Ухвала від 27.02.2025 по справі 331/7530/24

27.02.2025

Справа № 331/7530/24

Провадження № 2/331/867/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є

за участю секретаря: Мироненко О.В.

представника позивача: Ворони Д.С.

розлянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ворони Дениса Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею.

Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року провадження по справі відкрите.

13.01.2025 року відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України до припинення його перебування на військовій службі у період воєнного стану.

Представник позивача надав суду заперечення на вищенаведене клопотання, в якому вказав на відсутність підстав для зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року витребувано від ОСОБА_2 та від Військової частини НОМЕР_1 інформацію про те чи перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі Збройних Сил України безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів його призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об`єктивної неможливості відповідача приймати участь у судовому провадженні.

В судовому засіданні представникпозивача просив відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідач , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до суду не з`явився .

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи , приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписи цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024 № 331.

Згідно довідки про виконання бойових (спеціальних завдань) від 10.02.2025, ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та виконує бойові (спеціальні) завдання у складі тактичночго угруповання в районі м. Запоріжжя з 04.12.2024 до окремого розпорядження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та продовжений до цього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України", відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01 березня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України", введеним у дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, вирішено Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам інших військових формувань невідкладно привести Збройні Сили України та відповідні військові формування у бойову готовність ПОВНА згідно з уточненими планами приведення військ (сил) у бойову готовність.

Бойова готовність "ПОВНА" - це стан найвищого ступеня бойової готовності військ, при якій вони здатні приступити до виконання бойових завдань.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленнісудового рішення.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд виходить з того з того, що старший лейтенант ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 26.11.2024 року по теперішній час.

Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 підтверджено, що ст. лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та виконує бойові (спеціальні) завдання у складі тактичночго угруповання в районі м. Запоріжжя з 04.12.2024 до окремого розпорядження

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження по справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 149/9/23 (провадження № 61-10894св23).

Щодо доводів представника позивача ОСОБА_3 про те, що зупинення провадження у справі порушує якнайкращі інтереси дитини та не відповідає принципу верховенства слід зазначити , що в даному випадку права дитини не будуть порушені , оскільки ч.1 ст. 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Зважаючи на наведене, доводи представника позивача про те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є безпідставними.

Керуючись п.2 ч.1 ст.251, ст.ст. 260-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ворони Дениса Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення аліментів до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних СилУкраїниу період воєнного стану.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомити суд про його припинення перебування на військовій службі у складі Збройних СилУкраїниу період воєнного стану.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 28 лютого 2025 року.

Суддя: О.Є. Жукова