Постанова

від 17.02.2025 по справі 914/2144/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа №914/2144/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азалія Нова від 26.11.2024 (вх. № 01-05/3431/24 від 26.11.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 (суддя Гоменюк З.П., повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024)

у справі № 914/2144/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно виробниче підприємство Олтак

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Азалія Нова

про: стягнення 133 290,36 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно виробниче підприємство «Олтак» ( далі ТОВ «Будівельно виробниче підприємство «Олтак», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азалія Нова» ( далі ТОВ «Азалія Нова», відповідач) про стягнення 133 290,36 грн заборгованості, з яких: 87 520,00 грн - основна заборгованість, 37 378,32 грн - інфляційні втрати та 8 392,04 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним у спрощений спосіб договором поставки щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/2144/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Азалія Нова на користь ТОВ Будівельно виробниче підприємство Олтак 133 144,46 грн заборгованості, з яких: 87 520,00 грн - основна заборгованість, 37 378, 32 грн - інфляційні втрати, 8 246,14 грн - 3% річних та 3024,67 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалами справи доказами (рахунками, видатковими накладними, платіжними дорученнями) підтверджено факт укладення у червні 2021 року між сторонами у спрощений спосіб договору поставки, згідно з яким позивач зобов`язався передати товар відповідачу, а у відповідача виник обов`язок щодо оплати поставленого позивачем товару. Позивач поставив відповідачу товар на суму 231 397,40 грн. Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач лише частково оплатив товар на суму 143 877,40 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 87 520 грн основного боргу.

Зважаючи на те, що відповідачем було вчинено останній платіж 04.02.2022 року на суму 10 000,00 грн, що свідчить про визнання ТОВ «Азалія Нова» свого боргу за поставлений товар, суд дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Окрім того, суд першої інстанції, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позивачем такий проведено невірно, а тому обгрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8 246,14 грн 3% річних та 37 378,32 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ Азалія Нова подало апеляційну скаргу від 26.11.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/2144/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву, пославшись на пропуск строку подання такого та відсутність належних доказів на підтвердження повноважень представника відповідача адвоката Петренка О.О. у зв`язку з відсутністю його власноручного підпису в ордері.

Апелянт вказує на те, що на підтвердження своїх повноважень адвокат Петренко О.О. подав через «Електронний Суд» ордер, підписаний кваліфікованим цифровим підписом адвоката, а висновок суду про обов`язковість власноручного підпису на ордері є незаконним. Окрім того, зазначає, що у відзиві на позовну заяву ним заявлялось клопотання про поновлення строку на подання такого, однак суд вказаного клопотання не розглянув.

Окрім того, відповідач зазначає, що він отримував товар від позивача за видатковими накладними у період з 06.07.2021 по 17.08.2021 і обов`язок щодо оплати товару у нього виник з дати отримання продукції. Оскільки позивач звернувся з позовом до суду у даній справі 28.08.2024, ним пропущено строк позовної давності, про що відповідачем заявлено у відзиві на позовну заяву.

Позивач своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 справу №914/2144/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ Азалія Нова на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/2144/24 залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Азалія Нова на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/2144/24, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ТОВ «Будівельно виробниче підприємство «Олтак» виставило ТОВ «Азалія Нова» рахунки на товари (роботи, послуги) №292 від 18.06.2021 на суму 198 157,40 грн та №406 від 13.08.2021 на суму 33 240,00 грн.

ТОВ «Азалія Нова» здійснило передоплату за товар у сумі 28 944,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2009 від 29.06.2021 з призначенням платежу «оплата згідно рахунку №292 від 18.06.2021».

Після отримання передоплати позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: №426 від 06.07.2021 на суму 29 407,99 грн, №434 від 09.07.2021 на суму 43 296,00 грн, №453 від 19.07.2021 на суму 38 421,89 грн, №480 від 29.07.2021 на суму 33 607,78 грн, №500 від 04.08.2021 на суму 30 365,74 грн, №511 від 11.08.2021 на суму 23 028,00 грн ( на підставі рахунку №292 від 18.06.2024), №517 від 13.08.2021 на суму 14 227,20 грн, №525 від 17.08.2021 на суму 19 012,80 грн ( на підставі рахунку №406 від 13.08.2024).

Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток без жодних зауважень щодо якості та кількості поставленого товару. Факт отримання товару відповідачем не заперечується.

Відповідач частково сплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «оплата згідно рахунку №292 від 18.06.2021»: №2104 від 14.07.2021 на суму 28 944,40 грн, №2163 від 26.07.2021 на суму 40 000,00 грн, №2389 від 24.09.2021 на суму 30 988,50 грн, №2976 від 13.01.2022 на суму 5 000,00 грн, №3039 від 04.02.2022 на суму 10 000,00 грн.

Крім того, позивачем до позовної заяви долучено копії податкових накладних: №14 від 06.07.2021, №20 від 09.07.2021, № 42 від 19.07.2021, №71 від 29.07.2021, №9 від 04.08.2021, №12 від 11.08.2021, №18 від 13.08.2021, №34 від 17.08.2021.

18.06.2024 позивач скерував на адресу відповідача лист з проханням у строк до 30.06.2024 сплатити заборгованість за відвантажений товар у сумі 87 520,00 грн, з яких: 54 280,00 грн заборгованість за рахунком 292 від 18.06.2021 та 33 240,00 грн заборгованість за рахунками №406 від 13.08.2021.

Відповідач отримав вказаний лист 25.06.2024, однак залишив його без відповіді та задоволення.

З огляду на наведене, ТОВ «Будівельно виробниче підприємство «Олтак» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТОВ «Азалія Нова» 87 520,00 грн основного боргу, 37 378,32 грн інфляційних втрат та 8 392,04 грн 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо суми основного боргу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 ЦК України).

Згідно зі ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно із ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявними в матеріалах справи доказами (копіями рахунків, видаткових накладних та платіжних доручень) підтверджується факт укладення між ТОВ «Будівельно виробниче підприємство «Олтак» та ТОВ «Азалія Нова» у спрощений спосіб договору поставки товару, згідно з яким позивач зобов`язався передати товар відповідачу, а у відповідача, виник обов`язок щодо оплати поставленого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних (підписаними представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень) та платіжних доручень підтверджено факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 231 397,40 грн, а також факт оплати відповідачем товару на загальну суму 143 877,40 грн. Вказані обставини відповідач не заперечує та не спростовує.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТОВ Азалія Нова на користь ТОВ Будівельно виробниче підприємство Олтак 87 520 грн основного боргу.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб через неправомірні дії боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 37 378, 32 грн інфляційних втрат та 8 246,14 грн 3% річних.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ Азалія Нова.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача адвокат Прядко О.О. 17.10.2024 через систему «Електронний суд» подав Господарському суду Львівської області відзив на позовну заяву (вх.№25240/24), у якому просив: поновити пропущений з поважних причин строк на подання відзиву; застосувати до позовної заяви наслідки пропуску строку позовної давності, передбачені ст. 257 ЦК України; відмовити у задоволенні позову через недоведеність.

Суд залишив вказаний відзив без розгляду з тих підстав, що представником відповідача не долучено належних та достатніх доказів на представництво інтересів ТОВ «Азалія Нова» у Господарському суд Львівської області, а також на подання клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення із відзивом на позовну заяву, оскільки у доданому до відзиву ордері від 14.10.2024 серії АХ №1214628 відсутній власноручний підпис адвоката, що суперечить вимогам п. 10, 12.11., 12.12. Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги.

При цьому, суд першої інстанції послався на практику Верховного Суду щодо обов`язковості власноручного підписання адвокатом ордеру, викладену в ухвалах від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22 , а також у постановах від 22.12.2022 у справі № 450/569/22, від 07.02.2023 у справі №466/487/22.

Відповідно до абз. 2, 3 ч.8 ст. 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд".

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

У частині першій статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частиною восьмою статті 60 ГПК України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини дев`ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Поряд з цим, посилаючись на необхідність застосування положень рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, суд першої інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017».

Так, рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017»:

викладено пункт 2 Положення у новій редакції:

« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;

доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №483/346/24, від 16.12.2024 у справі №916/4258/23.

Судом встановлено, що представник ТОВ Азалія Нова - адвокат Прядко О.О. подав відзив на позовну заяву через модуль підсистеми "Електронний суд" після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України №162 від 04.08.2017 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 року № 36.

Відтак, подання адвокатом Прядко О.О. ордера через модуль підсистеми "Електронний суд" без окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису, у вигляді додатку до підписаного відзиву на позов, є належним доказом підтвердження повноважень представника ТОВ Азалія Нова відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України.

Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, викладену в ухвалах від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22 , а також у постановах від 22.12.2022 у справі № 450/569/22, від 07.02.2023 у справі №466/487/22, є помилковим. Зазначена практика була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.08.2017 № 162, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подання такого.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Суд першої інстанції, хоч і залишив відзив без розгляду, в оскаржуваному рішенні надав оцінку доводам відповідача та зазначив, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки відповідачем було вчинено останній платіж 04.02.2022, що свідчить про визнання ТОВ «Азалія Нова» свого боргу та перериває перебіг позовної давності.

Щодо строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, відповідач отримав товар від позивача за видатковими накладними від 06.07.2021, від 09.07.2021, від 19.07.2021, від 29.07.2021, від 04.08.2021, від 11.08.2021, від 13.08.2021 та від 17.08.2021.

Оскільки за змістом ст. 692 ЦК України у покупця виникає обов`язок оплатити товар після його прийняття, саме з цього моменту розпочинається перебіг строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості.

Однак, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив поставлений позивачем товар (відповідно до рахунку №292 від 18.06.2021) платіжними дорученнями від 14.07.2021, від 26.07.2021, від 24.09.2021, від 13.01.2022, від 04.02.2022.

Окрім того, згідно з п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.

З огляду на зазначене вище в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм процесуального права знайшли свої підтвердження, оскільки суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.2,3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:справу розглянуто неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З огляду на наведене та те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення даної справи, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у даній справі немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азалія Нова від 26.11.2024 (вх. № 01-05/3431/24 від 26.11.2024) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/2144/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.