Ухвала

від 26.02.2025 по справі 638/3436/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Харків

Справа № 638/3436/25

Провадження № 1-кс/638/807/25

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221200000152 від 22.01.2025, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні дітей та інших осіб не має, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221200000152 від 22.01.2025, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні дітей та інших осіб не має, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вчинення тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме умисел на збут у місця позбавлення волі наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено метадон, діючи з корисливих мотивів перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 17 год. 50 хв. 24.02.2025, придбав у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс та наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено метадон, який почав зберігати при собі з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі.

Далі, у лютому 2025 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 17 год. 50 хв. 24.02.2025, ОСОБА_5 , маючи умисел на збут у місця позбавлення волі наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослин, обіг якого обмежено метадон, зв`язався з раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є ув`язненим Державної установи «Олексіївська виправна колонія» № 25, та в ході телефонної розмови домовився з останнім за грошову винагороду передати на територію колонії придбаний наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс та наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено метадон.

Реалізуючи свій злочинний умисел на збут у місця позбавлення волі наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено метадон, ОСОБА_5 діючи умисно, всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами) маючи корисливий мотив, 24.02.2025 близько 17 год. 45 хв., утримуючи при собі 5 пігулок білого кольору в блістері із написом «Метадон 3Н» - наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено метадон та 1 полімерний згорток, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження - наркотичний засіб та рослина, обіг якого обмежено канабіс, за допомогою служби таксі, на автомобілі прибув за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, буд. 15. та пішки попрямував у бік ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», що за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44.

Далі, ОСОБА_5 , 24.02.2025 приблизно о 17 год. 50 хв. попередньо узгодивши дату, час та місце збуту наркотичних засобів з ОСОБА_7 перебуваючи біля паркану за адресою: м. Харків, вул. Цезаря Кюї, буд. 44, на суміжній території ДУ «Олексіївської виправної колонії № 25» діючи умисно з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено канабіс та наркотичного засобу та рослини, обіг якого обмежено метадон, збув засудженому, який відбуває покарання в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25» ОСОБА_7 через паркан колонії, 5 пігулок білого кольору в блістері із написом «Метадон 3Н», які згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/4851-НЗПРАП від 25.02.2025, є речовиною масою: 2,5055 г, яка містить у своєму складі наркотичний засіб метадон. Маса метадону наркотичного засобу та рослин, обіг яких обмежено в складі таблеток, становить 0,1234 г, а також збув 1 полімерний згорток, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження, зовні схожа на канабіс. Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/4852-НЗПРАП від 25.02.2025, надана речовина масою: 1,4500 г, містить у своєму складі наркотичний засіб та рослину, обіг якого обмежено канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить: 1,2815 г. за збут яких ОСОБА_5 отримав грошову винагороду у розмірі 1000 (тисячу) гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі.

24.02.2025о 17год.50хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,було фактичнозатримано впорядку ст.208КПК України, про що складено відповідний протокол, в період часу з 17 год. 53 хв. по 19 год. 20 хв. начальником відділення СВ ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 .

25.02.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної (обґрунтованої) підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення (злочину), тобто виправдовують необхідність дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколами огляду місця події; постановами про визнання речовими доказами, висновками експерта, допитами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчинені злочину в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт притягнення його до кримінальної відповідальності, призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, що призведе до тяганини по даному кримінальному провадженню, а також тяганини у прийнятті відносно підозрюваного ОСОБА_5 , судового рішення.

Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовляння, залякування чи іншим чином змусити свідків, змінити свої покази.

Ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв`язків не має, є підстави вважати, що останній може вчинити новий злочин, або продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів з метою отримання прибутку.

Таким чином, фактичні обставини справи, особистість підозрюваного, характер висунутої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов`язків.

У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту, або поруки ОСОБА_5 , може впливати на свідків, покинути відомі слідству його можливі місця перебування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, внаслідок чого прокурор, слідчий не зможе фактично контролювати його виконання;

При обранні запобіжного заходу також враховується вік та стан здоров`я підозрюваного. Встановлено, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які документи, які б свідчили, що до ОСОБА_5 , не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_5 , процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, викладених в клопотанні, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, із можливістю внесення застави в розмірі 170 000,00 грн.

У судовому засіданні підозрюваний просив суд надати йому шанс, не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обрати більш м`який - домашній арешт.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та заперечення та нього, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколами огляду місця події; постановами про визнання речовими доказами, висновками експерта, допитами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

24.02.2025 о 17 год. 50 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол, в період часу з 17 год. 53 хв. по 19 год. 20 хв. начальником відділення СВ ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_8 .

25.02.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчинені злочину в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України cудом встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, так як останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто у вчиненні тяжкого злочину.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт притягнення його до кримінальної відповідальності, призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, що призведе до тяганини по даному кримінальному провадженню, а також тяганини у прийнятті відносно підозрюваного ОСОБА_5 , судового рішення.

Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовляння, залякування чи іншим чином змусити свідків, змінити свої покази.

Ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв`язків не має, є підстави вважати, що останній може вчинити новий злочин, або продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів з метою отримання прибутку.

Таким чином, фактичні обставини справи, особистість підозрюваного, характер висунутої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов`язків.

У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту, або поруки ОСОБА_5 , може впливати на свідків, покинути відомі слідству його можливі місця перебування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, внаслідок чого прокурор, слідчий не зможе фактично контролювати його виконання;

При обранні запобіжного заходу також враховується вік та стан здоров`я підозрюваного. Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили, що до ОСОБА_5 , не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Однак, враховуючи реальне існування встановлених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, суд доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому доходить висновку, що до останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, тяжкості покарання, враховуючи наявні ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а також беручи до уваги, що вчинив тяжкий злочин, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу в межах, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, а саме, тридцяти розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб,що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава), розмір якої є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчогоХарківського РУП№ 3ГУ НПв Харківськійобласті лейтенантаполіції ОСОБА_4 ,погоджене зпрокурором Шевченківськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №12025221200000152від 22.01.2025,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 24 квітня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу врозмірі тридцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській ОСОБА_4 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_5 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 24 квітня 2025 року.

Повний текст ухвали складено та проголошено 27 лютого 2025 року о 16 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1