Рішення

від 26.02.2025 по справі 140/15085/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/15085/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2024 адвокат Кінах Я.В. в інтересах ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі також ДСНС, відповідач-1) у якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ДСНС №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким звільнено з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;

поновити підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з моменту його звільнення;

стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту його звільнення по день поновлення на посаді.

вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 з травня 2021 року обіймав посаду начальника сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області.

На виконання наказу ДСНС від 06.11.2024 №НС-1145 «Про проведення службового розслідування» проведено службове розслідування з метою виявлення причин і умов, що сприяли складанню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинення дій та прийняття рішень начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, підполковником служби цивільного захисту Вандзаком Д.С. в інтересах першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , перевірки діяльності житлової комісії та прийняття рішень щодо надання службового житла в Головному управлінні.

За результатами проведеного службового розслідування наказом відповідача-1 за №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача звільнено з посади начальника сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС у Волинській області за порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог житлового законодавства України, пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення порушення, пов`язаного з корупцією.

Позивач вважає даний наказ ДСНС в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стверджує, що службове розслідування щодо нього проведено комісією ДСНС поверхнево. На переконання позивача, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підставі яких відповідачем-1 прийнято рішення про наявність в його діях складу дисциплінарного проступку не має. Також відповідачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання ним посадових обов`язків та вину у скоєнні дисциплінарного проступку.

Вказане свідчить про безпідставне притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення. Відтак вважає, що його порушені права підлягають поновленню шляхом визнання протиправним наказу про звільнення зі служби в органах ДСНС, поновлення на займаній посаді з моменту звільнення, а також стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення по день поновлення на посаді.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Зобов`язано відповідача-1 надати до суду належним чином завірені копії матеріалів дисциплінарного провадження щодо позивача та довідку про розмір середньомісячного грошового забезпечення позивача за два місяці, що передували звільненню його з посади (т.1, а.с.15).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник ДСНС позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення вказує, що позивач обіймав посаду начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області. Відповідно до Положення про сектор житлового забезпечення Головного управління, затвердженого наказом Головного управління від 11.05.2021 №28 (у редакції наказу Головного управління від 18.09.2023 №223/48) одним з основних завдань сектору житлового забезпечення є здійснення постановки на квартирний облік осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців підрозділів Головного управління, а також зняття з такого обліку на підставах та у порядку визначеному чинним законодавством.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що в порушення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на отримання житлової площі, в період з 2015 року по теперішній час, з корисливих мотивів не інформував керівництво Головного управління та Голову комісії житлового забезпечення про забезпеченість житловою площею. Питання зняття його родини з квартирного обліку на засіданні комісії не виносилося та не розглядалося.

Окрім того, при подані 01.08.2024 рапорту до керівництва Головного управління з проханням надати йому службове жиле приміщення для проживання його сім`ї ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника про наявний конфлікт інтересів під час подання зазначеного рапорту, оскільки відповідно до його посадових обов`язків саме він забезпечує роботу сектору щодо забезпечення житлом співробітників, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов. Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Також на засіданнях комісій 28.10.2022 під час розгляду питання щодо зарахування на квартирний облік першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, ОСОБА_1 , перебуваючи у його прямому підпорядкуванні, володів дискреційними повноваженнями та міг відмовитися від голосування, не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, комісією ДСНС встановлено, що позивач допустив порушення вимог своїх посадових обов`язків, обов`язків як члена комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області, вимог житлового та антикорупційного законодавства. Вказані порушення стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади.

З урахуванням зазначеного, представник відповідача-1 вважає, що оскаржуваний наказ прийнято ДСНС відповідно до вимог чинного законодавства України, підстави для його скасування відсутні (т.1, а.с.18-25).

13.01.2025 від ДСНС надійшло клопотання про заміну неналежної сторони в частині стягнення середнього заробітку у якому представник даного відповідача просила замінити відповідача у цій справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області. Вказане клопотання мотивоване тим, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби. Оскільки позивач проходить постійну службу в Головному управлінні ДСНС України у Волинській області (а не в апараті ДСНС), саме дане управління є належним відповідачем в частині позовних вимог щодо стягнення в користь ОСОБА_1 грошового забезпечення (т.3, а.с.165-166).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 (т.3, а.с.219-220) у задоволенні клопотання представника ДСНС про заміну неналежного відповідача по даній справі відмовлено. До участі у справі як другого відповідача залучено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі також ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач-2).

14.01.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у яких адвокат Кінах Я.В. стверджує, що комісією ДСНС не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог житлового законодавства, та які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив позивач. Зазначає, що висновок службового розслідування містить лише опис нібито вчинення позивачем корупційного діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені.

Щодо звинувачення позивача в порушенні правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, посилається на правомірність перебування позивача на квартирному обліку як особи, що потребує поліпшення житлових умов.

Звертає увагу суду на тому, що хоча позивач і отримав квартиру, разом з тим 10.09.2024 ОСОБА_1 подав на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області рапорт про відмову від отримання виділеної квартири, після чого вказану квартиру комісією з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області було перерозподілено іншій особі. Відтак, позивач взагалі не користувався наданою житловою площею, а своїми діями щодо подання рапорту про надання службового приміщення та рапорту про відмову від отримання виділеної квартири не заподіяв державі жодних збитків.

Також вказує, що висновок відповідача-1 про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки ДСНС не вказано в чому проявляється приватний інтерес позивача.

Вважає, що один лише факт перебування ОСОБА_1 в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 є недостатнім для визначення наявності у позивача конфлікту інтересів. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Крім того зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Разом з тим, позивачем не вчинено жодного із перелічених видів дисциплінарних проступків, за що може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби (т.3, а.с.188-196).

17.01.2025 ДСНС подано заперечення на письмові пояснення позивача від 14.01.2025 у яких представник даного відповідача підтримала заперечення на позов, які були викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково вказала, що позивача не звільнено зі служби, а лише звільнено з посади, а відтак до нього застосовано не самий крайній вид дисциплінарного стягнення. Також заперечила щодо задоволення вимоги позивача про виключення його з реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (т.3, а.с.222-225).

ГУ ДСНС України у Волинській також подано до суду відзив на позовну заяву у якому представник управління зазначила, що при прийнятті оскаржуваного наказу №НЦЗ-987 від 09.12.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ДСНС діяла згідно приписів частини 2 статті 2 КАС України, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріалами справи встановлено та підтверджується, що відповідачем-1 проведено службове розслідування, за наслідками якого встановлено порушення позивачем службової дисципліни, наслідком чого і стало прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади.

Звертає увагу суду, що позивача звільнено з займаної посади, а не зі служби цивільного захисту. Тобто крайній захід дисциплінарного впливу до нього не застосовано. Станом на сьогоднішній день він проходить службу в органах та підрозділах ДСНС.

Як наслідок, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування спірного наказу вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки інші вимоги (про поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення понесених судових витрат, заподіяної незаконними діями) є похідними від вимоги визнати протиправними та скасувати наказ ДСНС №НЦЗ-987 від 09.12.2024, вони також не підлягають задоволенню (т.3, а.с.240-254).

31.01.2025 представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії зави ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про надання роз`яснення від 21.10.2024 та копії листа №203-01/82915-24 від 04.11.2024 Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції (т.3, а.с.274-277).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

З 01.09.1996 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в органах та підрозділах служби цивільного захисту України, що підтверджується копією послужного списку №М-043444 (т.3, а.с.209-215).

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області №18 від 05.05.2021 ОСОБА_1 призначено начальником сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.251).

30.06.2023 між ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області та позивачем укладено Контракт №245/23 про проходження служби цивільного захисту (т.3, а.с.207-208 ).

30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ОСОБА_1 складено протокол №28 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно тексту якого значиться наступне: ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб`єктом правопорушення відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП, в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «за» на засіданні комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області про зарахування на квартирний облік у загальну та першочергову чергу першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , згідно протоколу № 3 від 28.10.2022 та 31.10.2022, будучи в складі комісії, підписав акт перевірки житлових умов за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , згідно якого зроблено висновок про те, що вищевказана особа потребує покращення житлових умов та зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС в області. Також в подальшому проголосував «за» на засіданні комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області про надання двокімнатної службової квартири АДРЕСА_2 першому заступнику начальника Головного управління підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 відповідно до протоколу №8 від 11.12.2023 таким чином порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (т1, а.с.155-161).

На виконання наказу ДСНС від 06.11.2024 №НС-1145 «Про проведення службового розслідування» комісією ДСНС проведено службове розслідування з метою виявлення причин і умов, що сприяли складанню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинення дій та сприяння рішень начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, підполковником служби цивільного захисту Вандзаком Д.С. в інтересах першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , перевірки діяльності житлової комісії та прийняття рішень щодо надання службового житла в Головному управлінні.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що комісією встановлено наступні порушення, допущенні начальником сектору житлового забезпечення Головного управління, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , а саме:

пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 2.1, 2.3, 2.5, 2.7, 2.8, 2.10, 2.11, 2.12, 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.8, 3.10, 3.12, 3.16, 4.1, 4.3, 4.4, 7.2, 7.4.1, 7.4.3 Положення про сектор;

пунктів 1.2, 1.5, 2.2, 2.3, 2.5 - 2.9, 2.12, 2.14, 2.17, 2.20 Положення порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в ГУ;

пунктів 1.2, 3.2, 4.2, 4.4 Положення про комісію з житлової роботи ГУ;

вимог житлового законодавства, зокрема:

статей 37-40, 43, 47, 50, 61, 118 Житлового кодексу України;

пунктів 8, 13-15, 24, 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470;

пунктів 2, 8, 9, 11-14, 16, 18, 20, 34, 36 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою РМ УРСР від 04.02.1988 року № 37;

підпунктів 2.6, 2.7, 2.11, 2.12, 2.15, пункту 2 Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженого наказом МНС від 05.02.1999 року № 38;

вимог антикорупційного законодавства, зокрема:

п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у невжитті заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у неповідомленні ним безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів, оскільки він безпосередньо підпорядкований першому заступнику начальника ГУ, який спрямовує та координує його діяльність;

п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у вчиненні дій і прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів (т.1, а.с.31-43).

Відповідно до Наказу ГУ ДСНС України у Волинській області №327 від 07.11.2024 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області відсторонено від виконання обов`язків за займаною посадою з 07.11.2024 (т.3, а.с.250).

Наказом ДСНС за №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вирішено за порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог житлового законодавства України, пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення порушення, пов`язаного з корупцією накласти на підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (т.1, а.с.8-9).

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області №359 від 12.12.2024 «Про кадрові питання» позивача звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.249).

Позивач, не погоджуючись із наказом ДСНС №НЦЗ-987 від 09.12.2024 в частині звільнення його з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Порядок проходження служби цивільного захисту регламентується нормами глави 23 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 КЦЗ України).

Згідно із ч. 3 ст. 101 КЦЗ України на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 КЦЗ України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина четверта ст.103 КЦЗ України).

Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення №593).

Відповідно до пункту 3 Положення №593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Пунктом 28 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення.

За приписами пункту 29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

У відповідності до пункту 31 Положення №593 особи рядового і начальницького складу зобов`язані, серед іншого: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Законом України від 05.03.2009 №1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Дисциплінарний статут), що визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

В розумінні пункту 1 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (п.2 розділу І Дисциплінарного статуту).

Згідно із пунктом 3 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, в тому числі, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (п. 6 Розділу І Дисциплінарного статуту).

В розумінні п. 8 Розділу І Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відповідно до п. 57 Розділу І Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь (п. 69 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абз. 11 статті 58 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

За п.85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Так, порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (далі - Інструкція).

Згідно з п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 розділу ІІ Інструкції).

Строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 якого службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Відповідно до п.2 та п.3 розділу ІV Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше.

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Серед прав та обов`язків осіб (членів комісії), яким доручено проведення службового розслідування, передбачених у п.3 розділу V Інструкції, посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право, зокрема, запрошувати особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються порушення службової дисципліни. Форма письмового пояснення викладена в додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;

звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;

не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;

за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України (п.4 розд. V Інструкції).

З урахуванням п.2 розділу VІІІ Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що недотримання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, для вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо позивача складено протокол №28 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно тексту якого, серед іншого, значиться, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб`єктом правопорушення відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП, в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (т.1, а.с.155-161).

Наказом ДСНС від 08.11.2024 №НС-1145 «Про проведення службового розслідування» призначено комісію для проведення службового розслідування, з метою виявлення причин і умов, що сприяли складанню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного за корупцією, вчинення дій та прийняття рішень начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області підполковником служби цивільного захисту Вандзаком Д.С. в інтересах першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , перевірки діяльності житлової комісії та прийняття рішень щодо надання службового житла в ГУ ДСНС України у Волинській області.

Висновками службового розслідування, затверджених 05.12.2024 головою ДСНС, комісією відповідача-1 встановлено наступні обставини щодо позивача:

ОСОБА_1 , в порушення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, своїх посадових обов`язків, завдань покладених на сектор, а саме: здійснення постановки на квартирний облік осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців підрозділів Головного управління, а також зняття з такого обліку на підставах та у порядку визначеному чинним законодавством, маючи прямий умисел на отримання житлової площі, в період з 2015 по теперішній час, з корисливих мотивів не інформував керівництво Головного управління та Голову комісії житлового забезпечення про забезпеченість житловою площею. Відповідно питання зняття його родини з квартирного обліку на засіданні Комісії не виносилося та не розглядалося;

01.08.2024 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до керівництва Головного управління з проханням надати йому службове жиле приміщення для проживання його сім`ї. Разом з цим ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника про наявний конфлікт інтересів під час подання зазначеного рапорту, оскільки відповідно до посадових обов`язків він забезпечує роботу сектору стосовно забезпечення житлом співробітників, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов… Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції»;

відповідно до протоколу засідання Комісії від 02.08.2024 №5 начальнику сектору ОСОБА_1 разом із його сім`єю у складі дружини та доньки було надано вільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 квадратних метра (участі у засіданні ОСОБА_1 не приймав та не голосував). У той же час, зазначене рішення прийняте з порушеннями абзацу третього Пункту 8, пунктів 11, 12 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, зокрема, у частині неприйняття до уваги наявність (забезпеченість) житловою площею у цьому населеному пункті, порушення норм жилої площі на одну особу та фактично допущено заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років;

на засіданнях Комісій 28.10.2022 під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, ОСОБА_1 , перебуваючи у його прямому підпорядкуванні, володів дискреційними повноваженнями та міг відмовитися від голосування, не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1,2,3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»;

також 31.10.2022, будучи в складі комісії, підписав акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 , приховав факт належності йому на праві приватної власності квартири, в подальшому при прийнятті рішень Комісією, приховав даний факт від інших членів, знову ж таки не повідомив і безпосереднього керівника про наявність у нього конфлікту інтересів, чим порушив вимоги пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Як наслідок, комісією з проведення службового розслідування запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади начальника сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області (т.1, а.с.31-43).

Наказом відповідача-1 від 09.12.2024 №987 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , за порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог житлового законодавства України, пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення з посади (т.1, а.с.8-9).

На підставі вищевказаного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцію, дані щодо останнього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язано з корупцією правопорушення.

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 12.12.2024 №359 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до пунктів 79-80 Положення №593 та наказу ДСНС України від 09.12.2024 №987 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.249).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу та висновкам відповідача-1, сформованих за результатами проведеного службового розслідування, суд зазначає наступне.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду постанові від 16.05.2018 у справі №712/6576/17, від 10.12.2020 у справі №812/831/16.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади було застосовано, в тому числі, за порушення правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 відповідно до протоколу засідання житлової комісії УМНС України у Волинській області від 01.02.2005 року №15 взятий на квартирний облік для отримання державного житла (т.2, а.с.93зворот-95).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.04.2014 (т.1, а.с.11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 14.12.2015 за позивачем зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру за АДРЕСА_4 , загальною площею 40 кв.м., житлова площа 26,6 кв.м. (т.2 ,а.с.90-93).

У вказаній квартирі ОСОБА_1 проживав зі своєї сім`єю, яка складається із дружини - ОСОБА_4 , 1980 р.н. та доньки - ОСОБА_3 , 2014 р.н. Також у вказаній квартирі з 07.12.2023 проживав його батько - ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією з Реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/зареєстроване місце проживання №77909 від 07.12.2023 (т.3, а.с.199).

01.08.2024 позивач звернувся з рапортом до керівника ГУ ДСНС України у Волинській області із проханням надати йому службове жиле приміщення для проживання його сім`ї, що не заперечується відповідачами у справі.

Відповідно до Протоколу засідання Комісії від 02.08.2024 №5 начальнику сектору Вандзаку Д.С. разом із його сім`єю у складі дружини та доньки було надано вільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 квадратних метра (т.2, а.с.130зворот-132). При цьому, як випливає з тексту вказаного протоколу участі у голосуванні при вирішенні питання щодо виділення службової квартири в свою користь ОСОБА_1 не брав, оскільки 02.08.2024 подав на ім`я голови комісії з житлової роботи рапорт у якому повідомив про наявний конфлікт інтересів (т2, а.с.133зворот).

10.09.2024 ОСОБА_1 на ім`я начальника Головного управління ДСНС у Волинській області подав рапорт про відмову від отримання виділеної квартири (т.3, а.с.200).

Відповідно до протоколу засідання комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області від 16.09.2024 значиться, що комісія Головного управління розглянула рапорт позивача щодо відмови від службової квартири АДРЕСА_3 та вирішила скасувати пункт 2 протоколу №5 від 02.08.2024. відповідно до пункту 4 протоколу від 16.09.2024 вказана квартира надано у користування підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_6 , який внутрішньо-переміщеною особою та не забезпечений власним житлом у місті Луцьку (т.3., а.с.201-203).

08.11.2024 року позивач звернувся до начальника ГУ ДСНС України у Волинській області із рапортом про його виключення з квартирного обліку за власним бажанням (т.3., а.с.201-203).

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Дослідженням матеріалів службового розслідування встановлено, що комісія ДСНС під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Так, обставини щодо відмови позивача від виділеної квартири (внаслідок подання рапорту від 10.09.2024), перерозподіл квартири іншій особі (протокол комісії від 16.09.2024) існували на момент проведення службового розслідування та не були враховані комісією при прийнятті рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Натомість, той факт, що позивач фактично не користувався виділеною службовою квартирою, а в подальшому відмовився від неї в користь інших осіб та подав заяву про виключення його зі списку осіб, які потребують покращення житлових умов, на переконання суду свідчить про відсутність шкідливих наслідків його дій, як необхідного елементу об`єктивної сторони дисциплінарного проступку.

Також суд враховує, що матеріалах службового розслідування міститься послужний список ОСОБА_1 згідно якого останній за весь період перебування на державній службі не притягався до жодної дисциплінарної відповідальності та зарекомендував себе як вимогливий, грамотний та ініціативний керівник, неодноразово нагороджувався грошовими преміями, грамотами, 24.06.2019 був нагороджений медаллю «20 років сумлінної служби» за довголітню бездоганну службу з нагоди Дня Конституції України.

Разом з тим відомості, які характеризують особу, а також дані про наявність або відсутність у особи дисциплінарних стягнень, відносяться до обставин, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності, і повинні враховуватися при виборі виду дисциплінарної відповідальності, що застосовується до особи. Вказане також залишено поза увагою відповідачем-1.

Наведене свідчить про те, що висновки комісії ДСНС зроблені на основі неповного з`ясування всіх обставин справи, що в результаті призвело до порушення прав останнього та застосування до нього одного із крайніх заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.

Щодо висновків відповідача-1 про порушення ОСОБА_1 вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не повідомлення безпосереднього керівника про наявний конфлікт інтересів під час подання рапорту з проханням надання службового жилого приміщення, а також на засіданнях комісій 28.10.2022 під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, суд зазначає наступне.

Аналізуючи сутність поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону України №1700-VII від 14.10.2014 «Про запобігання корупції», Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.12.2020 у справі №826/15347/17 зазначив, що поняття потенційного конфлікту інтересів включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, у вищевказаній постанові у справі №826/15347/17 Верховний Суд наголосив на тому, що потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент - це наявність у особи повноважень, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у особи приватного інтересу в тій сфері, в якій вона виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу особи на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З огляду на обставини даної справи суд зазначає, що ні ДСНС, ні ГУ ДСНС у Волинській області не надано належних та допустимих доказів наявності у позивача ознак приватного інтересу майнового чи немайнового характеру у спірних правовідносинах.

Дійсно, у відповідності до п. 7.2 Положення про сектор житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області від 18.09.2023 №223 (надалі - Положення про Сектор) начальник Сектору безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Головного управління і є йому підзвітним та підконтрольним.

Однак, відповідно до пункту 2.2. «Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України», затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №38 від 05.02.1999 (далі - Положення № 38) особи рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС України (працівники) беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України, затвердженим командиром органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України.

Наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області №64 від 16.06.2021 «Про затвердження персонального складу комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області» затверджено та оголошено персональний склад комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області, до якого входить 9 осіб, серед яких: перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, провідний фахівець сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник юридичного сектору ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу персоналу ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.205-206).

Згідно п. 2.7. Положення №38 підписаний командиром органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України рапорт заявника про взяття його (з сім`єю) на квартирний облік реєструється в КЕС у книзі реєстрації рапортів (додаток 7), яка зберігається як документ суворої звітності… У місячний термін зареєстрований рапорт розглядається на засіданні житлової комісії органу (підрозділу цивільного захисту МНС України та із затвердженням протоколу (керівником) ухвалюється відповідне рішення.

У відповідності до п. 2.9. Положення №38, витяг із протоколу засідання житлової комісії органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України разом із квартирною справою в 10-денний термін подається на розгляд та затвердження до центральної житлової комісії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України), де в місячний термін приймається рішення

З аналізу наведених нормативно-правових актів слід прийти висновку, що вирішення питання з яким звернувся позивач до свого безпосереднього командира (рапортом з проханням надання службового жилого приміщення), не вирішується його безпосереднім керівником одноособово, а підлягає розгляду на засіданні житлової комісії ГУ ДСНС України у Волинській області, до складу якої входить не менше 7 осіб.

Окрім того, судовим розглядом встановлено, що рапортом від 02.08.2024 ОСОБА_1 повідомив керівника про наявний конфлікт при вирішенні питанні щодо виділення йому службового житла та участі в голосуванні на засіданні комісії з даного питання не брав, що підтверджується змістом протоколу від 02.08.2024 (т.2, а.с.130зворот-132).

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що один лише факт перебування його в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 є недостатнім для визначення наявності у позивача конфлікту інтересів. Як уже вказувалося судом вище, остаточне вирішення питання здійснюється на засіданні колегіального органу - житлової комісії ГУ ДСНС України у Волинській області.

Суд враховує, що в матеріалах провадження міститься заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2024, в якій останній просив надати роз`яснення відносно того чи наявним конфлікт інтересів у його голосуванні щодо надання службового житла першому начальнику ГУ ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.277).

У відповідь на вказане звернення позивача Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції листом за вих. №203-01/82915-24 від 04.11.2024 повідомило, що конфлікт інтересів існує у особи в ситуації, коли у неї при реалізації службових/представницьких повноважень дискреційного характеру наявний приватний інтерес, який може вплинути на її об`єктивність та неупередженість під час вчинення дії, прийняття рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. За відсутності принаймні однієї із складових конфлікту інтересів службових/представницьких повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає (т.3, а.с.276).

Також суд критично оцінює твердження відповідачів про встановлення фактів порушення ОСОБА_1 вимог житлового та антикорупційного законодавства з огляду на факт складання 30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо позивача протоколу №28 про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до частин 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Наявність лише факту складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не може бути достатньою підставою для звільнення його із займаної посади за порушення службової дисципліни.

Станом на дату прийняття оскаржуваного наказу ДСНС №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» постанова суду, яка набрала законної сили, про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відсутня.

Варто зазначити, що дисциплінарна та адміністративна відповідальність особи є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок та підстави притягнення до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

В правозастосовчій практиці Верховного Суду існує стала правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом розслідування (дослідження) в межах справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу адміністративного правопорушення.

На переконання суду, наведене в сукупності свідчить про передчасність висновку комісії ДСНС про наявність факту встановлення порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки в матеріалах службового розслідування відсутня постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що ДСНС не доведено факту вчинення позивачем порушення, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не доведено наявності у позивача потенційного конфлікту інтересів, що свідчить про протиправність Наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів правомірності звільнення позивача, які б спростовували твердження останнього, викладені у поданій до суду позовній заяві.

Отже позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід задовольнити.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2024 у справі №6-33цс14, від 19.06.2024 у справі №753/6409/21 зазначив, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20.

З копії послужного списку позивача (т.3, а.с.215) значиться, що датою звільнення ОСОБА_1 з посади керівника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області зазначено 09.12.2024 (підстава звільнення - наказ ДСНС від 09.12.2024 №987). В свою чергу, на підставі наказу ГУ ДСНС у Волинській області №359 12.12.2024 позивача зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області.

Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області з 10.12.2024 (як день наступний за днем його звільнення).

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 235 КЗпП України (чи треба зменшувати суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму іншого доходу) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 зазначила, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки ГУ ДСНС України у Волинській області (т.3.,а.с.253) середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2024 року (два місяці, що передували звільненню становить 32613,30 грн. При визначенні середньоденної заробітної плати позивача, суд виходить із даних згідно довідки ГУ ДСНС України у Волинській області, а саме: суми заробітної плати позивача за вересень та жовтень 2024 року в розмірі 65226,60 грн поділено на кількість календарних днів за два місяці (32613,30 грн * 2/61 = 1069,29 грн).

Заперечення щодо наданої довідки та вказаних у ній сум доходів позивача від сторін спору до суду не надходили.

При визначенні суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом враховано, що відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

Відповідно, вимушений прогул позивача тривав у період з 10.12.2024 (наступний день за днем звільнення) по 26.02.2025 (день ухвалення рішення про поновлення на роботі), що становить 79 календарних днів.

Отже, стягненню з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.12.2024 по 26.02.2025 (дата прийняття рішення у даній справі) у розмірі 84473,91 грн (79 календарних днів х 1 069,29 грн).

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням цих положень рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 32613,30 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про нього як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України №1700-VII від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» (далі Закон №1700-VII) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (Реєстр).

Частиною першою статті 59 Закону №1700-VII встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 №166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за №345/31797 (далі - Положення №166).

Згідно з п. 2 Положення реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до пп. 1 п. 3 р. І Положення №166 реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Відповідно до п. 2 р. ІІ Положення №166 підставою для внесення реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є: 1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; 2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Положення №166 реєстратор вносить до реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

У свою чергу, відповідно до п. 8 р. ІІ Положення №166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку, 2) винесення виправдувального вироку, 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення, 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Таким чином, в силу коментованого пункту 8 розділу ІІ Положення №166, скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення є підставою для вилучення з реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Враховуючи зазначене, суд вважає передчасними вимоги позивача про зобов`язання вилучити відповідну інформацію з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, оскільки станом на час розгляду справи підстави вважати, що відповідачами не буде вчинено відповідних дій, наразі відсутні.

З огляду на вказане підстави для задоволення вказаної позовної вимоги відсутні.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Окрім того позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно із положеннями частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, відповідно до частини 3 коментованої статті передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, матеріали справи не містять копії договору про надання правничої допомоги та документа, що підтверджує розмір понесених витрат за надані правничі послуги.

Відсутність в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги не дає можливість суду встановити відповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн умовам договору (погодженої сторонами договору ціни послуг, порядку їх оплати, тощо).

Відтак, заявлені у позовній заяві до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн відшкодуванню з відповідача не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.

Поновити підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з 10.12.2024.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84473,91 грн (вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні 91 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з 10.12.2024 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, у розмірі 32613,30 грн (тридцять дві тисячі шістсот тринадцять гривень 30 копійок) з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 26 лютого 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач 1: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (01601, місто Київ, вулиця О. Гончара, 55а; код ЄДРПОУ 38516849).

Відповідач 2: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 6, код ЄДРПОУ 38592652).

Суддя Н.В. Стецик