Ухвала

від 28.02.2025 по справі 638/3436/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року

м. Харків

Справа № 638/3436/25

Провадження № 1-кс/638/820/25

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі слідчого судді - ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000152від 22.01.2025року за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в:

27 лютого 2025 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000152від 22.01.2025року за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, щослідчим відділом Харківського районного управління поліції № 3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221200000152 від 22.01.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,маючи умиселна вчинення тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме умисел на збут у місця позбавлення волі наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено метадон, діючи з корисливих мотивів перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 17 год. 50 хв. 24.02.2025, придбав у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс та наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено метадон, який почав зберігати при собі з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі.

Далі, у лютому 2025 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 17 год. 50 хв. 24.02.2025, ОСОБА_3 , маючи умисел на збут у місця позбавлення волі наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено метадон, зв`язався з раніше знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який є ув`язненим Державної установи «Олексіївська виправна колонія» № 25, та в ході телефонної розмови домовився зостаннім загрошову винагородупередати натериторію колоніїпридбаний наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс та наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено метадон.

Реалізуючи свійзлочинний умиселна збуту місцяпозбавлення волінаркотичного засобута рослини,обіг якогообмежено канабіс танаркотичного засобута рослини,обіг якогообмежено метадон, ОСОБА_3 діючи умисно, всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами) маючи корисливий мотив, 24.02.2025 близько 17 год. 45 хв., утримуючи при собі 5 пігулок білого кольору в блістері із написом «Метадон 3Н» - наркотичний засібта рослину,обіг якогообмежено метадон та1полімерний згорток,в серединіякого знаходиласьречовина рослинногопоходження - наркотичний засіб та рослина, обіг якого обмежено канабіс, за допомогою служби таксі, на автомобілі прибув за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15. та пішки попрямував у бік ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», що за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44.

Далі, ОСОБА_3 , 24.02.2025 приблизно о 17 год. 50 хв. попередньо узгодивши дату, час та місце збуту наркотичних засобів з ОСОБА_4 перебуваючи біля паркану за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44, на суміжній території ДУ «Олексіївської виправної колонії № 25» діючи умисно з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено метадон, збув засудженому, який відбуває покарання в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25» ОСОБА_4 через паркан колонії, 5 пігулок білого кольору в блістері із написом «Метадон 3Н», які згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/4851-НЗПРАП від 25.02.2025, є речовиною масою: 2,5055 г, яка містить у своєму складі наркотичний засіб метадон. Маса метадону наркотичного засобу та рослин, обіг яких обмежено в складі таблеток, становить 0,1234 г, а також збув 1 полімерний згорток, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження, зовні схожа на канабіс. Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/4852-НЗПРАП від 25.02.2025, надана речовина масою: 1,4500 г, містить у своєму складі наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить: 1,2815 г. за збут яких ОСОБА_3 отримав грошову винагороду у розмірі 1000 (тисячу) гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі.

24.02.2025 о 17 год. 50 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол, в період часу з 17 год. 53 хв. по 19 год. 20 хв. начальником відділення СВ ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 та 279 КПК України, 25.02.2025 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,було повідомленопро підозру кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має процесуальний статус підозрюваного, щодо якого 26.02.2025 року слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст. 214, 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукування предметів, знарядь та інших речових доказів, а також фактичних відомостей щодо вищезазначених протиправних дій, 24.02.2025 в період часу з 18 год. 46 хв. по 19 год. 06 хв., було проведено огляд місця події, за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15, на відкритій ділянці місцевості, після безпосереднього затримання гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було виявлено 1 пачку цигарок «West» у кількості 15 штук та грошові кошти, які викинув останній на землю, а саме грошові кошти у розмірі 1000 гривень, наступними купюрами:

- 3 купюри номіналом 200 гривень: АР 9142197; ЕВ 7956880; ДГ 6611067;

- 1 купюра 100 гривень: ЕВ 6529258;

- 5 купюр номіналом п`ятдесят гривень: АР 2563584, ЕГ 5690463; ЕВ 5985691, ДР 9442522; ЕД 2071435;

- 2 купюри номіналом 20 гривень: АМ 4726870; МА 8134762;

- 1 купюра номіналом десять гривень МВ 6689114.

Крім того, 24.02.2025, близько 17 год. 50 хв., за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15, було складено протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, безпосередньо після передачі через паркан наркотичних засобів ОСОБА_4 , який відбуває покарання, на території ДУ «Олексіївської виправної колонії № 25», що за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44.

Також, згідно із показань, які містяться в протоколі допиту свідка від 24.02.2025, в період часу з 17 год. 58 хв. по 18 год. 37 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній повідомив, що затриманим громадянином, є його пасажир, котрого він тільки привіз за адресою: м. Харків. вул. Котельниківська, буд. 15, та бачив як його було оперативно затримано, та після підняття з-землі якого, на землі були вищезазначені гроші та зазначена пачка цигарок.

Виходячи з вищевикладеного, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у тимчасовому арешті вилученого майна, а саме:

- пачка цигарок «West» у кількості 15 штук;

- 3 купюри номіналом 200 гривень: АР 9142197; ЕВ 7956880; ДГ 6611067;

- 1 купюра 100 гривень: ЕВ 6529258;

- 5 купюр номіналом п`ятдесят гривень: АР 2563584, ЕГ 5690463; ЕВ 5985691, ДР 9442522; ЕД 2071435;

- 2 купюри номіналом 20 гривень: АМ 4726870; МА 8134762;

- 1 купюра номіналом десять гривень МВ 6689114.

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направлені на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також проведення необхідних слідчих дій.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день, місце та час проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд, розглянути клопотання про арешт майна у його відсутності. Клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, місце та час проведення судового засідання повідомлен своєчасно та належним чином. Клопотань на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків:

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина друга статті 131 КПК України).

Як визначено частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майнадопускаєтьсязметою забезпечення: 1)збереженняречовихдоказів; 2)спеціальноїконфіскації; 3)конфіскаціїмайнаяк видупокаранняабозаходу кримінально-правовогохарактерущодоюридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди .

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 КПК України).

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до статей 168, 236, 237КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (частина перша статті 167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до частини третьої статті 170КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до частини п`ятої статті 9КПКУкраїни кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень статті 41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Лемуан проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд зауважує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Судом встановлено,що слідчимвідділення ХарківськогоРУП №3ГУНП вХарківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025221200000152від 22січня 2025року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

24 лютого 2025 року в ході огляду місця події в період часу з 18год.46хв.по 19год.06хв. за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15, на відкритій ділянці місцевості, після безпосереднього затримання гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було виявлено 1 пачку цигарок «West» у кількості 15 штук та грошові кошти, які викинув останній на землю.

Вилучене майно в ході огляду місця події, відповідно до постанови, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221200000152 від 22 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Звертаючись з клопотанням прокурором просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події 24 лютого 2025 року в період часу з 18 год. 46 хв. по 19 год. 06 хв.. м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15, яке вилучене у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

- пачка цигарок «West» у кількості 15 штук

- 3 купюри номіналом 200 гривень: АР 9142197; ЕВ 7956880; ДГ 6611067;

- 1 купюра 100 гривень: ЕВ 6529258;

- 5 купюр номіналом п`ятдесят гривень: АР 2563584, ЕГ 5690463; ЕВ 5985691, ДР 9442522; ЕД 2071435;

- 2 купюри номіналом 20 гривень: АМ 4726870; МА 8134762;

- 1 купюра номіналом десять гривень МВ 6689114.

Вилучення майна відбувалось в ході огляду тому, вилучені речі є тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 237 КПК України).

Крім того, вилучені предмети мають доказове значення та самі по собі або у сукупності можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні.

Необхідність застосування арешту майна полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.

Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зважаючи на можливість використання його як доказів у даному кримінальному провадженні та як об`єктів кримінально протиправних дій, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, а також, що слідчим наведено обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, разом із цим, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна шляхом позбавлення володільця (власника) права на відчуження майна, залишивши його на відповідальне зберігання та у користуванні законного власника, повернувши останньому під розписку.

Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171, 369,371,376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200000152 від 22 січня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене майно в ході проведення огляду місця події 24 лютого 2025 року в період з 18год.46хв.по 19год.06хв. за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15, яке вилучене у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

- пачку цигарок «West» у кількості 15 штук;

- 3 купюри номіналом 200 гривень: АР 9142197; ЕВ 7956880; ДГ 6611067;

- 1 купюра 100 гривень: ЕВ 6529258;

- 5 купюр номіналом п`ятдесят гривень: АР 2563584, ЕГ 5690463; ЕВ 5985691, ДР 9442522; ЕД 2071435;

- 2 купюри номіналом 20 гривень: АМ 4726870; МА 8134762;

- 1 купюра номіналом десять гривень МВ 6689114.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 28 лютого 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1