Рішення

від 27.02.2025 по справі 280/10516/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Справа № 280/10516/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспромзбут» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспромзбут» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13.05.2024 №00076250709.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 04.12.2024 відмолено у задоволенні до участі у справі третьої особи.

Ухвалою суду від 14.01.2025 витребувано додаткові докази по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що 26 березня 2024 року на автозаправній станції позивача, що знаходиться за адресою: с.Світлогірське, вул.Сонячна буд.31Г, була проведена фактична перевірка, під час якої встановлено начебто не ведення в порядку, встановленому законодавством порядку, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, здійснення продажу товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Позивач зазначає, що усі нафтопродукти та СВГ, які поступають на АЗС для продажу, у відповідній кількості заносяться до РРО, який і здійснює облік зазначених товарно-матеріальних цінностей. Товариство для продажу пального використовується реєстратор розрахункових операцій, реалізація пального (нафтопродуктів) та СВГ здійснюється через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій. Товариство у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який відповідає вимогам статті 12 Закону №265/95, протилежного не зазначено. Звітні документи РРО, а саме Z-звіт (фіскальний звітний чек) РРО містять відомості, зокрема, про фактичні залишки пального та СВГ у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів. Таким чином, РРО здійснює точний та повний облік залишків товарних запасів за місцем їх продажу. Позивач зазначає, що відповідних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів та СВГ на АЗС контролюючим органом проведено не було і відтак не підтверджено існування об`єктивних відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів та СВГ від даних обліку товариства. З урахуванням викладеного у позовній заяві, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що Перевіркою господарської одиниці, що розташована за адресою: Криничанський район, с.Світлогірське, вул.Сонячна, буд.31-Г суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Сервіспромзбут», встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 05.04.2024 за №912/04-36-09-02/38461245, зроблені контролюючим органом на підставі неподання платником податків документів, що підтверджують облік та надходження товарів та показника процентоміру на газовій ємкості, чим порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач зазначає, що позивачем не спростовані доводи податкового органу щодо неподання документів. Також, представник відповідача вказував на те, що саме по собі ненадання документів, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), є підставою для застосування штрафної санкції, визначеної статтею 20 Закону №265/95-ВР. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.03.2024 співробітниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: Криничанський район, с.Світлогірське, вул.Сонячна, буд.31-Г, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Сервіспромзбут», за результатами якої складено Акт перевірки від 05.04.2024 №912/04-36-09-02/38461245.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України;

п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому, в якості підстав встановлення порушення зазначено те, що: «… В ході перевірки встановлено надлишки «газу скрапленого» в кількості 460 літ., за ціною реалізації 26,45 грн./літ. Вартість товару який не облікований у встановленому порядку становить 12167,00 грн. згідно фактичного показника процентоміру на газовій ємності (мах. об`єм 9830 літ) зазначено 66% - 6465,64 літ. За даними РРО зазначено 6005,64 літ.(з урахуванням похибки)…».

На підставі акту фактичної перевірки 05.04.2024 №912/04-36-09-02/38461245, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення рішення від 13.05.2024 №00076250709 на загальну суму штрафної (фінансової) санкції 12167,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало те, що позивачем, на думку контролюючого органу, не обліковано у встановленому порядку газ скраплений в кількості 460 літ., оскільки згідно фактичного показника процентоміру на газовій ємності (мах. об`єм 9830 літ) зазначено 66% - 6465,64 літ, а за даними РРО зазначено 6005,64 літ.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (діла - Закону №265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону №265/95-ВР встановлені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, до яких, зокрема, належить обов`язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12).

У цьому пункті зазначено також, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність Підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Суд зазначає, що єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності встановлюється Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, яка затверджена наказ Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 (далі Інструкція №332).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №332, облік скрапленого вуглеводневого газу на ГНС та ГНП здійснюється в одиницях маси (кілограм), а на АГЗС та АГЗП - в одиницях об`єму (літр) (ДСТУ 3651.0-97).

Згідно п.6.3.2 Інструкції №332, для заправлення паливних балонів автотранспортних засобів СВГ на комерційних АГЗС (АГЗП) повинні застосовуватися колонки паливороздавальні для відпуску СВГ, вимоги до яких установлені Правилами користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21-2001 ( z0018-02 ).

Відповідно пункту 6.3.14 Інструкції №332, паливороздавальні колонки, що встановлені на комерційних АГЗС, мають функціонувати в системі з реєстратором розрахункових операцій, тип якого включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 26 грудня 2002 року №14.

Реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються, повинні відповідати технічним вимогам, що висуваються до спеціалізованих електронно-касових апаратів для автозаправних станцій, установлених додатком 7 до Протокольного рішення.

Згідно пункту 6.3.15 Інструкції №332, на комерційних АГЗС, окрім паливороздавальних колонок, указаних у пункті 6.3.14 цієї Інструкції, повинні застосовуватися резервуари, оснащені рівнемірами, які пройшли державну метрологічну атестацію або повірку і мають індивідуальну градуювальну таблицю, як додаток до чинного свідоцтва про державну метрологічну атестацію, згідно з ДСТУ 3215-95 або документ, що підтверджує повірку (свідоцтво), згідно з ДСТУ 2708-99.

Відповідно до п.9.1 Інструкції №332, на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС (додаток 14).

Згідно п.9.2 Інструкції №332, під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, яке підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

Відповідно до п.9.3 Інструкції №332, після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок обліку та відпуску газу скрапленого на АГЗС (АГЗП).

Фактична перевірка контролюючим органом проводилась 26.03.2024, як зазначено в акті фактичної перевірки, і відповідно на зазначену дату контролюючим органом встановлено, що позивачем не обліковано у встановленому порядку газ скраплений в кількості 460 літ., оскільки згідно фактичного показника процентоміру на газовій ємності (мах. об`єм 9830 літ) зазначено 66% - 6465,64 літ, а за даними РРО зазначено 6005,64 літ.

Разом з тим, з додатково наданих позивачем до суду документів встановлено, що відповідно до Z-звіту за 26.03.2024 на початок зміни кількість скрапленого газу становила на початок зміни становила 8041,39 літ., на кінець зміни 7628,79 літ.

Аналогічна інформація міститься у Змінному звіті АЗГС за 26.03.2024.

Натомість контролюючий орган зазначав про показники у 6465,64 літ. та 6005,64 літ. відповідно.

Ухвалою суду від 14.01.2025 витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області матеріалів фактичної перевірки на підставі яких складено Акт перевірки від 05.04.2024 №912/04-36-09-02/38461245, а також докази щодо фактичного показника процентоміру на газовій ємності, а також відомостей з РРО, відповідно до яких контролюючим органом встановлено розбіжність у 460 літрів.

Жодних доказів на виконання ухвали суду надано не було, а відповідно суд дійшов висновку, що такі докази у контролюючого органу відсутні.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Контролюючим органом не підтверджено та не доведено жодними доказами наявність порушень, що зафіксовані Актом перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспромзбут» (69005, м.Запоріжжя, вул.Шкільна, буд.4, код ЄДРПОУ 38461245) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.05.2024 №00076250709.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспромзбут» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова