Ухвала

від 26.02.2025 по справі 914/454/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2025 р. Справа № 914/454/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І. розглянувши матеріали

за позовом: Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Белзької міської ради

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Рава-Руське лісове господарство»

третя особа: Державна екологічна інспекція у Львівській області

про: стягнення 37499,11грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.2 ч.1 та ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Зважаючи на ту обставину, що ціна позову складає 37499,11грн, зазначена справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, суд враховує значення справи для сторін та повідомляє їх про призначення дати судового засідання з розгляду справи по суті.

Разом з тим, розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про те, що у прийнятті заяви до відповідача-2: філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу..

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 83 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно ч. 1, 3 ст.95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Також суд звертає увагу, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Господарський суд Львівської області відзначає, що відповідачем-2 в позовній заяві є відокремлений підрозділ, який у відповідності до викладених вище норм чинного законодавства не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов поданий до філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», який не є юридичною особою, а тому спір не підлягає розгляду в господарських судах. Відтак, у відкритті провадження щодо відповідача-2 необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ч.3 ст. 12, 176, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У відкритті провадження до філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - відмовити.

2.Прийняти позовну заяву до розгляду щодо відповідача-Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Рава-Руське лісове господарство» та відкрити провадження у справі.

3.Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

4.Розгляд справи призначити в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

При цьому, суд звертає увагу сторін на положення ч. 3 ст. 252 ГПК України, відповідно до якої якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк визначення яких відповідно до цього кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

5.Зобов`язати позивача: скерувати для огляду оригінали (наявні) документів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Встановити позивачу строк 10 днів з отримання відзиву для подання письмової відповіді.

6.Зобов`язати відповідача:

-у випадку наявності заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження надати в строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали письмову заяву із відповідними запереченням; забезпечити явку представника в судове засідання.

Встановити відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання письмового відзиву (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання відзиву, і доданих до нього доказів, позивачу (чи іншим учасникам справи). Відзив (заперечення) на позовну заяву із відповідними доказами про відправку його іншим учасникам мають бути подані в зазначений термін через канцелярію суду. Роз`яснити, що в разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

-надати докази сплати боргу.

7.Зобов`язати третю особу: надати письмові пояснення по суті спору.

8.Зобов`язати учасників справи надіслати всім іншим учасникам справи свої письмові пояснення невідкладно після надіслання таких пояснень до суду.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Уляна ДІЛАЙ