Постанова

від 25.02.2025 по справі 910/12488/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 910/12488/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Енергетичної митниці: Марєєва А.І.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Компані: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Енергетичної митниці

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 року про відмову у відкритті провадження, суддя в І інстанції Мостепаненко Ю.І., в м. Одесі

у справі №910/12488/24

за позовом: Енергетичної митниці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Компані

про стягнення 209 303,69 грн

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2024 року Енергетична митниця звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвент Компані», в якій просив суд стягнути з відповідача суму митних платежів у розмірі 209 303,69 грн, за митними деклараціями від 19.03.2022 №UA903150/2022/000088, від 24.03.2022 № UA903150/2022/000125, від 24.03.2022 №UA903150/2022/000126 до державного бюджету, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвент Компані» не виконано зобов`язання зі сплати коштів до державного бюджету України, жодних перерахунків до державного бюджету не здійснювалось за митними деклараціями від 19.03.2022 № UA903150/2022/000088, від 24.03.2022 № UA903150/2022/000125, від 24.03.2022 № UA903150/2022/000126, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 № 910/12488/24 зазначену позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №910/12488/24 відмовлено Енергетичній митниці у відкритті провадження у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Компані про стягнення 209 303,69 грн.

Суд встановив, що згідно відповіді № 930169 від 27.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійсненої на запит суду, вбачається, що за кодом 44029610 юридична особа не значиться, проте за цим кодом зареєстровано Енергетичну митницю, як філію (інший відокремлений підрозділ) юридичної особи Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923).

Враховуючи викладене, у суду відсутні належні та допустимі докази того, що позивач є юридичною особою в розумінні ст.ст.80,95 ЦК України, адже позивачем у справі може бути юридична особа, а не її відокремлений підрозділ.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позовна заява Енергетичної митниці не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що в силу вимог п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

При цьому, на виконання вимог ч. 6 ст. 175 ГПК України господарський суд вважав за необхідне роз`яснити позивачу, що вказаний позов має бути поданий за правилами господарського судочинства, саме юридичною особою Державною митною службою України в особі філії (відокремленого підрозділу) Енергетичної митниці Державної митної служби України.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Енергетичної митниці, в якій остання просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №910/12488/24 скасувати та відкрити провадження.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що наказом Державної митної служби України від 19.10.2024 № 420 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Держмитслужби, зокрема і Енергетичну митницю. Енергетична митниця з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021 року розпочала здійснювати покладені Державною митною службою України функції і повноваження з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 № 472.

Відповідно до пункту 1 Положення про Енергетичну митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489, Енергетична митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ.

Звертає увагу, що п.п. 64 п. 4 Положення передбачено, що Енергетична митниця відповідно до покладених на Держмитслужбу завдань здійснює у зоні своєї діяльності окремі делеговані повноваження Держмитслужби, а також повноваження визначені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами звертається до суду у випадках, передбачених законодавством.

На переконання скаржника, саме Енергетична митниця здійснювала митне оформлення товару ТОВ "Інвент компані", а тому у даній справі саме Енергетична митниця повинна бути позивачем.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду даної справи згідно ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Енергетичної митниці, розгляд справи №910/12488/24 призначено на 11.02.2025 об 12:30 та в подальшому відкладено на 25.02.2025 о 12:45.

В судовому засіданні 25.02.2025 брав участь представник позивача. Відповідач участі не брав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України.

За висновками місцевого господарського суду, позивач не є юридичною особою в розумінні ст.ст.80,95 ЦК України, а тому позовна заява Енергетичної митниці не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Вказана норма статті 4 ГПК України передбачає можливість звернення до суду органу державної влади.

Позивачем у справі є Енергетична митниця (код ЄДРПОУ 44029610), яка згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрована як філія (інший відокремлений підрозділ) юридичної особи Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923).

Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись як юридичні особи та без статусу юридичної особи.

Так, згідно з положеннями ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади (ч. 3 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").

Пунктом 1 Положення про Держмитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 передбачено, що Державна митна служба України (надалі - Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Пунктом 7 Положення про Держмитслужбу передбачено, що Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Енергетичну митницю, затверджена наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, передбачено, що Енергетична митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Держмитслужби як її відокремлений підрозділ.

Зоною діяльності Митниці є вся митна територія України.

Підпунктами 21, 22 пункту 5 Положення про Енергетичну митницю передбачено, що Митниця з метою виконання повноважень, зокрема:

- бере участь у судових справах та судових процесах (у порядку самопредставництва) через начальника митниці, а також без окремого доручення начальника митниці через його заступників та посадових осіб самостійних структурних підрозділів митниці, відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів митниці в судах без окремого доручення начальника митниці;

- представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах (місцевих (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); апеляційних (цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних); Верховному Суді (Великі Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді), з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу.

Пунктом 7 Положення про Енергетичну митницю передбачено, що митниця здійснює свої повноваження (у тому числі й окремі делеговані повноваження Держмитслужби) як безпосередньо, так і через митні пости, які є структурними підрозділами митниці.

Пунктом 15 Положення про Енергетичну митницю передбачено, що митниця утворюється у порядку, передбаченому статтею 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

За змістом положень ч. 1 ст. 45 та ч. 2 ст. 4 ГПК України сторонами в судовому процесі є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, а також державні органи.

Виходячи із системного аналізу положень ч.2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", ч.1 ст.45 та ч.2 ст.4 ГПК України, а також враховуючи вказані вище Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Положення про Енергетичну митницю, затверджені наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, остання є відокремленим підрозділом Державної митної служби, яка хоч і утворена без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади та може бути стороною в судовому процесі

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №921/574/20.

Також Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо процесуального статусу територіальних органів ДПС України, як відокремлених підрозділів ДПС України, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №910/9262/24, від 11.10.2023 у справі №915/1604/21.

Колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що суд першої інстанції не врахував положень ч. 2 ст. 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Положення про Енергетичну митницю, затвердженої наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, у яких визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції, що Енергетична митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути позивачем у розумінні статей 4, 44, 45 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим.

Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №910/12488/24 та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись статтями 253, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №910/12488/24 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №910/12488/24 скасувати.

Справу №910/12488/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2025.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська