Ухвала

від 27.02.2025 по справі 480/4479/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення

27 лютого 2025 року Справа № 480/4479/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у період з 24.02.2022 по 05.10.2022.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (40002, м. Суми, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 43440735) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період проходження служби з 24.02.2022 по 05.10.2022, з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення, Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

Через систему "Електронний суд" 19.02.2025 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Необхідність звернення до суду із вказаною заявою заявник обґрунтовує тим, що сума, яка належить до виплати ОСОБА_1 становить 335 261,51 грн. Служба судової охорони є державним органом, а її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. 04.01.2024 Головою Служби судової охорони затверджено кошторис Управління на 2024 рік, згідно якого вирішується питання щодо черговості виконання рішень судів відповідно до дати набрання законної сили. Зазначає, що 11.09.2024 до відділу надійшло повідомлення Територіального управління Служби судової охорони № 49.22-30 від 16.01.2024 в якому зазначено, що 10.09.2024 було підготовлено та направлено листа Голові Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 в сумі - 5100,00 грн., на виконання постанови про накладення штрафу. Відтак, рішення суду боржником не виконано.

З урахуванням викладеного, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/4479/22 виданого 30.11.2022 Сумським окружним адміністративним судом, шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої додаткової щомісячної винагороди, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період проходження служби з 24.02.2022 по 05.10.2022, з урахуванням висновків суду коштів в сумі 308274,19 грн.».

Ухвалою суду від 20.02.2025 вищевказана заява призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.02.2025.

26.02.2025 через систему "Електронний суд" від Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області надійшли до суду письмові пояснення, у яких зазначає, що заперечує проти задоволення заяви. Також просив розглядати заяву без його участі.

27.02.2025 заявник та учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду заяви.

Представник заявника, позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Заявник у своїй заяві просив розглядати заяву без його участі.

Неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до частини 2 статті 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 480/12690/23 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення, 05.10.2022 судом видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.12.2022 відкрито виконавче провадження №70459345 з примусового виконання виконавчого листа по справі №480/4479/22.

На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним.

Згідно листа Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області (боржника) від 16.01.2024 на адресу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління повідомило, що з урахуванням висновків суду загальна сума, яка належить до виплати позивачу становить 335261,51 грн.

Також, у вказаному листі було зазначено, що пунктом 3 частини 3 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України.

Пунктами 3 і 4 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що Державна судова адміністрація України як головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяг бюджетних асигнувань, а також затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо іншого не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державній бюджет Україні! (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини б цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимога фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або школи за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державній бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Оскільки на момент отримання постанови у виконавчому провадження № 70459345 Управління не мало коштів на своєчасне та у повному обсязі виконання рішення суду, то 24.11.2023 Голові Служби судової охорони було направлено листа щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800. Однак, порушене питання залишається невирішеним.

Наразі вирішується питання щодо черговості виконання рішень суду відповідно до дати набрання ними чинності.

При цьому, головний державний виконавець ВПВР УЗДВС у Сумській області, обґрунтовуючи необхідність зміни способу і порядку виконання рішення суду, посилається на те, що позивачу не виплачено кошти за рішенням суду у цій справі і у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника, а тому просить встановити порядок виконання рішення у даній справі визначивши стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області на користь позивача суму у розмірі 308247,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Суд зазначає, що посилання державного виконавця на неможливість виконання рішення суду зобов`язального характеру щодо нарахування та виплати заборгованості без участі боржника та можливість застосування до боржника заходів примусового виконання рішення в разу зміни способу і порядку його виконання на стягнення суд не приймає, оскільки з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судове рішення є обов`язковим до виконання незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов`язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).

Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання виплатити перераховану відповідачем суму щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 на стягнення суми цих виплат, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, судом не вирішувалися позовні вимоги щодо зобов`язання сплатити позивачу певну суму коштів, суд під час розгляду справи не перевіряв правильність нарахування суми щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах №№ 21-394а14, 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а (К/9901/1034/17), у якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання відповідача здійснити виплату одразу усієї недоплаченої суми щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, є незаконною.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №480/4479/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.В. Савицька