Ухвала

від 24.02.2025 по справі 683/317/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 683/317/23

Провадження № 11-кп/820/141/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді - доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28.10.2024 стосовно обвинуваченого за ч.3 ст.246 КК України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12023243100000014 від 11.01.2023,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миролюбне Старокостянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого різноробочим в ФГ «Власник», с. Миролюбне Миролюбненська ТГ Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку один рік.

Згідно з ст. 76 КК України зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Залишено без розгляду цивільний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області, про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Хмельницької обласної ради та місцевого бюджету Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 2642,92 грн.

У відповідності до ст. ст.96-1,96-2 КК Українизастосовано спеціальну конфіскацію, на користь держави, до ножової пилки, яка являє собою широку поперечну ножівку із пластиковою ручкою.

Долю речових доказів вирішено на підставі ст.100КПК України.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2023 року, на речові докази.

За вироком суду, 10 січня 2023 року близько 14 год 20 хв, ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконну порубку дерев на об`єкті природно-заповідного фонду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з порушенням вимог ст. 69 Лісового кодексу України, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд», Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 «Про врегулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою ручної ножівки на території заповідного урочища місцевого значення «Морозівське», у межах 57 кварталу, 1 відділу, поблизу с. Морозівка Миролюбненська ТГ Хмельницького району Хмельницької області, що є об`єктом природно-заповідного фонду та яке знаходиться під охороною Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «Сосна» із діаметром в корі біля шийки кореня 21 см та 23 см, відокремивши стовбури дерев від шийки кореня до ступеня припинення росту, чим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, до кінця, заподіявши потерпілій юридичній особі Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року за №575, та завдав екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) на суму 73276,08 грн.

Своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити його, в частині залишення без розгляду позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 36676 грн. 08 копійок.

Задовольнити цивільний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 36676 грн. 08 копійок.

Не оспорюючи висновків суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.246КК України та правильності призначеного покарання, апелянт вважає, що оскаржуваний вирок, в частині залишення без розгляду позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу на те, що в ході судового розслідування встановлено суму завданих збитків, що підтверджується висновками експерта №СЕ-19/120-23/699-ЕЛ від 19 січня, обвинувачений визнав заявлену шкоду (позов) та частково відшкодував, зобов`язався відшкодувати решту.

Крім того, вимогами чинного законодавства не передбаченого залишення позову без розгляду у разі ухвалення судом обвинувального вироку, що дає підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного вироку, в частині стягнення завданої шкоди.

Стверджує, що збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, у відповідності до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Водночас, завдані збитки, внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону, тому висновок суду, на думку прокурора, про те що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» не уповноважене звертатись з позовом в інтересах органів державної влади та самоврядування, є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з приписами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за обставин, зазначених у вироку та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст.246 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.

Подія злочину, доведеність винуватості, правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_6 за ч.3 ст.246 КК України та призначене йому покарання, в апеляційній скарзі, неоскаржуються, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 404 КПК України, вирок суду, в цій частині, апеляційним судом не переглядається.

Що ж стосується доводів в апеляційній скарзі прокурора про незаконне залишення без розгляду позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, то вони частково є обгрунтованими.

Так, суд першої інстанції, ухваливши, у даному провадженні, рішення про залишення без розгляду цивільний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області, про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Хмельницької обласної ради та місцевого бюджету Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, допустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, на що є посилання в апеляційній скарзі прокурора.

Як вбачається зі змісту вироку суду першої інстанції, в частині вирішення цивільного позову філії «Старокостянтинівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», він не відповідає приписам ст.370 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною п`ятою статті 128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про цивільний позов.

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що філією «Старокостянтинівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», уданому кримінальномупровадженні,було поданоцивільний позов до ОСОБА_6 третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Миролюбненська сільська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 73276,08грн.

Суд першої інстанції цей цивільний позов залишив без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, з огляду на те, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» не уповноважене звертатись з позовом в інтересах державної влади та самоврядування.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказаним злочином заподіяна шкода потерпілій юридичній особі -Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство». Саме потерпіла юридична особа звернулась з цивільним позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Не розглянувши цивільний позов потерпілої юридичної особи, не мотивувавши, належним чином, свої висновки чому Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії Старокостянтинівське лісове господарство» є неналежним позивачем у кримінальному провадженні, суд помилково ухвалив рішення про залишення цивільного позову без розгляду.

Кримінальним процесуальним законом передбачені підстави для залишення цивільного позову без розгляду, а саме: у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення (ст. 129 КПК України), у випадку нез`явлення у судове засідання цивільного позивача, його представника чи законного представника, крім випадків, коли від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності (ст. 326 КПК України). З будь-яких інших підстав суд не має права залишити позов без розгляду при постановленні обвинувального вироку.

Суд першої інстанції, залишаючи цивільний позов потерпілої юридичної особи -Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» без розгляду, з підстав невідповідності його вимогам п.2 ч.1ст.257 ЦПК України, порушив вищенаведені вимоги закону. Посилання на ЦПК України, в даному випадку, недоречні тому, що випадки залишення цивільного позову в кримінальному провадження чітко врегульовано КПК України.

Відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Пунктом 4 ч.1 ст.409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Приписами ч.1 ст.412 КПК України, передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Скасовуючи вирок суду першої інстанції, в частині вирішення цивільного позову, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити остаточне рішення за результатами його розгляду, оскільки судом першої інстанції не було зроблено висновків про обґрунтованість позову, а тому апеляційний суд не має можливості їх перевірити.

Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду кримінального провадження після скасування судом апеляційної інстанції вироку в частині вирішення цивільного позову з підстав істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію ст.7, 9 КПК України та п.4 ст. 379 ЦПК України.

Так, ч.6 ст.9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.

Пунктом 4 статті 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора, в частині вирішення цивільного позову, підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції, в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілої юридичної особи, як прийнятий з істотним порушенням норм процесуального права, при його розгляді, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду цивільного позову, у тому ж суді першої інстанції, в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 412, 418,419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28.10.2024 стосовно обвинуваченого за ч.3 ст.246 КК України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12023243100000014 від 11.01.2023, в частині вирішення цивільного позову скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції, в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2