Ухвала

від 27.02.2025 по справі 911/3369/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 911/3369/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь"

на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь"

до фізичної особи-підприємця Карпенка Аркадія Олексійовича,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Богуславська міська рада,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування права приватної власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушив статтю 5З Закону України "Про Державний земельний кадастр", пункт 2 та 4 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр", не застосував положення статті 3 Закону України "Про державний земельний Кадастр" та пункту 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Водночас, колегія судів зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно виконати вимоги частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 911/3369/21 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 911/3369/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач