Постанова

від 22.05.2025 по справі 140/15085/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/15085/24 пров. № А/857/12729/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Стецик Н.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк 26 лютого 2025 року, у справі №140/15085/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Пенсійного Державної служби України у Волинській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

27.12.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі- ДСНС, відповідач 1) та з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ДСНС №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким звільнено з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ; поновити підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з моменту його звільнення; стягнути з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту його звільнення по день поновлення на посаді; вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області; поновлено підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області з 10.12.2024; стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84473,91 грн (вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні 91 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженням матеріалів службового розслідування встановлено, що комісія ДСНС під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений. Так, обставини щодо відмови позивача від виділеної квартири (внаслідок подання рапорту від 10.09.2024), перерозподіл квартири іншій особі (протокол комісії від 16.09.2024) існували на момент проведення службового розслідування та не були враховані комісією при прийнятті рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Натомість, той факт, що позивач фактично не користувався виділеною службовою квартирою, а в подальшому відмовився від неї в користь інших осіб та подав заяву про виключення його зі списку осіб, які потребують покращення житлових умов, на переконання суду свідчить про відсутність шкідливих наслідків його дій, як необхідного елементу об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. Також суд враховує, що матеріалах службового розслідування міститься послужний список ОСОБА_1 , згідно якого такий за весь період перебування на державній службі не притягався до жодної дисциплінарної відповідальності та зарекомендував себе як вимогливий, грамотний та ініціативний керівник, неодноразово нагороджувався грошовими преміями, грамотами, 24.06.2019 був нагороджений медаллю « 20 років сумлінної служби» за довголітню бездоганну службу з нагоди Дня Конституції України, що враховується при виборі виду дисциплінарної відповідальності, що залишено поза увагою відповідачем-1 та є неповнотою службового розслідування та як наслідком необґрунтованості застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, яке залучено у справу судом першої інстанції як відповідач (далі-Управління, відповідач 2) подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року скасувати та в позові відмовити.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано погодився з доводами позивача відносно того, що один лише факт перебування його в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління ОСОБА_2 є недостатнім для визначення наявності у позивача конфлікту інтересів оскільки, остаточне вирішення питання здійснюється на засіданні колегіального органу - житлової комісії Головного управління. Також зазначила, що при прийняття рішення суд першої інстанції необґрунтовано врахував лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.11.2024 № 203- 01/82915-24, згідно із яким конфлікт інтересів існує у особи в ситуації, коли у неї при реалізації службових/представницьких повноважень дискреційного характеру наявний приватний інтерес, який може вплинути на її об`єктивність та неупередженість під час вчинення дії, прийняття рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. За відсутності принаймні однієї із складових конфлікту інтересів службових/представницьких повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає. У рішення зазначено, що наявність лише факту складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не може бути достатньою підставою для звільнення його із займаної посади за порушення службової дисципліни. Проте, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, а у зв`язку вчиненням ним дисциплінарного проступку, який був встановлений за результатом проведення службового розслідування. Судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що, позивач відмовився надавати будь-які пояснення та не скористався своїм правом щодо надання пояснень та документів, а у поясненнях від 13.11.2024 позивачем не надано жодної відповіді на поставлені йому питання та не повідомив про зазначені у поясненнях обставини, що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення щодо стягнення з Головного управління на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84 473,91 грн допущено порушення норм матеріального та процесуального права, без надання належної правової оцінки обставинам у справі, з огляду на те, що суд першої інстанції що суд протиправно застосував до спірних правовідносин законодавства про працю України, оскільки він фактично ототожнює поняття «особа начальницького складу служби цивільного захисту» та «працівник», що є цілком безпідставно, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з Головним управлінням як працівник, а проходив службу цивільного захисту (приймав присягу служби цивільного захисту). Отже, в розумінні закону особи рядового та начальницького складу не є працівниками, тому на них не розповсюджується законодавство про працю. Зазначило, що в даних спірних правовідносинах, які виникли між Головним управлінням та позивачем при вирішенні питання стосовно обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог позивача стосовно виплати йому середнього заробітку слід керуватися КЦЗ України, Положенням № 593, Інструкцією № 623, а не КзпП України. Зазначило, що позивача звільнено з посади, а не з органів ДНС України. Судом, також, не враховано, що у разі закриття провадження в справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення суми грошового забезпечення, які не були виплачені позивачу внаслідок відсторонення від виконання службових обов`язків, будуть відшкодовані Головним управлінням в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції»».

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що з 01.09.1996 по теперішній час ОСОБА_1 проходить службу в органах та підрозділах служби цивільного захисту України, що підтверджується копією послужного списку №М-043444.

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області №18 від 05.05.2021 ОСОБА_1 призначено начальником сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області.

30.06.2023 між ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області та позивачем укладено Контракт №245/23 про проходження служби цивільного захисту.

30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ОСОБА_1 складено протокол №28 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На виконання наказу ДСНС від 06.11.2024 №НС-1145 «Про проведення службового розслідування» комісією ДСНС проведено службове розслідування з метою виявлення причин і умов, що сприяли складанню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинення дій та сприяння рішень начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, підполковником служби цивільного захисту Вандзаком Д.С. в інтересах першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , перевірки діяльності житлової комісії та прийняття рішень щодо надання службового житла в Головному управлінні.

З матеріалів службового розслідування судом першої інстанції встановлено, що комісія дійшла висновку про порушення, допущенні начальником сектору житлового забезпечення Головного управління, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

Надалі, відповідно до Наказу ГУ ДСНС України у Волинській області №327 від 07.11.2024 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області відсторонено від виконання обов`язків за займаною посадою з 07.11.2024.

Наказом ДСНС за №НЦЗ-987 від 09.12.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» вирішено за порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог житлового законодавства України, пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення порушення, пов`язаного з корупцією накласти на підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області №359 від 12.12.2024 «Про кадрові питання» позивача звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області.

Вважаючи звільнення з посади протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Водночас, правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі-КЗпП України), ст.5-1 якого передбачено правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Порядок проходження служби цивільного захисту регламентується нормами глави 23 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 КЦЗ України).

Згідно із ч. 3 ст. 101 КЦЗ України на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення №593).

Пунктом 28 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення.

За приписами пункту 29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

У відповідності до пункту 31 Положення №593 особи рядового і начальницького складу зобов`язані, серед іншого: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Водночас, Законом України від 05.03.2009 №1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Дисциплінарний статут), що визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

В розумінні пункту 1 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно із пунктом 3 Розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, в тому числі, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (п. 6 Розділу І Дисциплінарного статуту).

В розумінні п. 8 Розділу І Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь (п. 69 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абз. 11 статті 58 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

Водночас на виконання п.85 Дисциплінарного статуту прийнято Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (далі - Інструкція), згідно з п.2 розділу І якої, метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 розділу ІІ Інструкції).

Строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 кореспондуються з вимогами п.84 Дисциплінарного статуту.

Особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування;

звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять;

не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України;

за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України (п.4 розд. V Інструкції).

З урахуванням п.2 розділу VІІІ Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що недотримання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Водночас, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, для вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Відповідна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ОСОБА_1 складено протокол №28 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно тексту якого значиться таке: ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до пп. «д» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб`єктом правопорушення відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП, в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «за» на засіданні комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області про зарахування на квартирний облік у загальну та першочергову чергу першого заступника начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , згідно протоколу № 3 від 28.10.2022 та 31.10.2022, будучи в складі комісії, підписав акт перевірки житлових умов за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , згідно якого зроблено висновок про те, що вищевказана особа потребує покращення житлових умов та зарахування на квартирний облік ГУ ДСНС в області. Також в подальшому проголосував «за» на засіданні комісії з житлової роботи Головного управління ДСНС України у Волинській області про надання двокімнатної службової квартири АДРЕСА_2 першому заступнику начальника Головного управління підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_2 відповідно до протоколу №8 від 11.12.2023, таким чином порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до Наказу ГУ ДСНС України у Волинській області №327 від 07.11.2024 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області відсторонено від виконання обов`язків за займаною посадою з 07.11.2024.

Наказом ДСНС від 08.11.2024 №НС-1145 «Про проведення службового розслідування» призначено комісію для проведення службового розслідування, з метою виявлення причин і умов, що сприяли складанню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного за корупцією, вчинення дій та прийняття рішень начальником сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області підполковником служби цивільного захисту Вандзаком Д.С. в інтересах першого заступника начальника ГУ ДСНС України у Волинській області полковника служби цивільного ОСОБА_3 , перевірки діяльності житлової комісії та прийняття рішень щодо надання службового житла в ГУ ДСНС України у Волинській області.

Висновками службового розслідування, затверджених 05.12.2024 головою ДСНС, комісією відповідача-1 встановлено такі обставини щодо позивача:

ОСОБА_1 , в порушення Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470, своїх посадових обов`язків, завдань покладених на сектор, а саме: здійснення постановки на квартирний облік осіб рядового і начальницького складу, працівників та службовців підрозділів Головного управління, а також зняття з такого обліку на підставах та у порядку визначеному чинним законодавством, маючи прямий умисел на отримання житлової площі, в період з 2015 по теперішній час, з корисливих мотивів не інформував керівництво Головного управління та Голову комісії житлового забезпечення про забезпеченість житловою площею. Відповідно питання зняття його родини з квартирного обліку на засіданні Комісії не виносилося та не розглядалося;

01.08.2024 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до керівництва Головного управління з проханням надати йому службове жиле приміщення для проживання його сім`ї. Разом з цим ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника про наявний конфлікт інтересів під час подання зазначеного рапорту, оскільки відповідно до посадових обов`язків він забезпечує роботу сектору стосовно забезпечення житлом співробітників, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов… Таким чином, ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції»;

відповідно до протоколу засідання Комісії від 02.08.2024 №5 начальнику сектору ОСОБА_1 разом із його сім`єю у складі дружини та доньки було надано вільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 квадратних метра (участі у засіданні ОСОБА_1 не приймав та не голосував). У той же час, зазначене рішення прийняте з порушеннями абзацу третього Пункту 8, пунктів 11, 12 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, зокрема, у частині неприйняття до уваги наявність (забезпеченість) житловою площею у цьому населеному пункті, порушення норм жилої площі на одну особу та фактично допущено заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років;

на засіданнях Комісій 28.10.2022 під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, ОСОБА_1 , перебуваючи у його прямому підпорядкуванні, володів дискреційними повноваженнями та міг відмовитися від голосування, не повідомив безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1,2,3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»;

також 31.10.2022, будучи в складі комісії, підписав акт перевірки житлових умов ОСОБА_2 , приховав факт належності йому на праві приватної власності квартири, в подальшому при прийнятті рішень Комісією, приховав даний факт від інших членів, знову ж таки не повідомив і безпосереднього керівника про наявність у нього конфлікту інтересів, чим порушив вимоги пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

З матеріалів службового розслідування судом першої інстанції встановлено, що комісія дійшла висновку про порушення, допущенні начальником сектору житлового забезпечення Головного управління, полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , а саме: пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 2.1, 2.3, 2.5, 2.7, 2.8, 2.10, 2.11, 2.12, 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.8, 3.10, 3.12, 3.16, 4.1, 4.3, 4.4, 7.2, 7.4.1, 7.4.3 Положення про сектор; пунктів 1.2, 1.5, 2.2, 2.3, 2.5 - 2.9, 2.12, 2.14, 2.17, 2.20 Положення порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в ГУ; пунктів 1.2, 3.2, 4.2, 4.4 Положення про комісію з житлової роботи ГУ; вимог житлового законодавства, зокрема: статей 37-40, 43, 47, 50, 61, 118 Житлового кодексу України; пунктів 8, 13-15, 24, 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470; пунктів 2, 8, 9, 11-14, 16, 18, 20, 34, 36 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою РМ УРСР від 04.02.1988 року № 37; підпунктів 2.6, 2.7, 2.11, 2.12, 2.15, пункту 2 Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженого наказом МНС від 05.02.1999 року № 38; вимог антикорупційного законодавства, зокрема: п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у невжитті заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у неповідомленні ним безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів, оскільки він безпосередньо підпорядкований першому заступнику начальника ГУ, який спрямовує та координує його діяльність; п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, що полягало у вчиненні дій і прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як наслідок, комісією з проведення службового розслідування запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади начальника сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області.

Наказом відповідача-1 від 09.12.2024 №987 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , за порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог житлового законодавства України, пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення з посади.

На підставі вищевказаного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцію, дані щодо останнього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язано з корупцією правопорушення.

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 12.12.2024 №359 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до пунктів 79-80 Положення №593 та наказу ДСНС України від 09.12.2024 №987 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу та висновкам відповідача-1, сформованих за результатами проведеного службового розслідування, суд першої інстанції дійшов переконання, що висновки комісії ДСНС зроблені на основі неповного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до порушення прав позивача та застосування до нього одного із крайніх заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції та зазначає таке.

Як це правильно зазначив суд першої інстанції, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду постанові від 16.05.2018 у справі №712/6576/17, від 10.12.2020 у справі №812/831/16.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади було застосовано також, за порушення правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Як це встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 відповідно до протоколу засідання житлової комісії УМНС України у Волинській області від 01.02.2005 року №15 взятий на квартирний облік для отримання державного житла. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.04.2014. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 14.12.2015 за позивачем зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 40 кв.м., житлова площа 26,6 кв.м. У вказаній квартирі ОСОБА_1 проживав зі своєї сім`єю, яка складається із дружини та доньки. Також у вказаній квартирі з 07.12.2023 проживав його батько, що підтверджується інформацією з Реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/ зареєстроване місце проживання №77909 від 07.12.2023.

01.08.2024 позивач звернувся з рапортом до керівника ГУ ДСНС України у Волинській області із проханням надати йому службове жиле приміщення для проживання його сім`ї, що не заперечується відповідачами у справі.

Відповідно до Протоколу засідання Комісії від 02.08.2024 №5 начальнику сектору Вандзаку Д.С. разом із його сім`єю у складі дружини та доньки було надано вільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 квадратних метри. Водночас, як випливає з тексту вказаного протоколу, участі у голосуванні при вирішенні питання щодо виділення службової квартири в свою користь ОСОБА_1 не брав, оскільки 02.08.2024 подав на ім`я голови комісії з житлової роботи рапорт у якому повідомив про наявний конфлікт інтересів.

Водночас, 10.09.2024 ОСОБА_1 на ім`я начальника Головного управління ДСНС у Волинській області подав рапорт про відмову від отримання виділеної квартири.

Відповідно до протоколу засідання комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області від 16.09.2024, комісія Головного управління розглянула рапорт позивача щодо відмови від службової квартири АДРЕСА_3 , та вирішила скасувати пункт 2 протоколу №5 від 02.08.2024. Відповідно до пункту 4 протоколу від 16.09.2024 вказана квартира надано у користування підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_5 , який є внутрішньо-переміщеною особою та не забезпечений власним житлом у місті Луцьку.

08.11.2024 року позивач звернувся до начальника ГУ ДСНС України у Волинській області із рапортом про його виключення з квартирного обліку за власним бажанням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.07.2021 у справі №580/1954/20 акцентував увагу, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції в якій зазначено, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Водночас, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19 Суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Отже, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Як це правильно встановлено судом першої інстанції, дослідженням матеріалів службового розслідування встановлено, що комісія ДСНС під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Як це слушно зауважив суд першої інстанції, такі обставини як відмова позивача від виділеної квартири (внаслідок подання рапорту від 10.09.2024), перерозподіл квартири іншій особі (протокол комісії від 16.09.2024) існували на момент проведення службового розслідування, та як це вбачається з матеріалів службового розслідування, не були враховані комісією при прийнятті рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Водночас, факт не користування позивачем виділеною йому службовою квартирою, в подальшому і відмова від неї в користь інших осіб, а також подання заяви про виключення його зі списку осіб, які потребують покращення житлових умов, на переконання суду першої інстанції свідчить про відсутність шкідливих наслідків його дій, як необхідного елементу об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Окрім того, маючи в розпорядженні послужний список ОСОБА_1 згідно якого такий за весь період перебування на державній службі не притягався до дисциплінарної відповідальності, зарекомендував себе як вимогливий, грамотний та ініціативний керівник, неодноразово нагороджувався грошовими преміями, грамотами, 24.06.2019 був нагороджений медаллю « 20 років сумлінної служби» за довголітню бездоганну службу з нагоди Дня Конституції України, однак, як це правильно зазначено судом першої інстанції, вищенаведені обставини не знайшли свого відображення при виборі виду дисциплінарної відповідальності та залишені поза увагою відповідачем-1, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Наведене свідчить про те, що висновки комісії ДСНС зроблені на основі неповного з`ясування всіх обставин справи, що в результаті призвело до порушення прав позивача та застосування до нього одного із крайніх заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.

Щодо аргументів про порушення ОСОБА_1 вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не повідомлення безпосереднього керівника про наявний конфлікт інтересів під час подання рапорту з проханням надання службового жилого приміщення, а також на засіданнях комісій 28.10.2022 під час розгляду питання про зарахування на квартирний облік першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 та 11.12.2023 про надання йому двокімнатної службової квартири, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.12.2020 у справі №826/15347/17, аналізуючи сутність поняття конфлікту інтересів у розумінні Закону України №1700-VII від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» зазначив, що поняття потенційного конфлікту інтересів включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Крім того, Верховний Суд наголосив на тому, що потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи.

Перший елемент - це наявність у особи повноважень, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у особи приватного інтересу в тій сфері, в якій вона виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу особи на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

Водночас, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Слід зауважити, що згідно п. 7.2 Положення про сектор житлового забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області від 18.09.2023 №223 (надалі - Положення про Сектор) начальник Сектору безпосередньо підпорядковується заступнику начальника Головного управління і є йому підзвітним та підконтрольним.

Водночас, відповідно до пункту 2.2. «Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України», затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №38 від 05.02.1999 (далі - Положення № 38), особи рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС України (працівники) беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України, затвердженим командиром органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України.

Наказом Головного управління ДСНС України у Волинській області №64 від 16.06.2021 «Про затвердження персонального складу комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області» затверджено та оголошено персональний склад комісії з житлової роботи ГУ ДСНС України у Волинській області, до якого входить 9 осіб, серед яких: перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, провідний фахівець сектору житлового забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник сектору з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник юридичного сектору ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник відділу персоналу ГУ ДСНС України у Волинській області, начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Волинській області (т.3, а.с.205-206).

Згідно п. 2.7. Положення №38 підписаний командиром органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України рапорт заявника про взяття його (з сім`єю) на квартирний облік реєструється в КЕС у книзі реєстрації рапортів (додаток 7), яка зберігається як документ суворої звітності… У місячний термін зареєстрований рапорт розглядається на засіданні житлової комісії органу (підрозділу цивільного захисту МНС України та із затвердженням протоколу (керівником) ухвалюється відповідне рішення.

У відповідності до п. 2.9. Положення №38, витяг із протоколу засідання житлової комісії органу (підрозділу) цивільного захисту МНС України разом із квартирною справою в 10-денний термін подається на розгляд та затвердження до центральної житлової комісії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України), де в місячний термін приймається рішення

Так, аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що вирішення питання з яким звернувся позивач до свого безпосереднього командира (рапортом з проханням надання службового жилого приміщення), не вирішується таким одноособово, а підлягає розгляду на засіданні житлової комісії ГУ ДСНС України у Волинській області, до складу якої входить не менше 7 осіб.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що рапортом від 02.08.2024 ОСОБА_1 повідомив керівника про наявний конфлікт при вирішенні питанні щодо виділення йому службового житла, проте участі в голосуванні на засіданні комісії з даного питання не брав, що підтверджується змістом протоколу від 02.08.2024, а відтак один лише факт перебування позивача в безпосередньому підпорядкуванні першого заступника начальника Головного управління підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 не може свідчити про наявність у позивача конфлікту інтересів.

Водночас, за обставинами даної справи ні ДСНС, ні ГУ ДСНС у Волинській області не надано суду належних та допустимих доказів наявності у позивача ознак приватного інтересу майнового чи немайнового характеру у вище окреслених правовідносинах.

Слід зауважити, що до матеріалів провадження долучена заява ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2024, в якій такий просив надати роз`яснення відносно того, чи наявним конфлікт інтересів у його голосуванні щодо надання службового житла першому начальнику ГУ ДСНС України у Волинській області.

У відповідь на вказане звернення позивача Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції листом за вих. №203-01/82915-24 від 04.11.2024 повідомило, що конфлікт інтересів існує у особи в ситуації, коли у неї при реалізації службових/представницьких повноважень дискреційного характеру наявний приватний інтерес, який може вплинути на її об`єктивність та неупередженість під час вчинення дії, прийняття рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. За відсутності принаймні однієї із складових конфлікту інтересів службових/представницьких повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає.

При прийнятті рішення суд першої інстанції відхилив твердження відповідачів про встановлення фактів порушення ОСОБА_1 вимог житлового та антикорупційного законодавства з огляду на факт складання 30.10.2024 співробітниками Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо позивача протоколу №28 про адміністративне правопорушення висновуючи, що лише факт складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не може бути достатньою підставою для звільнення його із займаної посади за порушення службової дисципліни.

Як це встановлено судом апеляційної інстанції з долученої до матеріалів постанови Луцького міськрайонного суду від 01.04.2025 у справі №161/20687/24, яка набрала законної сили, такою провадження у справі щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_6 закрито за відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, дисциплінарна та адміністративна відповідальність особи є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок та підстави притягнення до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Водночас, як це слушно зауважив суд першої інстанції, у правозастосовній практиці Верховного Суду існує стала правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом розслідування (дослідження) в межах справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу адміністративного правопорушення.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо того, що наведене вище в сукупності свідчить про передчасність висновку комісії ДСНС про наявність факту встановлення порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1-4 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки в матеріалах службового розслідування відсутня постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією, є правильними.

Верховний Суд у постановах від 21.05.2024 у справі №6-33цс14, від 19.06.2024 у справі №753/6409/21 зазначив, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Водночас, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20.

Отже суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на беззаперечну протиправність дій чи бездіяльності позивача, тяжкість проступку, не наведено, яку шкоду заподіяно позивачем, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень його кваліфікації, тощо, як і не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо порушення ряду вимог нормативно правових актів, особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства, що водночас призвело до порушення вимог службової дисципліни.

Так, на переконання суду апеляційної інстанції, в площині конституційних стандартів щодо права на працю та захист від незаконного звільнення, дає можливість констатувати, що службове розслідування випадків можливого вчинення державним службовцем дисциплінарних правопорушень, що тягнуть за собою накладення такого виду дисциплінарного стягнення як «звільнення з посади», мають розслідуватися повно, всебічно та неупереджено і обов`язково з дотриманням високих стандартів доказування, притаманних, зокрема, кримінальному провадженню, а саме: поза розумним сумнівом (beyond a reasonabledoubt) оскільки можливими наслідками є обмеження основоположних прав особи.

Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади є надзвичайно суворим видом стягнення і повинно застосовуватися зважено та у виключних випадках, проте дисциплінарною комісією у висновку не наведено підстав, що свідчити про тяжкість дисциплінарного проступку, які відповідають такому суворому виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади, враховуючи і відсутність обставин, що можуть обтяжити відповідальність та за наявності обставин, що характеризують позитивно позивача, які не піддавались аналізу комісією.

До того ж, в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18.

Аналіз встановлених обставин та доказів на їх підтвердження дає можливість суду апеляційної інстанції погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що порушення, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про звільнення позивача з посади, належними доказами ДСНС не доведено.

Оскільки датою звільнення ОСОБА_1 з посади керівника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області зазначено 09.12.2024 (підстава звільнення - наказ ДСНС від 09.12.2024 №987), отже ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області з 10.12.2024.

Щодо аргументів відповідача - 2 про неправильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства в частині виплати позивачу середнього заробітку та не застосування до таких КЦЗ України, Положення № 593, Інструкції № 623, замість неправильно застосованих норм КЗпП України, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Заробітна плат і грошове забезпечення є відмінними поняттями, хоча обоє охоплюють майновий інтерес особи в трудових відносинах чи у відносинах проходження служби.

Так, за обставинами справи судом апеляційної інстанції враховано, що ОСОБА_1 проходить службу в органах та підрозділах служби цивільного захисту України з 01.09.1996 по теперішній час відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі Положення № 593).

Наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 07.11.2024 № 327 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до пункту 86 Положення № 593 відсторонено від виконання обов`язків за займаною посадою, з 07 листопада 2024 року та згідно пункту 2 розділу XXIV наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 936/32388 (далі - Наказ № 623) здійснено виплату грошового забезпечення з розрахунку окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, з 08 листопада 2024 року. Підстава: протокол Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 30.10.2024.

Як це передбачено п. 86 Положення № 593, у разі коли стосовно особи начальницького складу складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, така особа може бути відсторонена від виконання службових обов`язків керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту до закінчення розгляду справи судом.

Згідно п. 2 розділу XXIV Наказу № 623, особам рядового і начальницького складу, відстороненим від виконання службових повноважень у зв`язку зі складенням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, з наступного після відсторонення від виконання службових повноважень дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років. У разі закриття провадження в справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення суми грошового забезпечення, які не були виплачені особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту внаслідок відсторонення від виконання службових обов`язків, відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

Так, наказом ГУ ДСНС України у Волинській області від 12.12.2024 № 359 «Про кадрові питання» підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до пунктів 79- 80 Положення №593 та наказу ДСНС України від 09.12.2024 № 987 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області.

Також, цим наказом підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до пункту 86 Положення №593 відсторонено від виконання службових обов`язків, відповідно до пункту 2 розділу XXIV Наказу № 623, та, як це зазначив відповідач -2 у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, позивачу здійснюється виплата грошового забезпечення з розрахунку окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.

Як це зазначив відповідач-2 в апеляційній скарзі, про що подано наказ від 17.03.2025 № 76-НК/48, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 140/15085/24 та відповідно до пункту 78 Положення № 593 наказом Головного управління від 17.03.2025 № 76-НК/48 скасовано наказ Головного управління від 12.12.2024 № 359 «Про кадрові питання» в частині звільнення з посади та зарахування у розпорядження начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , поновлено на посаді начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , з 10 грудня 2024 року та виплачено середній заробіток, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, у розмірі 32613,30 гривень з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Також цим наказом підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору житлового забезпечення Головного управління ДСНС України у Волинській області, відповідно до п. 86 Положення № 593 та п. 2 розділу ХХІV Наказу № 623, вважати таким, що відсторонений від виконання обов`язків за займаною посадою, з 10 грудня 2024 року, здійснено виплату грошового забезпечення з розрахунку окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, з 11 грудня 2024 року. Підстава: протокол Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 30.10.2024 № 38 «Про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією».

Аналіз норм чинного законодавства щодо проходження служби в органах ДНС України та встановлені обставини у справі в частині вимог апеляційної скарги відповідача-2 дають можливість суду апеляційної інстанції погодитись з аргументами апелянта та вважати висновки суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача-2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу такими, що не відповідають таким обставинам та нормативному регулюванню, оскільки за посадою позивач отримував грошове забезпечення, а не заробітну плату, та в спірний період перебував у розпорядженні з виплатою грошового забезпечення у розмірі з врахуванням положень Положення №593 та Наказу № 623.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що наказ від 17.03.2025 № 76-НК/48, який прийнятий відповідач 2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 140/15085/24 та яким, враховано не вирішення судом, на час його прийняття, питання щодо складеного протоколу Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 30.10.2024 № 38 «Про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією», вимог п. 86 Положення № 593, п. 2 розділу XXIV Наказу № 623, оскільки поновлено позивача на посаді з одночасним відстороненням його від виконання обов`язків за займаною посадою, зі здійсненням виплати грошового забезпечення з розрахунку окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років з 11 грудня 2024 року, не є підлягає оцінці судом, оскільки не є предметом позову.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про виплату середнього заробітку за посадою, з якої позивача було звільнено, не вирішення станом на день прийняття наказу від 17.03.2025 № 76-НК/48 про поновлення на посаді питання щодо складеного протоколу Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 30.10.2024 № 38 «Про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією», а також приписи п. 2 розділу XXIV Наказу № 623, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки суми грошового забезпечення, які не були виплачені позивачу внаслідок відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, підлягатимуть відшкодуванню в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те що доводи про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушення службової дисципліни є такими, що не знайшли свого підтвердження як під час дисциплінарного провадження, так і під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Як це зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні «Денісов проти України від 25.09.2018 (п.п.115-117), з наведеної практики Суд доходить висновку, що трудові спори per se не виключаються зі сфери «приватного життя» у розумінні статті 8 Конвенції. Існують певні типові аспекти приватного життя, на які такі спори можуть вплинути внаслідок звільнення, пониження, відмови у доступі до професії або інших подібних несприятливих заходів. До цих аспектів входить (i) «внутрішнє коло» заявника, (ii) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (iii) соціальна і професійна репутація заявника. При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя. Суд також вважає, що при визначенні серйозності наслідків у справах, пов`язаних з трудовими відносинами, доцільно оцінити суб`єктивне сприйняття заявника на фоні об`єктивних обставин конкретної справи. Цей аналіз повинен охоплювати як матеріальний, так і нематеріальний вплив стверджуваного заходу.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено обґрунтованість підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, проте зроблено помилкові висновки в частині стягнення середнього заробітку, що є підставою рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі №140/15085/24 в частині стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 84473,91 грн скасувати та в цій частині в задоволенні позову відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний