Постанова

від 18.02.2025 по справі 910/2047/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа № 910/2047/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Срібна А.Р.

від відповідача-2: Березовська М.О. (у режимі відеоконференції)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Головного управління Національної поліції в Київській області;

2. Державної казначейської служби України;

3. Приватного підприємства "Катрюк"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 (додаткове рішення складено 25.11.2024) (суддя Андреїшина І.О.)

у справі № 910/2047/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Приватного підприємства "Катрюк"

до: 1. Держави Україна в особі Національної поліції в Київській області (відповідач-1);

2. Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (відповідач-2),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Складсервіс Україна",

про стягнення 402 177,87 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

14.06.2024 Приватним підприємством "Катрюк" (позивач) подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/856/24, в якій позивач просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Катрюк" судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 65 772,68 грн, з яких: 15 772,68 грн - витрати на проведення товарознавчого дослідження; 50 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/2047/24 заяву Приватного підприємства "Катрюк" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2047/24 задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Катрюк" витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн та витрати на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 15 772,68 грн. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката та фактичне надання послуг. Разом із тим, судом встановлено неспівмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу із складністю справи, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати позивача на правову допомогу підлягають покладенню на відповідачів частково - в сумі 15 000,00 грн. Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на проведення товарознавчого дослідження, а також те, що суд враховував відповідний висновок експерта як доказ, та те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на проведення експертизи в розмірі 15 772,68 грн на відповідачів відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва 25.11.2024 у справі № 910/2047/24, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить у частині задоволених вимог його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 123 ГПК України, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Зокрема, Головне управління Національної поліції в Київській області зазначає, що опис робіт є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Державна казначейська служба також подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва 25.11.2024 у справі № 910/2047/24, в якій просить суд його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм ст. 116, 119 Бюджетного кодексу України, ст. 123, 126, 129 ГПК України, та відмовити у задоволенні заяви позивача від 14.06.2024 у даній справі про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судове рішення про стягнення коштів без встановлених бюджетних асигнувань законом про Державний бюджет України на відповідний рік не може бути виконане.

Окрім того, Приватне підприємство "Катрюк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/2047/24 шляхом задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне підприємство "Катрюк" зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн є співмірними до предмета спору - 402 177, 87 грн, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України та Приватного підприємства "Катрюк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/2047/24; об`єднано апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України та Приватного підприємства "Катрюк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/5273/24 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2025 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 задоволено заяву Державної казначейської служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

Приватне підприємство "Катрюк" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому просить суд відмовити в їх задоволенні, зазначаючи, що позивач з адвокатом під час укладення договору досягли згоди щодо фіксованого розміру гонорару, а тому в нього відсутній обов`язок зазначати об`єм виконаних адвокатом робіт.

07.02.2025 від Приватного підприємства "Катрюк" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій позивач просить суд провести судове засідання у справі № 910/2047/24, призначене на 18.02.2025, за відсутності представника позивача. У вказаній заяві позивач також зазначає, що свою апеляційну скаргу підтримує і просить суд її задовольнити, а проти задоволення апеляційних скарг відповідачів заперечує.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 18.02.2025 взяли участь представник відповідача-1 (в залі суду) та представник відповідача-2 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 18.02.2025 не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції враховує заяву позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи, яка надійшла до Північного апеляційного господарського суду 07.02.2025.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційних скарг і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та третьої особи.

У судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 вимоги своїх апеляційних скарг підтримали і просили суд їх задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У лютому 2024 року Приватне підприємство "Катрюк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави України в особі Національної поліції в Київській області та Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди в розмірі 402 177,87 грн, заподіяної позивачу протиправною бездіяльністю посадових/службових осіб Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, що полягає у невиконанні обов`язку повернути тимчасово вилучене майно після скасування арешту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 позов задоволено повністю та стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь Приватного підприємства "Катрюк" майнову шкоду в розмірі 402 177,87 грн та 6 032,67 грн витрат на сплату судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано суду копію договору про надання правової допомоги від 24.12.2021, укладеного з Адвокатським бюро "Ольги Пєнязькової"; копію додаткової угоди № 1 від 24.12.2021; копію додаткової угоди № 2 від 30.12.2022; ордер від 24.12.2021; копію платіжного доручення № 244 від 02.11.2023; копію рахунку № 1417 від 18.10.2023.

Разом із тим, матеріали справи не містять детального розрахунку та опису наданих послуг.

При цьому відповідно до п. 4.2 договору про надання правової допомоги гонорар бюро за направлення листів/звернень/запитів до СВ Відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Слідчого управління ГУ НП в Київській області, ТУ ДБР, що розташоване у місті Києві та інших слідчих та правоохоронних органах, представництво інтересів клієнта та вчинення інших дій, спрямованих на повернення в позасудовому порядку тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження № 12017110260000209 від 10.05.2017, становить 10 000,00 грн.

Також сторони дійшли згоди про те, що у разі невиконання обов`язку повернути тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження № 12017110260000209 від 10.05.2017 (газовий модуль з роздавальною колонкою) та необхідності захисту прав клієнта в судовому порядку щодо стягнення майнової шкоди, заподіяної клієнту протиправною бездіяльністю, відповідно до п. 4.2 договору про надання правової допомоги гонорар бюро за аналіз судової практики, формування правової позиції, підготовку та подання позовної заяви, представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд міста Києва), становить 40 000,00 грн.

Пунктами 3, 4 додаткової угоди № 1 до договору-доручення про надання правової допомоги від 24.12.2021 гонорар бюро, визначений у п. 1, сплачується клієнтом у день підписання даної додаткової угоди. Гонорар бюро, визначений у п. 2, сплачується клієнтом наступним чином: 20 000,00 грн - у день підписання даної додаткової угоди; 20 000,00 грн - протягом 1 календарного місяця з дня ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи.

24.12.2021 Приватним підприємством "Катрюк" сплачено на користь Адвокатського бюро "Ольги Пєнязькової" 30 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 2PL784026 від 24.12.2021.

Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Як правильно враховано місцевим господарським судом, з урахуванням заперечень відповідача-1 щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, співмірності та пропорційності.

Апеляційний господарський суд зважає на те, що правовідносини у даній справі не є занадто складними, а відтак, судом правомірно зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн, що в повній мірі є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

У частині заяви позивача щодо покладення на відповідачів витрат на проведення товарознавчого дослідження (висновку експерта) в розмірі 15 772,68 грн, судом першої інстанції правильно встановлено, що останні підтверджуються договором № 24097 з ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, рахунком № 1417 від 18.10.2023, платіжним дорученням № 244 від 02.11.2023 на суму 15 772,68 грн та актом здачі-приймання висновку експерта № 24097.

Як слушно враховано місцевим господарським судом, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22.

З огляду на викладене, а також на те, що суд враховував відповідний висновок експерта як доказ, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність покладення витрат на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 15 772,68 грн на відповідачів відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Водночас, щодо зазначення в резолютивній частині рішення Державної казначейської служби України як органу, через який має відбуватися стягнення спірної суми, судом першої інстанції слушно враховано таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 зауважила, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому, в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

При цьому необхідності зазначення таких відомостей як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення.

Отже, резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, а спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 та в постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 910/17965/21.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Катрюк" судових витрат, понесених позивачем на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 15 772,68 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Отже, додаткове рішення Господарського суду міста Києва ухвалене відповідно до встановлених обставин та норм права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційних скарг, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування/зміни оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати

Виходячи з положень ст. 129 ГПК України, під час оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України та Приватного підприємства "Катрюк" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/2047/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 27.02.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська