Постанова від 26.02.2025 по справі 355/1535/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року

справа № 355/1535/23

провадження № 22-ц/824/631/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євролаб»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб»

на рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року, постановленого під головуванням судді Чальцевої Л.А.., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» до ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування -

В С Т А Н О В И В :

13.09.2023 р. представник позивача ТОВ « Євролаб» - Наумов А.Є. звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 30 квітня 2023 року, о 12 годині 30 хвилин, на перехресті нерівнозначних доріг, вулиця Богдана Хмельницького - вулиця Червона, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia А7 д/н НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем, який належить позивачу - Ford Fiesta д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

20 червня 2023 року Баришівським районним судом Київської області у адміністративній справі № 355/723/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено їй стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

01 липня 2023 року вищевказана постанова Баришівського районного суду Київської області у адміністративній справі № 355/723/23 набула законної сили.

18 травня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності Береговим В.М. на замовлення ПрАТ «СГ «ТАС» було оглянуто автомобіль Ford Fiesta д/н НОМЕР_3 , який належить позивачу.

30 травня 2023 року було складено «Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу», в розділі 4.1 Визначення вартості відновлювального ремонту зазначено, що вартість відновлювального ремонту - 105 407,44 грн.

12 червня 2023 року страхова компанія відповідачки ПрАТ «СГ «ТАС» сплатила на користь позивача 41 819,25 грн.

07 червня 2023 року позивач з метою здійснення відновлювальних робіт автомобіля Ford Fiesta д/н НОМЕР_4 сплатив на користь ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» кошти в сумі 56 563,20 грн.

10 серпня 2023 року позивач, з метою здійснення відновлювальних робіт автомобіля Ford Fiesta д/н НОМЕР_2 сплатив на користь ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» кошти в сумі 43 578,32 грн.

Загальний розмір коштів, які сплатив позивач з метою ремонту власного автомобіля, складає 100 141,52 грн. Таким чином розмір майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 100 141,52 (фактично витрачені кошти на відновлення авто) - 41 819,25 гри. (страхове відшкодування) = 58 322,27 грн.

Станом на момент подачі позовної заяви відповідачка не відшкодувала майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 58 322,27 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом, який просив задовільнити у повному обсязі.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» до ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» - Бобровник О.С. подав апеляційну скаргу.

У доводах апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позовні вимоги заявлені щодо різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати), а також безумовну франшизу у розмірі - 2 500 гривень, що складають у сумі майнову шкоду завдану внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, а винуватець ДТП заподіювач шкоди повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що відповідає вимогам 1194 ЦК України.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, щозгідно з постановою Баришівського районного суду Київської області від 20 червня 2023 року у адміністративній справі № 355/723/23, 30 квітня 2023 року, о 12 годині 30 хвилин, на перехресті нерівнозначних доріг, вулиця Богдана Хмельницького - вулиця Червона, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia А7 д/н НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем, який належить позивачу - Ford Fiesta д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено їй стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с. 17).

01 липня 2023 року вищевказана постанова Баришівського районного суду Київської області у адміністративній справі №355/723/23 набула чинності

Відповідно до договору купівлі-продажу № 101SL-125 від 14 січня 2001р., ТОВ «Євролаб» в особі генерального директора Бобровника Олександра Степановича придбало автомобіль Ford Fiesta, вартістю 150 804, 00 гривень (а.с. 9-14).

Згідно з наказом генерального директора ТОВ «Євролаб» Бобровника Олександра Степановича №58-А від 06.06.2012р., службовий автомобіль Ford Fiesta д/н НОМЕР_2 було закріплено за виконавчим директором ТОВ «Євролаб» ОСОБА_2 (а.с. 16).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Octavia А7 д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії AТ /2499418. Згідно вказаного полісу, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000, 00 гривень; розмір франшизи - 2 500 грн. (а.с.67).

18 травня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СГ «ТАС» було оглянуто автомобіль Ford Fiesta д/н НОМЕР_3 , який належить позивачу.

30 травня 2023 року було складено «Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу» (а.с. 28-53).

Відповідно до висновку вищевказаного звіту, вартість відновлювального ремонту КТЗ Ford Fiesta д/н НОМЕР_3 , визначена за витратним підходом, складає 105 407,44 грн. Ринкова вартість КТЗ Ford Fiesta д/н НОМЕР_3 , визначена за порівняльним підходом, може складати 234 816, 60 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Ford Fiesta д/н НОМЕР_3 , станом на 18 травня 2023р. дорівнює без врахування ВТВ 48 391, 80 грн. (з урахуванням ПДВ) та 44 319,25 грн. (без урахування ПДВ) ( а.с. 37).

12 червня 2023 року страхова компанія відповідачки ПрАТ «СГ «ТАС» сплатила на користь позивача 41 819,25 грн.(а.с.19-20).

07 червня 2023 року позивач з метою здійснення відновлювальних робіт автомобіля Ford Fiesta д/н НОМЕР_4 сплатив на користь ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» кошти в сумі 56 563,20 грн. (а.с. 21-23).

10 серпня 2023 року позивач, з метою здійснення відновлювальних робіт автомобіля Ford Fiesta д/н НОМЕР_2 сплатив на користь ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» кошти в сумі 43 578,32 грн. (а.с. 24-27).

Таким чином, загальний розмір коштів, які сплатив позивач з метою ремонту власного автомобіля, складає 100 141,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 та 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 та п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до вимог п.22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України. Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 року №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 8.3 Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Згідно з п.1.6. Методики, під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників. Страхове відшкодування та його розмір узгоджується з особою, яка має право на його отримання.

Судом встановлено, що позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 41 819,25 гривень, та не звертався до страховика із заявами стосовно незгоди із розміром виплаченого страхового відшкодування. З вимогами до страховика про доплату страхового відшкодування в межах страхового ліміту в зв`язку з проведеним ремонтом автомобіля позивач також не звертався.

Судом також встановлено, що позивачем не додано до матеріалів справи документи надіслані страховику про оплату проведеного ремонту автомобіля для виплати страховиком суми податку на додану вартість.

Потерпілий не висловив незгоди страховику щодо розміру отриманого страхового відшкодування, не наполягав на проведенні незалежної експертизи, не оскаржував дії страхової, в разі незгоди визначення вартості збитку в судовому порядку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17 та від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц.

Позивач вправі заявити позов до винуватця ДТП про стягнення різниці між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням.

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України. «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

Страхова компанія відповідача АТ «СГ «ТАС» сплатила страхове відшкодування не у повному обсязі, оскільки страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000, 00 грн. Позивач, отримавши часткове відшкодування завданих збитків з боку страхової компанії, матеріальних претензій до останньої немає.

Отже, суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 в частині стягнення відшкодування матеріальної шкоди у сумі 58 322,27 грн., заподіяної внаслідок ДТП, не є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач, також, не надав суду доказів того, що розмір коефіцієнта фізичного зносу становить заявлену у позові суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги і вимоги позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що, при вирішенні спору, суд першої інстанції не врахував, що згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № АТ/2499418 , виданого ПрАТ «СГ «ТАС», забезпечений ТЗ SKODA OCTAVIA, д.н.з НОМЕР_1 , а саме п. 5 передбачена франшиза у розмірі - 2 500 гривень, яка на думку апелянта підлягає стягненню з відповідача на користь позивача колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вимог про стягнення суми франшизи у позові не було заявлено.

Клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 54 249,72 гривень у зв`язку із частковим відшкодуванням суми збитків в розмірі 4 072,55 грн страховою компанією АТ «СГ «ТАС» , суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, зважаючи на те, що строк подання цього клопотання минув, оскільки позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.2 п.2 ст. 49 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролаб» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді