Ухвала

від 27.02.2025 по справі 332/4967/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4967/24

Провадження №: 2/332/293/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря КарліноїА.М.,розглянувши заяву ОСОБА_1 вособі представника адвокатаБезрукової СвітланиОлександрівни прозабезпечення позовупо цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Вільнянської міської ради, Державна прикордонна служба України, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Заводському району, ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Вільнянської міської ради, Державна прикордонна служба України, про визначення місця проживання дитини.

25.02.2025 року на адресу суду надійшла заява адвоката Безрукової Світлани Олександрівни, яка діє від імені ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просила: 1. Зобов`язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в разі коли вона забирає дитину ОСОБА_3 , 2017 року народження, зі школи та проводить з нею не менше 2-х годин, в тому числі виконує домашні завдання та відвідує гуртки та позашкільні заходи, на виконання ухвали Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21.11.2024 року по справі № 332/4967/24 повертати малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 її батькові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , або дідусеві ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , або бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , або тітці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу: АДРЕСА_3 не пізніше 19 год. 30 хв. кожного, непарного робочого дня. 2. Заборонити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 особисто або через третіх осіб, без дозволу батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , вивозити за межі території України малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 , видане Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області).

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що після ухвалення рішення від 21.11.2024 про забезпечення позову ОСОБА_2 забезпечено зокрема право забирати дитину зі школи та проводити з нею час, у тому числі виконувати домашні завдання та відвідувати гуртки та позашкільні заходи. Проте не зазначено процедуру та час повернення дитини до батька, що дає можливість ОСОБА_2 не повертати батьку доньку ОСОБА_7 , що не виключає можливості ОСОБА_2 вивезти дитину за межі України, у тому числі до Республіки Польща, де на даний час вона проживає. Крім того, ОСОБА_2 на початку бойових дій в Україні у 2022 році до червня 2024 року вивезла дитину з України до Республіки Польща, та протягом 2,5 років порушувала права дитини і батька на особисте їх спілкування, не даючи можливості ОСОБА_1 зустрічатися із дочкою, оскільки у нього, як у військовозобов`язаного, відсутня можливість на цей час виїжджати за межі України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, надані на її обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).

Суть висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» («СristianСatalinUngureanu v. Romania», заява № 6221/14, п.п. 29-34, рішення від 04 вересня 2018 року) зводиться до того, що допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8Європейської конвенції з прав людини 1950 року - права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Відповідно до обставин справи «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» мова не йшла про ситуацію, коли є об`єктивні підстави вважати, що зазначений доступ до дитини явно суперечить її інтересам.

Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, п. 100, від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, п. 76).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Безрукова С.О. вказує, що мати дитини, отримавши право забирати дитину зі школи та проводити із нею час, може скористатися цим, та вивезти дитину за межі України без згоди та відома батька, що у в подальшому може унеможливити виконання рішення за зустрічним позовом у разі його задоволення.

Таким чином, у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, що просить представник відповідача, дійсно може ускладнити поновлення оспорюваних прав позивача за зустрічним позовом у разі задоволення позову.

Заявлений представником відповідача вид заходу забезпечення позову, а саме зобов`язати позивачку вчасно повертати дитину до батька та не вивозити дитину за межі України без його дозволу, передбачений нормами чинного законодавства, а саме п. 3 ч. 1ст. 150 ЦПК України, та є співмірним із позовними вимогами.

Крім того, вказаний захід забезпечення позову узгоджується із правами батька дитини, що визначені ст. ст. 141 та 151 Сімейного кодексу України, а також з правами дитини на безперешкодне спілкування із батьком.

Також, даний захід забезпечення позову носить тимчасовий характер та діє до набрання рішенням суду законної сили, а тому не призведе до порушення прав та законних інтересів учасників справи.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про можливість забезпечення позову шляхом зобов`язання позивачки ОСОБА_2 повертати малолітню доньку ОСОБА_3 , її батькові ОСОБА_8 , або дідусеві ОСОБА_4 , або бабусі ОСОБА_5 , або тітці ОСОБА_6 , на адресу: АДРЕСА_3 не пізніше 19 год. 30 хв. кожного, непарного робочого дня, а також накладення заборони ОСОБА_2 вивозити за межі території України малолітню доньку ОСОБА_3 , без дозволу батька дитини.

Поряд із цим, судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків позивачці, а також обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Безрукової Світлани Олександрівни про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову:

- Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), в разі коли вона забирає дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі школи та проводить з нею не менше 2-х годин, в тому числі виконує домашні завдання та відвідує гуртки та позашкільні заходи, на виконання ухвали Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21.11.2024 року по справі №332/4967/24, повертати малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 її батькові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 ), або дідусеві ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , або бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , або тітці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на адресу: АДРЕСА_3 не пізніше 19 год. 30 хв. кожного, непарного робочого дня;

- Заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) особисто або через третіх осіб, без дозволу батька дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), вивозити за межі території України малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 , видане Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Копію ухвали направити Державній прикордонній службі України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 26, e-mail: adpsu@dpsu.gov.ua) та Позивачці ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), для виконання, а іншим учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Ю.І. Ретинська