Ухвала

від 27.02.2025 по справі 120/3116/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №120/3116/24

провадження № К/990/4798/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

06 лютого 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 07 лютого 2025 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Національної поліції України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції без урахування індексації;

- зобов`язати Національну поліцію України здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з урахуванням виплаченої індексації, та здійснити виплату перерахованої допомоги з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо невключення індексації грошового забезпечення в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарних місяці служби перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Національну поліцію України виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарних місяці служби перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ОСОБА_1 , з включенням до її складу індексації грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року, позов задоволено.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національна поліція України оскаржила їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження автор скарги вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зокрема зазначає, про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, автором касаційної скарги не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать про те, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Твердження автора скарги про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги автора скарги у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Такі покликання автора скарги мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.

Оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, автор у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів належать перегляду в касаційному порядку.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі № 120/3116/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко