/1 за травень 2022 року з Актом 470008966/5/1 прийняття-передавання товарної продукції за травень 2022 року; рахунок № 470008966/6/1 за червень 2022 року з Актом 470008966/6/1 прийняття-передавання товарної продукції за червень 2022 року; рахунок № 470008966/7/1 за липень 2022 року з Актом 470008966/7/1 прийняття-передавання товарної продукції за липень 2022 року; рахунок № 470008966/2/1 за серпень 2022 року з Актом 470008966/8/1 прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2022 року; рахунок № 470008966/9/1 за вересень 2022 року з Актом 470008966/9/1 прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2022 року; рахунок № 470008966/2/1 за жовтень 2022 року з Актом 470008966/10/1 прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2022 року; рахунок № 470008966/10/1 за листопад 2022 року з Актом 470008966/11/1 прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2022 року; рахунок № 470008966/12/1 за грудень 2022 року з Актом 470008966/12/1 прийняття- передавання товарної продукції за грудень 2022 року; рахунок № 470008966/12/1 за грудень 2023 року з Актом 470008966/11/1 прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2023 року;

В обґрунтування позовних вимог стягнення заборгованості згідно умов договору 16179-ВЦ/764 від 28 грудня 2022 року та виконання позивачем умов останнього, судом встановлено наступне:

- оп о/р 4700031145: рахунки за спожиту електричну енергію з Актами прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2023 по листопад 2023 року: (рахунок № 470003145/1/1 за січень 2023 року з Актом 470003145/1/1 прийняття-передавання товарної продукції за січень 2023 року; рахунок № 470003145/2/1 за лютий 2023 року з Актом 470003145/2/1 прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2023 року; рахунок № 470003145/3/1 за березень 2023 року з Актом 470003145/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за березень 2023 року; рахунок № 470003145/4/1 за квітень 2023 року з Актом 470003145/4/1 прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2023 року; рахунок № 470003145/5/1 за травень 2023 року з Актом 470003145/5/1 прийняття- передавання товарної продукції за травень 2023 року; рахунок № 470003145/6/1 за червень 2023 року з Актом 470003145/6/1 прийняття-передавання товарної продукції за червень 2023 року; рахунок № 470003145/7/1 за липень 2023 року з Актом 470003145/7/1 прийняття-передавання товарної продукції за липень 2023 року; рахунок № 470003145/2/1 за серпень 2023 року з Актом 470003145/8/1 прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2023 року; рахунок № 470003145/9/1 за вересень 2023 року з Актом 470003145/9/1 прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2023 року; рахунок № 470003145/10/1 за жовтень 2023 року з Актом 470003145/10/1 прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2023 року; рахунок № 470003145/10/1 за листопад 2023 року з Актом 470003145/11/1 прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2023 року.

- по о/р 470008966: рахунки за спожиту електричну енергію з Актами прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2023 по листопад 2023 року: рахунок № 470008966/1/1 за січень 2023 року з Актом 470008966/1/1 прийняття-передавання товарної продукції за січень 2023 року; рахунок № 470008966/2/1 за лютий 2023 року з Актом 470008966/2/1 прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2023 року; рахунок № 470008966/3/1 за березень 2023 року з Актом 470008966/3/1 прийняття-передавання товарної продукції за березень 2023 року; рахунок № 470008966/4/1 за квітень 2023 року з Актом 470008966/4/1 прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2023 року; рахунок № 470008966/5/1 за травень 2023 року з Актом 470008966/5/1 прийняття- передавання товарної продукції за травень 2023 року; рахунок № 470008966/6/1 за червень 2023 року з Актом 470008966/6/1 прийняття-передавання товарної продукції за червень 2023 р.; рахунок № 470008966/7/1 за липень 2023 року з Актом 470008966/7/1 прийняття-передавання товарної продукції за липень 2023 року; рахунок № 470008966/2/1 за серпень 2023 року з Актом 470008966/8/1 прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2023 року; рахунок № 470008966/9/1 за вересень 2023 року з Актом 470008966/9/1 прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2023 року; рахунок № 470008966/2/1 за жовтень 2023 року з Актом 470008966/10/1 прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2023 року; рахунок № 470008966/10/1 за листопад 2023 року з Актом 470008966/11/1 прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2023 року.

- по о/р 470003728: (об`єкт постачання Здолбунів) за грудень 2023 року за рахунком № 470003728/12/1 за грудень 2023 року з Актом прийняття-передавання товарної продукції 470003728/12/1 за грудень 2023 року.

- по о/р 470067217: (об`єкт постачання Рівненський район) за листопад - за грудень 2023 року за рахунком за листопад 2023 року з Актом прийняття-передавання товарної продукції № 470067217/11/1 за листопад 2023 року; рахунком на оплату 470067217/12/1 за грудень з Актом прийняття-передавання товарної продукції № 470003728 за грудень 2023 року.

Однак, всупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання, щодо оплати за спожиту електричну енергію по договорам не виконав, внаслідок чого з 2022-2024 років за відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію сумі 66 867 089 грн. 22 коп.

Окрім того, на підставі ст. 625 ЦК України зважаючи на вказані вище прострочення у розрахунках за поставлену електричну енергію, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за порушення строків проведення оплати за поставлену електричну енергію та відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини сьомої статті 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктами 2.3.11, 2.3.14 розділу ІІ ПРРЕЕ передбачено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на викладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, Позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 розділу ІV ПРРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства, що регулюють порядок застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають до задоволення з наступних підстав.

Отже, аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договорів постачання електричної енергії споживачу № 16179-ВЦ/93 та № 16179-ВЦ/764.

З наданих позивачем доказів судом встановлено наступне, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару (електричної енергії); факт передачі позивачем товару відповідачу; факт отримання відповідачем товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за поставлений товар.

Суд зазначає, що копії неоплачених рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) відповідачем та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу додані до позовної заяви.

За таких обставин, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію у заявленому розмірі підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" 56 604 455 грн. 98 коп. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) основної заборгованості судом визнаються обґрунтованими.

Окрім того, позовні вимоги у даній частині відповідачем визнано.

Крім того позивачем, відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, нараховано відповідачу інфляційні втрати за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, за розрахунком позивача складає 4 192 286 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1 580 024 грн. 57 коп. 3% річних.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA 360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 4 192 286 грн. 97 інфляційних втрат, 1 580 024 грн. 57 коп. 3% річних.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується.

Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Аргументи відповідач щодо низької платоспроможності, у зв`язку з чим останній не може задовольнити всі платіжні вимоги, суд відхиляє, оскільки згідно норм чинного законодавства, та умов договору, низька платоспроможність боржника не звільняє від зобов`язань, які виникли на підставі 526 ЦК України та норм укладеного між сторонами договору.

Щодо посилань відповідача на положення ст. 233 ГК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до, статті 233 ГК України, на яку посилається Відповідач, встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сплата інфляційних нарахувань та 3% річних, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 910/14522/18.

Суд зазначає, що 3 % річні, та інфляційні втрати не відносяться до штрафних санкцій та є помилковим при обгрунтувані відповідача, щодо відмови в задоволені позовних вимог в цій частині з посилання на ст. 233 ГПК України.

Щодо тверджень скаржника про необхідність застосування викладених у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 висновків у вказаній постанові зазначено про можливість суду зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України за певних умов.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.

Таким чином, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення такої процентної ставки на рівні 40% та 96%, і її явної невідповідності принципу справедливості, в той час як у даній справі відсотки річних розраховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3% та не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.

Відтак, правовідносини у справі № 902/417/18 та № 918/74/24 не є подібними за встановленими фактичними обставинами.

Щодо заперечення відповідача стягнення інфляційний втрат з зазначеним листа Торгово-промислової палати України, суд зазначає наступне.

Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований "Всім кого це стосується", на який послався відповідач, Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом із тим, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Тобто, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс- мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання не виконане саме у зв`язку з воєнними діями.

У постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22 викладено висновки про те, що вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який у силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. Сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншизобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, існування лише факту форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

Крім того, визнання Торгово-промисловою палатою України форс-мажору має стосуватися конкретного правочину (у даному випадку договорів на постачання електричної енергії), що у даній справі не дотримано.

Нараховані позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних не є надмірно великими з урахуванням суми основної заборгованості яка утворилась, та на даний час відповідачем не сплачена, та є справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання відповідачем договірного зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочинів порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлену електричну енергію, обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми заборгованості та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову позивачем сплачено 847 840 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд зазначає, що позовна заява подана позивачаем до суду в електронній формі, отже, судовий збір відповідно до коефіцієнту 0,8 відповідно до заявлених вимог (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) становить 748 521 грн. 21 коп.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. .7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сума надмірно сплаченого судового збору в розмірі 99 318 грн. 79 коп. може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд зазначає, що відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, однак, норми ст. 130 ГПК України щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у даному випадку не застосовуються, оскільки відповідачем визнано вказані позовні вимоги після початку судом розгляду справи по суті. Окрім того, слід зазначити, що відповідачем заява про визнання позову в письмовому вигляді до суду всупереч вимогам ухвали суду від 01 лютого 2024 року не подавалась.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 748 521 грн. 21 коп.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, вул. Степана Бандери, 2, м. Рівне,ЄДРПОУ 03361678)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-б, ЄДРПОУ 42101003) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі - 56 604 455 (п`ятдесят шість мільйонів шістсот чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять грн. ) 98 коп.

3. Стягнути з Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, вул. Степана Бандери, 2, м. Рівне,ЄДРПОУ 03361678)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-б, ЄДРПОУ 42101003) 3 % річних в сумі - 1 580 024 (один мільйон п`ятсот вісімдесят тисяч двадцять чотири) грн. 57 коп.

4. Стягнути з Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, вул. Степана Бандери, 2, м. Рівне,ЄДРПОУ 03361678)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-б, ЄДРПОУ 42101003) інфляційні втрати в сумі - 4 192 286 (чотири мільйони сто дев`яносто дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 97 коп.

5. Стягнути з Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, вул. Степана Бандери, 2,м. Рівне, ЄДРПОУ 03361678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-б, ЄДРПОУ 42101003) витрати по сплаті судового збору в сумі - 748 521 (сімсот сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять один) грн. 21 коп.

6. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2025 року.

Суддя Войтюк В.Р.