Рішення

від 27.02.2025 по справі 377/653/24

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/653/24

Провадження №2/377/13/25

27 лютого 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Федорчук Г.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Славутицька міська територіальна громада Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, -

У С Т А Н О В И В:

19 серпня 2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 364, 368, 372, 1217, 1223, 1226, 1261, 1269 ЦК України, просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , набутої у спільну сумісну власність на підставі договору міни, посвідченого 26 липня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Степаненком В.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3122, право спільної сумісної власності на яку 30 липня 1996 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області в реєстровій книзі № 2 за реєстровим № 271/47, що залишилася як спадок після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Славутичі Вишгородського району Київської області.

Позовні вимогиобґрунтовуються тим,що 17вересня 2016року міжпозивачем та ОСОБА_3 у Славутицькомуміському відділідержавної реєстраціїактів цивільногостану Головноготериторіального управлінняюстиції уКиївській областіУкраїна булозареєстровано шлюб,актовий запис№ 115.Спільних дітейу нихне було.У ОСОБА_3 також небуло дітейвід попередньогошлюбу.Під часпопереднього шлюбу ОСОБА_3 разом зісвоєю дружиною ОСОБА_4 таїї дочкоювід першогошлюбу ОСОБА_2 за договоромміни,посвідченим 26липня 1996року приватнимнотаріусом Славутицькогоміського нотаріальногоокругу Київськоїобласті СтепананкоВ.Д.,зареєстрованим вреєстрі за№ 3122,набули успільну суміснувласність двокімнатнуквартиру, розташовануза адресою АДРЕСА_1 .Право спільноїсумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на вищевказануквартиру 30липня 1996року булозареєстровано Славутицькимміським бюротехнічної інвентаризаціїКиївської областів реєстровійкнизі №2за реєстровим№ 271/47. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 ,після смертіякої зазаявою їїдочки ОСОБА_2 була відкритаспадкова справа,номер унотаріуса 19/2014,за якоюпісля виділеннячастки спадкодавця ОСОБА_4 за рішеннямСлавутицького міськогосуду Київськоїобласті від18.10.217року (справа№ 377/778/17)державним нотаріусомСлавутицької міськоїдержавної нотаріальноїконтори Київськоїобласті НаваліхіноюО.О.було посвідченоправо власності ОСОБА_2 в порядкуспадкування зазаконом на1/3частку квартириза адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померчоловік позивача- ОСОБА_3 ..Після смертічоловіка позивача ОСОБА_3 постало питанняприйняття таоформлення спадщини,до якоївходить йогодоля /частка/у квартирі,розташованій заадресою: АДРЕСА_1 , розмір якої за його життя у встановлено законом порядку визначено не було. 14.02.2024 за заявою позивача, поданою у порядку та строки, визначені статтями 1268 - 1269 ЦК України, державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Наваліхіною О.О. була відкрита спадкова справа, номер у Спадковому реєстрі 72000595, номер у нотаріуса 12/2024, спадкодавець ОСОБА_3 . При зверненні до державного нотаріуса з питання подальшого оформлення спадщини, до складу якого входить частка чоловіка позивача - ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності у вищевказаній квартирі, позивача повідомили, що вона не зможе оформити своє право на спадщину, яка залишилася після його смерті, так як в договорі міни від 26 липня 1996 року не було визначено розмір частки /долі/ кожного з співвласників під час набуття даної квартири у спільну сумісну власність, в тому числі і чоловіка позивача - ОСОБА_3 .. З вищенаведених підстав державним нотаріусом 02.07.2024 за № 220/02-31 було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 на частку вищевказаного нерухомого майна у зв`язку з тим, що частка померлого у вказаному майні договором не визначена. Внаслідок цього позивач позбавлена можливості належним чином у встановленому законом порядку посвідчити своє право на спадщину за законом після смерті її чоловіка та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на його частку у вищевказаній квартирі, так як під час її отримання у власність згідно договору міни житла не були визначені частки кожного з співвласників, в тому числі і спадкодавця ОСОБА_3 .. Враховуючи вищенаведені обставини з метою визначення розміру частки спадкодавця ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно та визнання за нею, як спадкоємцем за законом, права власності на його частку в порядку спадкування, позивач змушена звернутися з даною позовною заявою до суду (а. с. 3-7).

Ухвалою судді від 11 листопада 2024 року, після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 грудня 2024 року. Вказаною ухвалою судді було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано зі Славутицької державної нотаріальної контори копії спадкових справ: номер у Спадковому реєстрі 72000595, номер у нотаріуса 12/2024, спадкодавець ОСОБА_3 та спадкову справу, номер у нотаріуса 19/2014, спадкодавець ОСОБА_4 (а. с. 61-63).

02 грудня 2024 року було відкладено підготовче засідання на 18 грудня 2024 року на підставі пункту першого частини другої статті 198, пункту другого частини другої статті 223 ЦПК України (а. с. 96-98).

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 377/1116/24, провадження № 2/377/562/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а. с. 126-129).

Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27 лютого 2025 року (а. с. 198-199).

Позивач у призначене підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином, до суду від позивача та представника позивача адвокат Прокопенко О.П. надійшли заяви, в яких вони просили провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в призначене підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги визнала повністю та зазначила, що наслідки визнання позову їй відомі і зрозумілі.

Третя особа: Славутицька міська територіальна громада Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області свого представника в призначене підготовче засідання не направила, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином.

Згідно зчастиною другоюстатті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Як вбачається з частини першої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17 вересня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції ц Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 17 вересня 2016 року зареєстрували шлюб у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 17 вересня 2016 року складено відповідний актовий запис № 115. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_6 (а. с. 12).

Відповідно до договору міни, посвідченого 26 липня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького нотаріального округу Київської області Степаненком В.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 3122, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 набули у спільну сумісну власність квартиру номер АДРЕСА_2 (а. с. 16-17, 115).

Право особистої власності на квартиру АДРЕСА_2 Ризького кварталу зареєстровано 30 липня 1996 року Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і записано в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 271/47 (а. с. 17).

Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НМТ № 586026, виданого 07 листопада 2017 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області Наваліхіною О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1217, копію якого долучено до справи, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , 1946 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки квартири номер АДРЕСА_2 , яка належить померлій на підставі дублікату договору, виданого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області, в. о. завідувача Київського обласного державного нотаріального архіву Журавель А.М. 23.05.2014 за Р № 1-128 (а. с. 116).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2024 за № 386288459, 1/3 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1217, виданого 07.11.2017 Славутицькою міською державною нотаріальною конторою Київської області (а. с. 20).

Таким чином, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, розмір частки складає 1/3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26 грудня 2023 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого знаходиться в матеріалах справи (а. с. 13).

Як вбачається із спадкової справи № 12/2024, відкритої щодо майна померлого ОСОБА_3 , копія якої надійшла до суду на виконання ухвали судді від 11 листопада 2024 року, 14 лютого 2024 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області була відкрита спадкова справа за номером 12/2024 (номер в Спадковому реєстрі 72000595). Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 75828127 від 14.02.2024, померлий ОСОБА_3 за життя заповіту не залишив. Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/300 від 19.02.2024, за даними Реєстру Славутицької територіальної громади станом на день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 18.06.2014 по теперішній час. Померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за вищевказаною адресою з 27.09.1996 по 26.12.2023 (знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю). 02 липня 2024 року до Славутицької міської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до постанови державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори № 220/02-31 від 02.07.2024 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_3 на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що частка померлого у вказаному майні не визначена (а. с. 15, 89).

20листопада 2024року доСлавутицької міськоїдержавної нотаріальноїконтори звернулася ОСОБА_2 іззаявою провидачу свідоцтвапро правона спадщину зазаповітом післясмерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .Відповідно дозаповіту серіїАЕА №610795,посвідченого 02липня 2001року державнимнотаріусом Славутицькоїдержавної нотаріальноїконтори НаваліхіноюО.О.та зареєстрованогов реєстрі, ОСОБА_3 ,що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на випадоксвоєї смертізробив такерозпорядження:все своємайно,де бвоно небуло із чогоб вононе складалось,і взагалівсе те,що йомубуде належатина деньсмерті іна щовін зазаконом матимеправо,заповідав ОСОБА_2 . Постановою державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори № 373/02-31 від 21.11.2024 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 (а. с. 90-95).

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області 28 січня 2025 року в цивільній справі № 377/1116/24, провадження № 2/377/93/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, позовну заяву ОСОБА_2 до Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду( а.с. 198).

Як вбачається із Звіту про оцінку майна, складеного 16 липня 2024 року ФОП ОСОБА_7 , ринкова вартість двокімнатної квартири загальною площею 57,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 складає 502885,00 гривень без ПДВ (а. с. 24-52).

Частиною першою статті 15Цивільного кодексуУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4Цивільного процесуальногоУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Із змісту позовної заяви вбачається, що відсутність визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру позбавляє можливості позивачу отримати свідоцтва про право на спадщину за законом у позасудовому порядку, що підтверджено постановою державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори № 220/02-31 від 02.07.2024 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Таким чином, позивач звернулася до суду із метою захисту свого спадкового права.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається з приписів статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом частини 1 статті 1226Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно зі статтею 241 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час виникнення права власності на спірну квартиру) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Відповідно достатті 242 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час виникнення права власності на спірну квартиру) до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час виникнення права власності на спірну квартиру) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Як вбачається зі змісту статті 112 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час виникнення права власності на спірну квартиру), майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до статті 355Цивільного кодексуУкраїни майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною першою статті 356 Цивільного кодексу України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 368 Цивільного кодексу України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 372Цивільного кодексуУкраїни майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з наведених норм матеріального права, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на час набуття її у власність належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на підставі договору міни, посвідченого 26 липня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького нотаріального округу Київської області Степаненком В.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 3122.

За відсутності домовленостей між співвласниками щодо розміру частки кожного з них у спільному майні законом презюмується рівність часток співвласників у праві спільної сумісної власності.

У зв`язку з цим правильним є застосування принципу рівності часток співвласників при визначенні часток у спільній сумісній власності, які не визначені за домовленістю співвласників або законом.

Таким чином, частка співвласника нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить одну третю її частку.

За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 570/997/19, для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392Цивільного кодексу України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25ЦК Україниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 Цивільного кодексу України). Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і спадкоємицею першої черги за законом, прийняла у встановленому законом порядку спадщину, постановою державного нотаріуса Славутицької державної нотаріальної контори № 373/02-31 від 21.11.2024 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку не встановлено, нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що невизначена частка спадкодавця ОСОБА_3 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , то необхідно визнати право власності за позивачем на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилася як спадок після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в сумі 1 676,28 гривень.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 838,14 гривень, інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 200, 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , набутої у спільну сумісну власність на підставі договору міни, посвідченого 26 липня 1996 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Степаненком В.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3122, право спільної сумісної власності на яку 30 липня 1996 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області в реєстровій книзі № 2 за реєстровим № 271/47.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області повернути ОСОБА_1 838 гривень 14 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно копії квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.3822604374.1 від 15 серпня 2024 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах даної цивільної справи № 377/653/24, провадження № 2/377/13/25.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 838 гривень 14 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,- Славутицька міська територіальна громада Вишгородського району Київської області в особі Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ: 26425731, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Центральна площа, 7.

Повне рішення суду складено 27 лютого 2025 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька