Постанова

від 19.02.2025 по справі 393/441/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2025 року м. Кропивницький

справа № 393/441/23

провадження № 22-ц/4809/176/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л.,Чельник О.І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2024 року у складі головуючого судді Добрострой О. С.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 25 квітня 2012 року у сумі 69 000 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 квітня 2012 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір позики на суму 69000 грн США.

Строк повернення коштів було погоджено сторонами на першу вимогу.

27 квітня 2024 року позивач направив відповідачу ОСОБА_2 вимогу про повернення коштів, яку останній отримав ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишив без виконання.

Божник ОСОБА_5 помер, а тому ОСОБА_2 як солідарний боржник повинен виконати взяті на себе зобов`язання та повернути борг.

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року до участі у справі залучено правонаступників померлого ОСОБА_5 як співвідповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Суд встановив, що ОСОБА_4 зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_6 постійно проживали разом з ОСОБА_5 на момент його смерті, а тому згідно вимог ч. 3 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину (а.с.197-199 том 1).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2024 року, зокрема закрито провадження у цивільній справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановляючи оскаржувануухвалу щодозакриття провадженняу справі,суд першоїінстанції встановив,що ухвалоюНовгородківського районногосуду Кіровоградськоїобласті від28липня 2023року відкритопровадження у справіза позовом ОСОБА_1 ,в томучислі з вимогамидо співвідповідачки ОСОБА_6 ,проте остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла, правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинилась, та в силу вказаного не могла бути стороною у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним суд зазначив, що провадження у справі щодо позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_6 підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа в цій частині не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2024 року в частині закриття провадження щодо заявлених позовних вимог до ОСОБА_6 та залучення до участі у справі в якості її правонаступника - ОСОБА_2 .

Вказує, що після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв ОСОБА_2 , який є одним з відповідачів у цій справі, і повинен відповідати по боргових зобов`язаннях спадкодавиці.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзивів на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частин 1, 2 і 4 статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статі 42 ЦПК України).

Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною 1 статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 48 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

За змістом частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц дійшов висновку, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позов пред`явлено до померлої особи, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 274/1484/17.

Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, а тому за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовна заява у цій справі подана до суду 18 липня 2023 року.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_7 залучено до участі у справі співідповідачів, в тому числі - ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 2020 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд першої інстанції установивши, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до відкриття провадження у справі, дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_6 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції вірно застосовано закон, що регулює спірні правовідносини, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому відповідно до ст.375ЦПК України,апеляційна скаргапідлягає залишеннюбез задоволення,а ухвала судупершої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник