Постанова

від 25.02.2025 по справі 580/9302/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9302/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Ольшевської Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ «МІРАНА» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ «МІРАНА» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ «МІРАНА» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2024 № 8827/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 514 502,11 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2024 № 8829/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1 020 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та задовольнити позовні вимоги.

Позивач зазначає, що на підставі Наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.05.2024 № 648-П «Про проведення фактичної перевірки» встановлено термін її проведення з 01.05.2024 тривалістю 10 діб.

Під час проведення перевірки представнику ТОВ «ДК «МІРАНА» було вручено запит № 1 від 03.05.2024 про надання документів, в якому було зазначено, що з метою необхідності всебічного дослідження питань, пов`язаних з проведенням перевірки та дослідженням обставин, які стали підставою для проведення фактичної перевірки, керуючись пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, необхідно надати документи за переліком, що зазначений у запиті в разі наявності/ ведення/ заповнення/ оформлення; в разі відсутності письмово повідомити про ці обставини за підписом уповноваженої посадової/службової особи.

В той же час, залишки товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться за адресою оптового складу у м. Миколаїв були зняті та оригінали документів були надані посадовим особам ГУ ДПС у Миколаївській області одразу на початку перевірки 03.05.2024 стосовно наявних залишків товарних запасів. Всі інші документи, які зазначені у запиті представником товариства було подано 08.05.2024 в канцелярію ГУ ДПС у Миколаївській області.

Однак за інформацією відповідача, перевірка закінчена 07.05.2024

Так актом фактичної перевірки від 07.05.2024 № 9616/14-29-09-01-08/44817091, ГУ ДПС у Миколаївській області було встановлено наступні порушення ТОВ «ДК «МІРАНА», а саме:

п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями - встановлено надлишок підакцизних товарів на загальну суму 2 514 502,11 гривень, по яким порушено облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання;

пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України - платником не було надано весь перелік документів, перерахованих у запиті, у вказану дату - 07.05.2024.

ТОВ «ДК «МІРАНА» не погодилося з висновками ГУ ДПС у Миколаївській області, викладеними у акті від 07.05.2024 № 9616/14-29-09-01-08/44817091, та звернулося із запереченнями, тому що вважало висновки контролюючого органу такими, що є необ`єктивними, надуманими та упередженими.

Окрім того, до заперечення додавались копії накладних на переміщення товарів, які підтверджують фактичне здійснення обліку товарних запасів на місці реалізації та зберігання.

Позивач наголошує, що посадові особи контролюючого органу, не врахували надані оригінали документів при проведенні перевірки та копії документів, подані разом з запереченнями на акт під час винесення оспорюваних податкових повідомлень- рішень.

Тобто без врахування позиції позивача, викладеної в запереченнях на акт фактичної перевірки, виключно на підставі акту від 07.05.2024 № 9616/14-29-09-01- 08/44817091, уповноваженою особою Головного управління ДПС у Черкаській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 8827/23-00-09-01 від 20.06.2024, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 514 502,11 грн на підставі ст. 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,

№ 8829/23-00-09-01 від 20.06.2024, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020 гривень на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за ненадання документів під час проведення перевірки.

Позивач зазначає, що перевірка розпочалась 03.05.2024, і в цей же день був вручений запит на надання документів зі строком виконання до 07.05.2024, і в останній день надання витребуваних документів перевірку було завершено, що є порушенням п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, згідно якої запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Однак з дати вручення запиту до граничної дати надання документів минуло лише 3 робочі дні включно з датою вручення запиту та датою закінчення перевірки.

Вказане на думку позивача призвело до протиправного прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ «МІРАНА» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2025.

21.01.2025 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Відповідач зазначає, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Також Наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.05.2024 № 648-П «Про проведення фактичної перевірки» повністю відповідає вимогам ст. 81 Податкового Кодексу України, тому що в ньому відображено конкретні обставини (факти), існування яких вказує на наявність юридичної підстави, тобто, усі підстави проведення фактичної перевірки з точки зору достатності.

Окрім того, порядок здійснення фактичної перевірки чітко визначений положеннями пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.2 ст. 80, ст. 81 і п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України, дотримання яких відповідач, на його переконання, здійснив, натомість доводи позивача про те, що Акт перевірки від 07.05.2024 № 9616/14-29-09-01-08/44817091 є недопустимим доказом, відповідач вважає безпідставними та не обґрунтованими.

Також відповідач наголошує, що доказів непред`явлення або ненадання, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, встановлених п. 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України, позивачем не надано, а матеріалами справи спростовують такі доводи позивача.

Окрім того, відповідач наголошує, що позивачем фактично допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки без зауважень щодо неможливості проведення такої перевірки. Фактична перевірка позивача реально проведена та за її результатами складено акт.

На думку відповідача, посадові особи ГУ ДПС у Миколаївській області під час проведення фактичної перевірки позивача, під час складання матеріалів перевірки та дії посадових осіб ГУ ДПС у Черкаській області по прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень, дотримувались Конституції України та діяли виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, тому такі дії є законними та правомірними, а сама апеляційна скарга у цій частині доводів позивача не підлягає до задоволення.

Щодо встановлених перевіркою порушень позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень за такі порушення відповідач вказує наступне.

Під час проведення фактичної перевірки оптового складу позивача встановлено факт ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: встановлено надлишок підакцизних товарів на загальну суму 2 514 502,11 грн, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Перелік та вартість вказаної продукції, наявної на оптовому складі на момент проведення фактичної перевірки, щодо якої суб`єктом господарювання не надано первинних документів, які підтверджують її походження, відображено у відомості «Залишки по складу (вул. Мала Морська, буд. 108/1(літера П-1), м. Миколаїв. Миколаївська обл.) станом на 03.05.2024.

В порушення п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платником податків весь перелік документів, перерахованих у запиті, у вказану дату - 07.05.2024, надано не було. Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Так, диспозиція норми ст. 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Як зазначено в акті перевірки, станом на 07.05.2024 підтверджуючі документи позивачем не надано.

Надання вказаних документів до часу проведення перевірки позивачем до суду не надано, що відповідно до ст. 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є підставою для застосування штрафних санкцій.

Як наслідок відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано та судом першої інстанції була надана належна правова оцінка фактичним обставинам щодо наявності з боку позивача порушень норм чинного законодавства виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки, які повністю підтверджена належними доказами.

13.02.2025 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції - відмовлено.

18.02.2025 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Зважаючи на відсутність заперечень з боку представника позивача, колегія суддів постановила розпочати розгляд справи за даної явки. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по суті справи. По суті спірних правовідносин представник позивача наголосив, що товариство надало всі підтверджуючі документи відповідачу в межах строку проведення перевірки, зокрема 03.05.2024 та 08.05.2024. Також, наголосив, що товариство повторно надавало відповідачу всі наявні документи під час процедури адміністративного оскарження. За наслідком судового засідання колегія суддів постановила оголосити перерву у розгляді справи до 25.02.2025.

24.02.2025 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції - відмовлено.

В судове засідання, призначене на 25.02.2025 з`явився представник позивача. Представник відповідача поавторно не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Зважаючи на відсутність заперечень з боку представника позивача, колегія суддів на місці постановила проводити розгляд справи за даної явки. Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення, правом подання додаткових пояснень не скористався, виступив в судових дебатах.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.05.2024 № 648-п, направлень від 01.05.2024 № 1138/14-29-09-01-07, № 1140/14-29-09-01-07 службові особи ГУ ДПС у Миколаївській області здійснили фактичну перевірку діяльності позивача на оптовому складі за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108/1(літера П-1).

Працівниками контролюючого органу, які проводили фактичну перевірку, 03.05.2024 вручено торгівельному представнику ТОВ «Дистрибуційна компанія «МІРАНА» - Кузьмовичу Роману Олександровичу запит про надання документів (копій документів) від 03.05.2024 (відмітка про вручення засвідчена підписом Кузьмовича Романа Олександровича від 03.05.2024) (Запит №1).

За її наслідками фактичної перевірки контролюючий орган склав акт від 07.05.2024 №9616/14-29-09-01-08/44817091, в якому зафіксовано, що під час проведення фактичної перевірки оптового складу встановлено факт ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: встановлено надлишок підакцизних товарів на загальну суму 2 514 502,11 грн, чим порушено вимоги п. 12 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Перелік та вартість вказаної продукції, наявної на оптовому складі на момент проведення фактичної перевірки, щодо якої суб`єктом господарювання не надано первинних документів, які підтверджують її походження, відображено у відомості «Залишки по складу: вул. Мала Морська, буд. 108/1(літера П-1) м. Миколаїв станом на 03.05.2024.

В порушення п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України, платником податків весь перелік документів, перерахованих у запиті, у вказану дату - 07.05.2024, надано не було.

Вказане кваліфіковане податковим органом як порушення: п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 20.06.2024:

№ 8827/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 514 502,11 грн за порушення обліку товарних запасів;

№ 8829/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1 020 грн за ненадання контролюючому органу під час податкового контролю документів.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що перевірка позивача, за наслідками якої прийняті спірні рішення, призначена та проведена з дотриманням норм Податкового Кодексу України, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись пунктами 44.1 та 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до положень пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку господарські операції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Отже підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Також, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

На виконання п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пункт 86.7 ст. 86 ПК України встановлює, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відтак, у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі №140/6001/24.

Як встановлено вище, контролюючий орган відповідним наказом 01.05.2024 призначив перевірку та визначив її тривалість у 10 днів. В той же час, як не заперечується сторонами у справі, перевірка була закінчена 07.05.2024, тобто раніше визначеного наказом про призначення перевірки строку.

Так, відповідно до пункту 20.1.4 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пунктів 80.1. та 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

За приписами п. 82.1. ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

За приписами п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Підпункт 73.3.3. п. 73.3 ст. 73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Абзац 1 п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

В той же час, проаналізувавши обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач грубо порушив вказані вище приписи та завершив перевірку раніше визначеного строку чим звузив право позивача на подання затребуваних запитом від 03.05.2024 документів.

Колегія суддів звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

У постановах Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21, у постанові від 04.06.2024 у справі № 520/23110/21 касаційний суд зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема в частині, що стосується строків її проведення та визначення строків витребування документів у платника податків, колегія суддів погоджується із позивачем про наявність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства позивачем є безпідставними, а спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають приписами ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ «МІРАНА» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов - задовільнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2024 за №8827/23-00-09-01 та №8829/23-00-09-01.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 27 лютого 2025 року.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.