Постанова

від 27.02.2025 по справі 520/23668/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р. Справа № 520/23668/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 07.11.24 по справі № 520/23668/24

за позовом Приватного підприємства "Компанія "ВІКС ОІЛ"

до Головного управління ДПС у Луганській області

про визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Луганській області від 12.03.2024 за № 8-рл про анулювання ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Луганській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025, виданої ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ»;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про відмову у внесенні змін до ліцензії, яке оформлене листом від 19.03.2024 за № 857/6/12-32-09-00-14;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Луганській області видати ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси підприємства).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 адміністративний позов Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" задоволено. Визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Луганській області від 12.03.2024 за № 8-рл про анулювання Приватному підприємству КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Луганській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025, виданої Приватному підприємству КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про відмову у внесенні змін до ліцензії Приватного підприємства КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ, яке оформлене листом від 19.03.2024 за №857/6/12-32-09-00-14. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Луганській області видати Приватному підприємству КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990514202000113, дата реєстрації 09.11.2020, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси Приватного підприємства КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ). Стягнуто на користь Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" (код ЄДРПОУ 42365563) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Луганській області(код ЄДРПОУ 44082150).

Головне управління Державної податкової служби у Луганській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року у справі №520/23668/24 є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 317 КАС України, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права (неправильне тлумачення закону, незастосування закону, який підлягав застосуванню), суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. В обґрунтування посилається на те , що з 01.01.2022 року, після набрання чинності Закону України №1914-ІХ1, ч. 54 ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачила обов`язок суб`єкта господарювання, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій йому ліцензії, у місячний термін з дня внесення змін звернутися до органу ліцензування з відповідною заявою, а ч. 52 цієї ж статті встановила відповідальність суб`єкта господарювання за недотримання термінів виконання такого обов`язку у вигляді анулювання виданої йому ліцензії. Отже, ГУ ДПС у Луганській області має підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування розпорядження, рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Оскільки, ГУ ДПС у Луганській області при анулюванні ліцензії ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» на право оптової торгівлі пальним, за наявністю місць оптової торгівлі №990514202000113 від 09.11.2020 року, на підставі Розпорядження №8-рл від 12.03.2024 року, діяло відповідно до чинного законодавства України, не виходило за межі своїх функцій та повноважень, не порушувало права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову. Також , вважає неправомірним висновок суду щодо стягнення судового збору на користь ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» в сумі 6 056, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській області. Посилається на те , що адміністративний позов ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» подано засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою підсистеми «Електронний Суд», внаслідок чого за подання позову ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» застосовується понижений коефіцієнт до ставки судового збору, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - так, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи вищевикладене, сума судового збору за подання позову ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ», яка підлягала сплаті за подання адміністративного позову до суду мала складати 2422,40 грн (3028*0,8), а отже рішення суду першої інстанції щодо стягнення на користь ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» судових витрат зі сплати судового збору в сумі 6 056, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській області є неправомірною та підлягає скасуванню так, як суперечить вищевказаним нормам законодавства. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №520/23668/24 за адміністративним позовом ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» до ГУ ДПС у Луганській області та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» до ГУ ДПС у Луганській області в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" (код ЄДРПОУ 42365563) зареєстроване як юридична особа за адресою: 61195, Харківська обл., м. Харків, вул. Наталії Ужвій, буд. 80, кв. 234; основним видом економічної діяльності позивача є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 50).

09.11.2020 податковим органом видано ПП "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" ліцензію на право оптової торгівлі пальним, реєстраційний номер 990514202000113.

Рішенням власника № 2/2021ПП "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" від 26.02.2021 вирішено, зокрема, змінити юридичну адресу товариства на: 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Павлова Академіка, буд. 120, офіс 716.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ПП "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" відбулася 01.03.2021 (а.с.54).

19.02.2024 до ГУ ДПС у Луганській області від ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ надійшов лист за вих. №1902-01 (вх. ГУ ДПС у Луганській області від 23.02.2024 за №448/6) із проханням відобразити зміни у відомостях ліцензії №990514202000113 на право оптової торгівлі пальним, за наявністю місць оптової торгівлі, а саме стосовно зміни юридичної адреси на: м. Харків, вул. Павлова Академіка, 120, оф.716.

ГУ ДПС у Луганській області за наслідками розгляду вказаного листа, з урахуванням чинного законодавства та даних Інформаційно - комунікаційної системи Податковий блок встановило, що на час надходження листа ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ порушено терміни звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії. У зв`язку з чим, відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі розпорядження №8-рл від 12.03.2024, ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ податковим органом анульовано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявністю місць оптової торгівлі №990514202000113 від 09.11.2020.

19.03.2024 ГУ ДПС у Луганській області направило до електронного кабінету ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ лист №857/6/12-32-09-00-14 про відмову у внесенні змін до ліцензії у зв`язку з порушенням ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліценції на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 990514202000113 від 09.11.2020 та проінформувало про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №990514202000113 від 09.11.2020 на підставі розпорядження №8-рл та відповідно до положень статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

23.04.2024 відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ надіслало до Державної податкової служби України скаргу №2301-1 (вх. №12328/6 від 29.03.2024) на розпорядження ГУ ДПС у Луганській області від 12.03.2024 за №8-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі та на рішення ГУ ДПС у Луганській області про відмову у внесенні змін до ліцензії, оформлене листом від 19.03.2024 за №857/6/12-32-09-00-14.

У свою чергу, Державна податкова служба України, виходячи зі змісту скарги та керуючись главою 4 Податкового кодексу України, розпорядження ГУ ДПС у Луганській області від 12.03.2024 року №8-рл про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, та рішення (лист) ГУ ДПС у Луганській області від 19.03.2024 за №857/6/12-32-09-00-14 про відмову у внесенні змін до ліцензії залишила без змін, а скаргу - без задоволення (рішення від 27.05.2024 за № 6/99-00-06-03-06 про результати розгляду скарги).

Скориставшись правом на оскарження рішень відповідача у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що приймаючи оскаржуване розпорядження від 12.03.2024 за № 8-рл, відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому таке розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на те, що розпорядження від 12.03.2024 за № 8-рл є протиправним та скасовано судом, рішення Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про відмову у внесенні змін до ліцензії № 990514202000113, оформлене листом від 19.03.2024 за № 857/6/12-32-09-00-14, яке прийняте на підставі розпорядження від 12.03.2024 за № 8-рл, є також протиправним та підлягає скасуванню. З метою ефективного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління ДПС у Луганській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер990514202000113, що видана Приватному підприємству "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" та зобов`язати відповідача видати ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990514202000113, дата реєстрації 09.11.2020, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульованіПодатковим кодексом України (далі - ПК України) від 02.12.2010 № 2755-VI та Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Пpo державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст.1 вказаного Закону № 481/95-ВР:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Підстави анулювання виданої суб`єкту господарювання ліцензії, зокрема на право роздрібної торгівлі пальним, визначає частина 52 ст.15 зазначеного Закону.

Вказана норма у редакції, яка була чинною на момент зміни відомостей, зазначених у виданій позивачу ліцензії, визначала, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимогстатті 15-3 цього Законущодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Частинами 53 та 54 ст.15 вказаного Закону № 481/95-ВРв цій же редакції було передбачено, що ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

30.11.2021р. Верховна Рада України прийняла Закон № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким внесла зміни доЗакону № 481/95-ВР, зокрема, частину 52ст.15 Закону № 481/95-ВРдоповнено абзацами одинадцятим - чотирнадцятим такого змісту: «встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії; встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії; порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії; відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей80,81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови»;

у частині 53 ст.15 Закону № 481/95-ВРслова «письмового розпорядження про її анулювання» замінено словами «розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку»;

у частині 54 ст.15 Закону № 481/95-ВРслова «орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін» замінено словами «суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою».

Вказаний Закон № 1914-IX набрав чинності з 01.01.2022р.

Отже, з 01.01.2022р. частини 52, 53 та 54 ст.15 Закону № 481/95-ВРдіють у такій редакції:

«Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимогстатті 15-3 цього Законущодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей80,81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою».

Аналіз наведених норм свідчить про те, що фактично з 01.01.2022р. законодавець змінив правила видачі та анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, при цьому більше не застосовується такий інститут як призупинення дії ліцензії. Водночас, характер внесених змін і запроваджених правил однозначно свідчить про посилення відповідальності з боку суб`єктів господарювання за порушення правил ліцензування.

Підтвердженням наведеного є те, що законодавцем значно розширено перелік випадків, за наявності яких орган, що видав ліцензію, зобов`язаний прийняти рішення про анулювання ліцензії.

З розпорядження податкового органу №8-рл від 12.03.2024 вбачається , що ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявністю місць оптової торгівлі №990514202000113 від 09.11.2020 анульовано з підстав порушення ПП КОМПАНІЯ ВІКС ОІЛ терміни звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, зміна відомостей, зазначених у виданій позивачу ліцензії № 990514202000113 від 09.11.2020, шляхом внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулася 01.03.2021.

Тобто, на момент зміни місцезнаходження позивача, яке відбулось 01.03.2021 року та внесення такої зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Закон №481/95-ВР діяв в редакції від 01.01.2021 року.

На вказану дату ст.15 Закону № 481/95-ВР не визначала строку звернення (подання) суб`єкта господарювання до органу, який видав ліцензію, із відповідною заявою щодо зміни відомостей, зазначених у виданій йому ліцензії

Також, стаття 15 Закону №481/95-ВР в редакції від 01.01.2021 року не визначала і такої відповідальності у вигляді анулювання ліцензії за порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Починаючи саме з 01.01.2022р., після набрання чинності Законом № 1914-IX, частина 54 ст.15 Закону № 481/95-ВР визначила обов`язок суб`єкта господарювання, якому видано ліцензію, у разі зміни відомостей, зазначених у такій ліцензії, у місячний термін з дня внесення змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою, а частина 52 ст.15 Закону № 481/95-ВРвстановила відповідальність суб`єкта господарювання за недотримання термінів виконання такого обов`язку у вигляді анулювання виданої йому ліцензії.

Закон України № 1914-IX від 30.11.2021р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.

Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 01.01.2022р.

Колегія суддів вважає, що така підстава для анулювання ліцензії, як несвоєчасне повідомлення контролюючого органу про зміну місцезнаходження не може бути застосована до позивача, оскільки станом на дату зміни місцезнаходження таке несвоєчасне повідомлення контролюючого органу не було підставою для анулювання ліцензії.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1/99-рп, частину першустатті 58 Конституції Українищодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивних прав та обов`язків особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідних прав і обов`язків.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, в силу конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів в часі (крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи) норми частин 52, 54ст.15 Закону № 481/95-ВР(в редакції Закону № 1914-IX) не мають зворотної дії в часі.

Зважаючи на те, що на час зміни відомостей, зазначених у виданій позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, частина 54ст.15 Закону № 481/95-ВРне визначала термінів звернення суб`єкта господарювання до органу, який видав ліцензію, із відповідною заявою щодо зміни відомостей, зазначених у виданій йому ліцензії, а частина 52ст.15 Закону № 481/95-ВРвідповідно не встановлювала відповідальності у вигляді анулювання ліцензії за порушення термінів звернення, прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження є протиправним, оскільки грубо порушує конституційний принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів в часі, а також неприпустимості несення відповідальності за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За таких обставин, приймаючи оскаржуване розпорядження, відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому таке розпорядження належить визнати протиправним та скасувати.

Окрім цього, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними. Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

Таким чином, розпорядження ГУ ДПС у Луганській області від 12.03.2024 за № 8-рл про анулювання Приватному підприємству «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025 є протиправним.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 19.06.2019р.

Цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального).

Абзацом другим п.1 цього Порядку визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з п.2 вказаного Порядку Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей3і15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Пунктами 4-7 зазначеного Порядку встановлено, що підставою для включення суб`єкта господарювання до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення ДФС та її територіальних органів про видачу ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для внесення змін до відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей3і15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі«Chahal проти Об`єднаного королівства»(заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі«Афанасьєв проти України»).

З огляду на викладене, суд першої інстанції обрав правильний спосіб захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Луганській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер 990514202000113), термін дії з 09.11.2020 до 09.11.2025, виданої ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ», та зобов`язання відповідача видати ПП «КОМПАНІЯ «ВІКС ОІЛ» ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (зміна юридичної адреси підприємства).

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невірного розподілу судом сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 6 056, 00 грн. за рахунок бюджетних Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.12.2024 10 асигнувань ГУ ДПС у Луганській області, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № 77 від 21 серпня 2024 року сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 6056,00 грн.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, та який підлягає відшкодуванню є меншим.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 6056,0 грн (3028*2).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі -застосовується коефіцієнт 0,8для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, коефіцієнт 0,8 відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» дійсно застосовується для пониження відповідного розміру ставки судового збору за умови подання до суду процесуальних документів в електронній формі, але не змінює саму ставку судового збору, визначеного пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Перевіривши матеріали справи суд встановив, що позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового зборузастосовується коефіцієнт 0,8.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 4844,80 грн. (6056,0*0,8).

Натомість, решта сплаченої позивачем за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (6056,0-4844,80) є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду першої інстанції у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 16 грудня 2024 року у справі №520/12978/23.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині стягнення на користь Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" (код ЄДРПОУ 42365563) судових витрат зі сплати судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 520/23668/24 змінити в частині стягнення на користь Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" (код ЄДРПОУ 42365563) судових витрат зі сплати судового збору шляхом викладення 6 абзацу резолютивної частини рішення в наступній редакції : « Стягнути на користь Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "ВІКС ОІЛ" (код ЄДРПОУ 42365563) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Луганській області(код ЄДРПОУ 44082150).

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі №520/23668/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий