Постанова

від 27.02.2025 по справі 571/575/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року

м. Рівне

Справа № 571/575/24

Провадження № 22-ц/4815/180/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів:Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Хлуд І.П.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Березівська сільська рада Сарненського району Рівненськоїобласті

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2024 року, ухваленого в складі судді Верзун О.П., повний текст якого складено 01.11.2024 року,у справі№ 571/575/24

в с т а н о в и в :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_4 . За життя мати склала заповіт, посвідчений 28 вересня 2022 року Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області та зареєстрований в книзі нотаріальних дій за №153. Відповідно до якого заповіла позивачу земельні ділянки площею 0,64 га, кадастровий номер 5625080800030040018 та площею 1,90 га, кадастровий номер 5625080800030010027, що розташовані на території Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області і призначені для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, вказувала, що 05березня 2024року звернуласядо державногонотаріуса іззаявою проотримання свідоцтвапро правона спадщинуза заповітом,на підставіякої державнимнотаріусом заведенаспадкова справаза реєстраційнимномером 54/2024, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущеним строкомдля подання такої заяви і рекомендовано звернутися із заявою до суду.

Позивач вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин, оскільки вважала, що вона вже прийняла спадщину. Оскільки на день смерті матері проживала і доглядала за нею та господарством.

Враховуючи наведене, просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2024 року узадоволенні позову ОСОБА_1 провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини зазаповітом - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наведені позивачем обставини не підтверджують існування об`єктивних та непереборних труднощів для реалізації свого права на прийняття спадщини протягом встановленогостаттею 1270 ЦК Українистроку.

В апеляційній скарзі на судове рішення, позивачпосилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить оскаржуване судове рішенняскасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано визнання позову відповідачем та те, що жоден із спадкоємців за законом не прийняли спадщину після смерті матері та не претендують на неї, а відтак вона є єдиною спадкоємицею.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що сільська рада не заперечує про задоволення позовних вимог та задоволення апеляційної скарги.

У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судутаким вимогамне відповідає.

Судом встановлено,що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого 28.09.2022 секретарем Березівської сільської ради Редько Г.С., ОСОБА_4 розпорядилася належну їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,54 га. своїй дочці ОСОБА_1

05 березня 2024 року звернулася до державного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі якої державним нотаріусом заведена спадкова справа за реєстраційним номером 54/2024.

Постановою державного нотаріуса від 11 березня 2024 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що позивач не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подала заяви до нотаріальної контори у шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивстановлено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починаєтьсяз часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається якна підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінкуяк зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістомстатті 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є проявом принципів диспозитивності і змагальності.

Відповідно до заяви відповідача від 26.04.2024 року зазначено, що сільська рада позов визнає та просить позов ОСОБА_1 задовольнити. (а. с.42). Аналогічну заяву подали і до суду апеляційної інстанції.

Встановлено, що така заява не порушує права інших спадкоємців, які не прийняли спадщини і із відповідними позовами (заявами) до суду не зверталися, а навпаки не заперечували щодо задоволення позову ОСОБА_1 .

Убачається, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка за життя склала на її ім`я заповіт. Спадкоємці за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спадщину у встановлений строк не прийняти.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що 06 березня 2022року постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»доповнено п. 3, яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

І лише постановою КМ № 469 від 09 травня 2023 року п. 3постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» виключено, тобто повернуто 6-ти місячний строк для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене та те, що пройшов незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняттям спадщини, з врахуванням зупинення перебігу цього строку у зв`язку із введенням воєнного стану, що на думку колегії суддів є поважною причиною, та подачею зави про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , строком три місяці.

На думку колегії суддів, подання ОСОБА_1 позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті її матері є єдиним ефективним способом захисту права позивача на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов`язані практично забезпечувати відповідно до ст. 1 цієї Конвенції таст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 2 ч.1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.1,4 ч.1ст. 376 ЦПК УкраїниПідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2024 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковийстрок тривалістюу тримісяцідля подання заяви про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2025 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.