Постанова

від 09.04.2025 по справі 331/7530/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.04.2025 Справа № 331/7530/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/807/25 Головуючий у 1-й інстанції Жукова О.Є.

Є.У.№ 331/7530/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.,

розглянувшиу порядкуспрощеного письмовогопровадження безвиклику учасниківсправи цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ворона Денис Сергійович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лупінос Євгенія Анатоліївна, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття та аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею.

13 січня 2025 року відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України до припинення його перебування на військовій службі у період воєнного стану.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів до припинення перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних СилУкраїни у період воєнного стану.

Зобов`язано ОСОБА_2 повідомити суд про його припинення перебування на військовій службі у складі Збройних СилУкраїни у період воєнного стану.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі, адже сторонами надані всі докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі порушує право позивача на розумні строки розгляду справи. Дитина є інвалідом за віком та потребує лікування, постійного догляду, допомоги та диспансерного нагляду. Доказів того, що відповідач на час розгляду справи в апеляційному суді залучений до виконання завдань у зоні бойових дій матеріали справи не містять.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За приписамичастин другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України).

В силувимог ст.7ч.13ЦПК Українирозгляд справиздійснюється впорядку письмовогопровадження занаявними усправі матеріалами,якщо цимКодексом непередбачено повідомленняучасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.251ЦПК України суд, зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, зі змісту положень цієї норми випливає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно до п. 2 ч. 1ст.253ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: п. 2 ч. 1ст. 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та продовжений до цього часу.

Встановлено,що ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024 № 331.

Згідно довідки про виконання бойових (спеціальних завдань) від 10.02.2025, ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та виконує бойові (спеціальні) завдання у складі тактичного угруповання в районі м. Запоріжжя з 04.12.2024 до окремого розпорядження.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормамиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначенастаттею 3 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони Українивід 01 березня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», введеним у діюУказом Президента України № 189/2014від 02 березня 2014 року, вирішено Начальнику Генерального штабу -Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам інших військових формувань невідкладно привести Збройні Сили України та відповідні військові формування у бойову готовність ПОВНА згідно з уточненими планами приведення військ (сил) у бойову готовність.

Бойова готовність «ПОВНА» - це стан найвищого ступеня бойової готовності військ, при якій вони здатні приступити до виконання бойових завдань.

Згідно зістаттею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Воєнні дії це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першоїстатті 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, з підстав передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що старший лейтенант ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу за призивом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 26.11.2024 року по теперішній час.

Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 підтверджено, що ст. лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та виконує бойові (спеціальні) завдання у складі тактичного угруповання в районі м. Запоріжжя з 04.12.2024 до окремого розпорядження.

Виходячи з вищевказаного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України.

Подібні висновки висловленні у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 149/9/23 (провадження № 61-10894св23).

Щодо доводів заявниці про те, що зупинення провадження у справі порушує якнайкращі інтереси дитини та не відповідає принципу верховенства права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди позивачки з приписами п.2 ч.1 ст.251ЦПК України, яка зобов`язує суд зупинити провадження у справі незалежно від предмету позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно з ст. 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Лупінос Євгенія Анатоліївна залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Кухар

Г.С. Подліянова