Ухвала

від 25.02.2025 по справі 202/7618/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/20/25 Справа № 202/7618/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подану на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року, про відмову у роз`яснення судового рішення, -

встановила:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року, було відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 вересня 2024 року, яка мотивована тим, що рішення від 10 вересня 2024 року є достатньо чітким, зрозумілим та не припускає різного тлумачення, а подана заява про роз`яснення ухвали слідчого судді зводиться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням про відмову у задоволенні скарги.

В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28 жовтня 2024 року і призначити новий розгляд в суді 1 інстанції, оскільки ухвала від 10 вересня 2024 року є суперечливою, необгрунтованою, а під час розгляду заяви слідчий суддя не перевірив викладені в ній питання щодо незрозумілості судового рішення.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення у кримінальному провадженні є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Тому суду слід неухильно додержуватись вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку і ухвали в кримінальному провадженні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката та ухвалу слідчого судді, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції зазначені вимоги закону були дотримані в повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки при його тлумаченні, неоднозначне розуміння його змісту під час виконання, при цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а так само і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду.

Аналізуючи апеляційні доводи адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення не є для останнього незрозумілим, натомість доводи заявника зводяться до незгоди із сутністю прийнятого рішення, та висловленням особистих суб`єктивних оцінок. Фактично у своїй заяві адвокат оспорює правильність висновків слідчого судді, а також обгрунтованість і достатність мотивування прийнятого рішення, що не відповідає підставам для його роз`яснення, визначеним ст. 380 КПК України.

Колегія акцентує увагу на тому, що роз`ясненням рішення вважається його викладення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Разом із тим, якщо фактично порушується питання про внесення до рішення слідчого судді нових даних, про надання пояснень з приводу мотивів прийняття рішення, та фактично про оспорювання його законності і обгрунтованості, то висновок слідчого судді про відсутність підстав для роз`яснення рішення належить вважати правильним.

Як видно з матеріалів справи, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022041660000624 від 14.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

02 вересня 2024 року адвокат ОСОБА_8 звернулася в інтересах ОСОБА_7 зі скаргою на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041660000624 від 14.10.2022 та встановлення строку для закінчення досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 вересня 2024 року у задоволенні цієї скарги відмовлено.

23 жовтня 2024 року представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 звернувся з заявою про роз`яснення вищевказаної ухвали слідчого судді, в якій просить роз`яснити:

- Чому слідча суддя знехтувала завданням кримінального провадження, яке визначене у ст. 2 КПК України щодо забезпечення швидкого розслідування і судового розгляду?

- Яким чином слідча суддя прийшла до висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для здійснення конкретних процесуальних дій?

- Чому слідчою суддею не взято до уваги вимоги ч.1 ст. 114 КПК України, відповідно до якої для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження?

- На підставі яких норм чинного законодавства слідча суддя прийшла до висновку, що зміст та вимоги поданої скарги виходять за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді?

- Чому слідчою суддею не взято до уваги, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває більше двох років, що свідчить про порушення розумного строку досудового розслідування?

- Чому слідчою суддею проігноровано той факт, що за відсутності доказів для Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.10.2024 13 повідомлення ОСОБА_7 про підозру, однак, порушуючи конституційні права останньої щодо вільного користування та розпорядження власним майном, прокурор та слідчий всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, з порушенням розумного строку продовжують здійснювати досудове розслідування, не вчиняючи будь-яких слідчих та процесуальних дій?

- Чи розуміє слідча суддя суть змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні?

- Чому слідчою суддею проігноровано той факт, що стороною обвинувачення не підтверджено і не наведено аргументів, які б свідчили про особливу складність провадження, так само не наведено відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів у розслідуванні цього кримінального провадження?

- Чому слідчою суддею не прийнято до уваги критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст.28 КПК України?

- Яким чином поза увагою слідчої судді залишився той факт, що стороною обвинувачення не наведено обставин, що перешкоджали здійснити раніше процесуальні дії у даному кримінальному провадженні?

- Чому слідчою суддею не взято до уваги усталену практику Верховного Суду, у тому числі в постановах від 15.10.2019 у справі № 303/1679/18; від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18; від 29.01.2020 у справі № 263/2612/19; від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19; від 29.04.2020 у справі № 757/25205/19 та від 24.12.2020 у справі № 757/23781/20, відповідно до яких слідчий суддя уповноважений встановлювати процесуальні строки для закінчення досудового розслідування та прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України?

- На яких підставах слідчою суддею проігноровано рішення ЄСПЛ, які є обов`язковими на території України, зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Антоненков та інші про України» від 22.11.2005, у справі «Кениг проти Федеративної республіки Німеччини», у справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009, у справі «Фрідленд проти Франції» від 27.06.2000, у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» від 25.03.1999, у справі «Філіс проти Греції» від 27.08.1991?

Оскарженою ухвалою слідчого судді в задоволенні вказаної заяви ОСОБА_6 про роз`яснення судового рішення було відмовлено з огляду на те, що ухвала слідчого судді від 10 вересня 2024 року є достатньо чіткою, зрозумілою, не допускає різного тлумачення та за своїм змістом не потребує роз`яснення, а подана заява зводиться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням про арешт майна. Заявник фактично вимагає не роз`яснення рішення, яке є незрозумілим, а роз`яснення мотивів, з яких слідчий суддя виходила, відмовляючи у задоволенні скарги на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041660000624 від 14.10.2022 року.

З таким висновком слідчого судді апеляційний суд погоджується в повному обсязі та вважає, що перелік питань, які ставить захисник перед слідчим суддею, свідчать, що заява за своїм змістом є незгодою з прийнятим рішенням слідчого судді, власною оцінкою судового рішення і жодним чином не вказують на незрозумілість цього рішення або труднощі в його виконанні.

Доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують правильності висновків слідчого судді щодо необхідності відмови в роз`ясненні судового рішення. Звертаючись до слідчого судді з даною заявою, захисник не вказав які саме положення цієї ухвали є незрозумілими або які висновки суду можуть різно тлумачитись.

На думку колегії суддів, підстави, визначені ст. 380 КПК України, які б обумовлювали необхідність роз`яснення судового рішення, відсутні. Ухвала слідчого судді є зрозумілою, не містить формулювань, які б були незрозумілими, припускали б різні варіанти тлумачення чи викликали б труднощі в її виконанні, а заява адвоката зводиться до незгоди з прийнятим судовим рішенням.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 380, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2