Ухвала

від 24.02.2025 по справі 753/2671/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2671/25

провадження № 2/753/4940/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"24" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Майстерня мого маєтку", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва Ірина Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання договорів недійсними та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Майстерня мого маєтку", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва Ірина Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання договорів недійсними та визнання права власності на квартиру.

Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про визнання договорів недійсними та визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.08.2023 Кооператив, в особі Голови правління ОСОБА_6., та ОСОБА_1 уклали договір № 02/08 про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку (далі договір про спільну пайову участь).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про спільну пайову участь предметом договору пайова участь сторін у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з наступною передачею пайовику його частки у вигляді частини будинку (квартири) загальною площею 62 кв. м. На виконання вимог пункту 3.1. позивачка повністю сплатила пайовий внесок на будівництво частини будинку в сумі 1 107 000 грн., шо в еквіваленті станом на дату платежу складало 30 000,00 дол. США. Строк завершення будівництва встановлено до 01.10.2023. Пунктом 3.3. Договору про спільну пайову участь перебачено, що підписання акту прийому-передачі квартири є підставою для отримання та реєстрації права власності позивача.

14.11.2023 кооператив, в особі Голови кооперативу ОСОБА_6., та позивач підписати акт приймання-передачі квартири, відповідно до умов якого Кооператив передав позивачу комплекс ключів, технічний паспорт та всі необхідні для реєстрації права власності документи.

Разом з тим, позивач не змогла зареєструвати право власності на свою квартиру, оскільки на той час у реєстрі прав на нерухоме майно вже були внесені іпотечні обтяження як на земельну ділянку, на якій знаходився будинок, так і на квартиру. Як вдалось встановити пізніше, станом на момент підписання договору про спільну пайову участь з позивачем Кооператив не був власником ані земельною ділянки, ані будинку.

Крім того, 25.08.2023 Кооператив, в особі Голови кооперативу ОСОБА_6., підписав з ОСОБА_4 наступні договори: договір позики у простій письмовій формі, відповідно до якого ОСОБА_5 надала Кооперативу у борг 1 765 280,00 грн., шо є еквівалентом 47 200,00 дол. США та договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Гришаєвою І.В., відповідно до якого Кооператив в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики передав ОСОБА_5 в іпотеку зазначені земельну ділянку та незавершений будівництвом будинок.

Надалі Кооперативом, в особі Голови ОСОБА_6. та ОСОБА_2 було укладено ряд додаткових договорів до договору іпотеки. а саме: від 06.09.2023 про передачу в іпотеку, окрім земельної ділянки, також житлового будинку, загальною площею 290.1 кв.м. житловою площею 13,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8, від 13.12.2023 про передачу в іпотеку, окрім земельної ділянки, квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 та від 21.02.2024 про внесення змін в договір іпотеки стосовно збільшення суми основного зобов`язання до 2 203 840, 00 грн., що є еквівалентом 56 800 доларів США.

До договору позики також вносились зміни, а саме: 06.09.2023 - зміни до переліку об`єктів нерухомості, яким забезпечувалось виконання за договором; 13.12.2023 - зміни до переліку об`єктів нерухомості, яким забезпечувалось виконання за договором; 21.02.2024 - збільшена сума позики до 2 203 840,00 грн., що є еквівалентом суми 56 800,00 дол. США, та продовжений строк виконання зобов`язання до 25.08.2024.

Коли позивач почала вимагати у Голови кооперативу ОСОБА_6 пояснень та виконання обов`язків за договором про спільну пайову участь, останній перестав виходити на зв`язок. Двоє інших членів (засновників Кооперативу) - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - в розмові повідомили, шо не знали про укладені договори позики та іпотеки, дозвіл на їх укладання не надавали.

Позивачу стало відомо, що 17.10.2024 члени Кооперативу прийняли рішення про зміну Голови Кооперативу. Станом на сьогодні Головою Кооперативу є ОСОБА_8 . Після зміни голови кооперативу було з`ясовано, шо ОСОБА_6 уклав договори позики та іпотеки на підставі підробленого протоколу загальних зборів. Відповідно до вказаного протоколу загальні збори кооперативу нібито надали повноваження ОСОБА_6 на укладання та підписання значного правочину від імені Кооперативу, а саме: Договору купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництва, договорів позики, кредитних договорів, договорів фінансової допомоги, договорів іпотеки, та додаткових угод до них, актів приймання-передачі, подачу заяв державному реєстратору (нотаріусу) на проведення державної реєстрації права власності за Кооперативом, сукупна вартість таких правочинів не повинна перевищувати суму 1769200,00 грн.

У липні 2024 року позивач вперше звернулась до суду із позовом про визнання права власності на проінвестоване майно (справа № 755/12403/24). В рамках цієї справи позивач дізналась, що її квартира вже була відчужена. Так, 28.10.2024 приватний нотаріус Гамаль І.М. посвідчила договори купівлі-продажу, відповідно до яких ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:282:0888) та квартиру АДРЕСА_5 .

Отже, за маленький період часу спірна квартира була переоформлена, що дає підставу вважати, що за час розгляду справи в суді можлива повторна зміна власника.

Станом на сьогодні позивач зі своєю родиною проживає в спірній квартирі АДРЕСА_5 . Починаючи з вересня 2024 року невідомі особи, які представляються довіреними особами від ОСОБА_2 , почали погрожувати як членам Кооперативу так і фактичним власникам квартир (інвесторам) щодо повернення боргу та звільнення квартир і земельної ділянки. Невідомі особи, представляючись представниками відповідача 3, приїжджають до квартири за адресою: АДРЕСА_2 та вимагають звільнити помешкання.

У зв`язку із зазначеними діями відповідача 3 позивач була змушена звернутись до поліції.

Крім того, ОСОБА_3 , як власник спірної квартири, неодноразово зверталась до ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» стосовно відключення електропостачання в квартиру. ДТЕК щонайменше три рази виїжджало на місце виклику для відключення. Щодо вказаних дій також подавалась заява до поліції.

Позивач із родиною проживає в спірній квартири, вчасно сплачує за всі комунальні послуги, в тому числі за електропостачання. На думку позивача, у разі продовження дій відповідача ОСОБА_3 стосовно припинення електропостачання в квартиру, призведе до непоправних наслідків, оскільки життєдіяльність людини в сучасному світі є неможливою без використання електричної енергії, навіть протягом незначного часового періоду.

Ураховуючи викладене, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ДТЕК - вчиняти будь-які дії. що матимуть наслідком відключення від електропостачання спірної квартири та всього будинку, що розташований на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_8.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 відчужила спірну квартиру іншій особі, яка також може її у подальшому відчужити, то у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновити порушені права позивача.

На підставі викладеного позивач просила суд:

1.накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 ;

2.заборонити третім особам (фізичним та юридичним) вчиняти будь-які дії за зверненням ОСОБА_3 , що матимуть наслідком відключення від електропостачання спірної квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:282:0888)), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

3.заборонити третім особам (фізичним та юридичним) вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком виселення ОСОБА_1 та/або членів її сім`ї з квартири АДРЕСА_5 .

Вивчивши заяву та матеріали справи, вважаю, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на предмет спору, суд вважає, що через ризик подальшого відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та може призвести до того, що позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Те, що особа ще не вчинила дії, які б могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідачів як в одноосібних власників наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17

Враховуючи, що позивачем пред`явлено позов про визнання договорів недійсними та визнання права власності на квартиру, ймовірне рішення про задоволення позову може мати наслідком зміну власників такого майна, а тому суд дійшов висновку, що позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі, неможливість захисту прав та інтересів позивача без вжиття таких заходів, та про обґрунтованість доводів позивача про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує співмірність та наявність зв`язку між видами забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а саме накладення арешту на спірну квартиру та позовними вимогами, які пред`явлені позивачем, а тому вважає, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та заборона на виселення осіб зі спірної квартири підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги про забезпечення позову шляхом заборони третім особам (фізичним та юридичним) вчиняти будь-які дії за зверненням ОСОБА_3 , що матимуть наслідком відключення від електропостачання спірної квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:282:0888)), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не є співмірним із заявленими позовними вимогами та не стосуються предмету позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 149, 152, 153, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Майстерня мого маєтку", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва Ірина Вікторівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання договорів недійсними та визнання права власності на квартиру - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Заборонити третім особам (фізичним та юридичним) вчиняти будь-які дії, що матимуть наслідком виселення ОСОБА_1 та/або членів її сім`ї з квартири АДРЕСА_5 .

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя В.Л. Котвицький