Постанова від 26.02.2025 по справі 192/265/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 192/265/23

провадження № 61-17325св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області (Дніпропетровський рибоохоронний патруль),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року у складі судді Ковальчук Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Космачевської Т. В., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Солонянська селищна рада) та Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області (Дніпропетровський рибоохоронний патруль) (далі - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 у справі № 192/1007/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 249 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном 1 (один) рік.

Зазначеним вироком суду встановлено, що 08 липня 2022 року, близько 18:30 год, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом у період весняно-літньої заборони лову риби, у порушення статті 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, що призвело до завдання істотної шкоди державі в особі Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області та в порушення пункту 2 Розпорядження начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29 березня 2022 року № 87/0/527-22 «Про заборону використання суден та вилов водних біоресурсів на водоймах Дніпропетровської області у період воєнного стану», відповідно до якого заборонено вилов водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об?єктах Дніпропетровської області, за допомогою заздалегідь заготовленого та привезеного із собою забороненого знаряддя лову, а саме жилкової рибальської сітки, за допомогою саморобного плаваючого засобу - надувної резинової автомобільної камери, вийшов на воду річки Дніпра поблизу с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області.

У подальшому, відійшовши від берега річки на деяку відстань, ОСОБА_1 незаконно встановив у воді річки Дніпро заздалегідь заготовлене та привезене із собою заборонене знаряддя лову, а саме: одну жилкову рибальську сітку. Після чого, повернувшись на берег річки, залишився на березі охороняти сітку. Того самого дня, а саме 08 липня 2022 року, приблизно 19:20 год, ОСОБА_1 , знаходячись у вказаному місті, знову за допомогою саморобного плаваючого засобу - надувної резинової автомобільної камери, вийшов на воду річки Дніпра, поблизу с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області, де, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, зняв раніше встановлену ним одну жилкову рибальську сітку, в якій вже знаходилися водні живі біоресурси, саме: карась сріблястий у кількості 10 одиниць; сазан у кількості 4 одиниці; рак у кількості 1 одиниця; судак у кількості 1 одиниця; окунь у кількості 4 одиниці; лящ у кількості 2 одиниці; окунь у кількості 4 одиниці; лящ у кількості 2 одиниці; товстолоб у кількості 1 одиниця, тим самим незаконно добув їх. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_1 спричинив істотну шкоду інтересам держави у сфері охорони навколишнього середовища на загальну суму 57 137 грн.

Цивільний позов Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області у кримінальному провадженні до ОСОБА_1 про відшкодування майнових збитків, завданих кримінальним правопорушенням, не заявлявся. Вказаний вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області набрав законної сили 16 грудня 2022 року.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Солонянської селищної ради, код ЄДРПОУ 04339652, шкоду, заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища у розмірі 57 131 грн на рахунок № UA048999980333139331000004463, ГУК у Дніпропетровській області/ТГ смт Солоне/24062100, код ЄДРПОУ 37988155, ККД 24062100, Банк отримувача: Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2023 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено її розгляд.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року провадження у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради та Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди закрито.

Ухвала районного суду мотивована тим, що представник потерпілого - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області - Терещенко А. В. відмовилася від цивільного позову у кримінальному провадженні і така відмова була прийнята судом, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра залишено без задоволення. Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у справі № 192/1007/22 ОСОБА_1 було визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 249 КК України, його дії кваліфіковані як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Згідно з вказаного вироку суду ОСОБА_2 своїми умисними діями завдав шкоду державі в особі Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області на загальну суму 57 137 грн. Разом з тим, представник потерпілого - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області - Терещенко А. В. відмовилася від цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні і така відмова була прийнята судом. При цьому, представник потерпілої особи зазначила, що претензій до обвинуваченого немає.

Отже, оскільки, представник потерпілої особи відмовилася від цивільного позову у кримінальному провадженні і така відмова була прийнята судом, яка жодною стороною не оскаржувалася, у прокурора відсутні підстави звертатися із цим позовом до ОСОБА_1 , так як встановлено, що у вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у справі № 192/1007/22 представник потерпілого зазначила, що немає претензій до обвинуваченого немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, посилаючись порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Солонянського районного суду Дніпропетровської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У січні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2025 року справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради та Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратуримотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про закриття провадження справі, оскільки не врахували, що прокурор, звертаючись до суду із позовною вимогою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, діяв в інтересах держави в особі двох позивачів, а саме Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області та Солонянської селищної ради, на території якої відповідачем було вчинено кримінальне правопорушення. Тобто у цій справі учасниками справи є: прокурор, який діє в інтересах держави у зв`язку з тим, що захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та місцевого самоврядування; позивач - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області; позивач - Солонянська селищна рада; відповідач - ОСОБА_1 . Тоді як у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 цивільний позов було пред`явлено лише Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області. Отже, у суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не було підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки сторони у цій справі є іншими, ніж під час розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні у справі № 192/1007/22.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що у цій справі відповідач ОСОБА_1 повідомив суду першої інстанцій про те, що не заперечує проти задоволення позовних вимог прокурора про відшкодування шкоди.

Зазначає, що представник цивільного позивача - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області - Терещенко А. В. у силу можливого нерозуміння різниці (правових наслідків) відмови від позову та залишення позовної заяви без розгляду діяла всупереч інтересам держави, у даному випадку всупереч інтересам Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області, тобто вона неналежним чином здійснювала свої посадові обов`язки, що призвело до порушення інтересів держави у даному випадку.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року у справі № 192/1007/22 ОСОБА_1 було визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 249 КК України, його дії кваліфіковані як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Згідно з вказаного вироку суду ОСОБА_2 своїми умисними діями завдав шкоду державі в особі Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області на загальну суму 57 137 грн.

Представник потерпілого - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області - Терещенко А. В. відмовилася від цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні і така відмова була прийнята судом, про що зазначено у мотивувальній частині вироку суду. У резолютивній частині вироку суду таких висновків немає. Крім того, представник потерпілої особи зазначила, що претензій до обвинуваченого немає.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Частиною четвертою статті 57 ЦПК України визначено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, ураховуючи те, що прокурор пред`явив позов не в інтересах Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області чи Солонянської селищної ради, а в інтересах держави, а зазначені юридичні особи лише уповноважені здійснювати певні функції у спірних правовідносинах, то прокурор має право вимагати розгляду справи по суті.

Щодо тотожності позовних вимог

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

За змістом норм ЦПК України предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Судом установлено, що вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від15 листопада 2022 року у справі № 192/1007/22 ОСОБА_1 було визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 249 КК України, його дії кваліфіковані як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Згідно з вказаного вироку суду ОСОБА_2 своїми умисними діями завдав шкоду державі в особі Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області на загальну суму 57 137 грн.

Представник потерпілого - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області - Терещенко А. В. відмовилася від цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні і така відмова була прийнята судом, про що зазначено у мотивувальній частині вироку суду. Разом з тим, така процесуальна дія в резолютивній частині судового рішення не вказана, а отже, висновку щодо цивільного позову у вироку суду немає. Крім того, представник потерпілої особи зазначила, що претензій до обвинуваченого немає.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вважав, що є підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Проте такі висновки судів попередніх інстанцій є не вірними, оскільки позови вважаються тотожними лише у тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстава і предмет (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Звернувшись до суду з позовними вимогами, які переглядаються у цій справі, на відміну від попередніх вимог, пред`явлених у цивільному позові, які розглядалися в кримінальній справі, прокурор зазначав, що він діє в інтересах держави в особі Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області та Солонянської селищної ради, на території якої було вчинено кримінальне правопорушення відповідачем. Тобто у цій справі учасниками справи є: прокурор, який діє в інтересах держави у зв`язку з тим, що захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та місцевого самоврядування; позивач - Управління ДАМРГ у Дніпропетровській області; позивач - Солонянська селищна рада та відповідач - ОСОБА_1 .

Тоді як у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 цивільний позов було пред`явлено лише Управлінням ДАМРГ у Дніпропетровській області.

Отже, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про те, що у суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не було підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки сторони у цій справі є іншими, ніж під час розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні у справі № 192/1007/22.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець