Постанова

від 26.02.2025 по справі 524/5078/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5078/22 Номер провадження 22-ц/814/199/25Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря Дороженка Р.Г.,

розглянула в судовому засіданні у м. Полтаві, в режимі відеоконференції, апеляційні ск арги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Маслової Ольги Сергіївни на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Споживчий центр» про відшкодування моральної шкоди, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 1579500 грн, а на користь ОСОБА_4 - 702000 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що вони є близькими родичами ОСОБА_6 , яка працювала у відповідача на посаді касира в кіоску «Швидко гроші».

20 червня 2020 року ОСОБА_7 близько 17:10 год. зайшов до кіоску, де працювала ОСОБА_6 та наніс їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в реанімаційному відділенні лікарні.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 жовтня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та засуджено до 15 років позбавлення волі.

31 серпня 2020 року комісією, утвореною роботодавцем ТОВ «Споживчий центр», складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку у якому вказано, що нещасний випадок з ОСОБА_6 стався під час виконання нею посадових обов`язків і є таким, що пов`язаний з виробництвом та підлягає обліку в ТОВ «Споживчий центр».

За результатами розслідування нещасного випадку було складено акт форми Н-1/П, та зазначено, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 , які в подальшому призвели до її смерті, було завдано їй на робочому місці і відносяться до нещасних випадків на виробництві.

Наявність акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом свідчить, про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язок з контролю за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці, є власник підприємства тобто ТОВ «Споживчий центр», яке здійснюючи господарську діяльність із надання фізичним особам коштів у позику (кредиту) не забезпечило своїм працівникам безпечні умови праці.

Смертю близької людини, яка доводиться позивачам дружиною та відповідно донькою та сестрою, завдано значної моральної шкоди, яка була розрахована кожному з позивачів судовим експертом Черкаського НДЕКЦ, та яку має відшкодувати відповідач як роботодавець.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2024 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі по 500000 грн. кожному без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у задоволенні позовів до ТОВ «Споживчий центр» в частині вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1079500 грн. кожному.

Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до ТОВ «Споживчий центр» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 702000 грн.

Відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову до ТОВ «Споживчий центр» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1579 500 грн.

Стягнуто з ТОВ «Споживчий центр» на користь держави судовий збір у розмірі 15000 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку про не вжиття відповідачем, як роботодавцем, заходів з безпеки та охорони праці робочого місця загиблої ОСОБА_6 , що знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з отриманням нею смертельних травм внаслідок злочинного нападу.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Споживчий центр» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказує про помилковість висновку суду щодо необхідності вжиття таких заходів безпеки робочого місця загиблої як встановлення кабінки касира та фізичної охорони, наявність яких не передбачена нормативно-правовими актами, оскільки ОСОБА_6 була забезпечена умовами праці відповідно до своїх посадових обов`язків.

Вважає, що суд помилково застосував законодавство про суміщення посад, оскільки відповідно до посадової інструкції фахівця з обслуговування клієнтів ОСОБА_6 одночасно виконувала і обов`язки касира, тобто не виконувала роботу не обумовлену трудовим договором.

Висновок суду щодо затвердження для ОСОБА_6 лише однієї інструкції з охорони праці як для фахівця з обслуговування клієнтів, без затвердження інструкції касира, що є порушенням апелянт вважає безпідставним, оскільки остання перебувала на посаді фахівця і саме ця посада відображена в назві інструкції з охорони праці, що відповідає положенням про розробку інструкції з охорони праці. Жодних підстав для затвердження окремої інструкції як для посади касира немає, оскільки фахівець виконує свої посадові обов`язки, до яких відносяться і обов`язки касира. Під час нещасного випадку ОСОБА_6 не виконувала посадових обов`язків касира, а виконувала обов`язки фахівця з обслуговування клієнтів.

У зв`язку з відсутністю протиправності в діях товариства як роботодавця та причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправним діянням, суд безпідставно поклав відповідальність по виплаті моральної шкоди на відповідача. Вважає, що в даному випадку завдавачем шкоди є обвинувачений ОСОБА_7 , чия вина доведена, і з якого в ході розгляду кримінального провадження суд вже стягнув на користь позивачів моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_6 .

Не взяття до уваги судом висновку експерта, який був наданий відповідачем під час розгляду справи суперечить норам процесуального права, оскільки останній є належним доказом, повністю пронумерованим, скріпленим печаткою, тобто відповідає всім вимогам щодо його оформлення.

В апеляційній скарзі поданій представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом Масловою О.С., остання просить рішення суду в частині частково задоволених позовних вимог рішення змінити та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог вказаних позивачів в повному обсязі, стягнувши на користь кожного по 1079500 грн.

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення залишити без змін.

Вважає доведеним та обґрунтованим розмір заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди чоловіку, батьку та матері внаслідок вбивства ОСОБА_6 , о встановлено висновком експертизи Черкаського НДЕКЦ, який є належним та допустимим доказом по справі.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову братів загиблої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сторонами не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстави для його перегляду в цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката Маслової О.С. та необхідність в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Споживчий центр».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьками останньої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна; за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна.

Розглянуто цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Стягнуто з засудженого ОСОБА_7 : - на користь потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - по 500000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю доньки та дружини.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ТОВ «Споживчий центр» - 24033,65 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також в дохід держави процесуальних витрат в розмірі 19816,02 грн.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 січня 2022 року та постановою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.

Вирок набрав законної сили.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука встановлено, що 20 червня 2020 року об 11.40 год. ОСОБА_7 , із корисливих мотивів з метою здійснення розбійного нападу на відділення № 2 ТОВ «Споживчий центр» - кіоску «Швидко Гроші» за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 8, (далі кіоск «Швидко Гроші»), взявши заздалегідь заготовлений предмет, пристосований для спричинення тілесних ушкоджень, а саме слюсарний молоток з дерев`яною ручкою, зайшов до приміщення кіоску «Швидко Гроші», з метою вчинення запланованого злочину. Побачивши касира кіоску ОСОБА_6 , яка знаходилась за робочим місцем, що розташоване навпроти вхідних дверей до приміщення, запитав у неї про умови отримання грошової позики, та, не наважившись виконати свій злочинний намір, побувши у приміщенні приблизно 20 секунд, вийшов на вулицю та перебував неподалік зазначеного кіоску до 17.10 години.

У подальшому, цього ж дня 20 червня 2020 року приблизно о 17:10 год., ОСОБА_7 , маючи при собі слюсарний молоток, повторно зайшов до приміщення кіоску «Швидко Гроші», та для подолання опору касира з метою спричинення смерті, умисно наніс не менше восьми ударів металевою частиною слюсарного молотка у голову ОСОБА_6 , спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпіла померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у реанімаційному відділенні КП «3 МКЛ м. Кременчук», смерть ОСОБА_6 настала внаслідок множинних травм голови (відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа), які ускладнились крововиливами під оболонки та речовину головного мозку.

Виконавши свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_6 , до кінця, ОСОБА_8 заволодів грошима, належними ТОВ «Споживчий центр», які знаходились в металевому сейфі в підсобному приміщенні кіоску «Швидко Гроші» у сумі 24033,65 грн., та мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_6 . Huawei Y6 Pro, вартістю 1100 грн.

Досягнувши бажаного результату, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник.

Враховуючи, що актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 20.06.2020, о 17:16 год. в ТОВ «Споживчий центр» встановлено заподіяння потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що призвели до смерті під час виконання посадових обов`язків та беручи до уваги висновок експерт щодо заподіяння моральної шкоди чоловіку та батькам ОСОБА_6 , яка визначена в сумі 1579500 грн., позивачі просили стягнути вказану суму на кожного з роботодавця.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що ТОВ «Споживчий центр» як роботодавець не створив безпечні умови праці загиблої ОСОБА_6 на її робочому місці касира, внаслідок чого злочинний замах на останню став можливий, тобто знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з її смертю, посилаючись при цьому на засади розумності, справедливості, визначив обсяг моральних страждань, стягнувши у відшкодування моральної шкоди на користь чоловіка та батьків загиблої по 500000 грн.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду.

Як вбачається з наказу № 2830-К від 10.10.2018 року ОСОБА_6 було прийнято у ТОВ «Споживчий центр» з 11.10.2018 на посаду фахівця з обслуговування клієнтів та визначено їй робоче місце - Кременчуцьке відділення № 2.

Працівник ОСОБА_6 була ознайомлена з посадовою інструкцією, з режимом роботи та підписала Договір про повну матеріальну відповідальність (т. 7 а.с. 25).

Згідно наказу №1020 від 06.07.2020 внесеного в трудову книжку ОСОБА_6 роботу припинено в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторонами не заперечується факт перебування ОСОБА_6 , на день смерті, в трудових відносинах з ТОВ «Споживчий центр».

Згідно посадової інструкції фахівця з обслуговування клієнтів ТОВ «Споживчий центр», до посадових обов`язків ОСОБА_6 входило: - консультування клієнтів щодо умов та порядку отримання позики; - внесення інформації про клієнта, документів в програму, заповнення з клієнтом анкети-заяви, договору; - інформування клієнта про прийняте рішення; - забезпечення повернення позик шляхом телефонного та особистого спілкування з позичальниками, тощо.

Пунктом 3.5. вказаної інструкції визначено, що фахівець з обслуговування клієнтів виконує обов`язки касира.

За змістом п. 6 наказу Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004 якщо виникає необхідність, завдання та обов`язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов`язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Пунктом 14 вказаного наказу визначено, що у разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад, трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.

Згідно трудового договору укладеного 11 жовтня 2018 року між роботодавцем ТОВ «Споживчий центр» та працівником ОСОБА_6 , працівник приймається на роботу на посаду, яка визначається в наказі про прийняття на роботу, що є невід`ємною частиною трудового договору.

Як вбачається з запису в трудовій книжці ОСОБА_6 , остання з 11.10.2018 була прийнята на посаду фахівця з обслуговування клієнтів, що повністю узгоджується з даними наказу про прийняття її на роботу.

При цьому, положеннями вищевказаної Інструкції передбачено, що фахівець з обслуговування клієнтів виконує обов`язки касира.

Врахувавши положення п.14 наказу Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004, необхідно дійти висновку, що хоча загибла і виконувала функції касира, про те такі функції і охоплювались її основною посадою фахівця з обслуговування клієнтів як посадою з найбільшим обсягом виконуваних робіт в порівнянні з роботою касира.

Крім того, самим вироком суду було встановлено, що спочатку ОСОБА_7 , зайшовши до приміщення відділення №2 ТОВ «Споживчий кредит» в м. Кременчуці спілкувався з ОСОБА_6 саме як з фахівцем з обслуговування кредитів, розпитував як отримати кошти та укласти кредит.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що посадою працівника ОСОБА_6 була посада фахівця з обслуговування клієнтів, за якою ОСОБА_9 і зобов`язувалася виконувати роботу фахівця з обслуговуванням клієнтів, виконуючи при цьому обов`язки касира відділення, що передбачено посадовою інструкцією та не суперечить чинному законодавству.

Висновок суду щодо фактичного суміщення ОСОБА_6 посад фахівця та касира є помилковим та суперечить матеріалам справи, якими факт суміщення не підтверджений, оскільки для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, необхідне подання ним заяви та видання керівником відповідного наказу про сумісництво, що в свою чергу не доводиться доказами по справі, а ґрунтується виключно на власному тлумачення цієї ситуації стороною позивачів.

Під суміщенням професій (посад) розуміється виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової робити з іншої професії.

В даному випадку ОСОБА_6 не виконувала роботу не обумовлену трудовим договором, а одразу була прийнята на посаду фахівця з обслуговування клієнтів з виконанням обов`язків касира, що чітко передбачено в посадових інструкціях.

Після смерті ОСОБА_6 , наказом Управління Держпраці у Полтавській області № 72-н від 23 червня 2020 року була створена комісія з спеціального розслідування обставин і причин нещасного випадку із смертельними наслідками, що стався 20 червня 2020 року з фахівцем з обслуговування клієнтів ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 39).

31 серпня 2020 року комісією Управління Держпраці у Полтавській області було складено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1/П, що стався 20 червня 2020 року о 17 год. 16 хв.

Комісією в Акті було зроблено висновок, що нещасний випадок з ОСОБА_6 як фахівцем з обслуговування клієнтів, стався внаслідок заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень іншою особою, які призвели до смерті, під час виконання посадових обов`язків, що підтверджено висновком компетентних органів (лист слідчого управління ГУ НП в Полтавській області від 31.07.2020 № 7200/115/24/05-2020).

Також комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та підлягає обліку в ТОВ «Споживчий центр».

За результатами проведення розслідування нещасного випадку Фондом соціального страхування було призначено страхові виплати чоловікові ОСОБА_1 та батькові ОСОБА_3 було призначено страхову виплату в загальній сумі 252240 грн, а ОСОБА_3 призначено щомісячну безстрокову страхову виплату.

Покладаючи обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди рідним ОСОБА_6 на роботодавця - ТОВ «Споживчий центр», суд першої інстанції виходив з тих підстав, що останнє не забезпечило належні безпечні умови праці ОСОБА_6 як касира, не обладнало її робоче місце захисною кабіною, яка могла б уберегти її від нападу та зберегти життя.

Надаючи оцінку вказаним висновкам суду колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Дія ЗУ «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 ЗУ «Про охорону праці»).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 438 від 28.02.2017 року ТОВ «Споживчий центр» видано безстрокову ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п. 29 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою КМУ від 7 грудня 2016 року за № 913 (чинної на день скоєння кримінального правопорушення), фінансова установа зобов`язана забезпечити зберігання грошових коштів і документів та мати необхідні засоби безпеки (зокрема сейфи для зберігання грошових коштів, охоронну сигналізацію та/або відповідну охорону), а ліцензіат повинен дотримуватися вимог законодавства щодо готівкових розрахунків, установлених законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

За час роботи ОСОБА_6 в товаристві, її робоче місце неодноразово перевірялось на предмет дотримання характеру та умов праці, про що складався відповідний висновок та протокол засідання атестаційної групи.

Так, згідно протоколу від 19.04.2019 р., члени комісії дійшли висновку, що характер та умови праці робочого місця фахівця з обслуговування клієнтів Кременчуцького відділенні №2 ТОВ «Споживчий центр» відповідають 2 класу згідно до ДСНіП №248 від 08.04.2014 р.

Робоче місце оснащене технологічною оснасткою, інструментом, що відповідає стандарту безпеки та нормам охорони праці на робочому місці. На робочому місці шкідливі та небезпечні фактори відсутні. За показниками умов праці кваліфікується як робоче місце з допустимими умовами праці.

Відповідачем не заперечується відсутність фізичної охорони (охоронця) та кабінки касира, оскільки це не передбачено для виконання обов`язків працівника який перебуває на посаді фахівця з обслуговування клієнтів.

До посадових обов`язків фахівця з обслуговування клієнтів входить консультування клієнтів, внесення інформації в програму, заповнення анкети-заяви, договору, інформування клієнта про прийняте рішення, забезпечення повернення позик шляхом телефонного та особистого спілкування.

Тобто посадовими обов`язками передбачено тісне спілкування працівника з клієнтом, що унеможливлює використання захисної кабіни, яка використовується в фінансових установах лише для працівників касирів.

При цьому приміщення було обладнано охоронною сигналізацією, камерою відеоспостереження та сейфом для зберігання коштів, тобто було достатньо облаштоване та відповідало виконуваній роботі фахівця з обслуговування клієнтів.

Згідно договору про централізовану охорону № Кр/0926-Мар від 07.06.2016 року, укладеного між ТОВ «Явір-2000 Маріуполь» та ТОВ «Споживчий центр» про охорону об`єктів та майна, який укладено на 12 місяців з автоматичною його пролонгацією, додатком 1 до договору є перелік об`єктів охорони, за яким значиться об`єкт по вул. Київській, 8 в м. Кременчукі, як офісне приміщення, де працювала ОСОБА_6 . Термін прибуття на виклик - до 10 хвилин.

Листом ТОВ «Явір-2000 Маріуполь» від 15.03.2021 року за № 1 повідомило, що за період з 19.06.2020 року по 30.06.2020 року на об`єкті ТОВ «Споживчий центр» по вул. Київська, 8 у м. Кременчуці охоронна сигналізація була в належному стані та працювала, радіобрелки «Тривожна кнопка» у вказаний період також знаходилися у справному стані.

Відповідно до ч.1 та п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Правовою підставою для покладення відповідальності за спричинену моральну шкоду є наявність чотирьох обов`язкових елементів правопорушення: протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що «причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

В даному випадку підлягає доведенню факт заподіяння шкоди внаслідок смерті близької людини саме діями чи бездіяльністю роботодавця в частині не забезпечення безпечних умов праці, протиправність його дій та наявність причинного зв`язку.

Наявність самої шкоди у вигляді загибелі працівника ОСОБА_6 не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою фізичною чи юридичною особою, без доведення наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності,

Вироком суду встановлено, що нещасний випадок при виконанні ОСОБА_6 своїх посадових обов`язків стався внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 , який завдав потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

При цьому, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів обставини, якими позивачі обґрунтовували заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, а саме те, що загибла обіймала посаду касира, а відтак мала бути забезпечена роботодавцем безпечними умовами праці, тобто мати облаштоване робоче місця необхідною кабінкою або фізичним супроводом охоронця, відсутність яких уможливило здійснення розбійного нападу.

По справі також мається письмовий доказ, якому суд першої інстанції не дав належної правової оцінки, а саме дослідження експертами Чернігівського НДЕКЦ МВС України питання з безпеки життєдіяльності та охорони праці.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/2721-БЖ від 12.03.2024 року дія/бездіяльність відповідальних осіб за безпеку життєдіяльності та охорони праці в ТОВ «Споживчий центр» не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням нещасного випадку (нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ), який відбувся 20.06.2020 року в приміщенні Кременчуцького відділення № 2 ТОВ «Споживчий центр» за адресою: м. Кременчук, 8.

Вищевказаний експертний висновок в сукупності з іншими зібраними по справі доказами, доводять факт відсутності в діях роботодавця винної поведінки в частині не забезпечення працівника ОСОБА_6 безпечними умовами праці.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановленіобставини,колегія суддівприходить довисновку,що вматеріалах справивідсутні доказина підтвердженняпричинно-наслідковогозв`язкуміж діями/бездіяльністю ТОВ «Споживчий центр» і завданою шкодою у вигляді загибелі працівника ОСОБА_6 , що виключає правові підстави для покладення на товариство відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди.

За вказаних обставин, судове рішення першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню, з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційну скаргу представника позивачів адвоката Маслової О.С. необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скарга ТОВ «Споживчий центр» - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -адвоката МасловоїОльги Сергіївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий Центр» задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тескт постанови складено 28 лютого 2025 року.

Судді: О. І. Обідіна О.Ю. Кузнєцова Л.І. Пилипчук