Постанова

від 26.02.2025 по справі 320/38730/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/38730/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Штульман І.В.

суддів: Заїки М.М.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі судового засідання Руденко Я.С.,

за участю: Вознюка Д.В., - представника позивача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року про відмову у забезпеченні позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2024 року в Київський окружний адміністративний суд звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 18 липня 2024 року №52113/ТД/ДПС/ФС-71.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року відкрито провадження у справі №320/38730/24 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

04 листопада 2024 року від представника ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" (далі - заявник) до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд першої інстанції до набрання законної сили рішенням у справі №320/38730/24:

- зупинити дію постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №52113/ТД/ДПС/ФС-71 від 18 липня 2024 року;

- зупинити стягнення на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №52113/ТД/ДПС/ФС-71 від 18 липня 2024 року;

- заборонити Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні 76368010.

Заява представника ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" про забезпечення позову обґрунтована наявністю беззаперечних обставин, які на думку представника позивача, потребують вжиття заходів забезпечення позову, оскільки виконавчою службою можуть бути стягнуті кошти з рахунків ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" на виконання постанови від 18 липня 2024 року №52113/ТД/ДПС/ФС-71.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть при цьому понесені ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна". У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" (далі - апелянт) звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що у межах виконавчого провадження виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 288000,00 грн, постанову про арешт коштів ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" у розмірі 3168369,00 грн, постанову про арешт майна позивача та інше. Станом на 01 листопада 2024 в межах виконавчого провадження №76368010 державним виконавцем стягнуто з ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" на виконання постанови від 18 липня 2024 року №52113/ТД/ДПС/ФС-71: 50984,90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №MOA663GK.1 від 22 жовтня 2024 року, виконана банком 22 жовтня 2024 року; 98224,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №OOA6NSD8.1 від 24 жовтня 2024 року, виконана банком 25 жовтня 2024 року. Апелянт зазначає, що наразі існує не лише ризик виконання оскаржуваної ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" постанови відповідача, але і вчиняються дії по стягненню грошових коштів із ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна", що унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Після постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції із позивача стягнуто додатково 39997,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06 листопада 2024 року №6OA9DSFH.1. На думку апелянта, суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову, порушив норми процесуального права та не надав належної правової оцінки тому факту, що за оспорюваною постановою відповідача вже проводиться стягнення суми штрафу разом із іншими витратами виконавчого провадження.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відмічає, що питання щодо наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у кожному конкретному випадку вирішується на підставі наданих заявником належних і допустимих доказів, які підтверджують викладені ним доводи у заяві про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів позивача, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виняткових випадках.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що твердження ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна", які викладені у заяві про забезпечення позову, фактично зводяться до надання оцінки протиправності дій відповідача, а не до аргументів і підстав необхідності забезпечення позову.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна", колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" в адміністративній справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що в даному випадку, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції правомірно зазначив, що саме по собі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом без наведення позивачем обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна", та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.

Аргументи ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" про протиправність дій виконавчої служби не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є стороною у даній справі.

При таких обставинах, заявником ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року про відмову в забезпеченні позову ТОВ "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" прийнята правомірно.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2024 року по справі №600/4144/22-а та, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала суду першої інстанції ухвалена судом першої інстанції з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-туристична компанія "Нова Україна" - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі №320/38730/24 про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: М.М. Заїка

Ю.К. Черпак