Рішення

від 28.02.2025 по справі 588/2561/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/2561/23

Провадження № 2/588/8/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судового засідання Гаврилович Я.Д., представниці позивача-відповідача ОСОБА_1 , представника відповідачки-позивачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тростянецький відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивача ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернулася до суду в інтересах ОСОБА_3 із первісним позовом, який мотивувала тим, що 24.04.2010 позивач та відповідачка зареєстрували шлюб, за час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 25.09.2019 шлюб між сторонами був розірваний.

Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 07.06.2019 з позивача на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_6 були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2019 та до досягнення дитиною повноліття.

На момент винесення рішення суду про стягнення аліментів син позивача проживав із відповідачкою.

Постановою державного виконавця Тростянецького відділу ДВС в Охтирському районі Сумської області від 27.11.2023 було відкрито виконавче провадження за №73443362З щодо виконання вказаного судового наказу.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.07.2023 ухваленим у справі № 588/153/23, яке залишено без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05.12.2023, було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із позивачем.

На даний час відповідачка є одержувачем аліментів, хоча фактично рішенням суду місце проживання сина ОСОБА_6 , на утримання якого стягуються аліменти, визначено з батьком. Відповідачка перебуває за кордоном.

Посилаючись на зазначені обставини представниця позивача просить суд:

1) припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.05.2019 до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі судового наказу Тростянецького районного суду Сумської області;

2) судовий наказ Тростянецького районного суду Сумської області №588/951/19 від 07.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.05.2019 до досягнення дитиною повноліття, визнати таким, що не підлягає виконанню з дня набрання рішення суду законної сили;

3) стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн та на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00грн.

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В. від 02.01.2024 було відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

19.01.2024 представником ОСОБА_4 адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем була подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів. У зустрічній позовній заяві представник відповідачки-позивачки зазначив, що дійсно сторони перебували у шлюбі та судовим наказом з позивача-відповідача на користь відповідачки-позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.07.2023 було визначено місце проживання дитини з позивачем-відповідачем. Також судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 22.12.2023 за заявою ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на його користь з ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення дитиною повноліття. Станом на дату подання зустрічного позову виконавче провадження при примусовому виконанні вказаного судового наказу не відкрито. Проте з березня 2023 року і по теперішній час ОСОБА_6 постійно проживає разом із дідусем та бабусею (батьками матері) за адресою: АДРЕСА_1 . Такі обставини виключають можливість стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 в інтересах дитини, яка з ним фактично не проживає та ним не утримується. За місцем свого проживання ОСОБА_6 має свою окрему кімнату та місце для сну, стіл для навчання, шафу для зберігання особистих речей. Дитина має комп`ютер та телефон, забезпечений одягом та взуттям по сезону. ОСОБА_3 коштів на утримання дитини не надає. Натомість матеріальну допомогу на утримання сина постійно з-за кордону надсилає ОСОБА_4 . У періоди коли відповідачка безпосередньо перебуває в Україні вона також матеріально утримує сина. Саме по собі визначення місця проживання дитини разом із позивачем не свідчить про те, що позивач повністю та самостійно утримує неповнолітнього сина, що є обов`язковою умовою для стягнення на його користь аліментів. Позивачем-відповідачем не надано жодного доказу щодо будь-яких його витрат на утримання дитини. Тому представник відповідачки-позивачки просить суд: 1) припинити з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Тростянецького районного суду Сумської області від 22.12.2023 по справі №588/2532/23; 2) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати.

22.01.2024 представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив на позов у якому вказав аналогічні обставини з тими, що були ним зазначені у зустрічному позові, та з цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 14.02.2024 було прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів.

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Сумської області Огієнка О.О. від 08.04.2024 прийнято справу до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 27.05.2023 було закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду.

Представниця позивача відповідача у судовому засіданні підтримала заявлений первісний позов із підстав указаних у ньому та заперечила проти зустрічного позову. Також представниця позивача-відповідача зазначила, що між батьками не було досягнуто згоди щодо місця проживання дитини з дідусем та бабусею. Після завершення розгляду справи щодо визначення місця проживання дитини, син виявляв бажання проживати з батьком, але пізніше змінив свою думку. Батько спонукає дитину до певних дій, але дитина не реагує. Був випадок, коли син потрапив у ДТП, оскільки бабуся з дідусем дозволили кататися на мотоциклі. Батько заборонив кататися на мотоциклі, ставив вимоги до навчання, тому це не сподобалося дитині. Бабуся з дідусем не контролюють поведінку дитини, тому дитина не хоче повертатися до батька.

Представник відповідачки позивачки у судовому засіданні підтримав зустрічний позов із підстав викладених у ньому, заперечив проти первісного позову, а також зазначив, що дитина досягла 14 років, тому має право вільно обирати місце проживання. Фактично дитина проживає з дідусем та бабусею і це є місцем проживання матері, коли вона приїжджає в Україну. Бабуся з дідусем забезпечують дитину, а кошти для цього надаються матір`ю. Деякий час дитина проживала з батьком, тому відкликали судовий наказ про стягнення аліментів. Восени 2023 року знову звернули судовий наказ до виконання, оскільки дитина не проживає з батьком.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але подав заяву в якій вказав, що просить провести розгляд справи без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, опитавши неповнолітню дитину, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, первісний позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, а зустрічний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі за час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 (а.с. 6-8).

Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 07.06.2019 виданим у справі № 588/951/19 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2019 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 14.07.2023 ухваленим у справі № 588/153/23, яке залишено без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05.12.2023, було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_3 (а.с. 10-20).

Постановою державного виконавця Тростянецького ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ Міністерства юстиції Конєва О.М. від 27.11.2023 було відкрито виконавче провадження за № 73443362 щодо примусового виконання судового наказу виданого 07.06.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області по справі № 588/951/19 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 (а.с. 21).

Згідно повідомлення та розрахунку заборгованості по аліментам, наданих державним виконавцем Конєвим О.М. від 23.01.2024 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів по судовому наказу виданому 07.06.2019 Тростянецьким районним судом Сумської області по справі № 588/951/19 за період з 01.11.2023 по 01.01.2024 складає 6378,50 грн. Станом на 23.01.2024 аліменти не сплачені (а.с. 45).

Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 22.12.2023 виданим у справі № 588/2532/23 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 11.12.2023 (а.с. 64).

Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_7 від 31.07.2023, від 09.01.2024, а також акту обстеження по розгляду заяви щодо встановлення місця проживання від 05.01.2024 неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_7 та дідусем ОСОБА_8 у приватному будинку, де ОСОБА_6 має свою окрему кімнату та місце для сну, стіл для навчання, шафу для зберігання особистих речей. Дитина має комп`ютер та телефон, забезпечений одягом та взуттям по сезону. Мати дитини ОСОБА_4 перебуває за кордоном та висилає допомогу на утримання дитини. ОСОБА_3 не надає коштів на утримання сина (а.с. 65-67).

Відповідно до інформації по картковому рахунку ОСОБА_7 відкритому в АТ КБ «Приватбанк» за період з липня 2022 року по січень 2024 року на картку останньої щомісячно надходили грошові перекази від ОСОБА_4 (а.с. 68-72).

Опитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1 разом із бабусею та дідусем. Матеріально його забезпечує мати, перераховує кошти йому на картковий рахунок. Гроші він витрачає на одяг, їжу та інше. Від батька він не отримував матеріальну допомогу протягом двох років. Номер рахунку він повідомляв батьку, але гроші батько не перерахував. Мати перераховувала йому до нового року кошти по 2500 грн щомісячно, а також перераховувала гроші бабусі, але після нового року мати стала перераховувати кошти на рахунок бабусі. Щоденно бабуся видає йому на потреби по 150 грн.

Відповідно достатті 141 СК України мати,батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно дост. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1-3ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз положень частини другоїстатті 181 СК Українисвідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідно обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 04.09.2019 по справі № 711/8561/16-ц аліменти - це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Також у постанові від 03.02.2021 по справі № 520/21069/18 Верховний Суд зазначив, що наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір.

Відповідно до ч. 4ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України) та підставами припинення сплати аліментів.Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, аст. 273 СК Українидодатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Аналіз викладених вище норм свідчить, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або дитина не проживає з отримувачем аліментів. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Керівним принципом у вирішенні питання щодо стягнення аліментів є дотримання найкращих інтересів дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.27 Конвенції про права дитини.

Відповідно до положень статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, неповнолітній ОСОБА_5 проживає разом із дідусем та бабусею по лінії матері ОСОБА_4 , яка хоча і перебуває за кордоном, але постійно надсилає кошти на утримання свого сина. Також вказане місце проживання дитини є фактичним місцем проживання матері в Україні, що не оспорюється сторонами та зазначено у первісному та зустрічному позові.

Батько дитини ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів та взагалі не сплачує їх на утримання дитини.

З моменту ухвалення рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком, пройшов значний час, дитина досягла чотирнадцятирічного віку з якого може самостійно визначати місце проживання.

Тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів за судовим наказом з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .

Суд вважає, що стягнення аліментів на користь батька з яким дитина не проживає та який не утримує дитину, суперечить найкращим інтересам дитини.

Разом з тим, не змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів за судовим наказом з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за №3 стягнення та виплата аліментів в новому розмірі, а так само припинення їх стягнення, здійснюється виключно з дня набрання законної сили рішенням суду.

Отже стягнення аліментів з ОСОБА_4 підлягає припиненню з дня набрання законної сили рішенням суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні первісного позову, тому понесені позивачем-відповідачем судові втрати не підлягають відшкодуванню.

Відповідачка-позивачка при зверненні до суду із зустрічним позовом сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 73).

Враховуючи, що зустрічний позов підлягає задоволенню повністю, тому з позивача-відповідача на користь відповідачки-позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача-відповідача понесених відповідачкою-позивачкою судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн, суд враховує таке.

Відповідно доположень статті137ЦПК Українидля цілейрозподілу судовихвитрат:1)розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою;2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат.Для визначеннярозміру витрат на правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги.Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); обсягомнаданих адвокатомпослуг тавиконаних робіт; ціноюпозову та(або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір про надання правничої допомоги від 04.01.2024; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 04.01.2024; ордер на надання правової допомоги адвокатом Сумцовим Є.С. від 05.01.2024; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 20.06.2024; фіскальний чек від 27.06.2024 про перерахування ОСОБА_4 адвокату Сумцову Є.С. коштів за надання правової допомоги у розмірі 6500 грн.

Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 6500 грн.

Зважаючи наобсяг наданихадвокатом послугта виконанихробіт,а такожзначення справидля сторін,суд вважає,що розмірвитрат напрофесійну правничудопомогу єспівмірним зіскладністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, оскільки зустрічний позов підлягає задоволенню повністю, тому з позивача-відповідача на користь відповідачки-позивачки підлягають стягненню фактично понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тростянецький відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів задовольнити повністю.

Припинити з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу виданого 22.12.2023 Тростянецьким районним судом Сумської області по справі №588/2532/23.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового зборув розмірі1211(однатисяча двістіодинадцять)грн 20коп.,а такожкошти навідшкодування витратна отриманняпрофесійної правничоїдопомоги у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач-відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідачка-позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована адресапроживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. О. Огієнко